[:ua]Випуск 26[:en]Issue 26[:]

[:ua]Випуск 26

УДК 159.923

С.Д.Максименко

Механізми розвитку особистості

Автором проаналізовано три основні напрями (особистість як внутрішній момент діяльності; особистість – людина, яка володіє творчим потенціалом; процес становлення особистості), у яких вивчається розвиток особистості в учбовій діяльності і які різняться вихідною методологічною позицією. Резюмуючи короткий підсумок сучасного стану досліджень у рамках теорії розвиваючого навчання, зазначено, що застосування формуючого експерименту дозволило переконатися, що експериментально-генетичний метод дійсно дозволяє сформувати в суб’єкта учбової діяльності практично будь-яку психічну структуру. Зроблено висновок, що у системі розвиваючого навчання роль вчителя, як і всієї педагогічної діяльності, є абсолютно унікальною і зовсім незвичною для традиційної педагогіки. Результати дослідження дозволяють говорити про завершення визначеного етапу у вивченні психічного розвитку дитини в рамках сучасної генетичної психології. Загальний підсумок цього етапу полягає в тому, що в численних і різноманітних дослідженнях було отримано незаперечні дані, котрі розкривають основний механізм психічного розвитку, тобто, що він (розвиток) завжди опосередкований культурним контекстом. Об’єкт, який є продуктом людської діяльності, являє собою «зашифрований» і згорнутий відбиток психіки не просто людини, буквально всього суспільства. Зазначено, що генетико-моделюючий метод повною мірою є адекватним об’єкту, що досліджується – існуючий і постійно змінний особистості людини.

Ключові слова: особистість, психічний розвиток, психіка, процес становлення особистості, учбова діяльність, експериментально-генетичний метод, пізнавальні мотиви, творчий потенціал особистості.

 

УДК 159.923.2:378.147

Т. В. Алексєєва

Відповідальність як компонента часової перспективи життєвих планів майбутнього фахівця

У статті подано теоретичний аналіз проблеми часової перспективи життєвих планів майбутнього фахівця, розглянуто місце відповідальності у структурі часової перспективи життєвих планів студентів вишу. Здійснено теоретичне узагальнення проблеми життєвої перспективи особистості, охарактеризовано сутність вибору професії як найважливішого стратегічного вчинку в житті людини. Доведено, що вчинок є вищою формою духовної активності особистості. Виявлено зв’язок характеру вчинків особистості з синдромом футурошоку. Особлива увага приділена психологічним особливостям осмислення плину часу майбутніми фахівцями протягом професійного становлення у виші. Висвітлено теоретичні засади вивчення проблеми часової перспективи особистості протягом навчання. Розглянуто особливості та типи життєвої перспективи особистості. Здійснено теоретичний аналіз особливостей вибору студента як суб’єкта майбутньої професійної діяльності. Простежено екзистенційний аспект переживання часу щодо змін у житті особистості, які пов’язані з професійним становленням. Опрацьовано взаємозв’язок вчинку і відповідальності особистості, обґрунтовано екзистенційний характер часу як чинника відповідальності людини за реалізацію власного життєвого проекту. Розкрито взаємозв’язок локусу контролю з часовою перспективою особистості. Досліджено особливості профілю часової перспективи студентів вишу, визначено залежність темпоральності відповідальності за змістом і інтенсивністю від соціальних перетворень. Розглянуто психологічні особливості бачення себе як майбутнього фахівця в контексті суб’єктної часової перспективи.

Ключові слова: суб’єкт, організація життя, життєва позиція, життєва перспектива, життєві плани, ефективна самостійність, професійне самовизначення, діяльність, вчинок, футурошок, час, вибір, духовність, екзистенційність, часова перспектива, професійна реальність, відповідальність, студентство, майбутній фахівець, соціальні уявлення, професійні уявлення, мотивація.

 

УДК 159.98:26-287

Ю.А. Алєксєєва

Психологічний аналіз семантичного простору концепту «віра»

В статті презентовано дефініційний аналіз словникових тлумачень поняття «віра», який дозволяє зробити висновок, що в цілому дефініції слова «віра» в різних мовах збігаються; аналізоване поняття має досить широку низку значень – істина, правда, довіра. Лексико-семантичний аналіз поняття віри доводить, що у різних словниках диференціюються види віри (віра у перемогу, в себе, в людей, в майбутнє) та її форми (релігійна та нерелігійна). Проаналізовано взаємозв’язок концепту «віра» з семантичним поняттям довіра. Розглянуто довіру як форму віри, яка формується на ранніх стадіях розвитку особистості і впливає на її психічне здоров’я. Акцентовано, що віра і довіра – це два різні соціально-психологічні явища, що будуються на різних психологічних засадах і виконують різні функції в життєдіяльності людини. Презентовано погляди представників екзистенційно-гуманістичного підходу на співвідношення між поняттями «віра» та «надія». Розглянуто феномен надії як почуття, психологічний стан людини, очікування позитивного результату, внутрішню готовність до дій. Проаналізовано зв’язок і відмінності між поняттями «віра і надія» та встановлено, що, з одного боку, надія і віра є підструктурами оптимістичної свідомості і віра виступає основою надії, а з другого боку ці феномени відрізняються за змістом, формами прояву і функціями. Досліджено погляди філософів і психологів на зв’язок віри з антагоністичними поняттями «сумніву» та «невір’я». Встановлено, що сумніви виступають елементами віри і завжди пов’язані з вибором особистості. Виділено раціональну та ірраціональну форми прояву сумнівів. Встановлено, що протилежністю віри є невір’я як рішуче неприйняття чого-небудь. Зроблено висновок, що поняття «віра», «довіра» і «надія» відрізняються за змістом, формою прояву та функціями.

Ключові слова: віра, довіра, впевненість, надія, відданість, сумніви, невір’я, семантичний аналіз.

 

УДК 159.922.27

І.І. Брецко

Порівняльна характеристика особливостей психоемоційного вигорання підлітків зі школи-інтернату та загальноосвітньої школи: результати факторного аналізу

В статті розкрито складність психо- і соціогенези сучасних підлітків; амбівалентність їхнього внутрішнього світу й намагання самоствердитися й захиститися за допомогою найтиповіших і найпростіших поведінкових тактик. Виявлено психохарактерологічні особливості підлітків в умовах депривації сімейної взаємодії, що набувають ознак тривожності, пригніченості, депресивності, фрустрованості та призводять у процесі подальшого розвитку до виникнення значних особистісних деструкцій, зокрема психоемоційних дисфункцій, найтиповішим проявом якого є емоційне вигорання. Встановлено низку специфічних особливостей і проблем, які породжують і супроводжують перебіг емоційного вигорання особистості. Проаналізовано, що до психоемоційного вигорання та пригнічено-захисної агресивності депривованих підлітків призводять позбавлення реальної сімейної взаємодії, брак батьківського тепла й опіки, нереалізованість у типових дитячо-сімейних ролях та інші деприваційні амортизації. Проведено порівняльну характеристику особливостей психоемоційного вигорання підлітків зі школи-інтернату та загальноосвітньої школи. Завдяки порівняльному аналізові отриманих результатів вдалося встановити ті найважливіші показники, які виступили своєрідними індикаторами психоемоційних станів і розладів депривованих підлітків зі школи-інтернату та їхніх однолітків, які виховуються в сім’ї та навчаються в загальноосвітній школі. Зроблено висновок, що констатовані результати є підставою стверджувати про необхідність надання нагальної системної кваліфікованої психологічної допомоги із залученням сучасних розвивальних технологій підліткам, які схильні до переживання багатьох симптомів психоемоційного вигорання.

Ключові слова: психоемоційне вигорання, підліток, тривожність, депривація, психоемоційні стани, фактор, невротизація, депривований підліток.

 

УДК 159.9

І.С. Булах

Значущість цілісної психологічної теорії в консультуванні

В статті обґрунтовано необхідність створення власної філософії професійної діяльності психолога-консультанта, яка вибудовується на засадах його суб’єктивного досвіду консультативних взаємодій з клієнтами. Підкреслено значущість наукової інтеграції різнобічного зарубіжного та вітчизняного досвіду психологічної допомоги, а також роботи над створенням загальної теорії консультативної чи психотерапевтичної психології. Висвітлено специфічні особливості цілісної психологічної теорії спеціаліста-психолога. Констатовано необхідність глибоких знань з персонології у психологічному консультуванні. Постульовано, що, з одного боку, психологові-консультанту важливо у професійній діяльності спиратися на узагальнену наукову теорію, яка надає йому можливість оперувати узагальненими знаннями про клієнта; з другого – зважати на індивідуальність клієнта. Охарактеризовано структуру професійної діяльності кваліфікованого психолога. Поставлено основний аспект у консультативній взаємодії психолога і клієнта на змісті життєвого досвіду індивідуальності останнього. Інший акцент зроблено на власній концепції психолога-консультанта. Окреслено засади кваліфікованого підходу консультанта. Підкреслено значущість процесуального, концептуального та ціннісного конструктів консультативної діяльності у програмах підготовки фахівця. Зазначено, що психологічне консультування не може бути вільним від теоретичної моделі можливих чи бажаних особистісних змінювань клієнта, які він набуває в процесі взаємодій з консультантом, а будь-яка модель припускає існування і постулювання низки конструктивних цілей процесу психологічної допомоги. Встановлено, що однією з гарантій професіональності здійснюваної психологічної допомоги є осмислене послідовне застосування консультантом цілісної і особистісно ним проінтегрованої теоретико-практико-ціннісної концепції (теорії), без якої не може існувати жоден акт психологічної взаємодії між консультантом і клієнтом.

Ключові слова: цілісна психологічна теорія, структура професійної діяльності психолога, власна філософія психолога-консультанта, концептуальна модель консультування, процесуальна модель консультування, цілісна модель консультування.

 

УДК 159.92

Броніслав Вичавський

Особистісні риси працівника в ефективному функціонуванні

Автор статті розглядає поняття особистості, описує роль індивідуальних рис у виборі професії, вказує на існування багатьох різноманітних моделей індивідуальності, однак стверджує, що немає однозначної дефініції цього поняття. Автор підкреслює, що людина володіє подібним набором особистісних рис, однак в різних осіб вони набираютьрізної інтенсивності. У статті описуються деякі ознаки, якими повинна керуватися хороша людина, працівник. Дослідник ставить питання про сутність поняття «компетентний працівник» і презентує читачеві ряд дефініцій, які повинні допомогти у формулюванні визначення і дати відповідь на вищезгадане питання. Автор підкреслює ті ознаки компетенції працівника, які направлені на соціальне середовище, і ті ознаки, що відіграють значущу роль в роботі. Особливу роль у виконанні роботи відіграє асертивність (тобто здатність людини відстоювати свою точку зору, не порушуючи моральних прав іншої людини), що наділяє повагою себе та інших осіб, відкритість, що має ознаки толерантності по відношенню до двозначного змісту, інтелігентність, що дозволяє правильно приймати інформацію. Згадані групи індивідуальних рис є важливою умовою функціонування творчого таланту. Кожна з вищезгаданих ознак має інший вплив і по-різному діє на працівника, а також використовується на іншому етапі творчої діяльності. Для того, щоб вправно і мудро їх використовувати в роботі потрібна насамперед відкритість, в той час як незалежність відіграє значущу роль в момент генерації якогось задуму чи ідеї. Лише у третьому порядку в працівника з’являється наполегливість, що має вплив на його творчий процес, незважаючи на перешкоди, з якими він зустрічається. Окрім вище- згаданих ознак, автор вказує на інші риси, важливі у функціонуванні працівника: чесність, правоту, моральність, саможертовність, витривалість, лояльність, впевненість у своїх силах. Риси характеру працівника в конкретній роботі свідчать про нього самого,вказують на те, ким і яким він є працівником. Зауважимо, що більшість згаданих у статті рис відносяться до кращого пристосовування до життєвих змін у сучасному світі. Стосується це також змін, які відбуваються у світі, так званої, заробітчанської міграції. Слід пам’ятати, що відповідно пристосовані життєві вміння мають великий вплив на вибір роботи і вибір займаних посад.

Ключові слова: ефективність, індивідуальні риси, функціонування, діяльність, вибір, особистість, працівник, рівень компетенції.

 

УДК 159.9

Н.В.Гончаренко

Результати дослідження психологічних чинників особливості збереження психічного здоров’я майбутніх лікарів

У статті констатується, що психічне здоров’я є однією з умов становлення професійної самосвідомості, ідентичності, ефективної професійної діяльності фахівця та складає головну, відносно неспецифічну динамічну основу продуктивності всіх аспектів професійної діяльності і загального благополуччя людини, обумовлює гармонійний розвиток особистості та досягнення професіоналізму. Встановлено, що психічне здоров’я – це стан рівноваги між особистістю і середовищем, адекватної регуляції поведінки людини, здатності протистояти труднощам без негативних наслідків для здоров’я. Зазначено, що психічне здоров’я не є просто відсутністю психічного розладу, а є станом благополуччя, при якому людина може реалізувати свій власний потенціал, впоратися із життєвими стресами, продуктивно та плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти. Зроблено висновок, що психічно здоровою є людина, що не тільки не має симптомів та синдромів психічного розладу, але і соціально адаптована та задоволена рівнем свого життя. У статті наведено результати дослідження психологічних чинників збереження психічного здоров’я майбутніх лікарів. На основі діагностичного комплексу сформульовано критерії психічного здоров’я майбутніх лікарів. Визначено найбільш значущі чинники психічного здоров’я майбутніх лікарів: ставлення до здоров’я як до найважливішої цінності, володіння навичками самоконтролю; вміння боротися зі стресовими ситуаціями. Зроблено висновок, що перспективи особистісного і професійного розвитку потенційного лікаря залежать від комплексу внутрішніх та зовнішніх чинників, до яких відносимо як організаційні й суспільні умови фахового становлення, так і комплекс психолого-педагогічних технологій управління його особистісним і професійним розвитком.

Ключові слова: психологічні чинники, психічне здоров’я, майбутні лікарі, критерії психічного здоров’я,чинники психічного здоров’я, результати дослідження.

 

УДК 159.9.37.036-053.88

Л.А.Гончарова

Внутрішні психологічні чинники розвитку творчої активності особистості людей похилого віку

Статтю присвячено розгляду механізмів спричинення розвитку творчої активності особистості людей похилого віку. Нагальність дослідження визначається тим, що питання творчої активності є актуальним та недостатньо розкритим, а творча активність людей похилого віку є одним з найменш визначених понять психологічної науки. В проведеному дослідженні нами визначено рівні прояву творчої активності людей похилого віку, докладно описано етапи та механізми її прояву. Результатом нашого дослідження стала схема спричинення розвитку творчої активності людей похилого віку в межах суб’єктного підходу з урахуванням пізнавальних, емоційно-вольових і фізичних можливостей особистості й використання їх для участі в процесі творчої діяльності. В результаті проведеного дослідження нами визначено рівні прояву творчої активності людей похилого віку, детально описано їх якісні показники та зроблено висновок, що творча активність людей похилого віку, як творчоактивне благополуччя, має три рівні прояву: високий, середній та низький, що відповідають динаміці прояву творчої активності, як творчоактивного благополуччя людей похилого віку. Підсумком нашої роботи став докладний опис внутрішніх психологічних чинників, що визначає внутрішніми психологічними чинниками розвитку творчої активності людей похилого віку, згідно етапам означеної динаміки спричинення розвитку творчої активності особистості людей похилого віку в умовах цілеспрямованого психолого-педагогічного впливу оптимізації творчої активності як творчоактивного благополуччя такі: збереженість творчоактивного психологічного ресурсу, адаптацію, рефлексію.

Ключові слова: творча активність, етапи, рівні, механізми, рефлексія, адаптація, творчоактивний ресурс, похилий вік, психологічні чинники, творчоактивне благополуччя.

 

УДК 159.923

Ю.П. Данчук

Теоретичні та експериментальні підходи до вивчення психічної регуляції

В статті представлено результати теоретичного аналізу проблеми психічної регуляції. Розкрито значення понять «регуляція», «психічна регуляція», «саморегуляція». Теоретично встановлено, що дослідженням усвідомленої саморегуляції діяльності як системи передувало різнобічне вивчення ізольованих процесів регуляції: орієнтування суб’єкта в умовах діяльності та закономірностей його аналізу і контролю як умов саморегуляції в руслі концепції поетапного формування розумових дій; психологічних особливостей внутрішнього плану дій як фактора розвитку регулятивних процесів; ролі узагальнень і рефлексивно-теоретичного осмислення виконуваних завдань у розвитку мислення як саморегулюючої системи; ролі самооцінки як механізму саморегуляції у становленні діяльності учнів в розвитку особистості; ролі мотивації в удосконаленні навчальної діяльності; впливу самосвідомості у визначенні спрямованості діяльності та в її розвитку. Зазначено, що об’єднання всіх цих процесів у систему саморегуляції, розгляд і вивчення її як цілісної структури з встановленням основних компонентів та їх складових становить важливе методологічне завдання, що стоїть перед психологами. Доведено, що менш вивченим є змістовний аспект психічної регуляції, оскільки його вивчення пов’язане з реалізацією найменш узгоджених поглядів і позицій, порівняно з вивченням динамічного аспекту. Виявлено особливості становлення психічної регуляції в онтогенезі, особливості її функціонування. Доведено, що знання особливостей становлення психічної регуляції дозволяє більш ефективно будувати процес навчання і виховання, розвивати вміння керувати собою і своєю поведінкою, ефективно долати труднощі, змінювати себе у відповідності зі своїми ідеалами і т.д.

Ключові слова: психічна регуляція, вольова регуляція, саморегуляція, діяльність, поведінка, самооцінка, вольове зусилля, вольові якості.

 

УДК 613:378.091.8

Н.М. Дідик

Вивчення проблеми формування здорового способу життя серед молоді

У статті розглянуто особливості формування здорового способу життя серед молоді. Здоровий спосіб життя – це спосіб життєдіяльності людини, який вона свідомо обирає та відповідально відтворює в повсякденному бутті з метою збереження та зміцнення здоров’я. Складові здорового способу життя включають елементи, які стосуються всіх аспектів здоров’я – фізичного, психологічного, соціального і духовного. Проаналізовано результати проведеного дослідження студентів щодо уявлення у них про здоровий спосіб життя. За його результатами, більшість респондентів не мають шкідливих звичок. Але при цьому серед хлопців відсоток тих, які мають шкідливі звички, більший, ніж серед дівчат. Більшість опитаних студентів вважають за краще проводити вільний час вдома, а більшість опитаних студенток проводять вільний час, гуляючи з друзями. Студенти не приділяють належної уваги правильному харчуванню. Більшість опитаних студентів не роблять вранці зарядку. Є і такі, які не займалися спортом взагалі. Деякі упевнені, що зайнялися б спортом, якби почали нове життя. Більшість опитаних студентів вважають, що здоровий спосіб життя сприяє успіху в інших сферах людської діяльності. Зроблено висновок, що ефективність формування здорового способу життя залежить від інтеграції та координації зусиль державних і громадських організацій у сфері формування здорового способу життя, від залучення ЗМІ до пропаганди здорового способу життя, від впровадження інформативно-освітніх програм, тренінгів, орієнтованих на формування життєвих навичок, які ведуть до збереження, зміцнення та відтворення здоров’я, співпраці різних спеціалістів (соціальних працівників, соціальних педагогів, психологів, педагогів, лікарів та ін.). Обов’язковим є проведення відповідної державної політики.

Ключові слова: здоровий спосіб життя, студентська молодь, аспекти здоров’я, спорт, режим дня, харчування, вітаміни, тренінг, життєва навичка.

 

УДК 159.9: 159.94

М.М. Дідух

Стан розвитку компонентів конструктивної копінг-поведінки у працівників органів внутрішніх справ

У статті представлено результати констатуючого експерименту з дослідження чинників, що забезпечують конструктивну копінг-поведінку працівників ОВС у професійній діяльності. Було з’ясовано, що на вибір конструктивної копінг-поведінки в професійній діяльності працівників ОВС можуть впливати наступні чинники: рівень емпатії і інтернальності, сформованості копінг-стратегій, мотивації на досягнення успіху й уникнення невдач; рівень афіліації та стиль саморегуляції копінг-поведінки. За показниками емпатійності та парціальних позицій інтернальності- екстернальності особистості було визначено рівень розвиненості особистісного компонента. Аналіз сумарної оцінки рівня емпатії показав низький рівень розвитку емпатії та значний показник щодо потреби в його підвищенні. Також визначено, що велика частина опитуваних схильна до приписування зовнішнім обставинам істотного значення. Це свідчить про недостатню розвиненість особистісного компонента та наявності резерву для розвитку цих показників. Було проаналізовано мотиваційно-операційний компонент копінг-поведінки працівників ОВС. Визначено, що рівень його розвитку характеризується наступними показниками: вибір копінг-стратегій, рівень мотивації на досягнення й уникнення невдач та ступінь афіліації. Як свідчать дані дослідження, одночасно деякі учасники можуть обирати різні рівні розвитку регуляторних ланок; значна кількість обирає широкий арсенал копінг-стратегій. Більшість опитуваних продемонстрували середнє значення за показниками прагнення до успіху. Встановлено, що велика частина правоохоронців мають високий рівень розвиненості мотиву «страх нехтування групою», що може призвести до виник- нення труднощів у виборі конструктивних копінг-стратегій і моделей копінг-дій.

Ключові слова: конструктивна копінг-поведінка, моделі копінг-поведінки, афіліація, емпатія, інтернальність, екстернальність, саморегуляція.

