[:ua]Випуск 30[:en]Issue 30[:]

[:ua]Випуск 30

УДК 159.923

С.Д. Максименко

Асоціативно-рефлекторна теорія навчання Н.О. Менчинської

Автором статті констатовано, що центральною проблемою досліджень лабораторії H.О. Менчинської є питання про особливості «здатності до навчання», обумовленої як здатність до засвоєння знань і способів учбової діяльності. Показано, що властивість «здатності до навчання», на думку H.О. Менчинської та її співробітників, носить динамічний характер. Показано, що H.О. Менчинська вважала принципово важливими при розробці типології учнів у процесі навчання показники, що характеризують не тільки інтелект, але й інші сторони особистості (насамперед мотивацію), оскільки тим самим переборювався, на її думку, неправомірний поділ психології навчання і виховання. Встановлено, що навчальний експеримент у роботах H.О. Менчинської та її співробітників не має проектуючої і прогностичної функцій. Доведено, що основна дослідницька стратегія полягала в констатації існуючих недоліків шкільного навчання в процесі констатуючого експерименту, виявленні в серії навчальних експериментів найбільш дієвого способу усунення недоліків і побудові на цій основі методичних рекомендацій, що доповнюють чи видозмінюють традиційну методику. Встановлено, що теорія поетапного формування розумових дій і концепція учбової діяльності, що реалізували діяльнісний підхід до навчання та будувалися на основі визначених психологічних моделей, зазнавали критики з боку H.О. Менчинської та її співробітників.

Ключові слова: асоціативно-рефлекторна теорія навчання, здатність до навчання, навчальний експеримент, діяльнісний підхід, навчальні цілі, учні, розумова діяльність, індивідуальні розходження.

 

УДК 331.56:334.72:005.332.4

О.І. Алєксєєва

Психологічні інструменти розвитку конкурентоздатності управлінського персоналу освітніх організацій

У статті представлено результати дослідження психологічного забезпечення розвитку конкурентоздатності управлінського персоналу освітніх організацій державної форми власності. Визначено систему психологічного забезпечення конкурентоздатності управлінського персоналу освітніх організацій державної форми власності. Встановлено, що система психологічного забезпечення розвитку конкурентоздатності персоналу організацій включає теоретичний, діагностичний і практичний інструменти. Послідовно розкрито сутність наведених інструментів. Автором констатовано, що логіко-смислова модель конкурентоздатності управлінського персоналу освітніх організацій державної форми власності включає: 1) блок базово-педагогічних характеристик; 2) базово-управлінський; 3) спеціально-конкурентоздатний блок, що включає дві підгрупи характеристик; 4) блок «Психологічна культура конкуренції особистості». Встановлено, що для діагностики конкурентоздатності управлінського персоналу освітніх організацій державної форми власності доцільно застосовувати відповідний діагностичний інструмент «Конкурентоздатність управлінського персоналу освітніх організацій державної форми власності». Підкреслено, що система психологічних методів відбору управлінського персоналу освітніх організацій державної форми власності використовується з метою встановлення готовності до виконання обов’язків на певному робочому місці/посаді і вибору з сукупності претендентів найбільш придатного кандидата на посаду. Зроблено висновок, що блок тренінгових програм «Розвиток конкурентоздатності управлінського персоналу освітніх організацій державної форми власності» сприяє практичному розвитку конкурентоздатності.

Ключові слова: конкурентоздатність, управлінський персонал, освітні організації, державна форма власності, теоретичний, діагностичний практичний інструменти, блок тренінгових програм.

 

УДК 159.942

І.В. Ананова

Методика діагностики неконструктивного пережи- вання почуття вини

У статті запропоновано нову психодіагностичну методику, спрямовану на вимірювання неконструктивного переживання почуття вини та представлено результати психометричної перевірки сконструйованої методики. Проаналізовано розробленість проблеми вимірювання почуття вини в зарубіжній та вітчизняній психології. Показано, що існує дефіцит діагностичного інструментарію, спрямованого на виявлення неконструктивних аспектів почуття вини, та аргументовано необхідність створення нового опитувальника. Окреслено релевантний зміст вимірюваного феномена «неконструктивне переживання почуття вини», який визначається актуалізацією конфліктних смислів, надмірним зосередженням у переживанні вини на площині ставлення до себе, активізацією механізмів психологічного захисту та зосередженням захисного процесу на площинах ставлення до себе та взаємодії з іншими, нездатністю до виправлення ситуації в площині дії та використанням специфічних для почуття вини захисних способів поведінки. Емпірично доведено, що запропонований опитувальник є валідним і надійним інструментом для виявлення неконструктивних аспектів переживання почуття вини та вимірювання схильності до переживання почуття вини у неконструктивний спосіб. За результатами статистичної перевірки визначено задовільні показники надійності, діагностичної дискримінативної здатності методики, а також встановлено тестові норми. Підібрано й обґрунтовано критерії валідизації та доведено змістовну, діагностичну і конвергентну валідність запропонованої методики, що дозволило описати конструкт, емпірично визначити особливості вимірюваної властивості. Встановлено і змістовно визначено шкали сконструйованого опитувальника («очікування покарання», «зацікавленість в інших», «вимогливість до себе», «орієнтація на нормативність» та «жалкування»), які відображають певний спосіб поведінки або ставлення у переживанні почуття вини.

Ключові слова: почуття вини, неконструктивне переживання почуття вини, психодіагностичний інструментарій, психометричні показники, валідність методики, критерії валідизації, психодіагностичні можливості.

