Випуск 23

УДК 159.923

С.Д.Максименко

Основні методи дослідження особистості та категорія нужди

Автором досліджено, що за допомогою експериментально-генетичного методу в суб’єкта навчальної діяльності можна сформувати практично будь-яку психічну структуру. Генетико-моделюючий метод дозволяє виявити дійсні психологічні механізми становлення цілісної особистості та її окремих структурно-функціональних одиниць. Зроблено висновок, що експериментально-генетичний метод несе безпосередньо у собі способи побудови вищих психічних функцій, які присвоюються суб’єктом у процесі перетворення ним певного змісту. При цьому саме перетворення поєднує у собі генетичний та структурно- функціональний моменти об’єктивної реальності й задає тим самим подібні структури (у вигляді способів аналізу) безпосередньо психічному. Зазначено, що єдиним методологічно правильним способом вивчення психічного розвитку є його експериментально-генетичне вивчення, а головним завданням психології навчання виступає завдання зближення морфологічного, експериментального та генетичного аналізу. Встановлено, що аналітична складова генетично-моделюючого методу спрямована на виокремлення змістовних рухливих одиниць генези і самомоделювання. Вказано на важливі принципи генетико-моделюючого методу дослідження особистості.

Ключові слова: генетико-моделюючий метод, суб’єкт учбової діяльності, психічні процеси, експериментально-генетичне вивчення, принципи, особистість, психічний розвиток, вищі психічні функції.

 

УДК 159.923.2:378.147

Т.В. Алексєєва

Психологічні особливості уявлень студентів вишу про відповідальність у процесі професійного становлення

Стаття розкриває психологічні особливості усвідомлення суб’єктом майбутьої професійної діяльності себе як професіонала, зокрема розкрито зміст професійних уявлень про відповідальність як професійно важливу якість майбутнього фахівця. Приділено увагу вітчизняним та зарубіжним концепціям у розумінні професійного становлення особистості як прагнення суб’єкта до відповідальності за реалізацію свого потенціалу та здійснення вибору. Висвітлено сутність індивідуальних професійних «образів Я», соціальних уявлень, стереотипів, на основі яких суб’єкт майбутньої професійної діяльності усвідомлює ставлення до себе як до майбутнього фахівця та визначає свою роль у майбутній професії. Здійснено порівняльний аналіз емпіричних результатів у дослідженні уявлень студентів про відповідальність.

Ключові слова: професійна самосвідомість, професійне становлення, відповідальність, майбутній фахівець, студентство, професійна ідентичність, соціальні уявлення, професійні уявлення, Я-концепція майбутнього фахівця.

 

УДК 159.9

А.И.Ахметзянова

Исследование вербального интеллекта в структуре готовности к школьному обучению слабовидящих детей

В статье представлены результаты исследования вербального интеллекта в структуре готовности к школьному обучению слабовидящих детей. В ходе исследования выявлено, что психофизиологическая структура интеллекта слабовидящих детей характеризуется более низким уровнем вербального интеллекта и недостаточным уровнем сформированности зрительно-пространственного восприятия и произвольной организации и регуляции деятельности. Сделан вывод, что проблема готовности к школьному обучению требует своего дальнейшего разрешения в рамках разработки психокоррекционных программ, рекомендаций, более детального рассмотрения уровней и возрастных особенностей детей с нарушенным зрением.

Ключевые слова: вербальный интеллект, слабовидящие дети, готовность к школьному обучению.

 

УДК 159.922.6+115.4

С.І. Бабатіна

Характеристика структури та змісту розвивально-корекційної програми, спрямованої на розвиток темпоральних характеристик особистості в студентському віці

У статті запропоновано характеристику та зміст розвивально-корекційної програми, спрямованої на розвиток темпоральних характеристик особистості в студентському віці. Визначено основні етапи роботи зі студентами, а саме особистісний та діяльнісний етапи. Окреслено завдання кожної стадії розробленої програми та охарактеризовано уміння та навички, передбачені як етап перетворюючих дій на кожній стадії розвивально-корекційної програми. Доведено, що системний підхід до розвитку конструктивної форми темпоральності передбачає використання технік роботи із минулим, теперішнім та майбутнім особистості студента, а також формування часової компетентності, в свою чергу, передбачає оволодіння знаннями про категорії діяльності та часу, а також оволодіння прийомами та методами ефективної самоорганізації та управління часом життя.

Ключові слова: темпоральні характеристики особистості, студентський вік, розвивально-корекційна програма, конструктивна форма темпоральності.

 

УДК 159.923.3

О.В. Бацилєва, І.В. Пузь

Психологічні аспекти вагітності жінок пізнього репродуктивного віку

У статті проаналізовано психологічні особливості перебігу вагітності у жінок пізнього репродуктивного віку. Висвітлено позитивні та негативні сторони свідомого відкладення жінкою материнства на пізній репродуктивний вік. Зазначено, що не зважаючи на наявність певних переваг пізнього материнства, свідоме відкладання жінкою материнства на більш зрілий вік сприяє виникненню низки особливих медичних проблем та психосоціальних труднощів. На підставі аналізу наукової літератури та результатів експериментального дослідження визначено індивідуально-психологічні особливості вагітних жінок пізнього репродуктивного віку та особливості сприйняття ними вагітності й майбутнього материнства.

Ключові слова: вагітність, пізній репродуктивний вік, материнство, материнська поведінка, психологічні аспекти вагітності, психологічна готовність до материнства, індивідуально-психологічні особливості вагітних жінок.

 

УДК 159.9

О.Є. Блинова

Роль етнічних стереотипів у міжкультурному оцінюванні студентської молоді

Статтю присвячено проблемам дослідження стереотипів у міжкультурній комунікації. Розглянуто основні підходи, що пояснюють виникнення стереотипів, зокрема етнічних. Аналізуються функції стереотипів та їх роль у міжкультурній комунікації. Розглянуто поняття стереотипу, упередження, дискримінації в міжетнічній взаємодії. Представлено результати емпіричного дослідження порівняння самооцінки студентів південного регіону України та їх уявлень про особистісні характеристики жителів західного регіону України (тобто автостереотипу та гетеростереотипу). Зроблено висновок, що у сучасному українському суспільстві спостерігається тенденція перетворення особистості у засіб маніпулювання її поведінкою шляхом заповнення свідомості ідеологічними та політичними гаслами. Причиною такої тенденції є недостатня наукова розробленість проблем національної психології.

Ключові слова: міжкультурна комунікація, міжетнічна взаємодія, соціальний стереотип, етнічний стереотип.

 

УДК 316.455.:37.015.3 (075.8)

Н.О. Видолоб

Актуальні аспекти міжособистісних взаємин у колективі студентів-психологів

У статті досліджуються актуальні аспекти міжособистісних взаємин у колективі студентів-психологів під час навчально-виховного процесу, визначаються основи взаємин на гуманних засадах, з повагою до людської гідності, з неупередженим ставленням, без дискримінації прав і свобод та із забезпеченням психологічного комфорту кожного індивіда. Спільна підготовка до навчальних занять і виконання завдань передбачає психологічну взаємодію у процесі встановлення контактів, обміну інформацією. Між студентами почасти відбувається зіткнення інтересів, думок, поглядів, інколи виникають розбіжності, суперечки. Це зумовлює необхідність формування міжособистісних взаємин студентів-психологів на засадах взаємоповаги і взаєморозуміння.

Ключові слова: міжособистісні взаємини, студенти-психологи, психологічний комфорт, морально-психологічний клімат, навчально- виховний процес, діагностика характеру, психологічні особливості.

 

УДК 316.477

О.О. Віговська

Самореалізація як умова конструктивного самозбереження особистості

У статті представлено теоретико-методологічний атрибут конструктивного самозбереження в межах інтерпретаційних характеристик самореалізації особистості. Результатом проведеного аналізу є створення концептуальної моделі конструктивного самозбереження особистості, у якій на основі авторських позицій виділено основні принципи її тривекторної будови – вектори, які спрямовані на забезпечення безпеки стосовно себе, безпеки стосовно інших і навколишньої дійсності та соціально-психологічної компетентності в галузі особистісної безпеки. Обґрунтування концептуальних позицій розуміння конструктивного самозбереження особистості вміщує ознаки адекватності поведінки, збереження та зміцнення її особистісного здоров’я, які у своїй сукупності визначають самореалізаційні тенденції поведінки.