 

УДК 316.6

О.Ю.Дмитренко

Корекційна програма тренінгової форми: «Гендерна ідентичність як чинник психологічного благополуччя студентської молоді»

У статті проаналізовано феномен гендерної ідентичності особистості як важливого чинника формування «Я» – концепції молоді, самореалізації, усвідомленні власної цінності та соціалізації у сучасному світі. Наголошено на важливості розуміння свого типу гендерної ідентичності саме у юнацькому віці, оскільки це період формування світогляду, самосвідомості, характеру і життєвого самовизначення людини. Дуже часто до цього періоду розуміння своєї гендерної ідентичності у студентської молоді ще є несформованим. Визначено, що основною метою усвідомлення гендерної ідентичності є самопізнання особистості, прийняття себе як індивідуальності та використання переваг свого типу гендерної ідентичності для встановлення продуктивних і тісних соціальних зв’язків. Наведено результати попередніх досліджень стосовно рівня самооцінки та переживання самотності студентами різних типів гендерної ідентичності. Визначено основні детермінанти психологічного благополуччя особистості. Представлено корекційну програму розвитку компонентів гендерної ідентичності як чинника психологічного благополуччя серед студентської молоді. Розкрито завдання програми, обґрунтовано теоретико-методологічні засади. Охарактеризовано психотехнології та методи роботи. Окреслено основні напрямки програми: 1) усвідомлення студентами власного типу гендерної ідентичності; 2) розвиток усвідомлення андрогінного типу гендерної ідентичності як такого, що найбільше сприяє психологічному благополуччю особистості; 3) підвищення рівня самооцінки серед всіх типів гендерної ідентичності; 4) зниження суб’єктивного переживання самотності серед всіх типів гендерної ідентичності. Наведено короткий зміст занять.

Ключові слова: тип гендерної ідентичності, маскулінний тип, фемінінний тип, андрогінний тип, недиференційований тип, рівень самооцінки, переживання самотності, психологічне благополуччя, юнацький вік.

 

УДК 159.9.015: 159.9.019.2

О.В. Дробот

Професійна установка як структурна складова професійної свідомості

У статті розглянуто теоретичні положення професійної установки як складової професійної свідомості особистості, показано професійну установку як імовірність переходу активності професійної свідомості – внутрішньої діяльності – в професійну активність, безпосередньо – зовнішню діяльність й поведінку особистості. Зроблено аналіз того доробку, який внесли в науку Вюрцбурзька та Грузинська школи психології. Зазначено, що їхні ідеї лягли в основу сучасного бачення професійної свідомості. Доведено, що усвідомлення може бути детерміноване неусвідомлюваними психічними утвореннями. Надбання психологічної школи Д.М. Узнадзе дозволяють екстраполювати їх у сферу професійної свідомості. Констатовано, що установка, на базі якої виникає спрямована діяльність , виступає як мета поведінки. Тому професійна установка виступає як імовірність переходу активності професійної свідомості, як внутрішньої діяльності, в професійну активність, поведінку і діяльність особистості. Зазначено, що професійні установки належать до групи установок деонтичних, тобто межують зі сферою моральної свідомості. Доведено, що досліджувана нами професійна установка як складова професійної свідомості дозволяє перевірити передбачення: про здійснення регулятивної функції професійної свідомості за допомогою професійних установок та орієнтацій; про те, що професійна установка є своєрідним механізмом переведення професійних вимог у дійсність, внутрішньої активності особистості професіонала – у зовні виражену діяльність; а також, що професійна установка особистості визначає смислові компоненти професійної культури і тому є можливість торкнутися ще не розроблених аспектів несвідомого.

Ключові слова: професійна установка, професійна свідомість, структурні компоненти професійної свідомості, соціальна установка, внутрішня діяльність.

 

УДК 159.923:658.8-051

Ю.В. Дроздова

Порівняльний аналіз результатів апробації комплексної психологічної програми регуляції самовизначення особистості

У статті представлено порівняльний аналіз результатів апробації комплексної психологічної програми регуляції самовизначення майбутніх фахівців торговельного підприємництва. Стосовно розвитку професійного самовизначення у торговельно-підприємницькій сфері діяльності, то у прямій постановці психологічні умови розвитку самовизначення майбутніх фахівців не вивчались, що зумовило актуальність дослідження і необхідність розробки та апробації психологічної програми розвитку. Отже, практична значущість і недостатня розробленість проблеми розвитку професійного самовизначення майбутніх фахівців торговельного підприємництва психологічними засобами зумовили вибір наукового дослідження. У підсумку, за результатами порівняльного аналізу обох експериментальних і контрольних груп випускників і першокурсників зроблено висновки, за якими визначено загальні закономірності, які полягають у тому, що у другому обстеженні випускників і першокурсників зафіксовано істотні позитивні зміни у порівнянні з фоновими і контрольними даними. З’ясовано, що ці позитивні зміни відбуваються за рахунок суттєвого зниження низького рівня емоційно-вольового компонента, що свідчить про ефективність застосування комплексної психологічної програми регуляції емоційно-вольового компонента самовизначення майбутніх фахівців торговельного підприємництва. Водночас зроблено висновок щодо особливостей результатів порівняльного аналізу контрольних груп, який виявляється тим, що у випускників показник високого рівня емоційно-вольового компонента суттєво перевищує аналогічні дані першокурсників, а низький його рівень майже вдвічі нижчий у першокурсників в першому і другому обстеженнях. Але наявність низького рівня у третини першокурсників і шостої частини випускників свідчить про труднощі самовизначення у першокурсників і випускників, що є показанням до застосування психологічної програми розвитку самовизначення в процесі професійного навчання.

Ключові слова: апробація, психологічна програма, розвиток, само- визначення, першокурсники, випускники, торговельне підприємництво.

 

УДК 159.922.8:316.624

О.Б. Єгорова, Г.С. Кизим, Н.І. Ільїнська

Прояв девіантної поведінки студентів-психологів із вираженою функціональною асиметрією головного мозку

Проаналізовано основні підходи та визначення девіантної поведінки, що існують у сучасній науці. Проведено аналіз концепцій і напрямів психологічних досліджень, що займаються вивченням даного феномена. Встановлено, що найбільша частина інформації в літературних джерелах присвячена аналізові прояву девіантності у дітей і підлітків. Встановлено, що вивченню особливостей прояву девіантної поведінки юнаків із вираженою функціональною асиметрією головного мозку присвячено надзвичайно мало досліджень. Проведено психодіагностичне обстеження осіб, які навчаються на психологічних факультетах. Встановлено, що серед студентів переважає група респондентів із логічним мисленням («розумовий» тип); найменша кількість досліджуваних мають ведучу праву півкулю («художній» тип); третина осіб зі всієї вибірки поєднують у собі ознаки логічного й художнього мислення та утворюють групу «середнього» типу. Досліджено особливості невротичних реакцій, агресивних тенденцій та негативних емоційних переживань у майбутніх психологів. Визначено, що чим більше проявляється правопівкульна асиметрія, тим вищий рівень афективної нестійкості та соціальної неадаптивності юнаків. Встановлено, що у студентів з ведучою лівою півкулею під час спілкування агресивні тенденції дуже рідкі через здатність гальмувати свою агресію. Показано, що представники «середнього» типу найбільш ворожі, агресивні комунікативно, схильні до спонтанності агресії й до провокації агресії в оточуючих, стикаються з труднощами у спілкуванні. Зроблено висновок про необхідність враховувати показники девіантності молоді при організації соціально-психологічної служби у ВНЗ. Представлено перспективні шляхи подальшого дослідження.

Ключові слова: девіантна поведінка, норма, виражена функціональна асиметрія головного мозку, психологічні теорії, особистість, студент-психолог.

 

УДК 159.922.8

Т.Б. Єременко

Особливості фрустраційної толерантності в юнацькому віці

Досліджено особистісні характеристики та стилі реагування на ситуації фрустрації осіб юнацького віку, що страждають на психо- соматичні розлади або мають високий ризик їх розвитку, а також осіб із групи порівняння. Розглянуто фрустрацію як одну із моделей поведінки, що породжена агресією. Представлено результати досліджень психосоматичних проявів агресії в юнацькому віці на прикладі даних методики рисуночної фрустрації С. Розенцвейга. Описано механізми соматизації в залежності від рівня фрустраційної толерантності, зосереджуючи увагу на таких системах як бронхолегенева та кишково-шлункова. Окреслено відмінності в характеристиках агресивності в підлітків з психосоматичною патологією та осіб із групи порівняння, що позначаються на їх здатності до соціальної адаптації та формування стратегій поведінки. Визначено особливості напряму реакцій у досліджуваних за допомогою методики рисуночної фрустрації С. Розенцвейга. Виявлено переважно інтропунітивний напрям реагування на ситуації фрустрації разом із «фіксацією на самозахисті» у респондентів, що страждають на захворювання бронхолегеневої системи, та переважно інтропунітивний напрям реагування на ситуації фрустрації разом із «фіксацією на перешкоді» у респондентів, що страждають на захворювання кишково-шлункової системи. При порівнянні показників фрустраційної толерантності осіб з психосоматичними розладами та досліджених групи порівняння констатовано достовірні відмінності характеристик напряму реакцій та коефіцієнта групової адаптації. Доведено, що характеристики фрустраційної толерантності відповідають ознакам суб’єктивно- орієнтованого стилю поведінки особи у складних життєвих ситуаціях.

Ключові слова: психосоматичні розлади, фрустраційна толерантність, методика рисуночної фрустрації С. Розенцвейга.

 

УДК159.9+316.6+616.89

О.А. Заржицька

Можливості оцінки соціального впливу на уявлення про тіло у дівчат в юнацькому віці

У статті проаналізовано сучасний стан дослідження проблеми соціального впливу на формування уявлення про тіло в юнацькому віці за матеріалом зарубіжних досліджень. Виділено склад і роль агентів соціалізації в становленні уявлення про тіло серед дівчат юнацького віку, а також їх значимість у формуванні порушень харчової поведінки як відображення інтерналізованої моделі «худого» тіла. Проведений у статті аналіз існуючих зарубіжних досліджень показав, що домінуючий у західному суспільстві соціокультурний ідеал «худого» тіла, трансльований за допомогою агентів соціалізації (ЗМІ, сім’я, однолітки), стає одним із факторів ризику розвитку порушень харчової поведінки серед молоді. Як найбільш перспективною методикою оцінки особливостей соціального впливу на уявлення про тіло автором для адаптації, стандартизації та апробації обрано опитувальник «Оцінка соціального впливу на естетичну модель тіла» («ОСВЕМТ») («Cuestionario de Influencias sobre el Modelo Estetico Corporal» – «CIMEC») Дж. Торо, М. Саламеро, Е. Мартінез. Методика пройшла адаптацію і стандартизацію в низці країн та проявила хороші психометричні властивості, високий рівень надійності, валідності і сензитивности відносно групи хворих на анорексію і групи ризику розвитку порушень харчової поведінки. В ході проведеного дослідження отримано адаптовану версію опитувальника, відповідно психометрическим стандартам. Під час роботи з методикою здійснено стандартизацію, перевірку узгодженості та тест-ретестовой надійності, змістовної конструктной, діскрімінатівної валідності. У результаті проведених процедур зроблено висновок, що російськомовний варіант методики валідний, надійний та може використовуватися в дослідницьких цілях і практичній роботі психолога.

Ключові слова: соціалізація, соціальний вплив, агенти соціалізації, соціальна модель тіла.

 

УДК 37.015:31:17.022.1:37.018.3

Б.A. Зємба

Освіта в запобіганні явища бездомності серед дітей і дорослих

Бездомність як одне із багатьох тривожних соціальних явищ є важливою проблемою, що вимагає профілактичних дій і допомоги. Спостерігається також бездомність серед дітей, які втікають зі своїх патологічних середовищ, де вони виховувалися, і шукають безпеки поза ними – на вулицях, вокзалах, у підвалах. Слід звернути увагу на те, що в теперішній час, незважаючи на величезний цивілізаційний прогрес, доступність освіти, цілком непогано організовану соціальну допомогу, помітна значна диференціація суспільства. Існують багаті і бідні люди, ті, які живуть в розкоші, і ті, які відчувають нестачу, безпомічні у житті і не бачать перспектив на майбутнє. Одні діти мають батьків, які створюють найкращі умови для їх існування, дбають про їх освіту, здоров’я і щасливе майбутнє, а інші – думають про те, як вижити, як дати собі раду в житті, оскільки їх батьки занедбують свої обов’язки або кидають дітей напризволяще. Суттю профілактичних дій щодо запобігання цього явища є, перш за все, освіта, яка не тільки підвищує суспільну свідомість в сфері уникнення ситуацій, що сприяють загрозі бездомності, але, передусім, повинна надавати суспільству такі знання і компетенції, які уможливлять самостійність на ринку праці, правильне і самостійне вирішення своїх життєвих проблем. Відповідне виховання, освіта, здобування знань, професійне навчання, покращення професійних компетенцій чи компетенцій в міжособистісній комунікації, безсумнівно, є опорою в складній боротьбі з серйозною проблемою бездомності. Саме висока суспільна свідомість і знання сприяють уникненню чинників, які детермінують бездомність особи, а також допомагають в спільній боротьбі в обмежуванні та ліквідації цього явища. Оскільки чим вища суспільна обізнаність щодо бідності, безробіття і їх наслідків – тим більша у нас надія на те, що суспільство намагатиметься уникати ситуацій, які призводять до виникнення бездомності, а також підтримувати тих, які боряться з цією проблемою.

Ключові слова: освіта, виховання, бездомність, діти вулиці, соціальне сирітство, профілактика.

 

УДК 159.9.:37.015.3

І.В. Коваль

Сучасний стан проблеми навчання іноземної мови студентів вищого технічного навчального закладу: психологічний аспект

У статті проаналізовано сучасний стан проблеми навчання іноземної мови студентів вищих технічних освітніх закладів. Зазначено, що специфіка предмета надає певної своєрідності процесу навчання. Встановлено, що основними особливостями специфіки вивчення іноземної мови є відсутність чітких меж і показників оволодіння нею; мова дає знання про символи оточуючого світу і правила користування цими символами; складність переходу з однієї мови на іншу. Проаналізовано, що мислення та спілкування іноземною мовою знаменує складну перебудову всієї структури формування думки й структури діяльності спілкування, які склалися на рідній мові. Констатовано, що для опанування мови величезне значення мають не тільки знання «самі по собі», але й формування та планування певних навичок аудіювання (слухання) та мовлення (говоріння), відпрацювання сталих прийомів «перекладання» перенесення граматичних конструкцій з однієї мови в іншу. Зроблено висновок, що процес оволодіння іноземною мовою представляється як такий, що складається з двох частин: процесу розуміння (усного та письмового тексту) та процесу породження висловлювання (усного і письмового тексту). Встановлено, що, розглядаючи процес розуміння, потрібно брати до уваги той факт, що ця мисленнєва діяльність виконує пізнавальну та комунікативну функції. Проаналізовано концепції різних дослідників щодо розуміння та відтворення інформації іноземною мовою.

Ключові слова: розвиток, особистість, мислення, розуміння, психологічні концепції, мисленнєва діяльність, пізнавальна комунікативна функції, навчання.

 

УДК 376.1 – 058.862

О.В.Коган, І.Л.Рудзевич

Психолого-педагогічне забезпечення формування здорового способу життя у старшокласників із вадами інтелекту

У статті висвітлюються питання формування здорового способу життя в учнів допоміжної школи у процесі навчально-корекційної роботи. Зазначено, що система формування здорового способу життя у розумово відсталих учнів як складова педагогічного процесу має забезпечити перш за все отримання необхідної кількості знань з питань здоров’я і здорового способу життя та підвищення загального рівня емоційно-мотиваційного компонента здорового способу життя, виховання стійких мотивацій до його дотримання. Вказано, що основним завданням нашого дослідження була розробка й апробація педагогічного забезпечення формування основ здорового способу життя в учнів 7-9-х класів допоміжної школи, у якій враховувалися виявлені педагогічні недоліки та протиріччя сучасного процесу виховання здорового способу життя у старшокласників допоміжної школи, їхні потреби. Зазначено, що під час апробації здійснено комплексний, систематичний виховний вплив на знання, ставлення і поведінку учнів як у навчальному процесі, так і в позакласній діяльності. Показано, що важлива роль у вирішенні цих завдань належить навчально-корекційному процесу, оскільки знання про здоров’я і здоровий спосіб життя, оволодіння певними вміннями та навичками є запорукою для вироблення стійких поглядів і переконань, які є спонукальною системою для здійснення дій та вчинків. Зроблено висновок, що в процесі отримання та засвоєння необхідних знань, умінь і навичок формуються поняття норм здорового способу життя, виробляється стійка позитивна мотивація до ведення здорового способу життя й усвідомлення своєї особистої ролі у збереженні власного здоров’я.

Ключові слова: психолого-педагогічне забезпечення, здоровий спосіб життя, навчально-корекційна робота, учні з вадами інтелекту.

 

УДК 159. 964. 26

В.І. Колесникова, В.В. Круглова

Особливості чуттєвих типів особистості в парадигмі аналітичної психології К.Г.Юнга

З точки зору юнгіанської психології чуттєва функція відрізняється від почуттів і емоцій, які випробовуються людиною. Вона може оцінювати думки, об’єкти, що викликають відчуття і будь-який психічний зміст. А так само вимагає поступового до неї підходу за допомогою розвитку допоміжних функцій. Почуття бувають різноманітними: приємними і неприємними, конструктивними і деструктивними, відкрито виражені і стримувані. Почуття розглядаються як індивідуальні риси характеру. Вивчаючи прояв чуттєвої функції, можна прийти до висновку, що вони носять загальний характер. Представлено результати дослідження особливостей чуттєвої функції у парадигмі аналітичної психології К.Г. Юнга. Обстежено 68 людей віком від 20 до 55 років. Виявлено закономірності між гендером і психологічним типом особистості. Розвиток чуттєвої функції розглядається з позиції інтуїтивної і сенсорної функцій. Виявлено деякі типологічні особливості особистості, які суттєво впливають на формування его-свідомості і несвідомих компонентів. Серед чоловіків розумового типу інтровертна установка зустрічається частіше, в той час як серед жінок чуттєвого типу вона частіше виявляється у підпорядкуванні. Так само виявлено достовірний зв’язок між провідною і підпорядкованою функціями у більшості подружніх пар серед випробуваних, які мають компенсаторний характер. Отримані в ході діагностики дані разом із результатами первинної бесіди дозволяють психологу-консультанту отримати найбільш адекватне і повне уявлення про специфіку проблеми клієнта і можливих варіантах її розв’язку.

Ключові слова: психологічні типи особистості, аналітична психологія К.Г. Юнга, Аніма, Анімус, чуттєвий тип, розумовий тип, екстравертна установка, інтровертна установка.

 

УДК 159.92/94.072

Л.О. Колісник

Проблема діагностики емоційного інтелекту

Статтю присвячено вивченню проблеми діагностики емоційного інтелекту. Зроблено акцент на існуванні двох груп підходів до розуміння емоційного інтелекту. У рамках змішаних моделей і моделей характеристик емоційний інтелект виступає як складне утворення, що включає як когнітивні здібності, так і особистісні риси. Представники моделей здібностей інтерпретують емоційний інтелект як суто когнітивну здібність. Відповідно зазначеним підходам визначено дві групи методик для з’ясування рівня розвитку емоційного інтелекту: тести-завдання та опитувальники. Опитувальники, як правило, використовують вчені, які трактують емоційний інтелект як особистісну рису; тестам-завданням надають перевагу дослідники, які розуміють емоційний інтелект як когнітивну здібність особистості. Здійснено аналіз особливостей застосування вказаних методик. Висвітлено результати проведеного дослідження рівня розвитку емоційного інтелекту та його компонентів із застосуванням таких методик як тест Дж. Мейєра, П. Селовея, Д. Карузо та опитувальник «Емоційний інтелект» Д.В. Люсіна. Встановлено, що респондентам бракує вміння ідентифікувати емоції (як власні, так і емоції інших), а також використовувати знання про емоції для збільшення своєї особистісної ефективності. Представлено результати кореляційного аналізу отриманих даних. За допомогою використання Торонтської алекситимічної шкали доведено конвергентну валідність використаних методик. Підтверджено припущення про те, що як тести-завдання, так і опитувальники на визначення рівня емоційного інтелекту вимірюють один і той самий конструкт. Обґрунтовано доцільність комплексної діагностики емоційного інтелекту шляхом використання різних методичних підходів.

Ключові слова: алекситимія, діагностика, емоційний інтелект, конвергентна валідність, кореляційний аналіз, модель емоційного інтелекту, опитувальники, тести-завдання.

 

УДК 159:81»253-057.875

О.С.Кочубей

Особливості становлення перекладацької компетентності майбутніх філологів

У статті виокремлено структурні компоненти перекладацької компетентності студентів-філологів. Особливу увагу приділено психологічному аналізові структурних компонентів, що є важливою передумовою навчання майбутніх фахівців. Стаття містить виклад основних напрямків у психологічній структурі перекладацької компетентності фахівця. Розглядається структура «перекладацької компетентності» з точки зору різних психологічних підходів. У статті проаналізовано складові перекладацької компетентності та її місце серед інших компетентностей. Проводиться аналіз поняття із урахуванням думок вітчизняних та зарубіжних науковців. Подано низку вимог, яким повинен відповідати компетентний фахівець з перекладу. Представлено загальні принципи організації навчання перекладу, формування перекладацької компетенції у фахівців з іноземної мови. Розкрито проблематику вітчизняних і зарубіжних психолого-педагогічних досліджень у сфері компетентної професійної підготовки фахівців. Представлено загальну характеристику структурних компонентів перекладацької компетентності студентів-філологів, визначено основні характеристики, в яких відображаються вимоги до сучасного спеціаліста. У статті досліджено психологічні особливості, які інакше визначають перекладацьку компетентність студента-філолога. Зроблено висновок про недостатню розробленість психологічних компонентів структури перекладацької компетентності студента-філолога, доцільність у подальших дослідженнях та більш глибинне виокремлення структурних компонентів перекладацької компетентності майбутнього фахівця. Виклад матеріалу подано в руслі моделі, що тлумачить переклад як засіб міжмовної комунікації, специфіка якого визначає сукупність знань і умінь, які студент-філолог отримує в процесі навчання.

Ключові слова: переклад, перекладознавство, мовна особистість, комунікативна діяльність, компетентність, картина світу, засоби спілкування, смислове сприйняття, професійна діяльність.