 

УДК 004.77 – 042.72 – 053.6

Н.М. Атаманчук

Інтернет-залежність і механізми психологічного захисту підлітків

Стаття присвячена дослідженню актуальної проблеми Інтернет-залежності підлітків і прояву захисних механізмів підлітків. Розкрито психологічні основи понять «залежність», «Інтернет-залежність», «захисні механізми». У ході проведеного емпіричного дослідження серед досліджуваних підлітків нами було виявлено: звичайних Інтернет-користувачів, Інтернет-користувачів, у яких є проблеми та залежних Інтернет-користувачів. Встановлено, що кожній із цих груп притаманні певні захисні механізми (витіснення, заперечення, раціоналізація, проекція). Нами було виявлено, що групі досліджуваних (звичайні Інтернет-користувачі) притаманний такий захисний механізм, як заперечення. Інтернет-користувачам, у яких є проблеми, провідними типами захистів є раціоналізація, заперечення та витіснення. Групі досліджуваних (залежні Інтернет-користувачі) притаманна проекція як один із типів захисних механізмів. Під час проведеного емпіричного дослідження нами було встановлено, що увесь вільний час залежних Інтернет-користувачів займає комп’ютер. Встановлено, що у підлітка, який за власним бажанням прикутий до комп’ютера, починаються проблеми з реальністю та порушується соціальна адаптація, йому важко знаходити спільну мову та спільні теми з оточуючими людьми. Досліджено, що звичайні Інтернет-користувачі не витрачають багато часу на блукання по сторінках різних сайтів, а використовують Інтернет як допоміжне джерело у пошуку інформації та іноді використовують мережу для розвантажування чи відпочинку, тобто перегляду відео або малюнків, онлайн ігор із логічним змістом, де немає головного героя, а потрібно скласти якийсь предмет, або відшукати загублене та інше. Встановлено, що їхнє спілкування є реальним, а не віртуальним, тобто вони не спілкуються за допомогою соціальних мереж. Зазначено, що такі підлітки свій вільний час проводять із товаришами або читають якусь наукову чи художню літературу, відвідують різні секції, для збагачення свого світогляду.

Ключові слова: Інтернет-залежність, звичайні Інтернет-користувачі, проблемні Інтернет-користувачі, залежні Інтернет-користувачі, механізми психологічного захисту, витіснення, заперечення, раціоналізація, проекція.

 

УДК 159.9.072.433: 159.922.8

О.О. Бантишева

Особливості та чинники емоційного інтелекту осіб юнацького віку

У статті наведено результати емпіричного дослідження особливостей і чинників емоційного інтелекту осіб юнацького віку. Констатовано низький рівень емоційного інтелекту серед осіб юнацького віку: низький і середній його рівні мають більш ніж дев’яносто відсотків усіх респондентів. Досліджено гендерно-вікові та соціально-психологічні чинники, які (за результатами теоретичного аналізу літератури) можуть впливати на розвиток емоційного інтелекту та його парціальні рівні, а саме: вік; стать; майбутня спеціальність, яка обрана для навчання (психологи, інженери, юристи, історики); склад сім’ї (повна, неповна; наявність, стать і послідовність народження сиблінгів); місце народження (місто, село, селище міського типу); освіта батьків (середня, вища, науковий ступінь). Виявлено, що в цілому емоційний інтелект вищий у юнаків, ніж у юнок, особливо за рахунок управління юнаками своїми емоціями, при цьому з віком здатність до управління своїми емоціями зростає. Констатовано (на рівні тенденції) нижчий рівень емоційного інтелекту серед осіб юнацького віку, які навчаються за технічними спеціальностями. Примітно, що низький рівень управління своїми емоціями властивий студентам-психологам, порівняно з особами юнацького віку, які обрали для навчання інші спеціальності. Зроблено висновок про те, що ні склад сім’ї, ні освіта батьків у цілому не дають статистично значущих відмінностей у показниках емоційного інтелекту осіб юнацького віку. Виняток становить лише показник самомотивації залежно від статі сиблінгів: найвищий рівень емоційного інтелекту загалом і самомотивації, зокрема, у сіблінгів різної статі. Установлено особливості прояву окремих показників емоційного інтелекту залжено від місця народження юнаків. Зокрема, виявлено, що емоційна обізнаність досліджуваних, які народились у місті та селищі міського типу вища ніж у тих, хто народився в селі. Визнано доцільність проведення подальшого дослідження особливостей емоційного інтелекту осіб юнацького віку, які схильні до виктимної поведінки.

Ключові слова: емоційний інтелект; особи юнацького віку; чинники емоційного інтелекту, емоційна обізнаність, управління своїми емоціями, самомотивація, емпатія, здатність до розпізнавання емоцій інших людей; віктимна поведінка.

 

УДК 37.015.31:17.022.1]: 37(477)(092)

Д.М. Боднар

Генеза поглядів на питання морального виховання української молоді у педагогічній спадщині О.Р. Мазуркевича

У статті показано генезу поглядів на питання морального виховання української молоді у педагогічній спадщині ровесника ХХ століття, видатного українського вченого, педагога, методиста Олександра Романовича Мазуркевича (1913-1995 рр.). Зазначено, що роки активної праці О.Р Мазуркевича прийшлися на радянський період історії України, коли провідну роль у формуванні української наукової думки відігравали комуністична партія країни та особа її першого керівника. Результати аналізу науково-педагогічних праць вченого цього періоду свідчать про беззаперечний вплив на його погляди щодо виховання підростаючого покоління, зокрема морально-естетичного, політичного фактора. Автор наголошує на необхідності партійності виховання та викладання шкільних предметів, зокрема літератури, на основі рішень партійних з’їздів, програми КПРС, «ленінської лінії художнього розвитку суспільства». Разом з тим, він висловлює низку цінних методичних порад щодо організації морального виховання учнів на уроках літератури. Завдання літератури вчений вбачає у виховуванні людини, закоханої у працю, людини великої внутрішньої краси, високих ідеалів. Виконувати це завдання, на думку О.Р.Мазуркевича, повинні педагоги, насамперед учителі-словесники. Крім того, вчений наголошує на необхідності використання на уроках літератури тих безцінних духовних надбань, скарбів, які віками нагромаджувалися талантом і розумом українського та інших народів світу. Показано трансформацію поглядів вченого на питання навчання та виховання учнів на уроках літератури. У перші роки незалежності України О.Р.Мазуркевич отримав можливість вільно, без політичного тиску зі сторони правлячих кіл висловити свої думки щодо ролі літератури в моральному вихованні молодої людини у справді національній школі. Він підкреслював, що саме школа є осередком становлення і розвитку духовної основи народу, а засобом цього є рідне слово.