Ключові слова: самореалізація, особистісна безпека, самозбереження особистості, конструктивне самозбереження.

 

УДК 159.923.33

Ж.П. Вірна

Професійний простір особистості: від ознак дисциплінарності до реальності суб’єктивного моделювання

Розгляд феномена професійного простору актуалізує питання теоретико-емпіричної конкретизації у вивченні локально-структурних ознак професійного життя особистості. Продемонстровано повноцінний динамізм розгляду професійного простору в його структурних ознаках, функціональних можливостях, факторах і механізмах професійного розвитку й способах його виділення та усвідомлення людиною. Наукова позиція презентації матеріалу стосується історико-психологічного аналізу уявлень, понять, теорій та концепцій психології феномена простору, де вимальовується загальна інтерпретаційна модель від окреслення дисциплінарних проявів зазначеного феномена до його варіантів суб’єктивного моделювання.

Ключові слова: психологічний простір, особистісний простір, професійний простір, життєвий простір.

 

УДК 159.9:316.77

М.А.Володченко

Діагностика та аналіз сформованості у майбутніх учителів поведінкового компонента усвідомлення міжособистісного конфлікту

У статті розкрито результати теоретико-емпіричного дослідження сформованості поведінкового компонента усвідомлення міжособистісного конфлікту майбутніми вчителями. В якості критеріїв поведінкового компонента визначені інтерактивність та регульованість поведінки. Розглянуто відповідні показники та методичні прийоми діагностики їх сформованості. Проаналізовано розподіл майбутніх учителів за сформованістю у них поведінкового компоненту за обома критеріями та у цілому. Зроблено висновок про необхідність спеціальної підготовки майбутніх учителів у процесі формувального експерименту.

Ключові слова: діагностика, аналіз, міжособистісний конфлікт, усвідомлення, поведінкова складова, інтерактивність, регульованість, сформованість.

 

УДК. 159.9 : 316.77

Н. М. Гончарук

Психологічний аналіз комунікативного акту та його логічно-змістової структури

Стаття присвячена психологічному дослідженню комунікативного акту та його логічно-змістової структури. Автором описано психологічну сутність поняття, змістову та процесуальну (цілемотиваційну) структуру комунікативного акту. Змістовий аналіз дає можливість виділити структурні одиниці, які характеризують сукупність елементів, зв’язків і тенденцій, що складають комунікативний акт. Процесуальний аспект аналізу передбачає розгляд комунікативного акту як завершеної комунікативної дії й вивчає послідовні її етапи – від появи мотивації до досягнення результату. Структурно-логічна структура комунікативного акту включає мотиваційний, орієнтувальний, змістовий, результативно-оцінювальний компоненти.

Ключові слова: комунікативний акт, комунікативні потреби, мотиви комунікативної діяльності, комунікативна ситуація, соціальна перцепція, засоби передачі повідомлення, канал зв’язку.

 

УДК 59.9

Н.Є. Гоцуляк

Аналіз терапевтичного аспекту катарсису в психодрамі

Огляд літератури показав, що у психології використовується низка аналогічних термінів для опису катарсису. З плином часу з’явилося безліч видів психотерапії, заснованих на катарсисі: аналіз характеру, гештальт-терапія, терапія первинного крику, біоенергетичний аналіз тощо. Техніки різні, але принцип залишається колишнім: він полягає в тому, щоб змусити пацієнтів очистити душу від усього хворобливого, що накопичилося в ній. Як і будь-який вираз почуттів у стані афекту, катарсис виникає мимоволі та спонтанно, експромтом. Катарсис різниться у різних людей як якісно, так і кількісно. Інтенсивність вивільнення почуттів дуже відносна і повинна оцінюватися не об’єктивно, а з позиції устрою світу переживань конкретної людини.

Ключові слова: катарсис, психотерапія, психодрами, техніки психодрами, пацієнт, душа.

 

УДК: 159. 964. 26

В.С. Густодимова

Опитувальник «Визначення психологічної залежності»

Стаття присвячена опису процедури створення та апробації нової методики «Визначення психологічної залежності» на основі теоретичного аналізу проблеми у парадигмі юнгіанської психології. Психологічний опитувальник спрямований на визначення рівня схильності особистості до різних видів залежності (залежність від їжі, залежність від відносин,залежність від роботи, залежність від порядку та дисципліни, залежність від думки оточуючих). Здійснено комплексну перевірку діагностичних можливостей авторської методики, її валідизацію і стандартизацію. Методика дозволяє здійснити своєчасну діагностику рівня схильності до психологічної залежності на початкових етапах її формування.

Ключові слова: аналітична психологія, психологічна залежність, опитувальник «Визначення психологічної залежності», прагнення до досконалості, аналітично орієнтоване психологічне консультування.

 

УДК 159.923(043.3)

Н.М. Дідик

Дослідження професійно значущих характеристик особистісної зрілості майбутніх психологів

Стаття присвячена дослідженню професійно значущих характеристик особистісної зрілості майбутніх психологів. Обґрунтовано модель професійно значущих характеристик особистісної зрілості майбутніх психологів та особливості її функціонування. Експериментально виявлено особливості розвитку професійно значущих характеристик особистісної зрілості майбутніх психологів. Визначено критерії, показники та рівні розвитку професійно значущих характеристик особистісної зрілості майбутніх психологів. Розроблено програму і методичні рекомендації розвитку професійно значущих характеристик особистісної зрілості активними соціально-психологічними методами навчання.

Ключові слова: особистісна зрілість, майбутній психолог, професійно значуща характеристика, модель, самоактуалізація, саморегуляція, особистісне зростання, професійна підготовка.

 

УДК 159.964.21

Т.В. Дуткевич

Стиль поведінки у конфлікті керівника загально-освітнього навчального закладу як чинник конфліктності вчителів

У статті розкрито результати теоретико-емпіричного дослідження. Конфліктність учителя розглянуто як різнорівневе та інтегральне об’єктивно-суб’єктивне утворення, що зумовлене певними особистісними властивостями вчителя й знаходить прояв у його спілкуванні, взаємодії, взаєминах із навколишніми як бурхливий та емоційно гострий тип реагування на конфліктогени. Отримані емпіричні дані засвідчили, що стиль співпраці у керівника забезпечує оптимальний розподіл вчителів за рівнями конфліктності, найбільш сприятливі умови для розвитку колективу. Стиль боротьби у керівника пригнічує вільне висловлення вчителями своїх позицій, думок, відкриту постановку та колегіальне вирішення проблем, розвиток освітнього закладу загальмовується, міжособистісні взаємини набувають штучного і вимушеного характеру

Ключові слова: конфліктність, конфліктоген, стиль співпраці, стиль компромісу, стиль пристосування, стиль ігнорування, стиль боротьби, міжособистісні взаємини, педагогічний колектив.

 

УДК 159.922.7 (043.3)

О.Я Жизномірська

Консультування батьків і вчителів з питання оптимізації розвитку самоствердження особистості підліткового віку

У статті презентовано рекомендації практичним психологам щодо консультування батьків та вчителів з розвитку самоствердження особистості в період дорослішання. З’ясовано, що прагнення до самоствердження підлітка визначаються певною соціальною позицією, розумінням – нерозумінням, прийняттям – неприйняттям, визнанням тощо. Встановлено залежність між особистісним та соціальним самоствердженням підлітків, яка сприяє особистісному зростанню, самовдосконаленню, суб’єктивному благополуччю. Злагоджена конструктивна співпраця практичного психолога з класним керівником, учителем, батьками дозволяє особистості підлітка позитивно самостверджуватися та презентувати власне «Я» оточуючим.

Ключові слова: самоствердження, саморозкриття, самоцінність, самовиявлення, самопрезентування, самореалізація, самоактуалізація, особистість підліткового віку.

 

УДК 925 : 159.923

Е.З. Івашкевич

Психологічні підвалини міжособистісних взаємин та структури соціального інтелекту особистості

Стаття присвячена дослідженню питань соціального інтелекту в структурі загального інтелекту особистості. На основі аналізу наукової літератури показано, що соціальний інтелект вміщує в себе біологічний та психометричний інтелект; він формується в результаті розвитку загального інтелекту під впливом зовнішніх соціокультурних умов. Автор говорить про те, що соціальний інтелект містить декларативні та оперативні (процедурні) знання, які індивід використовує в реальному житті для інтерпретації подій, складання планів та прогнозування як дій повсякденного життя, так і професійних ситуацій. Авторська концепція соціального інтелекту передбачає, що він вміщує когнітивну, мнемічну та емпатійну підструктури.