 

УДК 159.922

С.Л. Кравчук

Психологічні особливості емоційної лабільності та емоційної стійкості особистості юнацького віку

В статті представлено теоретико-емпіричний аналіз аспектів проблеми психологічних особливостей емоційної лабільності та емоційної стійкості особистості. Здійснено аналіз понять «емоційна лабільність» та «емоційна стійкість» особистості. Досліджено, що особистість юнацького віку з емоційною лабільністю більш схильна до депресивності, дратівливості, сором’язливості, фемінінності, невротичності та менш врівноважена. З’ясовано особливості зв’язку емоційної лабільності з самоактуалізацією особистості юнацького віку. Досліджено, що особистість юнацького віку з емоційною лабільністю більш схильна до використання таких механізмів психологічного захисту як: реактивні утворення, проекція, заперечення, заміщення. Зауважено, що емоційну стійкість необхідно розглядати як психічний стан і як інтегративну властивість особистості. Досліджено, що особистість юнацького віку з емоційною стійкістю менш схильна до невротичності, емоційної лабільності, депресивності, сором’язливості, реактивної агресивності, спонтанної агресивності та більш схильна до врівноваженості. Досліджено, що особистість юнацького віку з емоційною стійкістю менш схильна до використання таких механізмів психологічного захисту як: заміщення, регресія, проекція, раціоналізація, витіснення. З’ясовано особливості зв’язку емоційної стійкості з самоактуалізацією особистості юнацького віку, а також особливості зв’язку емоційної лабільності та емоційної стійкості з типами міжособистісних стосунків особистості юнацького віку. Зауважено, що особистість юнацького віку з емоційною лабільністю та емоційною нестійкістю менш схильна до життєстійкості, що опосередковує вплив стресогенних факторів.

Ключові слова: емоційна лабільність, емоційна стійкість, врівноваженість, емоціогенні ситуації, самоконтроль, життєстійкість.

 

УДК 159.923.2:17.026.4

Л.М. Кулакова

Почуття власної гідності як конструкт самосвідомості особистості

У статті з позицій сучасних теоретико-прикладних наукових досліджень висвітлюється проблема формування почуття власної гідності особистості та її вплив на розвиток самосвідомості. Наводиться аналіз самосвідомості як специфічного феномена людської психіки. Розкривається психолого-педагогічне розуміння структури й умов становлення свідомості особистості. У статті розкривається поняття самосвідомості у площині реалізації життєвої та моральної ідеології людини, становлення сучасної особистості. Автором доводиться взаємозумовленість самосвідомості особистості із такими поняттями, як «гідність», «честь», «ідентичність», «компетентність», «становлення особистості», «особистісне самовизначення», «здібності особистості». Здійснено аналіз взаємопов’язаних між собою когнітивної, афективної і поведінкової підструктур структури самосвідомості особистості. Проаналізовано особливості формування «Я-концепції» та «Образу-Я» як специфічних проявів самосвідомості. У статті систематизовано численні характеристики гідності як найважливішої моральної якості, інтегративності людської реальності, вищої цінності. Виявлено місце і значущість проблеми формування почуття власної гідності у напрямку юриспруденції (вивчення справ щодо захисту честі й гідності), у практиці кризових психологічних служб і консультацій (надання психологічної допомоги потерпілим від насильства й завдання моральних збитків), у галузі освіти (досліджуються психолого-педагогічні технології виховання гідності в школі). Наводиться аналіз самосвідомості як специфічного феномена людської психіки. Визначено головні закономірності зміни самосвідомості особистості із зростанням рівня почуття власної гідності, набуттям особистісної культури.

Ключові слова: почуття власної гідності, честь, гідність, самосвідомість, особистість, «образ-Я», «Я-концепція», ціннісні орієнтації, ідеал, моральність.

 

УДК 159.922.7:373.3-053.5

Р.С. Кулаков

Психологічні особливості становлення готовності старшокласників до професійного самовизначення в умовах профільного навчання

У статті з позицій соціальної ситуації розвитку особистості раннього юнацького віку та специфіки профільного навчання висвітлюється проблема професійного самовизначення сучасних старшокласників. Підкреслено, що професійне самовизначення у ранньому юнацькому віці є одночасно процесом і результатом загального професійного розвитку старшокласника як суб’єкта майбутньої професійної діяльності. Зазначається, що саме в учнів старших класів відбувається уточнення майбутнього соціально-професійного статусу в межах визначеної навчальним профілем сфери професійної діяльності, формуються професійні домагання і самооцінка особистості у визначеній навчальними планами та програмами профільного навчання галузі професійної діяльності людини. Обґрунтовано взаємозв’язок профільного навчання та психологічної готовності до професійного самовизначення шляхом створення сприятливих умов для врахування індивідуальних особливостей, інтересів, потреб учнів та формування у них орієнтацій щодо вибору професійного майбутнього. Встановлено, що результатом цієї активності старшокласника виступає його готовність до професійного самовизначення та початок формування необхідних для обраної професії професійно важливих якостей. Розкривається зміст запропонованого поняття «трикутник професійного самовизначення старшокласника», який представлений самооцінкою, рівнем домагань і готовністю старшокласника до професійного самовизначення та характеризується їхнім співвідношенням, взаємодією та детермінацією. З’ясовано, що специфіка професійно-орієнтованої діяльності учнів сучасної старшої школи формується на основі адекватної самооцінки минулого і теперішнього, а реалістичні уявлення про власне професійне майбутнє фокусуються в адекватному й усвідомленому реалістичному рівні домагань.

Ключові слова: старшокласники, професійне самовизначення, професійна діяльність, профільне навчання, навчальний профіль, зміст професій, професійні домагання, самооцінка.

 

УДК 159.922

А.І. Куриця, Д.І. Куриця

Психолого-педагогічні умови розвитку лідерських якостей студентів

У статті проаналізовано психолого-педагогічні умови, необхідні для ефективного розвитку лідерських якостей студентів. З’ясовано, що програма розвитку лідерських якостей студентів передбачає створення як відповідного розвивального середовища (спеціальні психолого-педагогічні впливи, групова взаємодія в процесі тренінгу, організація суспільно значущої діяльності студентів), так і комплекс засобів, спрямованих на розвиток мотивації самопізнання та самовдосконалення особистості, саморозвиток відповідальності як інтегральної особистісної якості, що виступає системоутворюючою стосовно лідерських якостей. Процес розвитку лідерських якостей студентів повинен виступати частиною цілісного педагогічного процесу ВНЗ й базуватися на особливих умовах, що забезпечують його ефективність. Основою розвитку лідерських якостей студентів виступає розвиток відповідальності як інтегральної якості особистості, що має складну структуру та виявляється на різних рівнях. Обґрунтовано застосування принципів системності, розвитку, діяльнісного, особистісно орієнтованого, аксіологічного, суб’єктно-вчинкового підходів як методологічної основи програми розвитку лідерських якостей особистості студента на основі відповідальності. Встановлено, що в умовах тренінгових та ігрових технологій створюються сприятливі умови для розвитку лідерських здібностей особистості, для вивчення на практиці закономірностей і механізмів соціального впливу, для оволодіння лідерськими вміннями.

Ключові слова: лідерські якості, психолого-педагогічні умови, програма розвитку лідерських якостей студентів, розвиток відповідальності, відповідальність як інтегральна якість особистості, тренінгові технології.

 

УДК 159.922:33/:336.7-051

К.О. Кушніренко

Аналіз результатів дослідження емоційно-вольової та мотиваційної сфер спеціалістів банківської сфери

У статті проаналізовано результати дослідження особливостей емоційно-вольової та мотиваційної сфер спеціалістів банківської сфери. Наданий короткий опис кожної з досліджуваних сфер. Емоційно-вольова сфера визначена як сфера психіки, яка пов’язана з переживанням людиною свого відношення до дійсності, до людей, з якими вона спілкується, її діяльність, що вимагає вияву певних зусиль. Мотиваційна сфера визначена як сукупність мотивів, які формуються і розвиваються протягом її життя. Досліджено 100 працівників банківської сфери на основі 4 методик: 2 – для вивчення емоційно-вольової сфери та 2 – для вивчення мотиваційної сфери. Зроблено висновок, що характерними ознаками емоційно-вольової сфери спеціалістів банківської сфери виявились: схильність до інтернальної моделі поведінки, висока успішність у житті, впевненість у собі, цілеспрямованість, незалежність, врівноваженість, доброзичливість, контактність, моральність, намагання дотримуватись правил, встановлених в конкретному соціумі, довірливістя, сила волі, багата увага, низькі показники по внутрішнім причинам соціальної фрустрації, високі показники по зовнішнім причинам соціальної фрустрації. Проаналізовано, що характерними ознаками мотиваційної сфери спеціалістів банківської сфери виявились: є мотивація самоствердження в праці, що є дуже позитивним для всієї банківської сфери в цілому, оскільки, прагнучи до самоствердження, людина якісно та добросовісно виконує свою роботу; найбільш характерною є спрямованість особистості на діяльність (роботу), тобто допомога окремим членам групи висловлювати свої думки; підтримка групи, щоб вона досягла поставленої мети; брати у свої руки керівництво, коли мова йде про вибір завдання; легко і доступно викладають свої думки та міркування.

Ключові слова: спеціаліст, банківська сфера, емпіричне дослідження, результат, методика, емоційно-вольова сфера, мотиваційна сфера, особистість, діяльність.

 

УДК 159.922.73

К.В. Левшунова

Емпірична модель дослідження рухової активності дитини дошкільного віку як чинника її психічного благополуччя

У статті представлено психодіагностичний комплекс методик для вивчення показників психічного благополуччя (когнітивний, соціальний, емоційний) та рухової активності як головного показника тілесного благополуччя старшого дошкільника. За допомогою методів кореляційного аналізу встановлено, що між руховою активністю та психічним благополуччям дитини існує взаємозв’язок. Визначено, що рухова активність та фізична підготовленість найтісніше взаємопов’язана з соціальним показником психічного благополуччя. Обґрунтовано, що показники тілесного благополуччя (фізична підготовленість, рівень рухової активності та антропометричні дані) мають вплив на когнітивну та емоційну сферу особистості дошкільника. Кореляційно встановлено, що компоненти психічного благополуччя взаємопов’язані між собою. Найтісніший взаємозв’язок зафіксовано між когнітивним та емоційним показниками психічного благополуччя, найслабший – відзначено в діаді «когнітивний – соціальний компоненти психічного благополуччя». Доведено суперечливий характер оцінювання батьками та вихователями прояву психічного благополуччя дітей та рівня їх рухової активності. Зроблено висновок, що поліпшення рухового режиму та психічного благополуччя дітей у системі дошкільної освіти потребує системних дій та ключового фахівця-організатора, який би виконував функцію об’єднуючої ланки між усіма дотичними до даної проблеми службами (медиками, педагогами, батьками). Найбільш оптимальними кандидатурами визначено практичних психологів та інструкторів із фізкультури у дошкільних закладах, оскільки саме їхня плідна співпраця може сприяти усуненню недоліків із проблеми, яка розглядається.

Ключові слова: рухова активність; локомоторна діяльність; благополуччя; психічне благополуччя; когнітивний, соціальний та емоційний показник психічного благополуччя; старший дошкільник; фізична підготовленість; антропометричні дані; кореляційний аналіз.

 

УДК 159.94

К.С. Максименко

Проблема каузації в розумінні психологічних детермінант психічних порушень, пов’язаних із хворобливими станами організму

Автор статті констатує, що в зв’язку з тим, що каузація психічних розладів має комплексний характер, необхідним моментом виступає вирішення проблеми про диференційоване розуміння конкретних причин. Автор доводить, що психологічні дослідження мають бути спрямовані на розуміння специфіки мультикаузальності, зокрема, які психологічні чинники діють в одній і тій же площині, а які знаходяться в різних площинах. Стверджується, що розумінню особливостей психічних розладів сприяє наукове дослідження чинників, що знаходяться в соматичній, психічній, соціальній чи екологічній площинах. При цьому особливо важливим є вивчення питання, як окремі площини взаємно впливають одна на одну, як взаємодіють чинники. Зроблено висновок, що однією з актуальних проблем виступає визначення особливостей дії соціально-психологічних факторів у сукупності з іншими факторами впливу. Констатується, що слід враховувати те, що соціально-психологічні чинники впливають на психічні та соматичні розлади або захворювання в самих різних площинах. Зроблено висновок, що при прогнозуванні соматичних і психічних розладів необхідно враховувати й власне індивідуально-психологічні, особистісні чинники. Внутрішні та зовнішні ресурси відіграють стимулюючу або гальмівну роль у подоланні труднощів. Сутність проблематики каузації найрізноманітніших хворобливих станів організму полягає у вивченні особливостей складних взаємодій патогенних і протективних внутрішніх та зовнішніх факторів.

Ключові слова: каузація, психологічні детермінанти психічних порушень, хворобливий стан організму, прогнозування соматичних і психічних розладів, особливості складних взаємодій патогенних і протективних внутрішніх та зовнішніх факторів.

 

УДК 159.92

Радослав Маліковський

Загальні ціннісні орієнтації студентської молоді та їх ієрархізація (на прикладі студентів Жешівського університету)

Презентовано дефініції і концепції цінностей (переважно польських авторів Станіслава Оссовского, Яна Щепанського і Флоріана Знанєцького), зосереджено увагу на соціологічних концепціях і визначеннях. Подано коротку характеристику зведених даних дослідження. Характеристика даних ґрунтується на результатах досліджень проведених автором статті в 2010 році і охоплює тільки ті фрагменти, які, на думку автора, відіграють суттєву роль у формуванні позицій студентської молоді. На підставі складеного списку цінностей автор спробував відповісти на питання про головні цінності студентів та їх місце в ієрархії окремих цінностей. У дослідженні взяли участь студенти стаціонарної форми навчання Жешівського університету. Згідно з прийнятою засадою відбору досліджувана вибірка налічувала 483 особи. Серед респондентів домінували особи жіночої статі (згідно з пропорціями в університеті). Складений список вміщував 10 цінностей, доповнених категорією «інші». Серед представлених цінностей зазначалися такі: кохання, сімейне щастя, прагнення бути потрібним і корисним, бажання здобути довіру і знайти друзів, робота, навчання та прагнення здобути знання, релігія і віра, гроші, добробут, спокійне життя без жодних несподіванок, а також пам’ять про минуле. На зростаючій шкалі від 1 до 5 потрібно було оцінити значення окремих цінностей, а далі вибрати три найважливіших. Результати дослідження показали, що найважливішими цінностями для студентів є: кохання і сімейне щастя, відчуття бути потрібним і корисним та здобуття довіри і друзів. Натомість найменш важливими виявились цінності матеріального характеру, а також ті, які пов’язані з самореалізацією та пам’яттю про минуле. Характерним було те, що респонденти чоловічої статі майже вдвічі частіше ніж респонденти жіночої статі обирали серед вказаних цінностей пам’ять про минуле як пріоритетну цінність.

Ключові слова: цінності, студентська молодь, ієрархія, соціологічне дослідження, оцінка життєвих цінностей.

 

УДК 159.942:37.011.3-51

І.М. Матяш

Розвиток чуйності майбутнього вчителя методами активного соціально-психологічного навчання

У статті на основі аналізу психолого-педагогічної літератури вивчено підходи щодо розвитку чуйності особистості. Визначено, що чуйність є морально – психологічною якістю особистості, що характеризує ставлення людини до інших людей і виявляється в емпатійності (здатності людини безпосередньо відчувати психологічний стан іншого та адекватно відгукуватись на нього, намагаючись полегшити або розділити його через вияв співчуття та співпереживання), доброзичливості (здатності людини виражати добре ставлення, приязнь), тактовності, ввічливості (умінні поводитися з іншими обережно, не ображаючи та не принижуючи їхню гідність, виявляти люб’язність, чемність, дотримуватися суспільних правил поведінки) та турботливості, наданні практичної допомоги (уважності до потреб інших людей, прояву піклування про них), що включає в себе такі компоненти: когнітивний, емоційний і поведінковий, та інтегрує у собі різні підходи щодо визначення структурних компонентів чуйності. Встановлено, що провідними чинниками розвитку чуйності як професійно значущої якості майбутнього вчителя у процесі професійної підготовки є формування його гуманістичної спрямованості, емоційного інтелекту, емпатії, прийняття інших, доброзичливості, педагогічного такту. Зроблено висновок про те, що ефективним засобом розвитку чуйності майбутнього вчителя є соціально-психологічний тренінг, який спрямований на формування цілісної системи знань про чуйність; сприяння усвідомленню особистістю власних особливостей проявів чуйності; розширення системи гуманістичних цінностей, розвитку емоційного інтелекту, педагогічних здібностей, емпатії, доброзичливості та толерантності.

Ключові слова: чуйність, майбутній учитель, чинники розвитку чуйності, гуманістичні цінності, емпатія, прийняття інших, доброзичливість, педагогічний такт, любов до дітей, соціально-психологічний тренінг.

 

УДК 316. 454.52: 316.6.

І.В. Михайлюк

Феномен діалогу: теоретичний аналіз традиційних і сучасних тенденцій дослідження

У статті представлено теоретичний огляд традиційних і сучасних досліджень феномена діалогу. Розглянуто історичну ретроспективу філософсько-психологічного аналізу як фундаментальну основу розуміння діалогу в сучасній психології. Висвітлено уявлення про зміст діалогу в сучасній вітчизняній психології. Описано різні інтерпретації діалогу представників традиційної філософської думки та вітчизняної сучасної психології. Проаналізовано основні дослідження діалогу у вітчизняних і зарубіжних психологічних теоріях. Досліджено інтерес учених до проблеми діалогу у суміжних галузях знань. Розкрито сутність поняття діалог у контексті традиційних і сучасних уявлень про даний феномен. Представлено визначення діалогу як функціональної різновидності мови, що реалізується у процесі безпосереднього спілкування між співрозмовниками і складається з почергових стимулюючих і реагуючих реплік. Виявлено, що діалог у психології розглядається як міжсуб’єктний процес, у якому відбувається взаємодія якісно різних інтелектуально-ціннісних позицій з ціллю їх з’ясування, при якому необхідність встати на позицію іншого не означає відречення від власних переконань і принципів. Констатовано, що діалог – це складний психологічний феномен, затребуваний у багатьох сферах реальної дійсності, у більшості наукових джерел він розглядається як форма, метод і засіб здійснення соціальних контактів, котрий реалізується особистістю у суб’єкт-суб’єктній взаємодії і детермінований системою взаємодії «особистість – соціальний світ». Встановлено, що спосіб існування людини у реальному світі – діалог у багатоманітності унікальних зв’язків і взаємовідносин. Визначено, що проблема діалогу незважаючи на довготривалу історію вивчення і здійснений аналіз, не вичерпує усіх аспектів дослідження, залишається відкритою і потребує подальшого розкриття в контексті динамічних змін сучасної реальності.

Ключові слова: діалог, діалогізм, діалогічне відношення, зовнішній діалог, внутрішній діалог, діалогічна реальність, діалогічність особистості, діалогічна взаємодія.

 

УДК 159.923

О.М. Немеш

Вплив спілкування в соціальних мережах на розвиток особистості підлітка

Автором здійснено теоретичний аналіз впливу спілкування в соціальних мережах на розвиток особистості підлітка. Зазначено, що питання створення віртуального соціально-культурного простору-часу взаємопов’язане з проблемами соціально-культурної інтеграції молодого покоління засобами соціальних мереж. Проаналізовано, що соціально-культурна інтеграція в соціальних мережах передбачає розширення особистісного буття у часі, багаторівневу ідентифікацію з віртуальною соціальною групою, суспільством, культурою. Вказано, що соціалізація забезпечується шляхом «включення» молодої людини в загальний для всіх життєвий (соціальний, ціннісний) Інтернет-простір засвоєння знань про навколишній світ, оскільки на цьому шляху він вибирає з соціального і культурного контексту ідеї, цінності, форми життєдіяльності, які відповідають індивідуальним особливостям. Встановлено, що в процесі становлення самосвідомості молода людина усвідомлює і формує свою індивідуальність, знаходить себе в процесі міжособистісної комунікації, в якому власна самобутність людини у віртуальному просторі соціальних мереж обертається до неї відбитим у «дзеркалі» інших свідомостей образом її «Я». Зроблено висновок, що соціально-інтеграційні та самореалізаційні ресурси дозвілля в найбільш концентрованому вигляді реалізуються в колективних формах віртуальної культурно-дозвіллєвої діяльності молоді – спілкуванні в соціальних мережах. Доведено, що основна форма участі особистості в сфері дозвілля – віртуальна спільність стає умовою інтеграції особистості молодої людини й водночас засобом її інкультурації і самореалізації в силу культурного змісту спільної активності, особистісної мотивації та максимального врахування індивідуальності.

Ключові слова: віртуальний соціально-культурний простір, особистість, соціальні мережі, інформаційна картина світу, інтеграція особистості, віртуальна свідомість, соціальна група, особистісна мотивація.

 

УДК 159.923.2:159.9.07

Л.А.Онуфрієва

Професійна самооцінка у професійному становленні особистості майбутніх фахівців соціономічних професій

У статті на основі теоретико-методологічного аналізу проблеми образу «Я-професіонал» як складової «Я-концепції» особистості теоретично обґрунтувано значення професійної самооцінки у професійному становленні особистості майбутніх фахівців соціономічних професій. На основі результатів досліджень сучасних науковців зазначено, що професійна самооцінка є центральним компонентом професійної самосвідомості особистості, який пов’язаний із ціннісним ставленням до власного «Я», до професійних якостей і результатів професійної діяльності майбутніх фахівців соціономічних професій. Підтверджено, що професійна самооцінка формується під впливом змісту професійної діяльності, результатів, досягнутих у цій діяльності, індивідуальних властивостей особистості, а також властивості якості, яка оцінюється. Основними параметрами професійної самооцінки виступають ступінь адекватності, критичність і міра стійкості особистості. Зважаючи на особливості формування позитивного образу «Я-професіонал», у студентів-майбутніх фахівців соціономічних професій виділяють такі основні етапи цього процесу: формування у майбутніх фахівців соціономічних професій ідеальної моделі «професіонал» за допомогою професійних міжособистісних відносин у вигляді транслювання особистого та професійного досвіду викладача; актуалізація уваги особистості майбутніх фахівців соціономічних професій на порівняння свого реального й ідеального образів «Я-професіонал» за допомогою міжособистісних відносин у вигляді діалогу між викладачем і майбутніми фахівцями; стимуляція особистісного зростання та самовдосконалення майбутніх фахівців соціономічних професій для досягнення ідеального образу «Я-професіонал».