Ключові слова: О.М.Мазуркевич, педагогічна спадщина, сучасність, виховання, моральне виховання, література, українська література, учні.

 

УДК. 159.92.378:036.37.09

О.В. Брюховецька

Психологічні особливості власне управлінської толерантності як одного з компонентів професійної толерантності керівників загальноосвітніх навчальних закладів

У статті представлено зміст і структуру професійної толерантності керівника загальноосвітнього навчального закладу, яка містить три взаємопов’язані компоненти – власне управлінська толерантність, толерантність до взаємодії в педагогічному колективі, аутотолерантність. Подано визначення власне управлінської толерантності як одного з компонентів професійної толерантності керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Охарактеризовано показники власне управлінської толерантності керівника загальноосвітнього навчального закладу – толерантність до невизначеності в управлінській діяльності, толерантність до змін в управлінській діяльності, толерантність до професійних стресів. Наведено результати емпіричного дослідження рівня показників власне управлінської толерантності керівників загальноосвітніх навчальних закладів: толерантності до невизначеності в управлінській діяльності, толерантності до змін в управлінській діяльності, толерантності до професійного стресу. За результатами дослідження визначено рівень власне управлінської толерантності керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Виявлено недостатній рівень розвитку власне управлінської толерантності як одного з важливих компонентів професійної толерантності керівників загальноосвітніх навчальних закладів і її показників. Зроблено висновок про необхідність розвитку власне управлінської толерантності як одного з важливих компонентів професійної толерантності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, який, на наш погляд, можна здійснити в системі післядипломної педагогічної освіти в умовах спеціально організованого навчання.

Ключові слова: професійна толерантність керівника загальноосвітнього навчального закладу, власне управлінська толерантність, толерантність до невизначеності в управлінській діяльності, толерантність до змін в управлінській діяльності, толерантність до професійних стресів.

 

УДК 159.925 : 159.954

Я.З. Василькевич

Прояв статевих відмінностей у структурі креативності школярів

У статті подано теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження особливостей гендерних відмінностей у структурі креативності особистості. Зазначено, що проблема статевих відмінностей творчого потенціалу особистості не має однозначного вирішення. У дослідженнях творчості за критерієм статі акцент робиться швидше на статевих відмінностях, аніж на статевій подібності. Виділено два підходи в дослідженнях креативності у зв’язку зі статтю: орієнтації на статеві відмінності та на статеву подібність. При прямих порівняннях показників творчості у жінок і чоловіків виявляється переважно статева подібність. Статеві відмінності виявляються за критерієм характеру взаємозв’язків змінних у жінок і чоловіків окремо. Підкреслено, що дані про статеві відмінності слід розглядати радше як свідчення на користь статевої подібності, оскільки відмінності між статями виражені незначною мірою, хоча наводяться дані на користь статистичної значущості таких відмінностей. Емпіричне вивчення особливостей статевих відмінностей у структурі креативності школярів здійснено з використанням тесту Е. Торренса (вербальна та невербальна батареї). Зроблено висновок, що моделі обдарованості хлопчиків і дівчаток співпадають, проте всі показники структурних профілів вербальної та образної креативності у дівчаток вищі: у них краще розвинена вербальна креативність і значно вищі показники «Розробленості», «Назви», «Опору замикання» образної креативності. Дослідження довело, що дівчатка краще здатні розвивати ідеї, доповнювати їх великою кількістю деталей. У дівчат краще розвинута здатність до трансформації образної інформації в словесну форму, вони дають більш абстрактні назви до виконаних малюнків. Дівчата більше здатні не дотримуватися стереотипів і тривалий час «залишатися відкритими» для різноманітної інформації, яка надходить при вирішенні проблем.

Ключові слова: вербальна та невербальна креативність, структурний профіль креативності, стать, гендер, міжстатеві відмінності та подібність.

 

УДК 316.62 – 058.836: 316.356.2

Г.С. Венгер

Порівняльний аналіз особливостей якості сімейного життя в традиційних і дистантних сім’ях

Здійснено порівняльний аналіз особливостей якості сімейного життя в традиційних та дистантних сім’ях виявив наступні тенденції. Досліджено два інститути сім’ї: традиційний та дистантний. Показано експериментальні методики, завдяки яким досліджуються особливості якості сімейного життя в традиційних та дистантних сім’ях. Констатовано, що сімейна адаптація як сімейна згуртованість характеризується гендерною неспецифічністю. Зазначено, що дистантна сім’я може вважатися потенційно дезадаптованою, адже її структурно-кількісний склад є змінним у часовій перспективі це і несе певні ризики. Встановлено, що рівень задоволеності шлюбом не залежить від типу сім’ї і свідчить про неблагополуччя досліджених родин. Встановлено, що у дистантних сім’ях більш розповсюдженою є патріархальна модель: чоловік-добувач, жінка – домогосподарка. Ця модель представляє нормативні умови жіночої субординації, характерні для традиційної гендерної культури. Відповідно тривале проживання членів сімей на відстані одне від одного формує у чоловіків тверду установку на те, що їхні подружжя повинні виконувати традиційно приписувану їм роль «домашньої господарки», «матері». Встановлено, що у традиційних сім’ях жінка намагається брати на себе лідерські функції у формуванні ієрархії стосунків, встановленні меж у поведінці та обирає засоби заохочення і покарання. Зроблено висновок, що у випадку сімей, члени якої перебувають із різних причин на відстані один від одного, відбувається порушення передусім міжособистісного компонента функціонування сімейної системи і більшої трансформації зазнають саме ролі, пов’язані з взаємодією. Зазначено, що потреби економічного характеру є більш актуальними для членів тимчасово неповних родин, тому роль заробітника займає в таких сім’ях більш високу ієрархічну позицію, ніж у традиційних сім’ях.