Ключові слова: загальний інтелект, соціальний інтелект, біологічний інтелект, психометричний інтелект, когнітивна, мнемічна та емпатійна підструктури соціального інтелекту.

 

УДК 316.6(043.3)

О.В. Камінська

Психологічна модель залежності від азартних онлайн-ігор

У статті описано психологічну модель залежності від азартних онлайн-ігор, визначаються її спільні та відмінні риси з іншими видами адикції. Обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначається місце залежності від азартних онлайн-ігор серед інших видів інтернет-залежності. Визначено специфічні особливості адикції від азартних онлайн-ігор. Чинники, що зумовлюють виникнення цього виду адикції, поділено на групи. Визначено специфічні психологічні механізми, що провокують появу адикції. Описано основні підходи до профілактики та корекції залежності від азартних онлайн-ігор. Узагальнено та описано отримані результати, обґрунтовано цілісну структуру запропонованої моделі.

Ключові слова: адикція, інтернет-залежність, залежність від азартних онлайн-ігор, оніоманія, віртуальний шопінг, адикт, гемблінг, компульсивність.

 

УДК 316.66

Г.В. Квасник

Дослідження суб’єктивних уявлень про гумор асоціативним методом

У статті розглядається процедура діагностики суб’єктивного образу гумору методом прямого асоціативного експерименту. Представлено послідовність контент-аналізу отриманої текстової інформації та його результати у вигляді системи кореляційних графів, що відтворюють взаємозв’язок між смисловими одиницями досліджуваних індивідуальних уявлень про гумор. Надається детальна інтерпретація факторної структури суб’єктивного образу гумору. Проводиться упорядкування семантичного простору конструкта гумору через систематизацію змістовних категорій, які розкривають його узагальнені особливості («позитивна характеристика», «негативна характеристика», «ідентифікація», «суб’єктність», «абстракція», «конкретизація», «процес», «властивість», «стан»).

Ключові слова: асоціативний метод, гумор, когнітивний компонент гумору, контент-аналіз, суб’єктивні уявлення.

 

УДК 159.923.32 – 057.87:159.923.38

Г.С.Кизим

Духовний розвиток студентів-психологів як необхідна умова їх фахової підготовки для роботи з обдарованими дітьми

У статті висвітлено актуальність і значущість розвитку духовності обдарованих дітей і майбутніх психологів для їх повноцінної професійної реалізації. Здійснено аналіз результатів діагностики компонентів духовності у студентів – психологів різних курсів. Порівняльний аналіз особливостей духовного розвитку студентів-психологів різних курсів свідчить про певний позитивний вплив фахової підготовки на духовну сферу особистості студентів. Але, воднораз, треба констатувати недостатність цього впливу та необхідність цілеспрямованої корекційно-розвивальної роботи із певними групами студентів. Запропоновано напрямки розвивальної роботи зі студентами.

Ключові слова: духовність, компоненти духовності, духовний розвиток, духовний потенціал, духовні цінності, морально-етична відповідальність, сенс життя, професійна підготовка, обдаровані діти.

 

УДК 159.922+340.11

О.В. Кобець

Роль рівнів професійної правової свідомості у структурі юридичної діяльності

У статті розглядаються рівні професійної правової свідомості та їх роль у структурі юридичної діяльності. Виділяються рівні правової психології, правової ідеології, масової, теоретичної (наукової), практичної. Встановлюється взаємозв’язок рівнів професійної правової свідомості, з активністю та ініціативою юристів у процесі здійснення професійної діяльності. Розглядається поняття професійної правової свідомості. Визначається специфіка соціальної ролі правосвідомості в юридичній діяльності. Розкрито систему правових ідей, поглядів, почуттів, ціннісних орієнтації, що визначають спосіб життя і мотиви поведінки в службовій сфері представників юридичної професії. Розглядається систематизоване концептуальне відображення закономірностей правового життя суспільства у формі наукових понять і категорій.

Ключові слова: свідомість, правова свідомість, професійна свідомість, розвиток професійної правової свідомості юриста.

 

УДК 159.91:612.821:159.923

І.М. Конарева

Особливості кардіоiнтервалограми у представників поведінкових патернів А та Б в умовах функціональних проб

Досліджено індивідуальні показники варіабельності серцевого ритму у 83 осіб із поведінковими патернами А та Б, діагностованих згідно з опитувальником Дженкінса. Відповідно даним аналізу кардіоiнтервалограм, особи з поведінкою типу А відрізняються відносно посиленим тонусом симпатичного відділу автономної нервової системи та меншою абсолютною сумарною потужністю спектра варіацій серцевого ритму у всіх пробах. Представники типу поведінки Б демонстрували в середньому більший приріст симпатоадреналової реактивності в ортостатичній та коректурній пробах.

Ключові слова: «коронарний» тип, типи поведінки А та Б, опитувальник Дженкiнса, кардіоiнтервалограма, варiабельнiсть серцевого ритму.

 

УДК 159.9+340.11

С.В. Кононенко, Н.С. Майко

Комунікативні здібності як індикатори рівнів сформованості психологічної культури курсантів МВС

У статті розглядаються комунікативні здібності як індикатори рівнів сформованості психологічної культури курсантів органів внутрішніх справ, проблема розвитку їх комунікативної культури і комунікативної компетентності. Визначено, що при досить високому рівні сформованості комунікативних здібностей курсантів відкриваються перспективи успішної їх професійної діяльності, яка вимагають встановлення різноманітних ділових контактів. Розкриваються особливості розвитку комунікативних здібностей у курсантів МВС, що полягає в оволодінні ними способами і прийомами професійного спілкування, заснованими на теоретичній та практичній підготовленості та спрямованих на оволодіння майбутньою професійною діяльністю. Спілкування формує курсанта як особистість, дає йому можливість розвивати певні риси свого характеру, інтереси, звички, схильності, засвоїти норми і форми етичної поведінки, визначити цілі життя і вибрати засоби їх реалізації.

Ключові слова: комунікативні здібності, комунікативна культура, комунікативна компетентність, професійна культура, когнітивне спілкування, мотиваційне спілкування, діяльне спілкування, опосередковане спілкування.

 

УДК 159.923.2:17.035.3

О. І. Конюх

Етноцентризм як один із аспектів прояву самоставлення особистості

У статті здійснено аналіз поняття етноцентризм. Детально розглянуто його визначення та спроби пояснити природу даного поняття. Також здійснено пошук відповіді на запитання: що ж лежить в основі етноцентризму, його особистісних та соціальних джерел. Визначено, що, крім історичних передумов та впливу суспільства, значний вплив на міру вираженості та гостроти етноцентризму мають психологічні особливості конкретної особи. Представлено результати дослідження, які демонструють, що зв’язок між ставленням до інших етносів та самоставленням є доволі тісним. Однак він існує лише за умови визнання власної етнічності як цінності.

Ключові слова: етноцентризм, етнічна ідентичність, етнічні настанови, етнічна самосвідомість, інгрупа, міжетнічний конфлікт, егоцентризм, самоставлення, самооцінка.

 

УДК 159.922.7

О.М. Кормило

Психічні стани та їх зв’язок зі страхом у дитячому віці

У статті проаналізовано проблему психічних станів, їх видів та особливостей. Під психічним станом науковці розуміють тимчасовий функціональний рівень психіки, який відображає взаємодію впливу внутрішнього середовища організму або зовнішніх чинників та визначає спрямованість перебігу психічних процесів у даний момент і вияв психічних властивостей людини. До найбільшої групи негативних психічних станів відносять емоційні, оскільки в переважної їх більшості емоційний компонент як елемент структури є домінуючим. Серед негативних психічних станів, що властиві для дитячого віку, є стан страху. Експериментальне вивчення дитячих страхів дозволило виділити види страхів, що є характерними для дітей віком від 3 до 5 років. Вирішення проблеми корекції дитячих страхів вимагає від психолога комплексного підходу, зокрема залучення сім’ї.