Ключові слова: професійна самооцінка, професійне становлення, особистість, майбутні фахівці соціономічних професій, образ «Я-професіонал», «Я-концепція» особистості, професійна самосвідомість, професійна діяльність.

 

УДК 159.9.007.2

Н.В. Підбуцька

Особливості креативності майбутнього інженера як складової його професіоналізму

У статті досліджено особливості креативності, її важливість для успішного професійного розвитку та досягнення особистісного професіоналізму. Розкрито необхідність розвитку креативності, уміння творчо підходити до розв’язування професійних завдань під час професійної підготовки у майбутніх інженерів, що відображено у Галузевих стандартах (Освітньо-кваліфікаційна характеристика) та усвідомлюється багатьма з них. Досліджено образну та вербальну креативність за допомогою комплексу психодіагностичних методик: методика «Кола» (Вартег); тест вербальної креативності (С.Мєднік); тест «Повторювані лінії» (П.Торренс); тест креативності (П.Торренс). Виявлено, що в майбутніх інженерів образна креативність, побіжність та розробленість на середньому рівні розвитку, що характеризує їх уміння за короткі проміжки часу відтворювати та реалізовувати ідеї. Вербальна оригінальність знаходиться на низькому рівні, а унікальність – на середньому, що свідчить про невиражене вміння майбутніх інженерів креативно розв’язувати проблеми, що пов’язані з використанням свого вербального потенціалу. У цілому студенти інженерно-технічних спеціальностей характеризуються неготовністю у ситуації невизначеності із лімітом у часі швидко продукувати ідеї. Результати гендерного аналізу свідчать про більш розвинену образну та вербальну креативність у чоловіків. За допомогою факторного аналізу виділено три фактори, що мають найбільше навантаження: «Інтелектуальний потенціал», «Загальна креативність», «Аналітичний творчий потенціал».

Ключові слова: креативність, творчий потенціал, особистість, студент, професіоналізм особистості, особистісно-професійний розвиток, успішна професіоналізація.

 

УДК 159.9

С.О. Поздишев

Психологічний аналіз професіограми офіцера оперативно-тактичної підготовки до управлінської діяльності

У статті здійснено психологічний аналіз професіограми офіцерів оперативно-тактичного рівня підготовки. Наголос робиться на визначенні психологічного портрета професії (професіограми, психограми) офіцера оперативно-тактичної підготовки як управлінця. Специфікою складання професіограми для діагностики й прогнозування управлінської діяльності є орієнтація на визначення, виявлення насамперед найбільш стійких, усталених психологічних якостей, що забезпечують реалізацію конкретного виду діяльності фахівця в оборонній сфері, які можна диференціювати за рівнем успішності навчання й ефективності діяльності. За даними професіографії, її психологічного аналізу визначається психограма професії – психологічний опис, що є інтерпретаційним аналізом операціонально-технологічного змісту конкретної трудової діяльності і в остаточному варіанті характеризується сукупністю професійно важливих психологічних і психофізіологічних якостей, які реалізуються у певній діяльності та забезпечують її виконання. Управлінська діяльність є складним соціально-психологічним явищем з чітко вираженою домінантою волі офіцера-командира. Офіцер занятий управлінською діяльністю, практично постійно здійснює розумові та вольові операції аналізу, оцінювання, прогнозування, вибору, прийняття рішення, підпорядкування, виконання, команди і контролю тощо. Це створює у військових колективах особливий соціально-психологічний мікроклімат, що активно впливає на свідомість, почуття, життєві орієнтації людини і формує певний тип поведінки та діяльності. Управлінська діяльність завжди виступає колективістською, одночасно передбачає взаємодію з колективом військовослужбовців як по вертикалі, так і по горизонталі. Також визначено, що до основних параметрів управлінської діяльності офіцерів оперативно-тактичної підготовки належать: спосіб прийняття рішення, розподіл функцій у розв’язанні військово-професійних завдань, форми контролю, оцінка, розподіл (атрибуція) відповідальності.

Ключові слова: управлінська діяльність, психологічний аналіз, професіограма, офіцер-управлінець.

 

УДК 376-056. 36 (075.8)

А.В. Сімко

Особливості проведення фізичної реабілітації з дітьми, які мають порушення в інтелектуальній сфері

У статті розглянуто особливості проведення реабілітаційних заходів засобами фізичних вправ. З’ясовано, що діти-олігофрени, маючи певні ушкодження нервової системи, реалізують рухову функцію у специфічних умовах. Отже, такі діти потребують спеціально організованого педагогічного впливу на розвиток фізичних якостей, психомоторики, його психологічного супроводу, вибору психолого-педагогічних технологій корекції, що має відобразитися в системі корекційних завдань. Проаналізовано, що правильно організована і здійснена фізична реабілітація – найважливіший фактор формування здорового способу життя, укріплення і відновлення здоров’я будь-якої людини незалежно від її віку. На нашу думку, це твердження особливо важливе для дітей, які мають порушення інтелектуальної сфери. Для них процеси роз витку – це ще і пошук шляхів компенсації вад, а вплив рухової активності, яка за змістом та інтенсивністю відповідає даній категорії дітей, є тим засобом, що допомагає їх віднайти. Результати досліджень про співвідношення психічного та рухового розвитку вказують на те, що засобами фізичної реабілітації можна позитивно впливати на психічний розвиток дитини. Зроблено висновок, що до основних завдань фізичної реабілітації відноситься: зміцнення здоров’я і загартовування організму, правильний фізичний розвиток і вдосконалення фізичних здібностей, формування рухових умінь і навичок, ознайомлення з основами особистої гігієни, формування головних вольових і моральних якостей.

Ключові слова: психомоторика, психічний розвиток, фізична реабілітація, фізичний розвиток, корекція, фізичні вправи, діти з обмеженими інтелектуальними можливостями.

 

УДК 159.943.8:159.944.4

Р.Т. Сімко

Особливості формування спроможності суб’єктів до прояву психомоторики в екстремальних умовах

У статті констатовано, що під час виконання своїх службових обов’язків суб’єктам екстремальної діяльності, зокрема співробітникам міліції, доводиться діяти в умовах, які значно впливають на стан їхнього здоров’я, життя, рівень працездатності та якість виконання поставлених завдань. У зв’язку з динамічністю виникнення обставин, що утворюють певні труднощі в професійній діяльності, від правоохоронців вимагаються швидкі, безпомилкові та точні дії. Встановлено, що одним із основних чинників, що забезпечує правильність дій в ризиконебезпечних ситуаціях, є високий рівень емоційної стійкості. Тому виникає необхідність системного підходу до формування емоційної стійкості працівників екстремального типу професій, зокрема співробітників патрульної служби міліції, що, в свою чергу, дозволить їм ефективно проявляти свої психомоторні якості. Теоретичні й експериментальні дослідження доводять, що формування емоційної стійкості покращує такі важливі показники психологічної підготовленості до виконання професійних обов’язків працівниками патрульної служби міліції в екстремальних умовах як адаптивні здібності до стресу та професійну надійність. Доведено, що застосування запропонованої програми підготовки працівників міліції до несення служби покращили показники емоційної стійкості, здатності до переробки інформації, точності рухів у психомоторних діях, а також швидкість, силу, витривалість і спритність.

Ключові слова: психомоторика, патрульна служба міліції, екстремальні умови діяльності, емоційна стійкість, здатність до переробки інформації, точність рухів у психомоторних діях, швидкість, сила, витривалість, спритність.

 

УДК 376-263:378.015.31:316.454.52

Н.В.Тимофієнко

Формування професійного спілкування у майбутніх сурдопедагогів

У статті розглядається проблема формування педагогічного спілкування студентів-сурдопедагогів у навчальному процесі. Спираючись на те, що воно формується і закладається, в основному, під час навчання в університеті, сурдопедагогічне спілкування вивчалось під час здійснення студентами навчальної діяльності. Окрім того, враховувалися вікові особливості процесу спілкування. Так, у дослідженні ми виходили з того, що у юнацькому віці, тобто у період навчання у вищому навчальному закладі, на спілкуванні базується ефективність набуття професійних якостей. Зокрема, спілкування виступає структурним компонентом професійних компетенцій і стимулюючим засобом розбудови власного творчого підходу у навчальному процесі. Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що якість засвоєння інформації дітьми залежить від стилю міжособистісної взаємодії між учителем та учнями. Стиль визначається особливостями та умовами, що забезпечують професійно-педагогічну діяльність, а його специфіка залежить від особистісних якостей вчителя і ситуації спілкування. За результатами проведеного дослідження було виділено чотири типи навчального спілкування студентів–сурдопедагогів за особистісною спрямованістю: життєво-розбудовно-орієнтоване спілкування, культурно-орієнтоване спілкування, навчально-виконавсько-орієнтоване спілкування, професійно-орієнтоване спілкування. Виявлено, що в студентські роки найбільшою мірою на темп формування професійного сурдопедагогічного спілкування впливає особистісний стиль спілкування, який сформувався на основі досвіду студента та характеру міжособистісних контактів.

Ключові слова: педагогічне спілкування, комунікативні вміння, стилі педагогічного спілкування, засоби спілкування, типи навчального спілкування студентів-сурдопедагогів.

 

УДК 378.12:37.041

О.С. Толков

Психологічні аспекти емоційної спрямованості студентів ВНЗ

У статті представлено результати дослідження психологічних особливостей емоційної спрямованості особистості, виокремлено поняття емоційної спрямованості. На основі експериментального дослідження виявлено схильності студентів вищої школи до одного із типів емоційної спрямованості. Представлено характеристику альтруїстичної (характеризує схильність до переживань, пов’язаних із реалізацією потреби у допомозі іншим), комунікативної (характеризує потребу в дружньому спілкуванні), глоричної (схильність до переживань, пов’язаних з потребою у самоствердженні), практичної (емоційно привабливою є сама діяльність), пугнічної (пов’язана зі схильністю до емоційних переживань, що виникають при подоланні різних труднощів), романтичної (схильність до таємничого, незвичайного), пізнавальної (прагнення до пізнання), естетичної (прагнення людини до переживання відчуття прекрасного), гедоністичної (переважання потреби у тілесному та душевному комфорті), акізитивної (емоційні переживання, пов’язані з володінням речами та їх накопиченням без вагомої потреби в них) емоційної спрямованості. Встановлено, що за допомогою розвитку емоційної спрямованості особистості студентів формуються основні складові професійного самовизначення особистості. Це сприяє становленню особистості майбутнього фахівця, вдосконаленню його професійних характеристик. У процесі експериментального дослідження емоційної спрямованості студентів вишів встановлено, що найбільш вираженими є практична, гностична та комунікативна спрямованості.

Ключові слова: спрямованість, професійна спрямованість, емоційна спрямованість, ціннісні переживання, емоції, студенти, вища школа.

 

УДК 159.992:37.015.311

О.О.Федько

Діагностика креативного мислення майбутніх фахівців економічного профілю

В статті представлено результати теоретичного аналізу проблеми креативного мислення як процесу та індивідуальної психічної відмінності особистості. Описано методи психодіагностики креативного мислення в українській та зарубіжній психології. Представлено методологію підходу до конструювання тестів креативності. Подається оригінальний пакет тесту креативного мислення у сфері економіки та бізнесу. Детально описано основні критерії оцінки рівня розвитку креативного мислення. Представлено результати емпіричного дослідження основних його проявів у майбутніх фахівців економічного профілю. Перераховано найбільш оригінальні семантичні ідеї при розробленні проблем у сфері економіки та бізнесу. Виявлено психологічні особливості розвитку креативного мислення у студентів економічного профілю. Доведено, що студенти з високим рівнем креативного мислення легко генерують ідеї, гнучко використовують інформаційний матеріал, пропонують порівняно велику кількість ідей для розв’язання проблеми. Представлено опис рівнів розвитку креативного мислення в студентів у залежності від показників мислительної біжучості, оригінальності ідеї, гнучкості мислення. За допомогою методу експертних оцінок доведено високу валідність представленого діагностичного інструментарію. Встановлено, що рівень розвитку креативного мислення залежить від наявності базових знань із основ економіки та індивідуальних проявів творчого підходу до вирішення завдань. Констатовано, що високий рівень розвитку креативного мислення властивий лише частині студентів економічного профілю. Виявлено, що особи з високим рівнем креативного мислення володіють великим інформаційним запасом з економіки та бізнесу, цікавляться світовими новинами в галузі, беруть участь у конкурсах та олімпіадах, розробляють наукові та соціальні проекти, самостійно вивчають іноземні мови, підтримують контакти зі студентами різних ВНЗ.

Ключові слова: креативне мислення, креативність, когнітивна сфера, юнацький вік, мислительна біжучість, оригінальність ідеї, адаптивна гнучкість, валідність, експертна оцінка, рівні розвитку креативного мислення.

 

УДК 159.922.6

О.І. Філенко

Образ світу, ідентичність та особливості адаптації особистості в контексті її професійного становлення

Проведене дослідження дозволило визначити, що група психологів-професіоналів має вищі показники загальної адаптації та окремих її компонентів («Пізнавальна активність», «Образ Світу»), порівняно з групами медичних працівників та менеджерів. Отримано нові результати щодо специфіки прояву структурних характеристик Образу Світу та Образу «Я» в різних професійних групах, зокрема, для психологів-професіоналів у порівнянні з менеджерами та медичними працівниками є характерним статистично значуще підвищення рівнів переконань щодо доброзичливості та справедливості Світу, особистісного щастя та можливостей контролю ситуацій життя, а також рівнів показників прийняття Світу та самоприйняття. Досліджено відмінності в структурі ціннісних орієнтацій фахівців із різних професійних груп, які полягають в тому, що психологи-професіонали, на відміну від менеджерів та медичних працівників, надають перевагу цінностям «Творчість», «Пізнання», «Життєва мудрість», а цінності «Матеріальне забезпечення» та «Соціальна сила» грають для них суттєво меншу вагу, що може свідчити про завищені прагнення до самоактуалізації у психологів-професіоналів. Визначено, що характеристики адаптації, її компонентів та утворюючих їх структурних показників, а також особливості структури ціннісних орієнтацій для студентів-психологів п’ятого року навчання є наближеними до показників психологів-професіоналів, хоча дещо поступаються їм за рівнями свого розвитку. Зроблено висновок про те, що в процесі професійного розвитку особистості відбувається формування базових професійних образів, до яких віднесено Образ Світу та Образ Я в контексті виконуваної професійної діяльності. Ці образи, виконуючи певну позитивну роль, наближують особистість до ціннісних та смислових реалій професійного життя в процесі її професійної ідентифікації, але водночас вони мають тенденцію до протидії щодо зміни своїх структур – і тим самим створюють певні перепони для подальшого саморозвитку, засвоєння нових соціальних та професійних ролей, знаходження нової соціальної та професійної ідентичності, породжуючи особистісний комплекс «протидії навчанню».

Ключові слова: адаптація, ціннісні орієнтації, професійна ідентичність, базові професійні образи, «протидія навчанню».

 

УДК 159.922.8:88.3

М.М. Філоненко

Моделювання як традуктивна процедура дослідження психології особистісного становлення майбутнього лікаря

Досліджено теоретико-методологічне обґрунтування моделі особистісного становлення майбутнього лікаря, встановлено психологічні особливості особистісного становлення, розкрито суть особистісного становлення, визначено основні фактори і психолого-педагогічні умови, рушійні сили, які обумовлюють психологію особистісного становлення студента-лікаря в процесі професійної підготовки. Розробляючи модель психології особистісного становлення майбутнього лікаря використали традуктивну модель, застосовуючи прийом порівняння (аналогію) подібності явищ. Визначили структуру особистості майбутнього лікаря, взявши до уваги ті складові, які визначають психологію особистісного становлення майбутнього лікаря, а відтак і особистісну готовність до професійної діяльності лікаря. Встановлено, що такими системотвірними елементами є: особистісно важливі якості, професійні важливі якості, професійна спрямованість та професійна компетентність. Обґрунтували професійно важливі якості (ПВЯ) та особистісно важливі якості (ОВЯ) студентів, які будуть основою їх особистісного становлення у якості майбутніх лікарів і визначатимуть професіоналізм. Розглянули професіоналізм у двох важливих аспектах – діяльнісному і результативному. Дослідили на різних етапах психологію особистісного становлення майбутнього лікаря, використавши адекватні психолого-педагогічні методи, які дали можливість з’ясувати центральні новоутворення професійного становлення з погляду трьох складових: 1) когнітивного компонента (зміст процесу психології особистісного становлення); 2) конативного компоненту (дії та вчинки); 3) емоційного компонента (домінуючі особистісні прояви, пов’язані з професійною діяльністю).

Ключові слова: особистісне становлення, моделювання, традуктивна модель, психолого-педагогічні умови, професія лікаря.

 

УДК 159.922

К.І. Фоменко

Трансгресивне «Я» у структурі самосвідомості особистості

У статті наведено поняття трансгресії як свідомих актів, що обумовлюють рух уперед, прагнення розширити свій світ, створити нові матеріальні і символічні цінності, розвивати науку, техніку, мистецтво та організаційну діяльність. Показано, що трансгресивний розвиток особистості є різностороннім і визначає трансгресивну творчу й експансивну діяльність людини. Розкрито термін «трансгресивне Я», під яким у вітчизняній психології розуміється «Своє інше Я», що утворює істинне, досконале «Я». Розвиток трансгресивного «Я» передбачає саморозвиток самосвідомості особистості, який здійснюється через самоствердження, самореалізацію та самоефективність. Першим, пусковим процесом у послідовності саморозвитку та розвитку самосвідомості особистості є самоствердження. Встановлено, що відповідно до трансгресивної концепції самоствердження становить підгрунтя губристичної мотивації особистості, яка розуміється як стійке прагнення людини до підкріплення та підвищення самооцінки і власної важливості, є прагненням людини до ствердження та росту особистісної самозначущості. У статті підкреслюється, що процес самоствердження має мотиваційну природу, реалізується через систему уявлень особистості про себе (самосвідомість) і спрямованість (сукупності провідних потреб, мотивів і ціннісних орієнтацій), передбачає досягнення самоцінності, статусного положення, продуктивну діяльність, а також у протиставленні свого «Я» іншим. Другим процесом та ознакою саморозвитку є самоефективність як почуття самоповаги та власної гідності, а також реальна компетентність особистості у вирішенні життєвих проблем, інтегральна здатність бути компетентним, відповідати вимогам суспільства. Встановлено, що особистість досягає самоефективності в результаті позитивного самоствердження. Зроблено висновок, що завершальним процесом розвитку самосвідомості і становлення трансгресивного «Я» є самореалізація, під якою розуміється вища свідома і цілеспрямована форма саморуху особистості; прагнення і результат самовдосконалення; внутрішній, суб’єктивний смисл діяльності особистості; рушійна сила розвинутої особистості, яка спонукає та спрямовує її діяльність.

Ключові слова: трансгресивне «Я», трансгресія, губристична мотивація, самореалізація, самоствердження, самоефективність, саморозвиток, самосвідомість.

 

УДК 159.9

О.В. Фролова

Інтент-аналіз як засіб дослідження модальнісних особливостей конструкту організаційної ідентичності

У статті обґрунтовано необхідність та актуальність вивчення властивостей феномена організаційної ідентичності як одного з ключових факторів оптимізації взаємодії в діаді «працівник – організація». Запропоновано авторське визначення досліджуваного конструкту як результату когнітивно-емоційного процесу усвідомлення себе представником певної організації, що виражається не лише через екстралінгвальні фактори, а й мову суб’єкта. З огляду на це, обґрунтовано доцільність та ефективність використання прикладного психолінгвістичного інструментарію, зокрема, інтент-аналізу для вивчення окресленої проблематики. Розкрито сутність і основні особливості застосування цього діагностичного методу. На основі психолінгвістичних емпіричних даних розроблено словник інтенцій, що склав підґрунтя для виділення трьох типів організаційної ідентичності за критерієм модальності: позитивної, амбівалентної та негативної. Відповідно описано сутність і зміст кожного із указаних різновидів. Представлено приклади дискурсів досліджуваних працівників на тему «Я та моя організація» позитивної, негативної, амбівалентної інтенціональної спрямованості та приклади їх вивчення за допомогою методу інтент-аналізу. Наведено результати емпіричного дослідження прояву модальнісних характеристик організаційної ідентичності працівників відповідно до стажу. Встановлено, що на перших часових діапазонах професійної діяльності в межах установи організаційна ідентичність більшості працівників характеризується амбівалентністю модальних характеристик, тобто поєднанням як позитивних, так і негативних організаційних інтенцій, а зі зростанням показника тривалості трудового стажу ідентичність більшості досліджуваних характеризується виключно позитивними або негативними атитюдами.

Ключові слова: організаційна ідентичність, інтенція, інтент-аналіз, позитивна, негативна, амбівалентна модальність, пропозиція, семантична одиниця.