Ключові слова: дистантна сім’я, тимчасово неповна родина, рівень задоволеності шлюбом, традиційна сім’я, гендерна нерівність, сімейна адаптація, рольові стосунки, гендерна культура, сімейні ролі.

 

УДК 159.9.07: 377.1

Н.І. Волошко

Психосоматичні хвороби як результат впливу негативних психологічних факторів

Стаття присвячена аналізові негативних психологічних факторів, що зумовлюють розвиток певних психосоматичних хвороб. Розглянуто специфічні внутрішньоконфліктні переживання, притаманні особам із різними психосоматичними хворобами, зокрема: есенціальна гіпертензія; виразкова хвороба; бронхіальна астма; цукровий діабет; нейродерміти; ревматоїдний артрит; ендокринні порушення (гіпер- і гіпотиреоз). Автором проаналізовано та узагальнено основні теорії розвитку психосоматичних хвороб, а саме: психофізіологічна «теорія специфічності» Ф. Александера, концепція «конверсійної істерії» З. Фрейда, теорія «десоматизації і ресоматизації» М. Шура, «нейрогуморальна теорія» Г. Сельє, теорія «вихідного (базового) порушення» М. Балінта, теорія «кортиковісцерального походження психосоматичних порушень» К.М. Бикова. Окреслено 3 основні чинники, що зумовлюють розвиток психосоматичних розладів: наявність специфічних інтрапсихічних конфліктів, притаманних особам з певними хворобами; вразливість певних органів (вроджена або набута в раньому віці); стресова ситуація-прискорювач, яка впливає на хворого. З’ясовано, що особа зі специфічною вразливістю органу та характерним внутрішньоконфліктним переживанням захворіє відповідною психосоматичною хворобою лише в тому випадку, коли випадковий поворот подій в її житті мобілізує її центральний конфлікт, призводячи до руйнування психічного захисту організму; якщо відповідна стресова ситуація не виникне, не дивлячись на фізіологічну вразливість органу і інтраконфліктні тенденції, людина може ніколи не захворіти тією хворобою, до якої вона схильна психологічно й органічно.

Ключові слова: психосоматичні хвороби, специфічні внутрішньо- конфліктні переживання, фізіологічна вразливість органів, стресова ситуація.

 

УДК: 159.99

Г.О. Гулько

Профілактика невротизації особистості в ситуації досягнення

У статті проаналізовано проблему тривожності особистості та її наслідків для високомотивованих учнів старших класів, що знаходяться у гомогенному колективі за рівнем здібностей. Досліджено основні чинники невротизації особистості в ситуації досягнення: тенденції мотивації досягнення, рівень тривожності, невротичні властивості особистості, ймовірність виникнення неврозу. Запропоновано авторський тренінг профілактики виникнення невротичних властивостей особистості в ситуації досягнення, спрямований на формування та розвиток стресостійкості, індивідуально орієнтованої мотивації досягнення. Наведено результати апробації тренінгу – результати діагностики тривожності, мотивації досягнення, ймовірності неврозу та невротичних властивостей особистості. Зроблено висновки, що даний тренінг допоміг навчити дітей оптимально реагувати на життєві ситуації, стрес, контролювати власні емоції, правильно їх виражати, будувати свою діяльність з метою досягнення успіху в будь-якій справі, ефективно розподіляти час та постійно розвивати себе. Після формуючого впливу збільшилася кількість учнів, яким притаманна тенденція досягнення успіху, середній та низький рівень тривожності, низька імовірність неврозу. Тому можна стверджувати, що цей тренінг є ефективним засобом профілактики та долання появи невротичних проявів і властивостей особистості та може використовуватися психологами загальноосвітніх закладів для формування в учнів індивідуально орієнтованої мотивації досягнення.

Ключові слова: мотивація досягнення, «синдром досягнення», ситуація досягнення, тривожність, невротичні властивості особистості, профілактика, формуючий вплив, діагностика.

 

УДК 159.9.072

Т.В. Данильченко

Емпірична структура суб’єктивного соціального благополуччя

У статті відображено результати емпіричного дослідження структури суб’єктивного соціального благополуччя, яке визначається як індивідуальне переживання позитивного соціального функціонування, що відображає ступінь задоволення соціальних потреб та реалізації очікувань. Під час дослідження (686 респондентів) виявлено, що найбільш оптимальною за результатами конфірматорного факторного аналізу є п’ятифакторна модель. Перший фактор «Соціальна помітність» характеризує роль людини як агента соціальних відносин різного рівня та відображає оцінку соціальної значущості особистості. Респонденти орієнтовані на ближнє коло, широкі соціальні системи не представлені. Другий фактор «Соціальна дистантність» описує переживання особистістю відчуженості у соціальних відносинах різного рівня та відображає наявність негативних емоційних станів, пов’язаних із незадовільними соціальними стосунками особистості. Соціальна зв’язність не була виділена як цілісне позитивне переживання. Третій фактор «Гарні стосунки з близькими» відображає позитивні уявлення про сімейні та дружні стосунки. До даного фактора увійшли параметри соціальної підтримки. Четвертий фактор «Соціальне схвалення» описує сприймання особи реакції інших на власні досягнення. Ключовим параметром виявилася повага як зовнішнє визнання статусу. П’ятий фактор «Позитивні соціальні переконання» фіксує наявність позитивних соціальних уявлень про інших людей (їхню довіру, доброту, чесність). Судження про позитивне майбутнє великих соціальних систем в даний фактор не увійшли. Подальша робота полягатиме в розробці та валідизації тесту, що вимірюватиме рівень суб’єктивного соціального благополуччя.