Ключові слова: психічний стан, негативні психічні стани, страх, дитячий вік.

 

УДК 378,147.016; 811,111’253

О.С.Кочубей

Психологічні особливості підготовки викладачів перекладу в мовному ВНЗ

Стаття містить виклад основних напрямків в організації методичної підготовки викладачів перекладу. Концепцію методичної підготовки викладено з урахуванням багатоаспектної діяльності викладача перекладу, який фактично поєднує в собі спеціальності перекладача і педагога. Перераховано низку вимог, яким повинен відповідати кваліфікований викладач перекладу. Представлено загальні принципи організації навчання перекладу, формування в учнів перекладацької компетенції. Виклад матеріалу подано в руслі моделі, що трактує переклад як засіб міжмовної комунікації, специфіка якого визначає сукупність знань і умінь, які майбутній викладач перекладу отримує в процесі навчання. Намічено пояснювальну стратегію роботи викладача в аудиторії.

Ключові слова: переклад, перекладознавство, мовна особистість, комунікативна діяльність, компетентність, фонові знання, смислове сприйняття, професійна діяльність.

 

УДК 159.923.2

О.В. Крюкова

Дослідження довіри до людей і соціальної толерантності як складових соціального розвитку особистості у ранній юності

У статті проаналізовано результати емпіричного дослідження довіри до людей і соціальної толерантності як складових соціального розвтку особистості у ранній юності. Виявлено особливості довіри до людей і толерантності старшокласників. Висвітлено результати порівняльного аналізу зазначених соціально цінних якостей в учнів міських і сільських шкіл. Показано відмінності між учнями міських і сільських шкіл з цього питання. Наведено результати дослідження взаємозв’язків між довірою до людей, толерантністю та психосоціальним розвитком особистості у ранній юності. Встановлено, що ранній юнацький вік є сензитивним для вдосконалення соціально цінних якостей, соціального розвитку особистості.

Ключові слова: соціальний розвиток особистості у ранній юності, довіра до людей, соціальна толерантність.

 

УДК 351.9:159.9

Д.І. Куриця, А.І. Куриця

Соціально-організаційні та психологічні особливості державного управління як одного з видів соціального управління

У статті йдеться про державне управління як вид соціального управління. Розглядається сутність державного управління та роль державної служби, зосереджується увага на основних значеннях терміна «державна служба». Висвітлюються соціально-організаційні та психологічні особливості державного управління, зокрема йдеться про ті, котрі відображають особливості, які обумовлені вимогами до основних напрямків оптимізації функціонування державної служби та розкривають особливості, обумовлені особистістю самого державного службовця. Розкриваються основні організаційно-психологічні проблеми в діяльності держслужбовців, зокрема ті, що стосуються державного управління та особливостей функціонування організацій, організаційно-психологічні проблеми, які пов’язані із діяльністю державних службовців, та організаційно-психологічні проблеми, які мають відношення до взаємодії з населенням, пресою та громадськістю.

Ключові слова: державне управління, соціальне управління, державна служба, соціально-організаційні особливості, психологічні особливості, особистість державного службовця, організаційно-психологічні проблеми.

 

УДК 37.015.311:37.011.3(477)«18/19»(043.3)

І.О.Кучинська

Особливості громадянського формування молоді у контексті трансформації виховної діяльності в 1920-30-х рр. ХХ століття

У статті висвітлено соціально-педагогічні особливості громадянського формування учнівської молоді в Україні у контексті трансформації виховної діяльності 20–30-х рр. ХХ століття. Досліджено, що починається розлад у розвитку української педагогічної думки через згортання оригінальності української системи середньої освіти: відбувається русифікація школи і ліквідація особливостей освітньої системи в Україні та її централізація з єдиним директивним центром у Москві. Здійснений аналіз документів засвідчив, що у 1929–1933 рр. відбулася політико-ідеологічна стандартизація процесу виховання громадянськості дітей і молоді в Україні; педагогічна наука та українська школа стають частиною загальної «радянської культури».

Ключові слова: соціально-педагогічні особливості, формування, виховання, громадянськість, трансформація, освітня система, школа, молодь.

 

УДК 159.923

М.Г.Лаврова, Л.С.Смокова

Детермінуюча роль емоційного інтелекту у формуванні стратегій долаючої стрес поведінки у співробітників митних органів

У статті представленo результати емпіричного дослідження особливостей стратегій подолання стресу у співробітників митних органів. Розглянуто сучасні теоретичні і методичні принципи вивчення формування копінг-стратегій особистості в екстремальних умовах життєдіяльності та емоційного інтелекту. Зробленo спробy визначити зони перетину емоційного інтелекту і долаючої поведінки (копінг-стратегій), а також емпірично підтвердити або спростувати зв’язок цих феноменів, що мають вирішальне значення для ефективного функціонування особистості в екстремальних умовах життєдіяльності.

Ключові слова: копінг-стратегії, долаюча поведінка, емоційний інтелект, емпатія, емоційна обізнаність.

 

УДК 159.92

О.М.Лукашевич

Становлення понять «громадянськість» і «громадянський розвиток» в основних психологічних теоріях

У статті проаналізовано основні психологічні підходи до розуміння понять «громадянськість» та «громадянський розвиток». Досліджено, що теоретичною основою у тлумаченні природи громадянськості були погляди представників біогенетичної орієнтації. Зроблено висновок, що суттєвий внесок у розуміння поняття «громадянськість» належав представникам гуманістичного напряму, які визначили соціально-психологічні характеристики актуалізованої особистості громадянина, в той час як вчення соціогенетичних орієнтацій щодо соціалізації особистості сформували наші уявлення про особливості громадянського розвитку людини.

Ключові слова: громадянський розвиток, громадянськість, особистість, цінності, психологічні концепції: психоаналіз, біхевіоризм, гуманістичні теорії.

 

УДК 159.922.7

Ю.В. Маєр

Порівняльний аналіз ціннісних орієнтацій як критеріїв соціалізації дітей-сиріт та гімназистів

Стаття присвячена сучасній проблемі – формуванню ціннісних орієнтацій вихованців дитячих будинків. У статті висвітлено підходи вітчизняних та зарубіжних дослідників до розуміння ціннісних орієнтацій в різний період розвитку психологічної науки. Розкрито поняття ціннісних орієнтацій як найважливішої характеристики особистості та складові її діяльності. Здійснено огляд проблеми ситуації сирітства для розвитку особистості дитини. Представлено результати порівняльного аналізу особливостей ціннісних орієнтацій у підлітків-представників різних умов та форм соціалізації: тих, які виховуються в сім’ях і навчаються в гімназії, та тих, які перебувають в закладах закритого типу, зокрема в дитячих будинках.

Ключові слова: цінності, ціннісні орієнтації, соціалізація, заклади закритого типу, ситуація сирітства, інституалізація, депривація.

 

УДК 378.147:37.019.3

Н.М. Макаренко

Контекстне навчання практичного психолога для роботи з обдарованими дітьми

Дитина, яка виділяється серед своїх однолітків яскраво вираженими успіхами у досягненні результатів діяльності – обдарована. Існує явна та прихована, рання та пізня, актуальна та потенційна обдарованість, обдарованість в залежності від виду діяльності. Для розвитку обдарованості передусім потрібно пройти декілька етапів діагностики для визначення всіх її видів. Щоб запобігти проблем розвитку обдарованої дитини, потрібно підсилити просвітницьку роботу серед учителів та батьків щодо специфіки цих проблем. Також необхідно впроваджувати ефективні методи навчання такої категорії дітей: прискорення, поглиблення, збагачення, проблематизацію, складання індивідуальних програм розвитку. Для супроводу обдарованих дітей потрібно готувати практичних психологів за допомогою контекстного навчання, яке складається з трьох моделей: семіотичної, імітаційної, соціальної.

Ключові слова: обдарована дитина, діагностика, психодидактичний підхід, контекстне навчання, критерії ідентифікації, семіотична, імітаційна, соціальна моделі.