 

УДК 159.9

Т.Б. Хомуленко, Т.І. Доцевич

Педагогічна рефлективність як детермінанта розвитку метапам’яті викладача вищої школи

У статті констатується, що метапам’ять є складовою метакогнітивної компетентності особистості і відіграє ключову роль у здійсненні професійної діяльності викладача поряд із педагогічною рефлективністю. Зазначено, що здатність до планування процесу запам’ятовування пов’язана із педагогічною рефлективністю викладача вишу. Встановлено, що виявлення рефлексивності у професійній сфері обумовлює здатність планувати процес запам’ятовування вербального матеріалу. Зроблено висновок, що педагогічна рефлективність, як здатність усвідомлено ставитись до творчого компоненту власної педагогічної діяльності, усвідомлювати наслідки власних педагогічних рішень, допомагати студентам, організовувати власну мисленнєву діяльність, властива викладачам, які вміють також планувати та організовувати мнемічні процеси. Встановлено, що рефлексивні функції пам’яті, під якими розуміється поєднання дослідницької функції (фіксація та реконструкція ускладнення), критичної функції (знаходження причини ускладнення) та нормативної функції (перебудова попередньої норми діяння, яка призвела до ускладнення) передбачає високий рівень усіх показників педагогічної рефлексивності особистості викладача. Зроблено висновок, що здатність до довільного запам’ятовування та відтворення фактологічного, теоретичного та рефлексивного вербального матеріалу пов’язана із педагогічною рефлекcивністю особистості викладача, зокрема когнітивним компонентом педагогічної рефлективності. Показано, що здатність до мимовільного запам’ятовування у меншій мірі пов’язана із педагогічною рефлективністю. Процес мимовільного запам’ятовування виступає вищою формою розвитку метапам’яті і здійснюється не усвідомлено, у той час як педагогічна рефлексивність пов’язана з процесом довільної уваги та мислення особистості педагога.

Ключові слова: метапам’ять, педагогічна рефлективність, метакогнітивна компетентність викладача вишу, педагогічна діяльність викладача вищої школи, здатність до довільного та мимовільного запам’ятовування, рефлексивні функції пам’яті.

 

УДК 159.9.07

В. С. Цихоня

Принципи та напрями психологічної корекції дисфункційних уявлень про сексуальні стосунки у жінок з істероїдним розладом особистості

Стаття присвячена розглядові й обґрунтуванню основних принципів та напрямів психологічної корекції дисфункційних уявлень про сексуальні стосунки у жінок з істероїдним розладом особистості. В публікації висвітлено результати дослідження специфіки уявлень про сексуальні стосунки в такій групі жінок. Виокремлено типи уявлень: садо-мазохістський, розкуто-підкорювальний, партнерсько-орієнтований та пафосно-романтичний типи. Доведено, що садо-мазохістський тип уявлень є дисфункційним, оскільки його елементи конотовані негативними емоціями. Визначено структурні особливості уявлень про сексуальні стосунки у жінок даної групи, серед яких недиференційованість; амбівалентність; перебування на центральних позиціях елементів, які конотовані негативними емоціями; менша, порівняно з уявленнями жінок без діагнозу, наявність романтичних елементів в системі уявлень. Описано особливості міжособистісних стосунків та психологічні чинники, які впливають на формування притаманних для жінок з істероїдним розладом особистості уявлень. На підставі отриманих даних запропоновано принципи психокорекції дисфункційних уявлень у жінок з істероїдним розладом особистості, серед яких принцип аналізу образу стосунків, принцип роботи з бажаним образом стосунків, принципи гармонізації образів уявлень про сексуальні стосунки. Реалізація даних принципів є можливою при психокорекційній роботі за наступними напрямами: підвищення поінформованості у сфері сексуального життя, робота з емоціями та переживаннями; корекція стратегій побудови міжособистісних стосунків, робота з особистісними особливостями пацієнток.

Ключові слова: уявлення про сексуальні стосунки, психокорекція, істероїдний розлад особистості, сексуальні дисфункції, сексуальні стосунки, еротичні фантазії, мотивація сексуальної поведінки, цінності вибору партнера.

 

УДК 159.9:316.61:004

О.А. Чеканська

Особливості соціально-перцептивного аспекту образу «Я» користувачів соціальних мереж

У статті здійснено теоретичний аналіз особливостей соціально-перцептивного аспекту образу «Я» користувачів соціальних мереж. З’ясовано, що уявлення людини про себе певною мірою залежать від ступеня її зануреності у мережеві комунікації. Чим більше людина приділяє уваги віртуальному спілкуванню та оцінкам себе іншими через інтернет-комунікації, тим більше це впливає на соціально-перцептивний аспект її образу «Я». Показано, що соціальні мережі слугують інструментами створення бажаного образу «Я», а спілкування з іншими людьми через призму створеного образу впливає на уявлення людини про себе і про те, якою її сприймають оточуючі. А від цього залежить реальне життя людини, її самоставлення. Виявлено, що причини зануреності у простір мережевих комунікацій є різні – від самотності та потреби у спілкуванні до потреби у визнанні та бажання справити враження. У результаті експериментального дослідження встановлено, що серед усіх досліджуваних – більшість є звичайними користувачами мережевих комунікацій, усі інші – схильні до залежності від соціальних мереж, а залежних виявлено не було. Досліджено, що відповідність між оцінкою себе та уявленням про оцінку інших частіше зустрічається у звичайних користувачів мережевих комунікацій, в активних користувачів така відповідність спостерігається нечасто. З’ясовано, що більшість користувачів соціальних мереж мають низький рівень стійкості соціального «Я» та відчувають на собі сильний вплив авторитетних персон. Визначено, що загалом користувачі соціальних мереж характеризуються в більшій мірі адекватною самооцінкою, невисоким ступенем егоцентричності, прагненням бути серед групи, ідентифікацією себе з її членами та складністю Я-концепції.

Ключові слова: соціальні мережі, образ «Я», соціально-перцептивний аспект, самопізнання, спілкування, особистість, егоцентричність, Інтернет.

 

УДК 316.6

Д.І. Чемеринська

Теоретико-методологічні основи самоствердження особистості керівника у вітчизняній та зарубіжній психології

У результаті теоретико-методологічного аналізу основних напрямів дослідження професійного становлення керівника зроблено висновок, що відповідно до загальних тенденцій відбувається зміна дослідницьких інтересів щодо професіоналізації керівника, яка виявляється в зростанні уваги до творчої, ініціативної природи професіонала, його ціннісно-смислової сфери та самосвідомості. Зазначено, що у професійно-управлінському самовизначенні людина поєднує узагальнені уявлення про управлінську діяльність та узагальнені уявлення про себе, визначаючи для себе сенс цієї професії. Узагальнено, що впродовж всього професійного життя особистості відбувається поглиблення, уточнення професійно-управлінського самовизначення, що виражається у розширенні образу професіонала-керівника, у ході самоаналізу коректується прийняття себе як професіонала, переглядається ставлення до управлінської професії та до себе в ній. Результатом кожного етапу є прийняття особистістю критеріїв управлінського професіоналізму та ідентифікація з ними. Показано, що професійно-управлінське самовизначення відображає довільний, свідомий, вибірковий, цілеспрямований особистісний підхід індивіда до управлінської діяльності на всіх етапах його професійного становлення. Зроблено висновок, що основним механізмом професійного самовизначення є формування особистості як утворення особливого типу системних відносин усередині цілісної особистісної організації. Встановлено, що найважливішим критерієм усвідомлення і продуктивності професійного становлення людини є її здатність знаходити особливий сенс у професійній праці, самостійно проектувати, творити своє професійне життя, відповідально ухвалювати рішення про вибір професії, спеціальності і місце роботи. Узагальнено, що постійне уточнення свого місця в світі професій, осмислення своєї соціально-професійної ролі, відношення до професійної праці, колективу і самого себе стають важливими компонентами життя людини.

Ключові слова: професійно-управлінське самовизначення, вибір професії, професійне становлення людини, професійне життя, особистість, професіонал, самоствердження, становлення, особистість керівника, усвідомлення.

 

УДК 159.923.2:378.047:303.094.2

Н.Ф. Шевченко

Особливості функціонування професійної свідомості психолога в процесі психотерапії

Стаття розкриває специфіку функціонування професійної свідомості психолога в процесі психотерапії. Подано тлумачення професійної свідомості психолога, яка трактується як психологічне утворення, в якому інтегруються професійні цінності, науково-теоретичні знання, програми професійних дій, а також знання людини про себе як про представника певної професії. Розкрито зміст психотерапевтичної взаємодії в контексті функціонування професійної свідомості психолога. Психологічна проблема клієнта розглядається не лише як феномен суб’єктивного світосприймання, а і об’єктивне явище – як сукупність протиріч, що ведуть до психологічної дисгармонії. Розглянуто ситуацію психологічного впливу, котрий відбувається завдяки ідентифікації смислів клієнта, виявлення смислових суперечностей між структурами смислової сфери суб’єкта психотерапії, які породжуються низкою певних особистісних властивостей і впливають на вибір стратегій поведінки клієнта. Смислотворення розглядається як рушійна сила процесу функціонування професійної свідомості. Воно полягає у встановленні значеннєвого зв’язку між об’єктом чи явищем, з одного боку, та єдиною системою життєвих відносин, що регулюють життєдіяльність суб’єкта, – з другого. Розглянуто характеристики професійної психологічної свідомості. Обґрунтовано структурно-функціональну модель професійної свідомості психолога, специфіку її функціонування на трьох рівнях – розумінні, інтерпретації, об’єктивації. Встановлено, що семантичні компоненти цих рівнів взаємопов’язані, а елементом, що зберігає функціональну цілісність професійної свідомості, визначено семантичний професійний конструкт.

Ключові слова: професійна свідомість, професійна свідомість психолога, психологічна ситуація клієнта, структурно-функціональна модель професійної свідомості психолога, рефлексія, смисл, смислотворення.

 

УДК 159.922:943.946

В.А.Шинкарюк

Психологічні особливості формування моторносилових навичок старшокласників на заняттях з фізичної культури

Стаття присвячена проблемі формування моторних навичок, у виконанні яких провідним є фізична якість «сила». Розкрито вплив сили нервової системи учнів старших класів на динаміку формування моторно-силових навичок. Встановлено, що на етапі формування уявлень про рухов дії перевагу отримують учні зі слабкою нервовою системою. Визначено психологічні особливості ставлення старшокласників до фізичних якостей. Вказано, що ставлення особистості, яке характеризує ступінь інтересу, силу емоцій і бажань щодо якості сили, може спонукати старшокласників до активності в педагогічному процесі її розвитку та формування моторно-силових навичок. Встановлено, що основними мотивами занять фізичною культурою і спортом в ранньому юнацькому віці є прагматичні бажання впевнено почувати себе в соціальному середовищі завдяки добре розвиненим фізичним якостям і волі. Показано, що систематичні заняття учнів старших класів у секціях силового триборства змінюють їх особистісні риси. Зроблено висновок, що з підвищенням спортивної кваліфікації та зі збільшенням стажу занять у спортивній секції зростають вольові якості особистості, що супроводжуються зростанням впевненості в собі, схильністю розраховувати на власні сили, незалежністю. Збільшується рівень самооцінки та самоповаги, а показники екстравертованості дещо знижуються. Проте, отримані результати швидше характеризують спортсменів високого класу як особистостей з меншою імпульсивністю і більшим спокоєм емоційних реакцій, ніж більш інтравертованих чи менш активних. Показник особистісної тривожності також суттєво знижується. Отже, довготривалі специфічні умови діяльності в силовому триборстві змінюють не тільки рівень фізичної підготовленості, а й особистісні риси юнаків.

Ключові слова: моторно-силові навички, старшокласники, динаміка формування навичок, штучна варіативність рухів, образ дії.[:en]Issue 26

UDC 159.923

S.D. Maksymenko

Mechanisms of personality development

The three main directions are analyzed by the author: personality as an internal side of activities; personality as a person who has creative potential; process of personality formation in which the development of personality is examined in educational activities, and that differ in methodological starting position. Summing up the current state of researches in the theory of developmental education, it is noted that the use of formative experiment allowed to make sure that, indeed, experimental and genetic method allows you to create virtually any psychic structure in the subject of educational activities. It is concluded that in the system of developmental education the role of the teacher, as well as all educational activities are unique and quite unusual for traditional pedagogy. The results of the study suggest the specified stage in the study of the mental development of the child within the modern genetic psychology. The overall summary of this phase consists in that in the result of numerous and various studies there have been obtained irrefutable data, revealing the underlying mechanism of mental development, that it (development) is always mediated by cultural context. An object that is the product of human activities is «codified» and rolled fingerprint of psyche of not just a man, but literally the entire society. It is mentioned that genetic and modeling method is fully adequate to the object under study – existing and continuously variable personality.

Key words: personality, mental development, psyche, the process of personality formation, training activities, experimental and genetic method, cognitive motives, creative potential of the personality.

 

UDC 159.923.2:378.147

T.V. Aleksieieva

Responsibility as a component of the temporal perspective of would-be specialist’s life plans

Theoretical analysis of the problem of would-be specialist’s life plans is disclosed in the article. The place of responsibility is considered in the temporal perspective’s structure of Higher School students. The problems of life plans are theoretically generalized, and the essence of the choice of profession as a key strategic action in human life is characterized by the author. The act is proved to be the highest form of the spiritual activity of the personality. The connection between the nature of a personality’s act and the syndrome of shock from the future is revealed in the work. Special consideration is given to psychological peculiarities of a would-be specialist’s understanding the influence of time during the Higher School students’ training period. Theoretical aspects of learning the problem of a personality’s temporal perspective during the training period are considered by the author. Peculiarities and a personality’s temporal perspective types are revealed in the article. The theoretical analysis of the student’s choice peculiarities are made as the subject of future professional activity. Existential aspect of experiencing time changes in the life of a personality associated with the professional development are disclosed by the author. The relationship of the action and the responsibility of each individual is shown in the study. Existential nature of time as a factor of human responsibility for implementing its own life project is proved in the article. The relationship of locus of control with a temporal perspective of a personality is disclosed. Features of Higher School students’ temporal perspectives are studied by the author. Temporal responsibility for the content and intensity’s dependence on social transformation is defined. Psychological characteristics of vision himself as a future specialist in the role of the professional in the context of subjective temporal perspective are considered in the article.

Key words: personality, life position, organization of life, effective independence, professional self-determination, activity, action, shock from the future, time, choice, spirituality, existentiality, life perspective, life plans, temporal perspective, professional reality, responsibility, students, would-be specialist, social view, professional view, motivation.

 

UDC 159.98:26-287

Y.A. Alieksieieva

Psychological analysis of semantic space of the concept of «faith»

The paper presents the definitional analysis of dictionary interpretations of the concept of faith, which suggests that the overall definition of the word «faith» in different languages coincide; the analyzed concept has quite a wide range of values – truth and trust. Lexical and semantic analysis of the concept of faith proves that different dictionaries differentiate types of faith (belief in victory, in oneself, in people, in future) and its shape (religious and non-religious). The author examined the correlation of the concept of «faith» with such semantic concept as confidence. We consider trust as a form of faith that is formed in the early stages of personality development and impacts on his mental health. It is emphasized that faith and trust are two different social and psychological phenomena that are based on different psychological principles and serve different functions in human life. The paper also presents the views of the representatives of existential-humanistic approach to the relationship between the concepts of faith and hope. We consider the phenomenon of hope as a feeling, a psychological condition of a man, expectations of a positive result, the internal readiness for action. The correlation and differences between the concepts of faith and hope is analyzed, and it is found that on the one hand the hope and faith are the substructures of the optimistic consciousness and belief acts as a basis of the hope, on the other hand, these phenomena differ by content, forms of expression and functions. There have been investigated the views of philosophers and psychologists on the link of faith with the antagonistic concepts of doubt and disbelief. The hesitations are found to be the elements of faith and are always associated with the choice of the individual. The rational and irrational forms displaying doubt were distinguished. It is defined that the opposition of faith is unbelief as strong negation of anything. It is concluded that the concept of faith, trust and hope differ in content, form of expression and function.

Key words: faith, trust, confidence, hope, devotion, doubt, unbelief, semantic analysis.

 

UDC 159.922.27

I.I. Bretsko

Comparative de scription of features of the psychoemotional burnout of teenagers from boarding-school and secondary school: the results of factor analysis

In the article the complication of psycho- and socio-genesis of modern teenagers has been exposed; ambivalence of their inner world and attempt to assert oneself and defend by means of most typical and simple behavioral tactics. The psychocharacterological patterns of teenagers in the conditions of deprivation of family interaction have been educed, that get symptoms of anxiety, despondency, depressiveness, frustration and in the process of further development lead to the formation of momentous personality destructions, in particular psychoemotional disfunctions, the most typical indication is the emotional burnout. The row of specific peculiarities and problems which produce and attend the process of the emotional burnout of the personality is set. Privations of the real family interaction, absence of paternal attention and guardianship, unrealize in typical child and family roles and other deprivative depreciations which caused to psychoemotional burnout and to defensive aggressiveness of deprivative teenagers, have been analysed. Comparative description of features of the psychoemotional burnout of teenagers from boarding-school and secondary school have been conducted. Due to the comparative analysis of the obtained results there have been fixed those major indexes, which became as peculiar indicators of the psychoemotional states and disorders of deprivative teenagers from boarding-school and their schoolmates who brought up in family and got a secondary school. The conclusion has been made, that the constative results are the reason to assert about a necessity to give the first qualified psychological aid with modern developing technologies to the teenagers who are predisposed to many different symptoms of psychoemotional burnout.

Key words: psychoemotional burnout, teenager, anxiety, deprivation, psychoemotional states, factor, deprivative teenager, neurotization.

 

UDC 159.9

I.S. Bulakh

The significance of an integrated psychological theory in counseling

In this article the necessity of creating the own philosophy of the professional activities of Counseling Psychologist, which is built on the basis of his subjective experience of counseling interactions with clients, is grounded. The significance of the scientific integration of diverse foreign and domestic experience of psychological assistance, as well as work on a general theory of Psychotherapy or Counseling Psychology is underlined. The specific features of an integrated psychological theory of a counseling specialist are showed. The need for a deep knowledge in Personology in psychological counseling is stated. It is postulated, on the one hand, that counseling psychologist in professional activities has to rely on generalized scientific theory that allows him to operate generalized knowledge about the client; on the other hand – to consider the personality of the client. The structure of a qualified psychologist’s professional work is characterized. The main aspect in the psychologist and client’s consultative interaction of the individual sense experiences of latter is made. Another focus is made on the own concept of counseling psychologist. The principles of a consultant’s qualified approach are outlined. The significance of procedural, conceptual and value constructs of advisory role in programs of specialist’s training is underlined. The psychological counseling is noted not to be able free from theoretical model of possible or desirable personality changes of a client he acquires in the course of interactions with the consultant and any model assumes the existence and postulating a number of design objectives of the psychological care process. One of the guarantees of the ongoing professional psychological assistance is established to be consultant’s meaningful consistent application of the holistic and personally integrated theoretical and practical-value concept (theory), without which there can be no act of psychological interaction between consultant and client.

Key words: integrated psychological theory, the structure of professional psychologist’s work, own philosophy of psychologistconsultant, conceptual model of counseling, procession model of counseling, an integrated model of counseling.

 

UDC 159.92

  1. Wyczawski

Personal features of worker in the effective function ing

The author of the article examines the concept of personality, describes the role of individual features in the choice of profession, specifies on existence of many various models of personality however asserts that there is not unambiguous definition of this concept. The examiner underlines that a person has the similar set of individual features however there is a dif ference in their intensity. The article deals with certain features, which a good man or worker has to follow. The researcher sets himself a question what is competent worker and presents to the reader several definitions that should help to formulate the definition and give an answer for the above-mentioned question. The author underlines those features of competent worker that are sent to the social environment, and those characteristics that play a meaningful role in work. The special role in the work is given to assertion – providing with respect oneself and other people, openness – having signs of tolerance in relation to ambiguous maintenance, intelligence – having ability to accept information correctly. The mentioned groups of individual features are important in operating the creative talent; every feature has other influence and differently operates on a worker and is used on different stage of creative activity. In order to use them in a work correctly and wisely a person needs openness, while independence plays a meaningful role in the moment of generation an idea. Persistence that influence on worker’s creative process appears only in the third order. Except mentioned individual peculiarities, the author indicates other features that are important for worker functioning, namely honesty, rightness, morality, selflessness, endurance, loyalty, confidence. We will notice that most features mentioned in the article relate to better adaptation to the vital changes in the modern changing world. It also concerns to changes that take place in the world of the so-called earnings migration. It should be remembered that accordingly adapted vital abilities have large influence on the choice of job and work status.

Key words: efficiency, individual features, functioning, activity, choice, personality, worker, level of competence.

 

UDC 159.9

N.V. Honcharenko

The results of psychological factors study of the features of preserving future physicians’ mental health

The article states that mental health is a prerequisite for the formation of professional selfconsciousness, identity, effective professional activities of a specialist. It is the main, relatively non-specific basis for dynamic performance of all aspects of professional activities and overall well-being, makes harmonious development of the personality and achievements of professionalism. Mental health is established to be a state of equilibrium between the individual and the environment, adequate regulation of human behavior, the ability to withstand difficulties without adverse health effects. Mental health is indicated to be not just the absence of mental disorder. This is a state of well-being in which people can realize their own potential, cope with life stresses and work productively and contribute to the life of their community. It is concluded that mentally healthy person is that who not only has no symptoms and syndromes of mental disorder, but also socially adjusted and satisfied with the level of his life. The results of psychological factors preserve the mental health of future physicians. Based on the diagnostic complex the criteria of mental health of future physicians are formulated. The most important factors of mental health of future physicians are distinguished: attitude to health as the most important values of the skills of self-control; ability to deal with stressful situations. It is concluded that the prospects for personal and professional growth of a promising doctor depends on the complex of internal and external factors, which include both institutional and social conditions of professional development, and complex of psychological and pedagogical management techniques to personal and professional development.

Key words: psychological factors, mental health, future doctors, the criteria of mental health, mental health factors, the results of the study.