Ключові слова: суб’єктивне соціальне благополуччя, соціальна помітність, соціальне схвалення, соціальна дистантність, конфірматорний факторний аналіз

 

УДК 371.134:159.9

Н.В. Дметерко

Бар’єри рефлексивного мислення та їх нівелювання засобами глибинної психокорекції

Проаналізовано представленість проблеми рефлексивного мислення у наукових джерелах. Встановлено, що рефлексивне мислення розглядають з точки зору зовнішньої обумовленості змістом і завданнями діяльності. Зроблено висновок, що проблема бар’єрів рефлексивного мислення була у загальному вигляді представлена у низці досліджень, але не були визначені конкретні шляхи її розв’язання. Розкрито феномен рефлексивного мислення з позицій психодинамічного підходу, що розробляється у дослідженнях академіка НАПН України Т.С. Яценко. Показано дію психологічних захистів як бар’єрів рефлексивного мислення та їх глибинні витоки. Поставлена проблема суб’єктивізму (викривлень) психічного відображення. Визначено новий напрям розробки проблеми рефлексивного мислення у зв’язку з нівелюванням когнітивних викривлень, обумовлених дією психологічних захистів. Розкрито ряд теоретичних положень психодинамічної парадигми, які є засадничими для розробки проблеми рефлексивного мислення: закономірності функціонування цілісної психіки в єдності і одночасно асиметрії свідомої та несвідомої сфер, що презентує «Модель внутрішньої динаміки психіки»; системність дії психологічних захистів (базальні та ситуативні). У науковий обіг дослідження вводиться категорія внутрішньої суперечливості психіки, що визначає новий погляд на «проблему» як центральну категорію психології мислення. Розкрито організаційно-методологічні засади глибинної психокорекції за методом АСПП у розрізі їх дії з нівелювання психологічних захистів, зокрема: принципи організації; управління мисленнєвою діяльністю особи відповідно до законів позитивної дезінтеграції та вторинної інтеграції.

Ключові слова: рефлексивне мислення, психодинамічна теорія, глибинна психокорекція, феномен психічного, психологічні захисти, едіпальна залежність, когнітивні викривлення, позитивна дезінтеграція і вторинна інтеграція.

 

УДК 159.973: 159.922.1

М.О. Дубовик

Фактори, що пов’язані з поведінковими проявами сексуальності осіб із розладами аутистичного спектра підліткового та юнацького віку

Стаття присвячена дослідженню сексуальної сфери осіб з розладами аутистичного спектра. Розглянуто фактори, що пов’язані з поведінковими проявами сексуальності осіб з аутизмом підліткового та юнацького віку. Здійснено теоретичний аналіз чинників, що можуть провокувати проблемну сексуальну поведінку осіб із РАС. Автор наголошує на ролі сутнісних характеристик аутизму у формуванні таких проблем як нестача та неадекватність знань і уявлень у сфері сексуальності, а також нездатність відрізнити прийнятну поведінку від неприйнятної. Перевірено гіпотезу про зв’язок рівня інтелекту, ступеня вираженості основних симптомів аутизму, рівня соціального функціонування, а також різних стилів виховання, із поведінковими проявами сексуальності осіб із РАС. Встановлено вагомий вплив фактора діагнозу: особи з РАС значимо відрізняються від своїх однолітків без порушень розвитку за рівнем вираженості проблемної сексуальної поведінки. Дослідження виявило, що з підвищенням рівня соціального функціонування та статевого виховання, підлітки та юнаки з РАС демонструють більш адекватну сексуальну поведінку. Рівень інтелектуального розвитку та ступінь вираженості основних симптомів аутизму не показали значимих зв’язків із проявами сексуальної поведінки осіб з розладами аутистичного спектра. Встановлено також зв’язок особливостей виховання у сім’ях дітей із РАС з проявами проблемної сексуальної поведінки останніх. На основі отриманих результатів дослідження зроблено висновок про важливу роль факторів діагнозу, рівня соціалізації та стратегій виховання для функціонування сексуальної сфери осіб з РАС підліткового та юнацького віку.

Ключові слова: розлади аутистичного спектра, сексуальність, сексуальна поведінка, соціальне функціонування, батьківські стилі виховання, основні симптоми аутизму, статеве виховання, рівень інтелектуального розвитку.

 

УДК159.9.072.433

О.О. Дуднік

Ціннісний аспект професійного самовизначення випускників шкіл-інтернатів

У статті наведено результати емпіричного дослідження ціннісного аспекту професійного самовизначення випускників шкіл-інтернатів. Досліджено кількісні показники ціннісних орієнтацій випускників шкіл-інтернатів та випускників загальноосвітніх шкіл у контексті професійного самовизначення. Наведено результати факторного аналізу ціннісних орієнтацій випускників шкіл-інтернатів. Виявлено суперечливий характер ціннісних орієнтацій досліджуваних у контексті професійного самовизначення: недостатня цінність роботи у поєднанні з високою цінністю матеріально забезпеченого життя та розваг. За результатами дисперсійного аналізу виявлено особливості прояву факторів ціннісних орієнтацій випускників шкіл-інтернатів, порівняно з випускниками загальноосвітніх шкіл. Підтверджено, що недостатньою є цінність роботи, насамперед для дівчат – випускників шкіл-інтернатів, водночас для хлопців цінність роботи є досить високою. Визначено, що незалежно від статі фактори «Пізнання» та «Продуктивність» мають більшу вагу для випускників шкіл-інтернатів, ніж для випускників загальноосвітніх навчальних закладів. Натомість фактор «Суспільна активність» має більшу вагу для випускників загальноосвітніх навчальних закладів, особливо для дівчат, ніж для випускників шкіл-інтернатів. Визнано доцільність розробки та апробації програми психолого- педагогічного супроводу професійного самовизначення випускників шкіл-інтернатів.