 

УДК 159.94

К.С.Максименко

Проблема каузации в понимании психологических детерминант психических нарушений, связанных с болезненными состояниями организма

Автор доказывает, что нельзя недооценивать значимость и сложность связей и переменных, лежащих в основе потенциальных и актуальных механизмов, запускающих этиологию того или иного заболевания. Доказано, что каузация психических расстройств имеет комплексный характер, необходимым моментом выступает решение проблемы о дифференцированном понимании конкретных причин. Сделан вывод, что психологические исследования должны быть направлены на понимание специфики мультикаузальности, а именно, какие психологические факторы действуют в одной и той же плоскости, а какие находятся в разных плоскостях. Доказано, что сущность проблематики каузации самых разнообразных болезненных состояний организма заключается в изучении особенностей сложных взаимодействий патогенных и протективных внутренних и внешних факторов.

Ключевые слова: каузация, психологические детерминанты, психические нарушения, болезненные состояния организма, мультикаузальности, социально-психологические факторы, особенности, индивидуально-психологические факторы.

 

УДК 159.923

А.В.Маричева

Інтерсуб’єктивність як фактор семіотичності симптомоутворення в суб’єкта

Інтерсуб’єктивність розглядається в якості проблеми взаємин суб’єктів, а також Я та Іншого. Висновки ґрунтуються на засадах філософського та психологічного аналізу, суб’єктної та структурно-аналітичної парадигми. Есплікується лінгвістична структура невротичного симптому. Ми розглядаємо, як в психотерапевтичних відносинах формується інтенціональна спільність, створюється спрямованість на горизонт можливостей розуміння та інтерпретації «іншої» або «інших» картин світу. Розглянуто аспекти інтерсуб’єктивності, пов’язані з мовною природою несвідомого суб’єкта. Виділяються семіотичні особливості невротичного симптомоутворення, описуються форми невротичної психопатології та психотерапевтичні наслідки, засновані на виявлених закономірностях.

Ключові слова: суб’єкт, інтерсуб’єктивність, інтенціональна спільність, психотерапія, несвідоме, симптом, структурний психоаналіз, психолінгвістика, семіотика, картина світу.

 

УДК 159.923:378

З.М. Мірошник, І.О. Талаш

Побудова професіограми викладача вищої педагогічної школи: рольовий підхід

Професіограма містить структурований опис особливостей професії викладача вищої школи, відомості про перспективи розвитку професії, професійні функції, знання та вміння; побудована на засадах рольового підходу. Професіограма відображає специфіку науково-педагогічної діяльності, тому психофізіологічні вимоги до особистості викладача та опис професійних умінь систематизовані відповідно до психологічної структури його діяльності, що актуалізуються у рольовій поведінці педагога з домінуванням певної ролі відповідно до ситуації і задач професійної діяльності. Системоутворювальними компонентами професіограми, що забезпечують її цілісність і гнучкість, є рольова компетентність, рольова гнучкість і рольова глибина.

Ключові слова: професіограма, професійні знання, професійні вміння, професійні якості, професійні функції, психологічна структура діяльності, рольова компетентність, рольова гнучкість, рольова глибина.

 

УДК 159.922.33

С.А. Михальська

Психологічні особливості людей похилого віку

У статті розкрито психологічні особливості людей похилого віку. Період старіння включає різні типи змін позитивних і негативних, спрямованих на досягнення нового рівня особистості, тривалого становлення людини. Динаміку особистісних змін складають, передусім, природні фізіологічні процеси старіння організму, що неминуче викликає зміни емоційно-вольової сфери особистості. Доведено, що для більшості людей похилого віку характерні тривожність, невротична депресія, фрустрація, астенія, істеричний тип реагування та вегетативні порушення. Похилий вік супроводжєуться наростанням занепокоєння, появою або посилення таких рис, як недовірливість, дратівливість, неадекватність самооцінки у бік завищення, змінюється темперамент. Людина похилого віку більше звертає увагу на себе, знижується ініціативність, зростає пасивність.

Ключові слова: похилий вік, особистість, старіння, «Я-концепція», самооцінка, тривожність, депресія, психічні стани, емоційна сфера, невротичні стани.

 

УДК 159.964.2:159.923:331

А.Б. Мудрик

Психологічний аналіз особливостей прояву професійних деформацій особистості на різних етапах її професіоналізації

У статті здійснено теоретичний аналіз понять «професійні деструкції», «професійні деформації», «синдром емоційного вигорання»; виділено та сформульовано основні концептуальні положення щодо розвитку професійних деформацій та деструкцій особистості; деталізовано основні психологічні детермінанти виникнення професійних деструкцій особистості. Емпірично досліджено особливості прояву професійних деформацій особистості на різних етапах її професіоналізації. Зроблено висновок, що професія психолог дає особистості прекрасні можливості і для творчого напруження, і для вирішення дійсно значимих особистісних і суспільних проблем, і для повноцінного саморозвитку та самореалізації.

Ключові слова: професійні деструкції, професійні деформації, синдром емоційного вигорання, професійне становлення особистості, стадії професіоналізації особистості.

 

УДК 159.923.2: 37.013.42

Я. Мьонсо

Персоналістична концепція людини як основа медіальної педагогіки – вимір розумності, свободи і відповідальності

Мішель Демюрге, видатний нейробіолог, у важливій книжці з оригінальною назвою «ТВ-лоботомія» наводить величезну шкалу досліджень, які підтверджують негативний вплив мас-медіа, особливо телебачення, на людину. У вступі він констатує, що протягом 15 років не було тижня, щоб він не натрапив на щонайменше одну чи дві статті, в яких підкреслюється про шкідливі наслідки телебачення для психічного, фізичного здоров’я та пізнавальних здібностей дитини. Така тенденція настільки сильна, що деякі спеціалісти, вже не вагаючись, говорять про справжню проблему громадського здоров’я1. Тому цілком погоджуюсь з професором Й. Козєлецкім, що настав час, щоб зануритись у пізнання життя людини, бо як пише Іван Павло II, саме гідність вимагає від людини, щоб вона діяла зі свідомим, вільним і розумним вибором. Розумність, свобода і відповідальність є тими вимірами особи, які були завжди принагідні, щоб стати справжньою людиною протягом століть. Сьогодні в контексті могутності впливу медіа ці виміри знаходяться під загрозою, оскільки ми все частіше стикаємося з проблемою мислення і відповідальної свободи, в той час коли особливо широко популяризується віртуальність і безвідповідальність. Ось чому, на мою думку, виникає велика потреба у популяризації медіальної педагогіки, завдання якої пробудити людину-особу (системний персоналізм) до вільного мислення і відповідальної свободи – для себе, суспільства і медіа.

Ключові слова: системний персоналізм, антропологія, медіальна педагогіка, персоналістична концепція, раціональність, свобода, відповідальність.

 

УДК 376 – 056.36:159.222 – 053.4

І.М. Омельченко

Принципи та методи діагностики хронотопу комунікативної діяльності у дошкільників із затримкою психічного розвитку

Визначено, що хронотоп комунікативної діяльності представляє собою складний соціально-психологічний феномен, який конструюється особистістю в результаті її реальної і віртуальної взаємодії та комунікації у вимірі буденної та небуденної реальності з Іншим (дорослими та однолітками) в соціумі, Іншим у культурі (дорослими та однолітками, анімаційними персонажами) й персоналізованим Іншим (улюбленою іграшкою, уявним компаньйоном), що розгортається в часі та ціннісно-смисловому континуумі буття. Теоретично обґрунтовано та проаналізовано принципи діагностики хронотопу комунікативної діяльності у дошкільників із затримкою психічного розвитку. Підібрано методики та обґрунтовано систему діагностики хронотопу комунікативної діяльності у дошкільників із затримкою психічного розвитку.

Ключові слова: хронотоп, дошкільники, затримка психічного розвитку, свідомість, буденна та небуденна реальність свідомості, принципи, психодіагностичний метод.

 

УДК 159.923:811.112.2:378.147

Л.А. Онуфрієва

Теорія і практика іншомовної комунікативної взаємодії у підготовці фахівців соціономічних професій

Автором статті проаналізовано проблему іншомовної комунікативної взаємодії, засвоєння іноземної мови студентами-майбутніми фахівцями соціономічних професій, яка є надзвичайно складним та багатоаспектним процесом, стрижневі компоненти якого складаються зі змістовної, операційної та мотиваційної сторін. У результаті дослідження встановлено, що суб’єкт-суб’єктна орієнтація педагогічного процесу в підготовці майбутніх фахівців соціономічних професій висуває на перший план проблему спілкування, а професійне використання ідеї діалогізму може надати певного імпульсу в наближенні до стратегічної мети навчання іноземній мові як розвитку здатності студентів-майбутніх фахівців соціономічних професій до міжкультурної комунікації та взаємодії. Показано, що успішна реалізація зазначеної мети може досягається лише при послідовній орієнтації навчального процесу на особистісні можливості студента, його професійні інтереси і потреби, прагнення до самостійності, тощо.