 

UDC 159.9.37.036-053.88

L.A. Honcharova

Internal psychological factors of the creative activity development of old age people’s personalities

The article is devoted to the mechanisms and factors in the development of creative activity of old age people. The need for research is determined by the fact that the creative activity of the old age people is urgent and not enough developed, and the creative activity is one of the least determined concepts of psychological science. As a result of the theoretical analysis, the stages, levels, mechanisms and factors of the creative activity of old age people are defined. The result of the study was the scheme of the creative activity development of old age people within the subject approach, taking into account the cognitive, emotional and volitional and physical capabilities of the personality and their using to participate in the creative activity process. As a result of the study we identified the practical manifestation of old age people’s creative activity, carried out an analysis of indicators of levels of manifestation of old age people’s creative activity. It is noted that old age people’s creative activity as active creative prosperity, has three levels of manifestations: low, medium and high, according to the steps that meet the dynamics of the manifestation of the creative activity as active creative prosperity of old age people. The result of our work was the description of the internal psychological factors in the development of creative activity of old age people according to the step of determining the driving dynamics of the creative activity of old age people’s personalities as active creative prosperity in a targeted psychological and pedagogical impact of creative activity optimization as active creative prosperity as the following: the preservation of active creative psychological resource, adaptation, reflection.

Key words: creative activity, reflection, adaptation, active creative resource levels, mechanisms, old age, psychological factors, active creative prosperity.

 

UDC 159.923

Y.P . Danchuk

Theoretical and experimental approaches to the study of mental regulation

The paper presents the results of a theoretical analysis of the mental regulation issues. The meaning of regulation, mental regulation, and self-regulation is defined. It is theoretically determined that the study of the conscious self-regulation as a versatile system is to be preceded by the study of isolated regulatory processes, including orientation of the individual in terms of the activity and patterns of his/her analysis and monitoring of the self-regulation conditions in line with the concept of step by step formation of mental actions; psychological characteristics of the internal action plan as a development factor in regulatory processes; generalization and reflexive theoretical understanding of the tasks performed in the development of thinking as a self-regulating system; the role of self-esteem as a self-regulatory mechanism for the students’ progress in personality development; the role of motivation to improve the educational activity; and the influence of a person’s self-consciousness as concerns determination and orientation of his/her development. The paper indicates that inclusion of all these processes into the system of self-regulation, and its overall review and study together with the establishment of the main components and their constituents, is an important methodological issue facing psychologists. It is proved that the meaningful aspect of mental regulation is the less studied field since its research is related to the implementation of the least agreed views and positions compared with the study of the dynamic aspect. The paper establishes the formation aspects of mental regulation in ontogeny and its functional properties. It is proved that the knowledge of the formation properties of mental regulation allows for a more efficient training and education process, development of self-management and self-conduct abilities; it helps to effectively overcome difficulties and change oneself in accordance with one’s ideals, etc.

Key words: mental regulation, volitional regulation, self-regulation, activity, behavior, self-esteem, willpower, volitional characteristics.

 

UDC 613:378.091.8

N.M. Didyk

Study on the promotion of healthy lifestyles among young people

The article envisages the features of a healthy lifestyle among young people. Healthy lifestyle is a vital function pursued by people, it is consciously selected and responsibly sustained in everyday life in order to maintain and promote health. The components of a healthy lifestyle include elements related to all aspects of health – physical, psychological, social, and spiritual. There were analyzed the results of the study conducted on students as to their understanding of a healthy lifestyle. According to the results, the majority of the respondents do not have bad habits. However among those who have bad habits the percentage of boys is higher than that of girls. Most of the male students surveyed prefer to spend their free time at home, while the majority of the polled female students spend their free time outdoors socializing. Students do not pay enough attention to nutrition. Most of the students surveyed do not do morning exercises. There are some who are not involved in sports at all. Some believe that they would be engaged in sports if they started a new life only. Most of the students surveyed believe that a healthy lifestyle promotes success in other areas of human activities. It is concluded that the effectiveness of a healthy lifestyle depends on the integration and coordination between government and NGOs in promotion of healthy lifestyles, involvement of media in health promotion, implementation of informational and educational programs, workshops, focused on Life Skills, leading to the preservation, enhancement and restoration of health, cooperation between different professionals (social workers, social pedagogical workers, psychologists, teachers, doctors, etc.), and mandatory pursuit of the appropriate public policy. It was concluded that the influence on a healthy lifestyle of young people is carried out at four levels: individual, group, the level of a separate organization (institution, establishment), the level of society (community).

Key words: healthy lifestyle, student youth, health aspects, sports, daily time-table, nutrition, vitamins, training, life skills.

 

UDC 159.9: 159.94

M.M. Didukh

Progress state of components of constructive coping behavior of police officers

The article presents the results of experiments to investigate ascertaining factors providing constructive coping behavior of police officers in professional activities. It was determined that the selection of constructive coping behavior in the professional activities of police officers can influence the following factors: the level of empathy and internalities, formation of coping strategies, motivation to achieve success and avoid failure, the level of affiliation and style of self-coping behavior. According to the factors of empathy and partial position of internalities-externalities of a personality the level of the personality component development was defined. The analysis of the total assessment of the empathy level showed low level of empathy development and a significant indicator of the need for its development. There have been determined that the majority of respondents inclined to attribute great importance to external circumstances. This indicates a lack of personal component development and the availability of a reserve for the progress of these indicators. The motivational and operational component of coping behavior of police officers has been analysed. The level of development was determined to be characterized by the following parameters: choice of the coping strategies, the level of motivation to achieve and avoid failures and the degree of affiliation. According to present research, at the same time some participants may choose different levels of progress of regulatory units; significant number chooses wide arsenal of coping strategies. Most respondents showed an average value of parameters to succeed. It is established that much of the police officers have a high level of intelligent motive based on «fear of neglect group», which may result to difficulties in choosing constructive coping strategies and models of coping actions. There have been revealed the presence of a specific reserve to enhance the constructiveness of a coping behaviour in the participants’ professional activity by all psychological characteristics being defined in our study.

Key words: constructive coping behavior, patterns of coping behavior, affiliation, empathy, internality, externality, self-regulation.

 

UDC 316.6

O.Y. Dmytrenko

Correctional program in training form: «Gender identity as a factor of students’ psychological well-being»

The article deals with the analysis of the phenomenon of a personality’s gender identity as an important factor of «Me»-conception formation among youth, self-realization, awareness of their own value and socialization in modern world. The special attention is concentrated on the importance of understanding of personal type of gender identity in youth age, as far as it is a period of the formation of person’s world-outlook consciousness, temper and self-determination, it helps to understand person’s gender identity. Before this period student’s youth doesn’t often have the understanding of gender identity. It is determined, that the principal aim of realizing gender identity is a personality’s self-realization, the perception of every person as individuality, and using the advantages of certain gender identity type to establish close productive social connections. The results of the studies concerning the level of self-appraisal and students’ feelings of loneliness of different types of gender identity are presented in this article. We distinguished the basic determinants of psychological well-being of personality. The correctional program of gender identity components’ development among the student youth as a fundamental factor of their psychological well-being is presented in the paper. We revealed the tasks of the program and grounded theoretical and methodological basis. Psychological technologies and methods of the work are characterized. In the article the main directions of the program are outlined. They are: 1) students’ realization of a personal type of gender identity; 2) the development of the perception of androgynous type of gender identity as the most favourable for psychological well-being; 3) the rising of the level of self-appraisal among all types of gender identity; 4) the decrease of subjective feeling of loneliness among all types of gender identity.

Key words: type of gender identity, loneliness, self-appraisal, masculine type, feminine type, androgynous type, psychological well-being, youth age.

 

UDC 159.9.015: 159.9.019.2

O.V. Drobot

Professional orientation as a structural component of professional consciousness

In the article theoretical positions of the professional orientation are considered as a component of a personality’s professional consciousness, the professional setting is provided as probability of transition of activity of professional consciousness – internal activity, in professional activity, namely – external activity, behavior of the personality. The contribution of the Wurzburg and Georgian schools of psychology to the science was analyzed. It is worth noting that their ideas formed the core of today’s vision of professional consciousness. It was proved that perception may be determined by unperceivable psychic formations. The legacy of D.M. Uznadze’s school of psychology allows for their extrapolation to the sphere of professional consciousness. It was ascertained that orientation on the basis of which purposeful activity occurs serves as a goal of conduct. Therefore, professional orientation represents a probability of transition of active professional consciousness as an inner activity to professional activity, conduct and activity of personality. It was emphasized that professional orientations belong to the group of deontic orientations, thus bordering the sphere of moral consciousness. It was proved that professional orientation as a component of professional consciousness studied in this work allows to verify the prediction: regarding performance of professional consciousness’s regulatory function using professional orientations; that professional orientation represents a kind of mechanism of turning professional requirements into reality and inner activity of professional’s personality into externally-expressed activity; and that personality’s professional orientation determines semantic components of professional culture, and therefore, provides an opportunity to touch upon the unstudied aspects of the unconscientiously.

Key words: professional orientation, professional consciousness, structural components of professional consciousness, social orientation, internal activity.

 

UDC 159.923:658.8-051

Y.V. Drozdova

Comparative analysis of approbation results of the comprehensive psychological program on self-determination regulation of the personality

The article presents the comparative analysis of approbation results of the comprehensive psychological program on self-determination regulation of future trade business experts. In reference to the development of professional self-determination in a commercial and entrepreneurial business, in direct regulation psychological conditions of the development of future specialists’ self-determination were not studied that caused the relevance of research and necessity of development and approbation of the psychological program. So, the practical importance and an insufficient readiness of the problem on the professional self-determination development of future experts in trade business by psychological means caused a choice of scientific research. On the results of the comparative analysis of both experimental and control groups of graduates and first-year students we got the general regularities that in the second inspection of graduates and first-year students essential positive changes in comparison with background and control data have been recorded. It is found out that these positive changes happen due to essential decrease in low level of an emotional and strong-willed component that testifies to efficiency of application of the comprehensive psychological program of regulation of an emotional and strong-willed component of future experts’ self-determination in trade business. At the same time, the conclusion is drawn on features of results of the comparative analysis of control groups which shows that for graduates the indicator of high level of an emotional and strong-willed component significantly exceeds similar data of first-year students, and its low level is almost twice lower for the first-year students in the first and second inspections. But existence of low level in the third part of the first-year students and the sixth part of graduates testifies about self-determination difficulties respectively in the first-year students and graduates, is the indication to application of the psychological program of self-determination development in the course of professional education.

Key words: approbation, psychological program, development, selfdetermination, first-year students, graduates, trade business.

 

UDC 159.922.8:316.624

O.B. Yehorova, H.S. Kyzym, N.I. Ilinska

Display of deviant conduct of students of psychology with expressed functional asymmetry of brain

The basic approaches and definitions of deviant conduct, existing in modern science are examined. The analysis of conceptions and directions of psychological researches of this phenomenon is conducted. It is established that most information in literature is devoted to analysis of manifestation of deviations in children and teenagers. Very little researches are noted to be devoted to the study of problem of deviant conduct of youths with expressed functional asymmetry of brain. Psychological diagnostic study of students of psychological faculties has been conducted. It has been established that the group of respondents with logic thought («thought» type) prevails among students; minimal part of examinees has leading right hemisphere («artistic» type); the third part of massive of students has signs of logic and artist thought and constructs the group of «middle» type. Features of neurotic reactions, aggressive tendencies and negative emotions at future psychologists have been studied. It is revealed that the higher right hemisphere asymmetry is the higher the level of emotional instability and social non-adaptiveness of youths is. It is established that as the students with a leading left hemisphere can break their aggression, their aggressive tendencies during intercourse are extremely rare. It is displayed that the representatives of «middle» type are most hostile, aggressive in communication, inclined to spontaneity of aggression and to provocation of aggression at surround people, meet with difficulties in intercourse. A conclusion has been done about a necessity to take into account the indexes of young people deviation for organization of social and psychological service in the higher educational establishment. The perspective ways of further research are presented.

Key words: deviant conduct, norm, expressed functional asymmetry of brain, psychological theories, personality, student of psychology.

 

UDC 159.922.8

T.B. Yeremenko

Features of frustration tolerance in adolescence

The article envisages personal characteristics and styles of response to situations of frustration of persons in youthful age who suffer from psychosomatic disorders or at high risk of their development, as well as those from the comparison group. The frustration is considered as one of the behavior models generated by aggression. There are presented the results of stu dies of psychosomatic manifestations of aggression in adolescence by data of Rosenzweig Frustration Test. The somatization mechanisms are described depending on the level of frustration tolerance, focusing on such systems as bronchopulmonary and gastrointestinal. There have been outlined the differences in the characteristics of aggression in adolescents with psychosomatic disorders and those from comparison groups, affecting their capacity for social adaptation and formation of behavioral strategies. The features of the reactions direction are determined by data of Rosenzweig Frustration Test. It is found mainly extragressive direction of response to situations of frustration with «fixation on self-defense» of the respondents, who suffer from bronchopulmonary disease, and mainly extragressive direction of response to situations of frustration with «fixation on the obstacle» of the respondents, who suffer from gastrointestinal disease systems. In comparison with the indicators of frustration tolerance of people with psychosomatic disorders and people of the comparison group it is ascertained significant differences between characteristics of reactions direction and coefficient of group adaptation. The frustration tolerance characteristics are proved to correspond to the attributes of subjectively oriented behaviors in difficult situations. The persons in adolescence with psychosomatic disorders, with a low frustration tolerance and a high probability of open aggression are proved not to respond to aggressive impulses through adequate emotional and behavioral responses.

Key words: psychosomatic disorders, frustration tolerance, Rosenzweig Frustration Test.

 

UDC 159.9+316.6+616.89

O.A. Zarzhytska

Possibilities of appraisal of social influences on the representation about the body among young girls

The paper analyzes the current state of research problem of social influence on the formation of body image in adolescence on the material of foreign studies. There have been distinguished the composition and role of agents of socialization in the formation of body image among girls and young women, as well as their importance in the formation of eating disorders as a reflection of interna lized model of “slim” body. Present analysis in this article of the existing international studies showed that the dominant sociocultural ideal of “slim” body in Western society, which is transmitted through socialization agents (media, family, peers), becoming one of the risk factors for eating disorders among young people. As the most perspective methodology for the appraisal of features of social influence on the representation of the body has been chosen for the adaptation, standardization and testing questionnaire «Assessment of social influence on aesthetic model of the body» («Cuestionario de Influencias sobre el Modelo Estetico Corporal» – «CIMEC») J. Toro, M. Salamero, E. Martinez. This questionnaire took place in a number of researches of different countries and showed good psychometric properties, a high level of reliability, validity, or sensitivity of a group of patients with anorexia and the risk of developing eating disorders. In the course of the research there have been received an adapted version of the questionnaire, corresponding to psychometric standards. When working with the methods there have been realized the standardization, consistency check and test-retest reliability, the meaningful construct, discriminative validity. The results of these procedures allow us to conclude that the Russian-language version of the method is valid, reliable; it can be used for research and practice in psychology.

Key words: socialization, social influence, agents of socialization, the social model of the body.

 

UDC 37.015:31:17.022.1:37.018.3

B.A. Zieba

Education in the prevention of homelessness of children and adults

Homelessness is one of the many worrying social phenomena that are a significant problem for prevention and assistance activities. There is also homelessness among children who run away from their pathological environments in which they were raised and they are trying to be safety outside – on the street, railway stations, basements. Let us consider the fact that in the current at times, despite the great progress of civilization, the universality of education, fairly well organized social assistance – is seen huge differentiation of society. There are people rich and poor, others who live in luxury and others who suffer from scarcity, they are helpless in life and do not see prospects on life. Some children have parents anxious about their best education, health and a happy future, and the other are worried about how to survive, how to cope in life, because their parents neglect their responsibilities, or abandon children. The essence of prevention activities this phenomenon is primarily education, which not only raises social awareness of avoidance of situations conducive to risk of homelessness, but most of all is to equip society in the knowledge and skills that will enable self-reliance in the labor market, competent and self-solve their life problems. Upbringing, education, acquiring knowledge, training, strengthen the professional capacity or competence in interpersonal communication is undoubtedly a pillar in the difficult fight against serious problem of homelessness. High public awareness and knowledge are conducive to avoiding those factors which determine to be a homeless person. In turn, high awareness also helps in the common struggle in reducing and eliminating this phenomenon. Since the higher public awareness of poverty and its consequences, unemployment and its consequences – the more we hope that society will try to avoid situations that give rise to homelessness and support those, who are struggling with this problem.

Key words: education, upbringing, homelessness, street children, social orphanhood, prophylaxis.

 

UDC 159.9.:37.015.3

I.V. Koval

The current state of the problem of teaching a foreign language to students of higher technical educational institution: the psychological aspect

The current state of the problem of teaching a foreign language to students of higher technical educational institutions is analyzed in the paper. The specificity of the subject provides a peculiarity of the training process. It is determined that the main features of the specificity of learning a foreign language are the lack of clear boundaries and parameters of mastering it; language provides knowledge about the symbols of the world around and rules for using these symbols; complexity of the transition from one language into another. It is analyzed, thinking and communication in a foreign language is a complex construction of the entire structure forming thoughts and structure of communication which have been developed in the native language. Knowledge as well as formation and training of certain skills of listening and speaking are of great importance for mastering a foreign language. The article stresses that the process of learning a foreign language can be represented as the one that is composed of two parts: the process of understanding (of oral and written text) and the process of generating expression (of oral and written text). Considering the process of understanding, it is necessary to take into account the fact that the mental activity performs cognitive and communicative functions. The concepts of various researchers concerning understanding and reproducing of information in a foreign language are considered.

Key words: development, personality, thinking, understanding, psychological concepts, mental activity, cognitive communicative functions, studies.

 

UDC 376.1 – 058.862

O.V. Kohan, I.L. Rudzevych

The psychological and pedagogical support of healthy lifestyle formation in senior pupils with mental disabilities

The article explains the issues of healthy way of life formation in students with mental retardation in the process of teaching and remedial work. It is mentioned that the system of a healthy way of life in mentally retarded students as part of the educational process must take primary responsibility to obtain the necessary knowledge about health and healthy way of life, as well as the improvement of the general level of emotional and motivational component of a healthy way of life, the formation of persistent positive motivation to conduct a healthy way of life. The main tasks of our study are noted to be the development and approbation of a pedagogical support of the formation of a healthy way of life of pupils of grades 7-9 at a special school. We took into account the existing educational problems and contradictions of the modern process of raising a healthy way of life with senior pupils at a special school, their needs. In the process of testing a comprehensive, systematic impact on knowledge, attitudes and behavior of pupils both during the training process and in extracurricular activities have been carried out. It is showed that an important role in solving these tasks is played by educational and correctional process, as knowledge about health and healthy way of life, mastering the necessary skills and abilities are conditions for the formation of persistent views and beliefs, which are the driving forces in the action. It is concluded that during the preparation and development of the necessary knowledge and skills the concept of norms of a healthy way of life is formed, the persistent positive motivation for conducting a healthy way of life, an awareness of their own role in maintaining their own health are produced.

Key words: psychological and pedagogical support, healthy way of life, educational and remedial process, pupils with intellectual disabilities.

 

UDC 159. 964. 26

V.I. Kolesnykova, V.V. Kruhlova

The peculia rities of the sensual types of personality in the paradigm of analytic psychology by C.G. Jung

From the perspective of Jungian psychology, the feeling function is different from the feelings and emotions felt by a man. It can estimate thoughts, objects, causing sensations, and any mental content and also requires a gradual approach to it through the development of interior functions. Feelings could be different: pleasant and unpleasant, constructive and destructive, openly expressed and contained. Feelings are treated as individual traits. Studying the expression of feeling function, it can be concluded that they are general in nature. The results of the research of the peculiarities of the sensual function in the paradigm of analytic psychology by C.G. Jung are presented. There are 68 probationers aged 20-55 in the research. The regularities between the gender and the psychological types of the personality were found out. The development of the sensual function is considered from position of the development of intuitive and sensory functions from the point of view of Jungian typology. Some typological features of the personality that have the significant influence on the formation of ego consciousness and unconsciousness components were detected. It can lead to one-sided line of conduct, which inevitably leads to an imbalance of the individual. Introverted setting is more found among the men of intellective type in that time women of sensual type have it in submission. Just found a significant association between the master and inferior functions in the majority of married couples among the subjects that are compensatory in nature. The importance of the diagnosis of functional and psychological personality type initially analytically oriented counseling, so the findings of the diagnostic data along with the results of the primary conversations allow the psychologist-consultant to get the most appropriate and complete understanding of a client’s problems and possible options to solve them.

Key words: psychological types of personality, Analytic psychology by C.G. Jung, Anima, Animus, intellective type, sensual type, extroverted setting, introverted setting.

 

UDC 159.92/94.072

L.O. Kolisnyk

Emotional intelligence measurement problem

This article is devoted to the problem of emotional intelligence measurement. The focus is made on the existence of two groups of approaches to emotional intelligence understanding. Within the mixed models and trait models emotional intelligence emerges as a complex construct, including both cognitive abilities and personality traits. The representatives of ability models interpret emotional intelligence as cognitive capability. According to the mentioned approaches two groups of emotional intelligence measurement were identified: achievement tests and questionnaires. Questionnaires are generally used by scientists who interpret emotional intelligence as a personality trait; achievement tests are popular among researchers who understand the emotional intelligence as cognitive ability of the personality. The analysis of the applying peculiarities of mentioned measurements is made. The results of carried investigation of emotional intelligence and its components level are highlighted. Mayer-Salovey-Caruso Emotional Intelligence test (MSCEIT) and D. Ljusin questionnaire «Emotional Intelligence» are used. The results indicate that participants feel lack of ability to identify emotions (both their own and of other people) and to use the knowledge about emotions to increase their personal effectiveness. A data correlation analysis result is presented. The convergent validity of the used measurements is proved by the Toronto Alexithymia Scale. The assumption that both achievement tests and questionnaires for emotional intelligence level determination measure the same construct is proved. The advisability of measuring emotional intelligence using different methodological approaches is substantiated.

Key words: alexithymia, diagnostics, emotional intelligence, convergent validity, correlation analysis, emotional intelligence model, questionnaires, achievement tests.