Ключові слова: професійне самовизначення особистості, випускники шкіл-інтернатів, ціннісні орієнтації, суспільна активність, цінність роботи.

 

УДК 159.925 – 057.87

Н.М. Заболотна

Когнітивний стиль «гнучкість-ригідність пізнавального контролю» в структурі стильової організації інтелектуальної діяльності студентів

У статті розглядаються особливості становлення та сучасного періоду проблеми дослідження диференціально-психологічних аспектів пізнавальної сфери. Зосереджується увага, зокрема, на феноменології стильової організації психічної реальності людини; аналізуються теоретико-методологічні підходи вивчення когнітивно-стильової організації інтелектуальної діяльності. З позицій М. О. Холодної розглядається проблема формування поняття «когнітивний стиль», неоднозначність взаємозв’язків когнітивно-стильових утворень з іншими психічними утвореннями, стабільність когнітивно-стильових параметрів. Охарактеризовано стан дослідження проблеми когнітивних стилів в українській психології. Подано детальну описову психологічну характеристику когнітивного стилю «ригідність-гнучкість пізнавального контролю» та методики «Словесно-кольорової інтерференції» Дж. Струпа для його діагностики. Представлено процедурні аспекти організації дослідження та інтерпретації ефекту інтерференції в експерименті Дж. Струпа. Викладено результати емпіричного дослідження взаємозв’язку когнітивного стилю «ригідність-гнучкість пізнавального контролю» та успішності навчальної діяльності студентів. Виявлено, що полюс ригідності співвідноситься з більш низькою успішністю навчальної діяльності; із поглибленням професійної складової навчального процесу кількість «гнучких» студентів зростає (кількість «гнучких» студентів на старших курсах збільшується, порівняно з молодшими). Обґрунтовано перспективність сучасних досліджень в даному напрямку, зокрема це стосується впливу когнітивного стилю на успішність і результативність навчальної діяльності.

Ключові слова: стиль, когнітивний стиль, «ригідність-гнучкість пізнавального контролю», інтелект, інтелектуальна діяльність, ефект інтерференції, «Словесно-кольоровий тест Струпа», успішність навчальної діяльності.

 

УДК 159.9:340.63

Н.В. Завязкіна

Формування поняття «обмежена осудність» в історичному контексті

У статті розкрито неоднозначність поняття «обмежена осудність» в історичному контексті. Проаналізовано, що відсутність чітко визначеної позиції стосовно даної проблеми у вітчизняних та зарубіжних дослідженнях, можливі правові наслідки – все це разом визначає актуальність вказаної проблеми та підкреслює необхідність більш глибокого дослідження теоретичних і практичних аспектів зазначеної категорії. Розглянуто питання необхідності визнання психологічного критерію обмеженої осудності як одного з домінуючих чинників у причинно-наслідковому ланцюгу здійснюваного протиправного діяння. Доказано, що кримінально-правові категорії осудності, неосудності та обмеженої осудності тісно переплітаються з категоріями психології, судової психіатрії, філософії. Вирішення проблем осудності, неосудності та обмеженої осудності є комплексним та можливе лише на стику наук, із широким застосуванням знань, розроблених представниками цих наук. Оскільки при обґрунтуванні будь-якого нового науково-практичного поняття, особливо такого, що знаходиться на перетині галузей, необхідним стає аналіз існуючої проблематики за весь період існування, стає зрозумілим вчасність психологічного аналізу даної проблеми в історичному контексті. Зроблено висновок, що введення до нового кримінального законодавства України норми обмеженої осудності, зумовило проведення численних досліджень у різних галузях та стало одним із основних досягнень сучасної законотворчості, яке спонукає судові галузі наук (психології, психіатрії, юриспруденції) до ґрунтовної розробки цієї проблеми з метою удосконалення нормативно-правової регламентації судово-експертної діяльності.

Ключові слова: обмежена осудність, історичний погляд, психологія, експертиза, законодавство, інтелект, воля.

 

УДК 159.922.7

В.І. Зоріна

Розвиваюча програма особистісного розвитку підлітка, обумовлена впливом ідеального образу дорослого

У статті визначено сутність поняття «ідеальний образ дорослого як чинник особистісного розвитку» – персоналізована системна структура, що відбиває уявлення підлітка про себе ідеального у часовій перспективі. Виділено зміст і складові ідеального образу дорослого як чинника особистісного розвитку підлітка: Я-реальний (реальна), Я-ідеальний (ідеальна), Реальний дорослий, Ідеальний дорослий. Обґрунтовано застосування різних способів методу самоопису (провідного в нашому дослідженні): семантичного диференціалу, методики діагностики міжособистісних відносин, творів. Представлено емпіричну чотирифакторну модель образу ідеального дорослого. Зазначено, що ідеологія розвиваючої програми базувалася на результатах констатуючого експерименту: на емпірично виявленій структурі уявлення про себе і про ідеальний образ, доповненій відомостями про ідентифікацію зі значимими соціальними фігурами (SSST) і зміст Я-концепції (ДМВ). Виділено в розвиваючій програмі вольовий, комунікативний та емоційний аспекти. Описано розвиваючу програму особистісного розвитку підлітка, обумовлену впливом ідеального дорослого. Надано оцінку ефективності розвиваючої програми. Визначено, що найбільш ефективною вона буде під час кризи особистісного зростання, ознаки якої були встановлені у дев’ятикласників. Зазначено, що статистично достовірно збільшилася кількість школярів, які були здатні сформулювати свою життєву позицію; уявлення про майбутнє стало більш реалістичним та інтегрованим майже для половини учасників розвиваючої програми. Констатовано, що програму, яка була розроблена та апробована в нашому дослідженні, можна рекомендувати для учнів загальноосвітніх шкіл та інших закладів освіти.