Ключові слова: іншомовна комунікативна взаємодія, підготовка, фахівці соціономічних професій, спілкування, іноземна мова, потреба часу, міжкультурна комунікація, розвиток особистості.

 

УДК 378.147.091.39:364-785.1

Т.Л. Опалюк

Структура адаптивного навчання студентів, що реалізується на інтерактивній основі

У статті подаються результати досліджень сутності адаптивного навчання студентів через визначення його структурної організації. На основі літературних джерел з проблеми обумовлюється правомірність загального підходу щодо структурування адаптаційних процесів у навчальній діяльності через дослідження таких його аспектів, як соціально-психологічний, дидактико-психологічний, діяльнісний. Доведено, що системотвірним компонентом адаптації виступає базова мета навчальної діяльності, яка спроектована в контексті особистісно-орієнтованої професійної освіти і реалізується через форми та методи інтерактивної навчальної діяльності, через суб’єкт-суб’єктну взаємодію викладача та студента. Структурування адаптаційного процесу в навчанні дало можливість виділити домінанти, врахування яких сприятиме оптимізації адаптаційних процесів в навчанні, системі професійної підготовки вчителя в цілому.

Ключові слова: адаптація, адаптивне навчання, адаптаційні процеси, соціальна адаптація, суб’єкт-суб’єктна взаємодія, професійна освіта.

 

УДК 159.943:796.012:796.859.26-053.67

К.С. Осика

Особливості психомоторних здібностей юнаків-каратистів

У статті розглянуто поняття та наведено характеристику психомоторних здібностей юнаків-каратистів, зокрема силових: максимальна статична, повільна динамічна, вибухова сила, амортизаційна сила; витривалості: загальна витривалість, спеціальна витривалість, силова витривалість; гнучкості: загальна, спеціальна, активна, пасивна; швидкості реакції на атакуючі дії супротивника; координованості: елементарна та складна, спритність, влучність нанесення ударів, рівновага. Охарактеризовано дослідження психомоторних здібностей у сучасній психології. Виділено домінуючі психомоторні здібності юнаків-каратистів у двобої на тренуваннях та змаганнях.

Ключові слова: психомоторика, психомоторні здібності, сила, витривалість, швидкість, гнучкість, координованість, юнак-каратист.

 

УДК 159.923:159.98

О.В. Осика

Індивідуальна психологія А.Адлера в психокорекційній роботі зі студентами

У статті розглянуто основні положення концепції та базисні терміни: суб’єктивне сприйняття дійсності, цілісність і доцільність, комплекс неповноцінності і компенсація, індивідуальність, телеологія вимислу, соціальне особистісне почуття, соціально-орієнтована поведінка. Визначено мету корекції, яка має когнітивний аспект, партнерську позицію психолога, активність, відповідальність студента в психокорекційному процесі. Розкрито техніку психокорекційної роботи, яку охоплюють такі процедури: встановлення добрих відносин, аналіз і проробка особистісної позиції студента, підбадьорення, заохочення, розвиток саморозуміння, допомога в переорієнтації. Наведено вправи реорієнтаційного тренінгу.

Ключові слова: А.Адлер, індивідуальна психологія, комплекс неповноцінності, компенсація, стиль життя, антисугестія, телеологія вимислу, студент.

 

УДК 364-78

Марек Палюх

Аксіологія соціальної роботи:теоретичний аспект

Досліджено, що в житті сучасного суспільства соціальні працівники виконують багато важливих функцій і мають значний вплив на діяльність локальних організацій та навколишнє середовище. Проаналізовано, що завдяки своєму авторитету вони можуть стати тими людьми, яких варто наслідувати, вони виконують функції реалізаторів соціальних заходів. У статті представлено вибрані питання теоретичного характеру щодо аксіології соціальної роботи. Автор стверджує, що аксіологія соціальної роботи – це важливий елемент процесу навчання майбутніх соціальних працівників. А розуміння цінностей та вміння втілювати їх у повсякденній діяльності буде тим етапом, що сприятиме зміні у поведінці суб’єкта. Автором статті доведено, що етичні та моральні аспекти соціальної роботи є основними правилами, яких повинен дотримуватись кожен соціальний працівник.

Ключові слова: аксіологія, цінності, етика, моральність, соціальна робота, соціальний працівник, етичні та моральні аспекти, саморозвиток, професійна діяльність.

 

УДК 159.9:378

Н.П.Панчук

Особистісні ціннісні орієнтації як результат самовизначення майбутнього фахівця

У статті розглядаються характеристики особистісних ціннісних орієнтацій як центральних компонентів психологічної структури особистості майбутнього педагога, досліджено особливості самовизначення та соціальної детермінації людської поведінки, її саморегуляції та прогнозування. Проаналізовано особливості мотиваційно-ціннісних структур, адекватних новій ситуації, що склалася, а також вивчено особистісні ціннісні орієнтації і процеси формування громадянської самосвідомості, встановлено вплив змісту ціннісних орієнтацій на професійну спрямованість майбутніх вчителів у процесі навчання у вузі. Зокрема виявлено специфіку особистісних цінностей сучасних студентів педвузу. Проаналізовано, як суспільні цінності перетворюються в особисті, що є актуальним на сучасному етапі розвитку суспільних відносин.

Ключові слова: цінності, особистісні ціннісні орієнтації, професійні цінності, особистісне самовизначення, професійне самовизначення, структура особистості, професійно-педагогічна спрямованість, професійний шлях.

 

УДК 159.9.072

І.В. Пацкань

Психологічні особливості віртуального спілкування

У дослідженні здійснено аналіз фундаментальних робіт вітчизняних та зарубіжних учених, що розглядають феномен спілкування з огляду різних психологічних напрямів. Сформулювавши загальні тенденції зміни комунікативного процесу в умовах розвитку інноваційних технологій, автор відмітив особливості побудови спілкування сучасної людини та виокремив нові поняття для позначення віртуального спілкування. Встановлено, що цей вид спілкування має на увазі специфічну діяльність користувача в Iнтернет-середовищі, обумовлену низкою причин і потреб. Показано, що віртуальне спілкування розглядається як психологічне явище, яке має складну структуру і виступає як умова, детермінанта, процес і цінність життя людини в сучасних умовах.

Ключові слова: спілкування, віртуальне спілкування, потреби, особливості, психологічні умови, людина.

 

УДК 159. 9:32

Н.Л. Руда

Категорія політичного лідерства як предмет психологічного аналізу

У статті зазначається, що на особистості сучасного українського політика зосереджено підвищену увагу з боку суспільства, оскільки саме лідери здатні віднайти ефективну соціально прийнятну стратегію подолання кризової ситуації в країні, взяти на себе відповідальність за цей процес. Проаналізовано різнобічні підходи до досліджуваного феномена. Охарактеризовано результати експериментального дослідження, у якому виділено психологічні якості, що мають домінувати в структурі особистості ідеального сучасного політика. Зроблено висновок про те, що у сприйманні студентської молоді реальні політичні лідери виглядають абсолютно інакше, ніж ідеальні.

Ключові слова: політичний лідер, політичний керівник, влада, кризова політична ситуація, інституалізація українського лідерства, авторитет, феномен макросередовища, легітимність.

 

УДК 159.9.07

О.В.Сазонова

Дослідження співвідношення між домінуючими копінг-стратегіями, рівнем тривожності та самооцінки учнів

Стаття присвячена дослідженню копінг-поведінки, як механізму збереження психічного і фізичного благополуччя в стресових ситуаціях. У результаті експериментального дослідження було визначено взаємозалежність між вибором копінг-стратегії та рівнем тривожності й самооцінки в учнів 7-х та 11-х класів. Встановлено, що існує взаємозв‘язок між копінг-стратегіями, рівнем самооцінки та тривожності. Показано, що учні при високій ситуативній тривожності для подолання стресової ситуації обирають копінг-стратегію «дистанціювання», а копінг-стратегію «самоконтроль» обирають учні з високою особистісною тривожністю. Зроблено висновок, що при зниженні рівня самооцінки для запобігання прояву стресу у складній ситуації учні обирають копінг-стратегію «прийняття відповідальності».