 

UDC 159:81»253-057.875

O.S . Kochubei

The structure of forming and developing of the translation competence of the philologist students

The article considers the problem of distinguishing the structural components of the translation competence of the philologist students. Particular attention is paid to the psychological analysis of the structural components that is an important precondition in the process of training the future professionals. The article contains the summary of the main trends in the psychological structure of translation competence of the philologist students and examines the structure of «translation work» in terms of various psychological approaches. The article examines the components of translation competence and the place of translation competence among other competencies. The analysis of the concept is made with the consideration of the points of view of various native and foreign scholars. The number of requirements to be met by competent expert translation is recalculated. The general principles of translation learning, the formation of translation competence in a foreign language of the professionals are presented. Different problems of the native and foreign psychological and educational research in the field of training of competent professionals are solved. The general characteristics of the structural components of translation competence of the philologist students are presented in the article, the basic characteristics of the modern professional are shown in which the demands to the philologist students are displayed. This article envisages the psychological characteristics that define in a different way the translation competence of the philologist students. The conclusion about the insufficient investigation of the psychological components structure and the expediency of further research and deeper singling out of the structural components of translation competence is made. The material is presented in the mainstream with the model that treats transation as a means of interlingual communication, the specificity of which defines a set of knowledge and skills that an expert receives in the process of training.

Key words: translation, the Theory of Translation, linguistic personality, communicative activitiy, competence, worldview, means of communication, semantic perception, professional activitiy.

 

UDC 159.922

S.L. Kravchuk

The psychological peculiarities of emotional mobility and emotional stability of a personality of youth age

The theoretical and empiric analysis of aspects of problem of psychological peculiarities of emotional mobility and emotional stability of personality is presented in the article. The analysis of concepts of emotional mobility and emotional stability of personality is carried out. It is investigated that personality of youth age with emotional mobility is more inclined to depression, irritation, shyness, feminine gender, nervousness and less inclined to steady. The features of connection of emotional mobility are found out with selfactualization of personality of youth age. It is investigated that personality of youth age with emotional mobility is more inclined to the use of such mechanisms of psychological defense as: reactive formations, projection, negation, substitution. It is noticed that emotional stability must be examined as a mental condition and as integrate property of personality. The emotional instability is bound to emotional excitability and frequent change of emotional state. It is investigated that personality of youth age with emotional stability is less inclined to nervousness, emotional mobility, depression, shyness, reactive aggressiveness, impulsive aggressiveness, and more inclined to steady. It is investigated that personality of youth age with emotional stability less inclined to the use of such mechanisms of psychological defense as: substitution, regression, projection, rationalization, expulsing. The features of connection of emotional stability are found out with self-actualization of personality of youth age. The features of connection of emotional mobility and emotional stability are found out with the types of interpersonal relations of personality of youth age. It is noticed that personality of youth age with emotional mobility and emotional instability is less inclined to hardiness that is a key personality variable which determines influence of stress factors.

Key words: emotional mobility, emotional stability, steady, stress situations, self-control, hardiness.

 

UDC 159.923.2:17.026.4

L.M. Kulakova

Self-respect as a construct of personality selfawareness

The article from the standpoint of modern theoretical and applied scientifical researches highlights the problem of the formation of personality self-respect and its impact on the development of selfawareness. The analysis of consciousness as a specific phenomenon of the human psychics is given. It reveals the psychological and pedagogical understanding of the structure and conditions of formation of personality consciousness. The article deals with the concept of self-realization in the plane of life and ideology of moral rights, the establishment of the modern personality. The author proves interdependence of personality self-respect with concepts such as «dignity», «honor», «identity», «competence», «becoming a person», «personal self-identification», «personality skills». The analysis of interrelated cognitive, affective and behavioral patterns substructures of personality self-consciousness structure is conducted. The features of the formation of «Me-concept» and «Image-Me» as a specific manifestation of consciousness is analyzed. Numerous characteristics of self-respect as the most important moral quality and integrality of human reality, and as the highest value are systematized. The place and importance of the problem of the formation of self-respect in the area of jurisprudence (the study on the protection of honor and dignity), in the practice of crisis psychological services and counseling (psychological assistance to victims of violence and problems of moral damages), in area of education (psycho-pedagogical technologies of dignity forming in school) are found out. The analysis of self-consciousness as a specific phenomenon of the human psychics is given. The analysis of self-identity as a specific phenomenon of the human psychics is given. The major regularities of personality self-consciousness alterations with increasing level of dignity, the acquisition of personal culture are defined.

Key words: self-respect, honor, dignity, self-identity, personality, «Image-Me», «self-concept», values, ideal, morality.

 

UDC 159.922.7:373.3-053.5

R.S. Kulakov

Psychological peculiarities of development of senior pupils’ readiness to professional self-determination in the conditions of vocational studies

From the standpoint of the social situation of the individual early adolescence development and specificity of vocational studies the problem of professional self-determination of modern senior pupils is highlighted in the article. It is emphasized that professional self-determination in early adolescence is both process and result of general professional development of senior pupil as the subject of future professional activities. It is noted that in senior pupils there is the refinement of future socio-professional status within a particular educational profile of the sphere of professional activity, emerging professional claims and self-identity in a particular curriculum and programs of the professional training of vocational activities. The correlation between specialized education and psychological readiness for professional self-determination is proved by creating favorable conditions to account individual characteristics, interests and needs of students and the formation of their preferences for choosing a professional future. It is established that the result of this senior pupils’ activity serves as readiness for professional self-determination and the early formation of necessary for their chosen occupation professionally important qualities. There have been revealed the content of the proposed concept of «a triangle of a senior pupil’s professional self-determination» which is represented by self-appraisal, level of claims and senior pupil’s readiness to the professional self-determination and characterized by their relation, interaction and determination. It was found out that the specific professionally-oriented activities of students of contemporary higher school is based on adequate self-esteem of the past and present, and a realistic notion of their own professional future is focused within adequately informed and realistic claims.

Key words: senior pupils, professional self-determination, professional activities, vocational training, educational profile, careers content, professional claims, self-appraisal.

 

UDC 159.922

А.І. Kurytsia, D.І. Kurytsia

Psychological and pedagogical conditions of students’ leadership qualities development

The article considers psychological and pedagogical conditions, which are necessary for the effective development of students’ leadership qualities. Leadership development program provides students creating a proper developmental environment (special psychological and pedagogical influence, group interaction during the training, organization of socially meaningful activities students) and set of tools, which are aimed at developing self-motivation and self-identity, self-responsibility as an integral personality traits in relation to system-serving leadership qualities. The development of leadership qualities of students should act as part of a studying-edu- cational process of university and base on specific conditions to ensure its effectiveness. Basis for the development of leadership qualities of students’ development of responsibility serves as an integrated personality, which has a complex structure and is manifested at different levels. The application of principles of consistency, development, active, studentcentered, axiological, subject-acting’s approaches as the methodological foundations of leadership development programs of a student on base of responsibility are grounded. In terms of training and gaming technology creates favorable conditions for the development of leadership skills of personality for study of practice patterns and mechanisms of social influence to learn leadership skills.

Key words: leadership qualities, psychological and pedagogical conditions, program of leadership development of students, development of responsibility, responsibility as integrated quality of personality, training technologies.

 

UDC 159.922:33/:336.7-051

K.O. Kushnirenko

Analysis of the research results of emotionally volitional and motivational characteristics of the bank experts

The article presents the results of research in emotionally volitional and motivational characteristics of bank experts. A brief description of each of the studied areas is given. Emotionally volitional sphere is defined as the sphere of the psyche, which is associated with the experience of man’s relation to reality, to the people with whom he communicates, his activities, requiring expression of some effort. Motivational sphere is defined as a set of motives that are formed and developed during the life. There have been studied 100 employees of the banking sector on the basis of 4 methods: 2 methods to explore the emotionally volitional sphere and 2 ones to study the motivational sphere. It is concluded that the characteristics of the emotionally volitional sphere of bank specialists were: the tendency to internal model of behavior, the high level of success in life, self-confidence, determination, independence, balance, kindness, contact, morality, attempts to follow the rules established in a particular society, trust, willpower, a lot of attention, the low figures for internal reasons of social frustration, high rates of external causes of social frustration. It is analyzed that the characteristics of the motivational sphere of bank experts are: the most important is the motivation of self-affirmation in the work, which is very positive for the banking sector in general, because the person is seeking to assert by efficiently and conscientiously doing his job; it is typical the focus on individual activities (work), meaning help to the individual team members to express their views; support groups to reach the goal; take leadership when it comes to the choice task; easily and available present their thoughts and opinions.

Key words: specialist, banking sphere, empirical research results, methods, emotionally volitional sphere, motivational sphere, person, activity.

 

UDC 159.922.73

K.V. Levshunova

The empirical research of motor activity of the preschool age child as a factor of his mental well-being

This paper presents a set of the psychodiagnostics techniques that explore the indicators of mental well-being (such as cognitive, social and emotional) and the motor activity as the main indicators of physical well-being of older preschooler. Using the methods of the correlation analysis, it was found that the interrelation exists between motor activity and mental well-being of the child. It was determined that both physical activity and physical condition are closely interrelated with the social indicators of mental well-being. It was proved that the performance of physical well-being (physical condition, the level of motor activity and anthropometric data) has an impact on the cognitive and emotional spheres of the personality of preschool children. With the help of the methods of correlation, it was found that the components of mental well-being are interrelated. The closest interrelation was recorded between the cognitive and the emotional indicators of mental well-being; the weakest interrelation was noted in the dyad «cognitive – social components of mental well-being». The biased evaluation by parents and educators of the expression of mental well-being of children and their level of physical activity was investigated. It is concluded that an improvement of the motor mode and its interrelation with the mental well-being of pre-school children in the educational system requires meaningful stimulus that would become the connecting bonds between all the services (doctors, teachers, parents) that are relevant to this issue. Psychologists and instructors of physical education in pre-school were identified as the most suitable candidates because their creative cooperation can help to eliminate the drawbacks of the problem in question.

Key words: motor activity; locomotor activity; well-being; mental well-being; cognitive, social and emotional indicators of mental well-being; older preschooler; physical condition; anthropometric data; correlation analysis.

 

UDC 159.94

K.S. Maksymenko

The problem of causality in the notion of the psychological determinants of mental disorders associated with disease states of the body

The author states that due to the fact that causality of mental disorders is complex, the necessary moment is to solve the problem of differentiated understanding of specific reasons. The author argues that psychological research should be focused on the understanding of multicausality, namely what psychological factors are in the same plane and which ones are located in different planes. It is confirmed that the scientific study of factors that are in somatic, mental, social and environmental dimensions contributes to the understanding of mental disorders peculiarities. It is especially important to study the question of how individual planes are correlated with each other, how factors correlate. It was concluded that one of the issues is determining the characteristics of social and psychological factors functioning in combination with other factors of influence. It should take into consideration that social and psychological factors influence the mental and somatic disorder or disease in a variety of planes. It was concluded that in predicting somatic and mental disorders it’s necessary to take into account their individual psychological, personality factors. Internal and external resources play a stimulatory or inhibitory role in overcoming difficulties. The essence of the issue of causality of the variety of body disease states is to study the peculiarities of complex interactions of pathogenic and protective internal and external factors.

Key words: causality, psychological determinants of mental disorders, affection condition of the body, prediction of somatic and mental disorders, peculiarities of complex interactions of pathogenic and protective internal and external factors.

 

UDC 159.92

Radosław Malikowski

General values orientations of students and their hierarchization (based on opinions of Rzeszów University students)

In the introduction part of the article the author presents definitions and concepts of values (mainly Polish authors, e.g. Stanisław Ossowski, Jan Szczepański and Florian Znaniecki) focusing on sociological conceptions and determinations. The second part contains a brief report of the research that is based on the results of researches conducted by the author in 2010. The report includes only those fragments that in author’s opinion are important in forming students’ attitudes. On the basis of constructed value list the examiner tries to answer the question about the main students values and their place in the hierarchy of individual values. According to the accepted principle of selection 483 full-time students from Rzeszów University participated in the research. Among the participants of the research the female respondents prevailed (according to the proportion of the whole University). Values list contained 10 items complemented by a category «others». Among the presented values were the following: love, family happiness, aspiration to be necessary and useful, desire to gain people’s confidence and friends, work, education and aspiration to get knowledge, religion and faith, money, welfare, quiet and peaceful life without any surprises, and also memory about the past. On a growing scale from 1 to 5 respondents have to estimate the importance of each separate value, and then choose the three considered most important. The results of the research show that the most important students’ values are: love and family happiness, sense of being needed and useful and desire to gain people’s confidence and friend. While the least important are material values and those, that are related to self-realization and memory of the past. One of the characteristic features was that the male respondents almost twice more often, than female respondents chose memory about the past as priority value.

Key words: values, students, hierarchy, sociological research, estimation of vital values.

 

UDC 159.942:37.011.3-51

I.M. Matiash

The future teacher’s sensitiveness development by methods of active social and psychological training

In the article the approaches to the personality’s sensitivity development are studied on the basis of the analysis of psychological and pedagogical sources. The sensitivity is determined to be moral and psychological quality of a personality, which characterizes person’s relationship to others as detecting in empathy (the human ability to feel directly the psychological state of another person and adequately respond, trying to facilitate or divide it through expression of sympathy and empathy), goodwill (a person’s ability to express kindness, affection), tactfulness, politeness (ability to treat others carefully, without hurting, without demeaning their dignity, to show kindness, courtesy, comply with the rules of social behavior) and care, practical assistance (paying attention to the needs of others, manifestations of care about them) which includes such components as cognitive, emotional and behavioral, and integrates a variety of approaches to identify structural components of sensitiveness. The key factors of the development of sensitivity as professionally important quality of future teacher in the process of professional training is established to be the formation of human values, emotional intelligence, empathy, acceptance of others, good will, pedagogical tact. It is concluded that an effective means of the development of future teacher’s sensitiveness is a social and psychological training, which is aimed at forming an integral system of knowledge about the sensitiveness; promotion the understanding of personal features of sensitivity expressions; expansion of the system of the humanistic values, developing emotional intelligence, pedagogical abilities, empathy, kindness and tolerance. The study does not cover all the aspects of the problem of future teacher’s sensitiveness development. The issues concerning gender differences of future teachers’ sensitiveness, the correlation between sensitiveness and other personal characteristics require the further study.

Key words: sensitiveness, future teacher, factors of sensitiveness development, humanistic values, empathy, acceptance of others, goodwill, pedagogical tact, love for the children, social and psychological training.

 

UDC 316. 454.52: 316.6.

I.V. Mykhailiuk

Phenomenon of dialogue: theoretical analysis of traditional and modern trends in research

The article presents a theoretical review of traditional and modern research of the phenomenon of dialogue. It discusses a historical retrospective of philosophical and psychological analysis as a fundamental basis for understanding of the dialogue in modern psychology. It shows the idea of the dialogue content in contemporary domestic psychology. Various interpretations of the dialogue between representatives of traditional philosophical thought and national contemporary psychology are described. The basic research of dialogue in domestic and foreign psychological theories is analyzed. Interest of researchers in the issue of dialogue in related fields is studied. The essence of the dialogue concept in the context of traditional and modern ideas about this phenomenon is revealed. A dialogue definition is represented as a functional language variety, realized in the process of the face-to-face communication among the collocutors and includes special stimulating and respondent remarks. It has been determined that a dialogue in psychology is perceived as an intrasubjective process, where qualitatively different intellectual and integral positions are interacting to define them, under which the necessity to take one’s position does not stipulate forsaking own beliefs and principles. It has been acknowledged that a dialogue is a complicated psychological phenomenon, actual in a number of areas of reality, in the major of the scientific sources it is perceived as a form, method, and means for actualizing social contacts, implemented by a personality in a subjectsubject interaction and is determined by a «human – social world» interaction system. It has been established that a mode of existence of human in a real world is a dialogue in a variety of unique interactions and interrelations. It has been specified that a dialogue problem regardless of a longlasting history of studying and analysis carried out, does not cover all the aspects of the research, remains open and requires further disclosure in the context of the present-day reality dynamic changes.

Key words: dialogue, dialogism, dialogical relationship, external dialogue, internal dialogue, dialogical reality, personality dialogueness, dialogic interaction.

 

UDC 159.923

O.M. Nemesh

The influence of social networking on the development of teenager’s personality

The author has done the theoretical analysis of the impact of social networking on the development of teenager’s personality. The creation of virtual social and cultural space-time is noted to be interconnected with the problems of social and cultural integration of younger generation by means of social networks. The social and cultural integration in social networks is analyzed to provide for broadening the personality being at time, multilevel identification with virtual social group, society, and culture. The socialization is noted to be provided by means of «inclusion» of a young man in common to all life (social, value) Internet-space of learning about the world, because in this way he chooses from the social and cultural context the ideas, values, forms of life that meet individual needs. It is found that in the process of self-consciousness becoming the young man realizes and forms his identity, finds himself in the process of interpersonal communication where the own identity in cyberspace of social networking rotates as reflected in the «mirror» of other minds by the image of «Me». It is concluded that social and integration resources and leisure resources of self-realization in the most concentrated form are realized in the collective form of virtual cultural and leisure activities of young people – that is the intercourse in social networks. It is proved that the basic form of personality’s participation in the field of leisure – a virtual community is becoming the condition of integration of a young personality and at the same time a means of inculturation and self-realization because of cultural content of joint activities, personal motivation and maximum consideration of individuality.

Key words: virtual social and cultural space, personality, social networks, information model of the world, personality integration, virtual consciousness, social group, personal motivation.

 

UDC 159.923.2:159.9.07

L.A. Onufriieva

Professional self-appraisal at the professional formation of future socionomic specialists’ personality

In the article on the basis of the theoretical and methodological analysis of the problem of the image of «Me-professional» as a component of personality «Me-concept» there has been grounded the professional self-appraisal as a mechanism of professional formation of a personality of future socionomic specialists. Based on the findings of contemporary scientists it is noted that professional selfappraisal is a central component of professional self-consciousness of a personality that is associated with a valuable attitude to personal «Me», to professional qualities and results of future socionomic specialists’ professional activities. It is proved that the professional self-appraisal is formed under the influence of the professional activities, results, achieved in these activities, individual traits of the personality, as well as the peculiarity of the quality being appraised. The main parameters of the professional selfappraisal are the degree of adequacy, criticalness and measure of stability of a personality. Taking into consideration the peculiarities of the formation of a positive image of «Me-professional», there are distinguished the following main stages of this process in the students-future specialists of socionomic professions: the formation of the future socionomic specialists’ ideal model of a «professional» with the help of the professional interpersonal relationships in the form of the transmission of the personal and professional experience of the teacher; focusing future socionomic specialists personalities’ attention on the comparison of their real and ideal images of «Meprofessional» using interpersonal relationships in the form of a dialogue between teacher and future professionals; stimulating personal growth and self-improvement of future specialists of socionomic professions to achieve an ideal image of «Me-professional».

Key words: professional self-appraisal, professional formation, personality, future specialists of socionomic professions, image of «Me-professional», «Me-concept» of the personality, professional self-consciousness, professional activities.

 

UDC 159.9.007.2

  1. V. Pidbutska

Features of the future engineer’s creativity as a component of his professionalism

The features of creativity, its importance for successful professional development and achievement of personal professionalism are investigated in the article. The article gives valuable information on the need of creativity development, ability to approach creatively to the solution of professional tasks during the vocational training of the future engineers that is reflected in Industry standards (The educational and qualification characteristics) and is realized by many of them. The figurative and verbal creativity are investigated by means of a complex of psychodiagnostic techniques: technique «Circles» (Varteg); test of verbal creativity (S. Mednik); «Repeating Lines» test (P. Torrens); test of creativity (P. Torrens). 92 respondents from 20 to 23 years (M = 21,6 SD = 2,6) took part in the research, all of them are the students of various technical specialties (the mechanic, the mathematician, the programmer, etc.). It is revealed that future engineers have a figurative creativity, fluency and a readiness at the average level of development that characterize their ability to reproduce and realize ideas in short terms. The verbal originality is at a low level, and uniqueness is on an average one that testifies to unexpressed ability of the future engineers creatively to solve the problems which are connected with the use of their verbal potential. As a whole the students of technical specialties are characterized by unavailability in a situation of uncertainty with a time limit quickly to produce ideas. The results of the gender analysis testify to the men’s more developed figurative and verbal creativity. The women have the most expressed indicator of their creation ability, it means that they are capable to detailed development and improvements of already made ideas. By means of the factorial analysis there have been distinguished three factors which have the greatest loading: «Intellectual potential», «The general creativity», «Analytical creative potential». The established creativity structure of the future engineers develops the characteristic orientations of creative potential: intellectual, general and creative ones.

Key words: creativity, creative potential, a personality, a student, professionalism of the personality, personal and professional development, successful professionalizing.

 

UDC 159.9

S.О. Pozdyshev

Psychological analysis of the job description for the management activity of operational and tactical level officer

The psychological analysis of the job description of operational and tactical level officers was conducted in the article. The article puts an emphasis on the determination of psychological profession portrait (job description, psychogram) of the operational and tactical level officer as a manager. A special feature of the job description forming for diagnostics and prediction of the management activity is an orientation at the determination, distinguishing first of all the steadiest, firmest psychological features that provide the implementation of the specific kind of a specialist’s activity in the defense sphere. These psychological features may be differentiated according to the level of education success and effectiveness of the activity. According to the job specification data, its psychological analysis, the job description is defined as a psychological description, which is an interpretive analysis of operational and technologic features of particular working activity. And finally, the job description is characterized by a set of professionally important psychological and psychophysiological features, which are implemented in a particular activity and ensure its implementation. Management activity is a complex social and psychological phenomenon with a distinct officer-commander’s will dominant. Officer, involved into the management activity, conducts all the time mental and willing operations of analysis, evaluation, prediction, choice, decision making, subordination and execution, order and control and etc. In military teams, such conditions create particular social and psychological microclimate that greatly influences consciousness, feelings, and life priorities of a person and creates a certain behavior style and person’s activity. Management activity is always collective. At the same time it provides cooperation with a military team both vertically and horizontally. It is also defined that a way of decision making, function distribution in solving military and professional tasks, forms of control, evaluation, distribution (attribution) of responsibility are the main parameters of management activity of operational and tactical level officers.