Ключові слова: ідеальний образ дорослого як чинник особистісного розвитку підлітка, емпірична чотирифакторна модель ідеального образу дорослого, ідеальний та реальний дорослий, метод самоопису, розвиваюча програма особистісного розвитку підлітка.

 

УДК 159.923.5

А.О. Іванченко

Переваги життєтворчої креативності в психосоматичному та біоенергетичному аспектах

У статті виявлено позитивний вплив креативності на сомофізіологію та психоенергетику людини. Креативність розглянута як життєтворча динамічна спрямованість. Доведено, що рівень духовного розвитку та зняття лінгво-блока каталізують креативне розкриття, що в сукупності приводить до життєвого оптимізму та психо-сомонормалізації. Були зафіксовані: позитивна самооцінка, здатність адекватно ідентифікуватися в соціумі, успішна життєва самоорганізація та енергозбалансованість організму (як показник стану здоров’я). Розкрито дуалістичний характер креативності: на початковому етапі вона фігурує як умова у процесі розвитку духовності, формування життєвої проекції, стабілізації здоров’я та побудови позитивного алгоритму екзистенції; на наступному етапі вона виступає результатом – людина приймає її як основну подальшу перспективу в житті, причому, проекція на посилення духовності стимулює розвиток креативності і, навпаки, прояв креативності розширює діапазон духовності, а древнєсхідні мистецтва самовідновлення організму зміцнюють психосоматичний стан. Обґрунтовано положення, що біополе всіх біологічних істот є як захисною капсулою від зовнішнього ушкодження, так і механізмом енергообміну з навколишнім середовищем. Показано, що древнєсхідні мистецтва відновлення психофізіологічного здоров’я, включаючи систему Рейкі, є допоміжними способами, що позитивно впливають на організм та екзистенцію людини. Уперше було дано наукове обґрунтування вченню та системі Рейкі, техніці його застосування та визначено психолого- філософську базу системи Рейкі (з точки зору позитивного впливу цієї системи на відновлювальні процеси в організмі).

Ключові слова: психосомофізіологія, креативність, взаємна енер- гоциркуляція, життєва самоорганізація, система (само)відновлення організму – Рейкі.

 

УДК 378.147=20:614.252-057.875

І.П. Камінська

Якісні показники динаміки рівня сформованості деонтологічної культури в умовах англомовного навчання

У статті проаналізовано та оцінено ефективність впровадження програми, яка розроблялася для формування деонтологічної культури майбутніх медиків засобами іноземної мови та здійснювалася шляхом порівняльного аналізу з результатами досліджуваних контрольної групи за допомогою методів первинної і вторинної математичної статистики. Визначено якісні показники динаміки рівня сформованості деонтологічної культури в умовах англомовного навчання. Досліджено зміни на рівні когнітивного компонента деонтологічної культури, яке проводилося шляхом бесід і за допомогою опитувальника. Порівняно дані інтелектуальних знань майбутніх медиків до і після експерименту та показано у процентному співвідношенні. Представлено зміни рівня емпатійних здібностей студентів після проведеного комплексу розвивальних вправ на заняттях англійської мови. Описано також зміни у показниках середнього рівня емпатійності студентів. Виявлено і представлено показники рівня емоційного інтелекту та типу поведінки у професійній діяльності майбутнього медика, які дозволили з’ясувати емоційно-ціннісні компоненти деонтологічної культури у респондентів. Порівняно показники рівня емоційного інтелекту до і після проведеного розвивального навчання. Проаналізовано динаміку змін термінальних цінностей у формуванні деонтологічної культури засобами англомовного навчання. Крім того, здійснено аналіз результатів апробації експериментального розвивального навчання на заняттях англійської. Отримані дані узагальнені та результати представлено у вигляді діаграми. Показано порівняльну картину формування ко- мунікативних та організаторських умінь як складових деонтологічної культури після проведеного розвивального навчання англійської мови. Емпірично зафіксовано динаміку змін у психології особистості майбутніх медиків, зокрема інтелектуальній, вольовій, емоційній і діяльнісній.

Ключові слова: деонтологічна культура, студент-медик, емоційно- ціннісний компонент, когнітивний компонент, конативний компонент, методи психологічної діагностики, англомовне навчання.

 

УДК 316.61

І.В. Кахно

Особистісне становлення майбутнього лікаря в умовах вищого навчального медичного закладу

Автор акцентує увагу на особистісному становленні майбутнього лікаря в умовах медичного ВНЗ. Зазначається, що основними засобами реалізації вищезазначеної проблеми є особистісно-зорієнтовані психолого-педагогічні технології, в центрі яких знаходиться унікальна цілісна особистість, яка прагне максимальної реалізації своїх можливостей, відкрита для сприйняття нового досвіду, здатна до усвідомленого і відповідального вибору в різноманітних життєвих ситуаціях. Зауважується, що майбутній лікар повинен мати навички саморегуляції, позитивне емоційне налаштування на здійснення лікувальної діяльності, готовність до професійного й особистісного росту, активність й мобільність при рішенні клінічних задач, значний запас спеціальних психолого-педагогічних знань, а також уміти їх поповнювати, розвивати і творчо застосовувати у професійній діяльності, що досягається в результаті успішної професійної підготовки. Розкриваються змістовно-сутнісні чинники становлення ціннісно- смислової сфери й морально-етичних якостей студентів медичних вишів. Особистісні чинники розглядаються як складові характеристики професіогенезу майбутніх лікарів. Наголошується на необхідності в системній модернізації вищої освіти, оновленні її змісту та технологій, перегляді критеріїв оцінки її якості і результативності. Відтак автор акцентує увагу на необхідності забезпечення і реалізації такої моделі спеціаліста, в якій би інтегрувалися професійні, творчі, духовно-моральні та ділові якості особистості. Стверджується, що вивчення майбутніми лікарями психологічних дисциплін сприятиме становленню їх професійної компетентності й особистісному зростанню.