Ключові слова: стрес, адаптація, допінг-поведінка, копінг-стратегія, самооцінка, особистісна тривожність, ситуативна тривожність, учні.

 

УДК 316.613

Л.С.Смокова

Особливості етнічної ідентичності і акультураційних стратегій у контексті міжкультурних взаємодій

У цій статті представленo кількісні та якісні дослідження і теоретичні положення, що стосуються взаємозв’язку між акультурацією та ідентичністю. Мета цього дослідження полягає у вивченні і поясненні визначальної ролі етнічної та національної ідентичності в процесі акультурації українських та російських іммігрантів у Німеччині, і звідси – міжкультурної взаємодії. Результати показали, що іммігранти, які більше ідентифікували себе з домінуючим суспільством, віддавали значну перевагу стратегії інтеграції. Іммігранти, які мали високу ступінь етнічної ідентифікації, не віддавали перевагу ні інтеграції, ні маргіналізації, ані асиміляції. Сильне відчуття приналежності до етнічної групи сприяє сегрегаційному вибору в іммігрантів.

Ключові слова: етнічна і національна ідентичність, стратегії акультурації, міжкультурна взаємодія, інтеграція, сегрегація, маргіналізація і асиміляція.

 

УДК 159.923.2

Л.М.Співак

Вікова динаміка національної саморефлексії особистості в юності

У статті проаналізовано основні особливості сучасного стану проблеми розвитку національної самосвідомості особистості юнацького віку та визначено найбільш перспективні напрями її подальшої розробки. Доведено, що значущою умовою конструктивного вивчення окресленої проблеми є дослідження такого психологічного механізму розвитку національної самосвідомості особистості періоду юності як національна саморефлексія. Запропоновано й обґрунтовано опитувальник для вивчення національної саморефлексії особистості юнацького віку. Презентовано нові експериментальні та емпіричні матеріали, які розкривають вікову динаміку національної саморефлексії особистості в юності.

Ключові слова: національна самосвідомість особистості, національна саморефлексія, національна самоідентифікація, мова, національні традиції, територія проживання, нація, юнацький вік.

 

УДК 159.923.2:130.122

С.О. Ставицька

Соціально-психологічні особливості реалізації потреби в саморозвитку, самооцінки життєвих цілей та самоставлення як компонентів розвитку самосвідомості в юнацькому віці

Особливості та рівні розвитку самосвідомості в юнацькому віці визначаються внутрішніми характеристиками особистості, зокрема такими як потреба в саморозвитку, усвідомлення спрямованості на саморозвиток, самооцінка якостей, що сприяють саморозвитку, та готовність до саморозвитку. Здійснено кореляційний аналіз між показниками «рефлексії на саморозвиток» та «самоставлення» вказує на взаємозв’язок між оцінкою можливості «професійної самореалізації» та «самоінтересом»; а також між «самооцінкою якостей, що сприяють саморозвитку» та «очікуваним позитивним ставленням від інших». Такі взаємозв’язки показників вказують на те, що «професійна реалізація» та «самоінтерес», хоч і є складовими «рефлексії на саморозвиток та самоставлення», проте не єдиними й часто не основними для юнаків. Більш значущим є зв’язок між «оцінкою власних індивідуально-особистісних якостей, що сприяють саморозвитку» та «орієнтацією на відповідне позитивне ставлення інших людей». Саме на врахування таких соціально-психологічних особливостей реалізації потреби в саморозвитку, самооцінки життєвих цілей та самоставлення в юнацькому віці має бути спрямована розвивально-корекційна робота з підвищення показників названих складових самосвідомості юнаків і дівчат.

Ключові слова: потреба в саморозвитку, самооцінки життєвих цілей, самоставлення, юнацький вік.

 

УДК 159.922

О.Б.Столяренко

Поняття міжособистісних взаємин у контексті проблем розвитку особистості дитини

У статті проаналізовано результати теоретичних та експериментальних досліджень поняття міжособистісних взаємин. Показано, що в рамках кожного напряму досліджень акцент робиться на тих чи інших аспектах міжособистісних взаємин, які є суттєвими для вирішення конкретних наукових або прикладних завдань («спілкування», «ставлення», «взаємини», «взаємодія», «соціальна перцепція»). Встановлено, що розвиток особистості дитини надзвичайно чутливий до характеру взаємин з іншими людьми. Взаємини з іншими дітьми та з дорослими можуть як сприяти реалізації потенційних можливостей особистості, так і блокувати цей процес. Враховуючи важливість міжособистісних взаємин дитини в процесі розвитку її особистості, постає проблема з’ясування особливостей оптимальних взаємин дитини з навколишніми людьми та формування їх у процесі спілкування й спільної діяльності.

Ключові слова: міжособистісні взаємини, поняття, знання, спонукання, уміння, особистісний розвиток, молодші школярі, навчальна діяльність.

 

УДК 37.015.3

Н.М.Токарева

Особливості моделювання особистісних конструктів підлітків у сім’ях різного типу

У статті розглядаються психологічні складові гуманізації освітньо-виховного процесу на основі реалізації стратегічної концепції особистісного розвитку у нестабільних умовах сучасного суспільства. У цьому контексті проаналізовано розвивальні можливості рефлексивно-діалогічної взаємодії як умови гуманізації виховання. На підставі даних теоретичних позицій було проведено емпіричне дослідження, результати якого презентують модус особистісних конструктів (тривожність, агресія, соціальний статус у референтній групі) підлітків із сімей різного типу. Доведено, що цілеспрямований психолого-педагогічний супровід особистості підлітка у системі рефлексивно-діалогічної взаємодії сприяє стабілізації поведінкового симптомокомплексу дітей із дисфункціональних сімей.

Ключові слова: гуманізація освіти, рефлексивно-діалогічна взаємодія, виховний процес, особистісні конструкти, підліток, поведінковий симптомокомплекс, дисфункціональні сім’ї.

 

УДК 378.12:37.041

О.С. Толков

Психологічні особливості спрямованості особистості студентів

У статті зроблено спробу проаналізувати особливості спрямованості особистості студентів вищої школи. Розглянуто три види спрямованості: спрямованість на себе, спрямованість на спілкування та спрямованість на справу. Проведено експериментальне дослідження щодо виявлення провідного типу спрямованості у студентів вищої школи. Проаналізовано провідний тип спрямованості у студентів різних факультетів університету. Зазначено, що спрямованість виступає властивістю, яка виявляється в активному та стійкому прагненні займатися певною діяльністю, формує поведінку особистості.

Ключові слова: спрямованість, спрямованість на себе, спрямованість на спілкування, спрямованість на справу, студенти, вища школа.

 

УДК 343.95:343.137.5

Н.В. Устинова, Д.В. Устинов

Особливості встановлення психологічного контакту з підлітками співробітниками кримінальної міліції у справах дітей

Стаття присвячена теоретичним та практичним аспектам проблеми використання психологічних знань співробітниками кримінальної міліції у справах дітей при попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів за участю неповнолітніх. Розглянуто питання психологічних особливостей неповнолітніх, причини їх девіантної поведінки. Досліджуються питання психологічної характеристики особи неповнолітнього, проблеми встановлення співробітниками кримінальної міліції у справах дітей ефективного психологічного контакту з неповнолітніми, види психологічного впливу, використання низки психологічних інструментів при проведенні профілактичних, оперативних, слідчих дій за участю неповнолітніх.

Ключові слова: оперативно-розшукова психологія, неповнолітні, підліткова злочинність, девіантна поведінка, психологічний контакт, психологічний вплив, діагностики правдивості показань.

 

УДК 159.922.8

І.В. Федосєєва

До проблеми теоретико-емпіричного вивчення соціально-психологічної компетентності старшокласників у спілкуванні

У статті розкрито результати ґрунтовного теоретико-емпіричного дослідження проблеми компетентності старшокласників у спілкуванні. Автором здійснено спробу на основі аналізу дефініцій компетентності у спілкуванні виявити відмінності у підходах різних авторів і одночасно засвідчити певну спільність поглядів щодо тих чи інших ознак даного психологічного феномена; виокремити структурні складові досліджуваного комплексного утворення. Стрижневим завданням, розв’язаним у дослідженні, стала розробка і верифікація на матеріалі емпіричних досліджень методики вимірювання рівня компетентності старшокласників у спілкуванні. Проведене емпіричне дослідження презентоване у вигляді результатів констатувального експерименту на матеріалі учнів старших класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів України.