Key words: management activity, psychological analysis, job description, officer-manager.

 

UDC 376-056. 36 (075.8)

A.V. Simko

Characteristics of physical rehabilitation of children with mental disorders

The article discusses the features of rehabilitation of physical exercises. It was found that oligophrenic children with some damage in the nervous system implements motor function in specific conditions. So these children need specially organized pedagogical influence on the development of physical qualities, psychomotor, psychological support, choice of psychological and pedagogical techniques of correction that should appear in the system of corrective tasks. It was analyzed that properly organized and implemented physical rehabilitation is a key factor in promoting healthy lifestyles, strengthen and restore the health of any person regardless of his age. We believe this statement is especially important for children who have impaired intellectual sphere. The development processes are finding ways to compensate for defects and influence of physical activity, which in content and intensity is corresponding to a given category of children is the tool that helps to find them. The results of studies of the relationship between mental and motor development indicate that physical rehabilitation can positively affect the mental development of children. It is concluded that the major problems of physical rehabilitation include: health promotion and hardening of the body, proper physical development and improvement of physical abilities, the formation of motor skills, the knowledge of the basics of personal hygiene, the formation of the major volitional and moral qualities.

Key words: psychomotor, mental development, physical rehabilitation, physical development, body, exercise, children with limited intellectual abilities.

 

UDC 159.943.8:159.944.4

R.T. Simko

The peculiarities of subjects’ ability formation to psychomotor manifestation under extreme conditions

In the article there have been stated that in the course of the official duties the subjects of extreme activities, especially police officers have to operate in the environment that greatly affect their health, life, standards of working capacity and quality of tasks. Due to the dynamism of circumstances that create difficulties in the professional activities, law enforcement officers are required fast, precise and unmistakable activities. We established that one of the main factors that assure action in dangerous situations is a high level of emotional stability. Therefore there is a need for a systematic approach to the formation of emotional stability of extreme professions workers, in particular employees of patrol officers, which in turn will allow them to exercise their psychomotor quality effectively. Theoretical and experimental studies show that the formation of emotional stability improves such important indicators of psychological readiness to perform professional duties of patrol officers in extreme conditions as adaptive abilities to stress and professional reliability. The application of the proposed training program for police officers improved their emotional stability, ability for information processing, precision movements in psychomotor activities, as well as speed, strength, endurance and agility.

Key words: psychomotor, patrol police, extreme conditions, emotional stability, ability of information processing, precision movements in psychomotor action, speed, strength, endurance, agility.

 

UDC 376-263:378.015.31:316.454.52

N.V. Tymofiienko

The process of the formation of professional communication skills of the future teachers in ASL

The article deals with problems on formation of pedagogical intercourse skills of the students-surdopedagogues within the educational process. Basing on the fact that this intercourse is generally formed and created during the university studies sign communication has been studied by the students within the training activities. Furthermore, the age particularities of the process of communication had been also considered. At the research we presumed that during junior age, especially during studies at the high level educational institution, the effectiveness of gaining professional skills is based on the communication. More precisely, the communication is considered as a structural component of the professional skills and as a promotional instrument of building personal creative approach in the educational process. The analysis of psychological and pedagogical literature proved that efficiency of learning information by children depended on the style of interpersonal relations between the teacher and pupils. The style is determined by means of particularities and conditions that ensure professional pedagogical activities and its specific depends on personal teacher’s skills and situation of communication. According to the data base of the research it was distinguished four types of study communication of the students-surdopedagogues on personal activity: life-building oriented communication, cultural oriented communication, study-execution oriented communication and professional oriented communication. It was found that during the secondary educational studies the personal communicational style plays an important role on the formation of professional surdopedagogic communication skills that was formed on the base of student’s personal experience and character of interpersonal relations.

Key words: pedagogical intercourse, communication skills, styles of pedagogical intercourse, instruments of communication, types of educational communication of the students-surdopedagogues.

 

UDC 378.12:37.041

O.S. Tolkov

Psychological aspects of university students’ emotional orientation

The article presents the results of research of the personality’s emotional orientation psychological features. The concept of emotional orientation has been selected. On the basis of experimental research there have been revealed the inclinations of higher school students for one of the types of emotional orientation. The altruistic characteristic (characterizes the inclination to nervousness, connected with realization of needs to help others), communicative (characterizes the need in friendly communication), glorifying (the inclination to nervousness, connected with need in self-affirmation), practical (emotionally attractive is the activity), pugna (connected with the inclination to the emotional nervousness that appears during overcoming different difficulties), romantic (the inclination to mysterious, unusual), cognitive (aspiration to cognition), aesthetical (the aspiration for experience the sense of beauty), hedonistic (preference of need in bodily and spiritual comfort), acquisition (the emotional feelings connected with owning of things and their accumulation without sufficient demand for them) of the emotional orientation have been presented. It is established that with the help of the development of emotional orientation of the students’ personality the main components of the professional self-determination of the personality are formed. It favours the formation of the future specialist’s personality, the improvement of the professional characteristics. During the experimental study of emotional orientation the university students there have been founded that the most pronounced is the practical, gnostic and communicative orientation.

Key words: orientation, professional orientation, emotional orientation, valued experiencing, emotions, students, higher school.

 

UDC 159.992:37.015.311

O.O. Fedko

Diagnostics of creative thinking of future economic specialists

The results of a theoretical analysis of the creative thinking problem as a process and individual mental peculiarity of a personality are presented in the article. The methods of creative thinking psychodiagnosis in Ukrainian and foreign psychology are described. The methodology of the approach to the creativity tests designing is presented. There have been given the original package of creative thinking test in the field of economics and business. The basic criteria of the appraisal of creative thinking development are described in detail. The results of empiric study of its main manifestations in future specialists in economics are presented. The most original semantic ideas in the problem development in the field of economics and business are enumerated. There have been revealed the psychological peculiarities of creative thinking development in the students-specialists in economics. The students with the high level of the creative thinking are proved to generate ideas easily, flexibly use informative material, offer relatively large amount of ideas to solve the problem. The description of the creative thinking levels development at students is presented depending on the indexes of cogitative fluency, originality of ideas, thinking flexibility. A high reliability of the presented diagnostic means is proved by means of the method of expert estimations. The level of the creative thinking development is established to depend on the presence of base knowledge in economics and individual manifestations of creative approach to solving tasks. It is established that the high level of creative thinking development is peculiar to only part of the students of economic profile. The persons with the high level of the creative thinking are revealed to have a large informative supply in economics and business, to be interested in world news in industry, take part in competitions and olympics, develop scientific and social projects, independently study foreign languages, support contacts with the students of different higher institutions.

Key words: creative thinking, creativity, cognitive sphere, youth age, cognitive fluency, originality of idea, adaptive flexibility, reliability, expert estimation, levels of the creative thinking development.

 

UDC 159.922.6

I.O. Filenko

Image of the world, identity and adaptation features of the personality in the context of her professional formation

During the conducted research it has been revealed that the group of professional psychologists has higher rates of the general adaptation and its separate components («Cognitive activity», «The World Image«) in comparison with medical workers and managers. Specifics of the structural characteristics manifestation of the World Image and the «Me» Image in the professional groups was found, in particular, for professional psychologists in comparison with managers and medical workers the increase of the conviction indicators concerning the World goodwill and justice, personal happiness and the opportunities of the situations of life control, and also the indicators levels of the World acceptance and self-acceptance is characteristic. The distinctions in the structure of the axiological orientations of professional groups are revealed which are contained in that the professional psychologists unlike managers and medical workers prefer values as «Creativity», «Knowledge», «Vital wisdom», and values as «Richness» and «Social force» play for them significantly smaller role that can testify to the self-updating aspiration of the professional psychologists. It is shown that characteristics of the general adaptability, its components and their forming structural indicators, and also features of the valuable orientations structure for the fifth year students- psychologists are the approximate to the indicators of the professional psychologists, though they are inferior to them in the development levels. The following conclusion was made that in the course of the personality professional development there are formations of basic professional images which the World Image and «Me» Image are related to in the context of the carried-out professional activity. These images, playing certainly a positive role, approach the personality to the valuable and semantic realities of the professional life in the course of its professional identification, but at the same time they tend to counteraction concerning the structure changes – and thereby create certain barriers to the further self-development, generating a personal complex to the «training counteraction».

Key words: adaptation, valuable orientations, professional identity, basic professional images, «training counteraction».

 

UDC 159.922.8:88.3

M.M. Filonenko

Modeling as traductive procedure of the research of psychology of future doctor’s personality formation

The theoretical and methodological grounds of the model of future doctor’s personality formation are studied, the psychological features of personality formation are established, the essence of personality formation is revealed, major factors and psychological and pedagogical conditions, driving forces causing the psychology of personal formation of the student doctor in the course of vocational training are defined. Developing the model of psychology of future doctor’s personality formation we used the traductive model, applying the method of comparison (analogy) of phenomena similarity. We defined the structure of the future doctor’s personality, having taken into account those components which define the psychology of future doctor’s personality formation, and then the personal readiness for professional activity of the doctor. It is established that such backbone elements are: personality important qualities, professional important qualities, professional orientation and professional competence. We proved professionally important qualities and personality important qualities of students, which would be the basis of their personal formation as future doctors and define the professionalism. The professionalism is considered in two important aspects – activity and productive. We studied the psychology of future doctor’s personality formation at different stages, having used adequate psychological and pedagogical methods which allowed to find out the central new growths of professional formation from the point of view of three components: 1) cognitive component (the content of the process of psychology of personal formation); 2) connative component (actions and acts); 3) emotional component (the dominating personal manifestations connected with professional activity). Prospects of further research which consist in experimental confirmation of theoretical and methodological model of future doctor’s personal formation and creation of psychology and pedagogical conditions of its formation are allocated.

Key words: personality formation, modeling, traductive model, psychological and pedagogical conditions, profession of doctor.

 

UDC 159.922

K.I. Fomenko

Transgressive-Me in the structure of personality’s selfconsciousness

The article envisages the concept of transgression as conscious acts, causing the forward actions, the desire to broaden the outlook, to create new material and symbolic values, to develop science, technology, art, and organizational activities. It is shown that transgressive personal development is versatile and determines transgressive creative and expansive human activities. The term «transgressive-Me» is revealed, which provides the self-development of self-consciousness and is carried out through self-assertion, self-actualization and self-efficacy. The first process in the development of self-consciousness is self-assertion. According to transgressive conception the self-assertion is the basis of hubristic motivation of the personality, which is understood as sustainable human desire to reinforce and improve self-appraisal and self-importance. The article emphasizes that the process of self-affirmation is of motivational nature, implemented through a system of representations of personal identity (self-consciousness) and direction (totality of leading needs, motives and values), aimed to achieve self-worth, status position, productive activities, as well as in personal «Me» opposition to other’s one. The second process and feature of self-development is self-efficiency as a sense of self-respect and self-esteem, as well as the real competence of the personality in life problems decision, the integrated ability to be competent. Personality reaches self-efficacy as a result of a positive affirmation. The final process of consciousness development and transgressive-Me formation is self-realization, which means the higher conscious and deliberate form of self-movement of the personality; desire and the result of selfimprovement; internal, subjective sense of activity of the personality; the driving force of the developed personality, which encourages and directs his activities.

Key words: transgressive-Me, transgression, hubristic motivation, self-actualization, self-assertion, self-efficacy, self-development, selfawareness.

 

UDC 159.9

O.V. Frolova

Intent-analysis as a research means for modal peculiarities of organizational identity construct

The article envisages actuality of organizational identity phenomenon research, considering it as one of the key optimization factors of an «employee-organization» dyadic interaction. The author conducted an analysis of foreign and domestic research, which had initiated the study of organizational identity problem. The special attention was paid to the papers, containing attempts to describe the organizational identity peculiarities according to the modality criterion. The author defines the studied construct as a result of an individual’s cognitive emotional process, while which one he considers himself a representative of a certain organization. That is expressed both through extralingual factors and the language of the subject. This accounts the advisability and efficiency of applied psycholinguistic tools, intent-analysis in particular, used to explore the problem. The article describes issue and key characteristics of the diagnostic method. Based on the psycholinguistic empiric data, the author had worked out an intentions dictionary. It became the platform for modal segmentation of organizational identity types – positive, ambivalent and negative. Each type’s issue and content has been described. The article contains examples of the employee’s discourses (positive, negative and ambivalent intentional directions) as regards the topic «My organization and me» and their study samples with a help of intent analysis method. The author shows her results of empiric research of the employee’s modal characteristics display depending on their tenure. It was figured out that while the first time diapasons of professional activity in frames of an organization, the organizational identity of most employees is characterized by modal ambivalence. That foresees the combination both positive and negative organizational intentions. As the tenure grew, the organizational identity of most people from the studied target audience was characterized by positive or negative attitude exclusively. The author defined the prospects of further research in frames of the topic.

Key words: organizational identity, intention, intent analysis, positive, negative, ambivalent modality, offer, semantic unit.

 

UDC 159.9

  1. B. Khomulenko, T.I. Dotsevych

Pedagogical reflectivity as a determinant of metamemory development of a higher school teacher

In the article the metamemory is stated to be a component of metacognitive competence and personality plays a key role in the implementation of the professional activity of the teacher as well as the pedagogical reflexivity does. It is mentioned that the ability to plan the process of remembering is related to the pedagogical reflectivity of teachers. The manifestation of reflexivity in the professional sphere is established to condition the ability to plan the process of remembering verbal material. It is concluded that pedagogical reflexivity as the ability to relate consciously to the creative component of the personal pedagogical activities, and realize the consequences of their educational solutions, to help students, to organize their own mental activity peculiar to teachers who are able to plan mnemonic processes. There have been established that reflective memory functions, which are considered as a combination of the research function (fixation and reconstruction of complications), a critical function (finding the causes of complications) and regulatory functions (restructuring of the previous rules of action, which led to a complication) provide for a high level of performance of pedagogical reflexivity teacher’s personality. It is concluded that the ability to memorize and reproduce arbitrary factual, theoretical and reflexive verbal material is linked with pedagogical reflexivity of teacher’s personality, in particular with cognitive component of pedagogical reflexivity. It is showed that the ability to involuntary memorization is linked with 6the pedagogical reflexivity. The process of voluntary memory serves the highest form of development of metamemory and performed unconsciously, while pedagogical reflectivity is associated with the process of voluntary attention and thinking of the teacher’s personality.

Key words: metamemory, pedagogical reflectivity, metacognitive competence of the higher school teacher, the ability to voluntary and involuntary memorization, reflective memory function.

 

UDC 159.9.07

V.S. Tsykhonia

The principles and ways of psychological correction of dysfunctional conceptions about sexual relationship of women with histrionic personal disorder

This article is devoted to consideration and proving of main principles and ways of psychological correction of dysfunctional conceptions about sexual relationship of women with histrionic personal disorder. The article shows the key research results about women’s conception about sexual relationship. There were identified types of those conceptions. They are sadomasochistic, liberatedobeying, partner oriented and pathetical-romantic. It was proved that sadomasochistic is dysfunctional. There were identified structural features of conceptions about sexual relationship in this group of women. Such features are absence of differentiation, ambivalence, being in the center of elements which were driven by negative emotions, less (comparing to other groups of women) romantic in conceptions. There were described particularities of interpersonal relationship and psychological factors which influence on forming distinct conceptions for women with histrionic personal disorder. Received data helped to formulate principles of psychological correction of dysfunctional conceptions of women with this disorder. Research results also gave field for analysis of image of desired relationship and constructing more harmonized image of conception about sexual relationship. Realization of these principles can be applied if psychological correction is going to be done taking into account such steps as: increasing of level of sexual awareness, work with emotions, correction of relationship strategy construction, work with personal particularities of patients. Given principles and ways will enable to harmonize interpersonal and sexual relationship among those women.

Key words: conceptions about sexual relationship, psychological correction, histrionic personal disorder, sexual dysfunctions, sexual relationships, erotic fantasies, motivation of sexual behavior, values of partner choosing.

 

UDC 159.9:316.61:004

О.А. Chekanska

Characteristics of social and perceptual aspects of the self-image in social network users

This article provides a theoretical analysis of the characteristics of social and perceptual aspects of the selfimage in social network users. It is shown that the self-concept is to some extent dependent on the degree of immersion in communication networks. The more one pays attention to virtual communication and evaluation of themselves through others via the internet communication, the more it affects the social-perceptual aspect of the self-image. It is shown that social networks serve as instruments designed to create the desired self-image, whereas communication with others through the prism of the created image affects perception of themselves and the way they are perceived by others. This phenomenon affects both real life and self-perception. It is found that the reasons for immersion in the space of communication networks are different – from loneliness and the need for communication to the need to be recognized and desire to impress. As a result of the pilot study conducted it was found that the majority of the individuals in the study group are ordinary users of communication networks, while the others display tendency to be social network dependent, no real social network dependents were found. Investigation showed that conformity between self-assessment and the notion of the others’ assessment is more common in regular users of communication networks; such compliance is infrequently observed in heavy users. It was found that the majority of social network users has a low level of social stability and tends to be strongly affected by influential figures. It was determined that social network users in general are characterized by adequate self-esteem, a low degree of egocentricity, the desire to be among the group, identifying themselves with its members, and the complexity of the self-concept.

Key words: social network, self-image, social-perceptual aspect of selfknowledge, communication, personality, egocentricity, Internet.

 

UDC 316.6

D.I. Chemerynska

Theoretical and methodological basis of the manager’s personality self-assertion in domestic and foreign psychology

As a result of the theoretical and methodological analysis of the main areas of the study of a manager’s professional becoming it was concluded that, in accordance with the general tendencies there is a change of research interests in the manager’s professionalization, which is manifested in the increasing attention to the creative, initiative professional nature, his value and sense sphere and self-consciousness. It is noted that in the professional and management self-determination a person combines generalized understanding of management activities and generalized image of himself, determining for himself the meaning of this profession. During the whole professional life of the personality the professional and management selfdetermination is deepening and specifying, resulting in the expansion of professional-manager’s image; during the introspection the selfacceptance as a professional is corrected, the attitude to management profession and to himself in it is revised. The result of each stage is to take the criteria of managerial professionalism and identification with them by the personality. The professional and managerial self-determination is shown to reflect the spontaneous, conscious, selective, purposeful personal approach of the individual to management activities at all stages of his professional development. It is concluded that the main mechanism of professional self-determination is the formation of the personality as the formation of a special type of system relationship within an integrated personal organization. The most important criterion of the realization and productivity of a person’s professional becoming is his ability to find a special meaning in professional work, to design independently, and create his professional life, responsibly make decisions about career choices, profession and place of work. It is generalized that the continuous definition of the place in the world of professions, understanding the social and professional role, relation to professional work, collective group and himself are important components of human life.

Key words: professional and managerial self-determination, choice of profession, person’s professional development, professional life, personality, professional, self-formation, manager’s personality, realization.

 

UDC 159.923.2:378.047:303.094.2

N.F. Shevchenko

Features of a psychologist’s professional consciousness functioning in the process of psychotherapy

The article deals with the specifics of a psychologist’s professional consciousness functioning in the process of psychotherapy. It has been presented the interpretation of a psychologist’s professional consciousness, which is treated as a psychological education, which integrates professional values, scientific and theoretical knowledge, professional activities, and the person’s knowledge of himself as the representative of a certain profession. The content of psychotherapeutic interactions in the context of the functioning of professional consciousness of a psychologist has been presented. A psychological problem of the client has been considered not only as a phenomenon of subjective perception and objective phenomenon that is as a set of contradictions leading to psychological disharmony. There has been studied the situation of psychological influence, which takes place due identification of the meanings of the client, identifying the conceptual contradictions between the structures of the semantic sphere of the subject of psychotherapy that come due certain personal characteristics and affect the choice of behavior strategies of the client. Sense-formation has been considered as the driving force of the process of the professional consciousness functioning. It consists in establishing the meaningful relationship between object or phenomenon on the one hand, and unified life relationships, regulating the activities of the entity, on the other. The characteristics of professional psychological consciousness have been examined. It have been substantiated the structural-functional model of the psychologist’s professional consciousness, the specifics of its functioning on three levels – understanding, interpretation, objectivation. It has been explained that the semantic components of these levels are correlated; semantic professional construct has been defined as the element that retains the functional integrity of professional consciousness.

Key words: professional consciousness, a psychologist’s professional consciousness, psychological situation of a client, structural and functional model of professional consciousness of a psychologist, reflection, sense, sense-formation.

 

UDC 159.922:943.946

V.A. Shynkariuk

Psychological peculiarities of the formation of motive and strength skills in senior pupils at physical training lessons

The article deals with the problem of formation of motive skills, accomplished with a leading physical quality of “force”. There have been revealed the influence of nervous system strength on the dynamics of motive and strength skills formation in senior pupils. It is established that at the stage of formation of representations about motor actions the pupils with a weak nervous system receive the preference. The psychological characteristics of senior pupils’ attitude to physical qualities are determined. It is pointed out that the personality’s attitude, which characterizes the degree of interest, the power of emotions and desires regarding the quality of the force may encourage senior pupils to be active in the pedagogical process of its development and motive and strength skills formation. The main motives of lessons in physical culture and sports in early adolescence are established to be pragmatic desires to feel confident in the social environment due to welldeveloped physical qualities and will. The senior pupils’ systematic train- ing in sections in power triathlon is determined to change their personality traits. It is concluded that with the increase of sports qualification and with increasing experience in sports section personality’s volitional qualities increase that is accompanied with the increasing of self-confidence, a tendency to rely on own strength, independence. The level of self-appraisal and self-respect is increasing, and extrovert indices have a tendency to reduce. However, these results characterize the high-class athletes as personalities with lower impulsivity and greater calm of emotional reactions than more introvert or less active personalities. The indicator of personality anxiety also is significantly reduced. Thus, long term specific conditions of activities in power triathlon change not only the level of physical fitness, but also young men’s personality traits.

Key words: motive and strength skills, senior pupils, dynamics in the developing of skills, artificial variety of movements, action manner.

 [:]