Ключові слова: спілкування, комунікація, соціально-психологічна компетентність, комунікативна компетентність, міжособистісні взаємини, навчальна діяльність, старший шкільний вік.

 

УДК: 159.942.5:159.9-051

О.О. Халік

Тривожність на початкових етапах професійного становлення особистості

В статті презентовано теоретичний аналіз вітчизняної та зарубіжної психологічної літератури з проблеми дослідження; визначено місце тривожності та її вплив на професійну діяльність в системі «людина-людина». Окреслено, що тривожність може виконувати як конструктивну, так і деструктивну роль, а також з’ясовано емоційно-значимі ситуації, що сприяють її появі. Експериментально виявлено чинники, що мають статистично достовірний вплив на особистісну та професійну тривожність у практичних психологів, встановлено відмінності в показниках тривожності серед груп студентів психологічних спеціальностей і шкільних психологів, які знаходяться на початкових етапах професійного становлення особистості.

Ключові слова: тривожність, особистісна тривожність, професійна тривожність, тип психологічної освіти, професійна діяльність, шкільні психологи, студенти-психологи, професійне становлення.

 

УДК 159. 221:36 (745)

Н.О. Хупавцева

Особистісний розвиток школярів у діяльності з читання художніх творів

У статті проаналізовано психологічні умови становлення особистості в навчальному процесі середньої школи; охарактеризовано позиції людини як суб’єкта діяльності; окреслено особливості діалогічного читання учнями художніх творів як засобу їх особистісного розвитку. Зазначено, що художній твір є феноменом культури. Культурним його робить лише те, що перед нами не власне речова інформація, де існує пасивний і безголосий об’єкт дослідження, іншими словами, не текст, а витвір іншої свідомості. Текст – прояв культури – це осмислений світ, тому під час зустрічі з текстом власне осмислення буття учнями включатиметься в ситуацію культурного спілкування, сприяючи особистісному розвитку школярів.

Ключові слова: особистість, особистісний розвиток, суб’єкт діяльності, діалогічне читання, гуманізація освітнього процесу, культурне спілкування.

 

УДК 364-787.7-056.24(477)

О.В. Царькова

Особливості допомоги батькам, які виховують дітей з особливими потребами

У статті висвітлюється проблема допомоги сім’ям, які виховують дітей з обмеженими можливостями. Акцентується увага на особливостях емоційного стану батьків, їх специфічне сприйняття оточуючих. Розглядається феномен відторгнення допомоги, який підкреслює наявність у батьків захисних механізмів психіки. Встановлено, що одним із факторів, який ще більше провокує відторгнення, є сприйняття соціумом дитини-інваліда, чому й виникають такі проблеми: інтеграція дітей у соціум, психологічна корекція емоційних станів батьків і їх взаємин з оточуючими, допомога персоналу, який супроводжує сім’ю у процесі виховання та розвитку дитини з обмеженими можливостями та функціональними розладами.

Ключові слова: сім’я, почуття, соціум, особистісна проблема, дитина, захисні механізми психіки, супровід, самооцінка.

 

УДК 159.9(477.43) «18/19» (043.3)

О.А. Чеканська

Науково-організаційні засади становлення психологічної науки на Поділлі у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

У статті представлено результати дослідження історико-культурних та інституційних передумов становлення психологічної науки на Поділлі наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Виокремлено основні періоди розвитку теорії і практики психологічної науки та природничо-наукові, соціальні й соціокультурні засади дослідження психіки людини. Прослідковано тенденції розвитку ідей подільського вченого Й. Й. Роллє, розкрито авторські підходи до дослідження психіки людини з урахуванням біологічних і соціальних факторів її життя. Здійснено інтерпретацію засад соціально-культурної детермінації розвитку людської психіки, яких дотримувались учені Поділля. Встановлено внески науковців Поділля у педагогічну й соціальну психологію, психогігієну, психологію особистості, психологію творчості та праці.

Ключові слова: Поділля, історико-культурні передумови, психіка людини, природничо-науковий підхід, соціальні чинники, особистість.

 

УДК 159.947

К.М. Шамлян

Особливості вольової організації особистості студентів

У статті наведено результати емпіричного дослідження, метою якого було проаналізувати структуру вольової організації особистості як цілісної системної індивідуально-психологічної характеристики, її зв’язків з цінностями студентів, виділення особливостей вольової організації особистості студентів. Досліджено взаємозв’язки між рівнем вольового розвитку студентів і їхніми оцінками моральних, вольових та інших якостей людини. Виявлено статеві відмінності у структурі вольової організації особистості. Виділено три групи досліджуваних, які відрізняються за структурою вольової особистісної організації.

Ключові слова: вольова організація особистості, вольові властивості, оцінка властивості, наполегливість, самовладання, цілеспрямованість, базальні якості волі, системні якості волі.

 

УДК 159.9:61

В.І.Шебанова

Харчова поведінка людини, їжа, тілесність як феномени повсякденної реальності (частина 1)

У статті проведено теоретичний екскурс щодо зміни «ставлення людини до їжі» та зміни стратегій харчової поведінки у ході культурно-історичного розвитку. Показано, що їжа в людській культурі має бінарний код. З одного боку, вона виступає як базова харчова практика існування, як задоволення первинної (біологічної, вітальної потреби). З другого боку, їжа виступає каналом трансляції додаткових символічних значень у тілесну структуру людини, і є медіатором між матерією й духом, що виражається в різноманітних ритуалах (харчових традиціях, обрядах тощо), зміст яких був спрямований на встановлення трансцендентних зв’язків між їжею, людиною й духом. Відзначається, що стратегії харчової поведінки служили фундаментом стратифікації, які мали етнічний, гендерний і соціальний (класовий) характер. Розкривається, що розвиток цивілізації сприяв зміні стратегій харчової поведінки.

Ключові слова: їжа, харчова поведінка людини, тілесність, повсякденна реальність.

 

УДК 159.923.5

Д.Янковська

Міжособистісні взаємини викладача і студента у процесі академічної підготовки

У статті розкрито результати емпіричного дослідження оцінок студентами своїх міжособистісних взаємин з викладачами. Дослідження проведено серед студентів 1-го, 3-го, 5-го років навчання семи педагогічних вишів Польщі. Дослідженням охоплено 1550 осіб. Було застосовано такий метод, як тест незакінчених речень. Встановлено, що більшість сучасних студентів очікує доброзичливої атмосфери, допомоги і підтримки з боку компетентних і чуйних викладачів. Оцінки студентами реальних взаємин свідчать про їх незадоволеність домінуванням статусних, формальних стосунків із викладачами, вказують на дефіцит співтворчості. Міжособистісні взаємини викладачів і студентів, які сприяють процесу навчання, повинні спиратись на співпрацю, партнерство, позитивні емоції, вихід за межі формальних рольових позицій.

Ключові слова: міжособистісні взаємини, оцінки, тест незакінчених речень, співпраця, співтворчість, партнерство, студент, викладач.

 

УДК:159. 964

А.С.Яроцька

Феномен групового міфа малої групи як колективного суб’єкта

У статті здійснено теоретичний аналіз джерел, присвячених проблемі колективного суб’єкта, ідентичності групи та групового міфа як одного з багатьох феноменів функціонування групового несвідомого колективного суб’єкта. Мала група як колективний суб’єкт розглядається у рамках системного, суб’єктного та психодинамічного підходів в психології. Визначено основні функції групового міфа у контексті функціонування малої групи як системи, що здатна до самозбереження та саморегуляції. Перспективи подальшого дослідження у цій галузі дозволять пояснити роль групового міфа у різноманітті проявів несвідомих процесів самоорганізації і саморозвитку малої групи як колективного суб’єкта.

Ключові слова: мала група, колективний суб’єкт, групове несвідоме, ідентичність групи, груповий міф, груповий захисний механізм, групова динаміка, фантазматичне утворення.