Ключові слова: особистість, особистісне становлення, особистісні чинники, майбутній лікар, професійна підготовка, професіогенез, ціннісно-смислова сфера, морально-етичні якості, викладання психологічних дисциплін.

 

УДК 159.923.2

Л.М. Кобильнік, Т.А. Каткова

Психологічний супровід процесу самоактуалізації особистості майбутніх фахівців

У статті розглянуто феномен самоактуалізації, який вважається досягненням найвищого ступеня духовного розвитку майбутніх фахівців (на прикладі студентів-психологів та студентів-педагогів). Запропоновано методику психологічного супроводу процесу самоактуалізації особистості майбутніх фахівців під час навчання у ВНЗ шляхом вивчення зв’язку даного процесу з ціннісними орієнтаціями та захисними механізмами. Ознайомлення з теоретичними основами процесу самоактуалізації забезпечило усвідомлення студентами своїх індивідуальних особливостей, поглибило їх уявлення про себе і свій актуальний стан. Встановлено, що студентам-психологам більш властиві якості самоактуалізуючої особистості, ніж студентам-педагогам. Виявлено розбіжності у мотиваційно-потребнісній сфері студентів, що свідчить про ступінь незадоволеності поточною життєвою ситуацією, внутрішньою конфліктністю. Обґрунтовано необхідність виявлення захисних механізмів, що стримують розвиток особистості студентів, уповільнюють процес їх самореалізації. Проаналізовано відповіді студентів на творчі завдання. Встановлено, що вони спроможні виділити конкретні якості, які у них є, які вимагають подальшої роботи, усвідомлюють наявність перешкод і труднощів у самоактуалізації своєї особистості та намічають шляхи самовдосконалення. Використано кореляційний аналіз за критерієм Крамера-Уелча. В статті окреслено шляхи подальшого вивчення проблеми дослідження.

Ключові слова: захисні механізми, мотиваційно-потребнісна сфера особистості, розвиток, самоактуалізація, ціннісні орієнтації.

 

УДК 159. 923. 2

Ю.В. Ковальчук

Психолого-організаційна технологія розвитку професійної Я-концепції офіцерів оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України

У статті зазначено, що від рівня розвитку професійної Я-концепції офіцера оперативно-розшукового підрозділу залежать динаміка його професійного становлення, вдосконалення професійних навичок, успішність входження до професійної спільноти. Викладено результати аналізу останніх досліджень і публікацій з розвитку професійної Я-концепції. Встановлено, що умовою розвитку професійної Я-концепції є комплексний психологічний супровід професійної діяльності, який відповідає умовам, в яких відбувається процес розвитку; ураховує індивідуальні особливості особистості, її внутрішній потенціал, сприяє реалізації програми саморозвитку професіонала. Зроблено висновок, що одним із найбільш ефективних засобів розвитку професійної Я-концепції є психолого-організаційна технологія. Описано психолого-організаційну технологію, метою якої є забезпечення самозмінювання і корекції поведінки офіцерів ОРП, а основними завданнями: сприяти виробленню учасниками адекватного, реалістичного уявлення про самого себе як професіонала (когнітивний компонент); розвивати в учасників навички самоспостереження і самопрограмування, дати можливість перевірити свої думки і почуття, розвивати самоповагу і готовність сприймати себе реального у професійному житті (емоційний компонент); розвивати уявлення про себе як про суб’єкта міжособистісної, у тому числі конфліктної, професійної взаємодії, скорегувати особистісні проблеми офіцерів ОРП пов’язані з професійним спілкуванням, розвивати лідерські якості, впевненість у собі, здатність до емпатії, як важливі характеристики професіонала (поведінковий компонент); розвивати навички учасників тренінгу із саморегуляції психічних станів (регулятивний компонент). Обґрунтовано ефективність запропонованої психолого-організаційної технології.

Ключові слова: психолого-організаційна технологія, професійна Я-концепція, розвиток особистості, умови, завдання.

 

УДК 378.147+614.253.4

І.Л. Козова

Мотивація до навчального процесу студентів-стоматологів у різних системах сучасної освіти

Стаття присвячена з’ясуванню стану мотиваційної сфери навчальної діяльності студентів стоматологічного факультету медичного вищого навчального закладу. Констатовано, що, в основному, науковцями досліджуються зміна мотивації студентів до навчання у виші, порівняно з мотивацією до навчання школяра та особливості розвитку навчально-пізнавальної діяльності студентів упродовж різних періодів професійного навчання. Проведено порівняльний аналіз змісту мотивів у студентів, що навчалися за традиційною системою навчання, яка панувала до введення кредитно-модульного оцінювання знань у медичних вишах та після її введення. Аналіз охоплював комунікативні мотиви, мотиви уникнення, мотиви престижу, професійні мотиви, мотиви творчої самореалізації, навчально-пізнавальні мотиви, соціальні мотиви. Встановлено, що і у студентів, які навчалися за традиційною системою, і у тих, які навчалися в умовах Болонської кредитно-модульної системи навчання переважає середній рівень мотивації за вказаними складовими. Виявлено незначне збільшення рівня навчальної мотивації та мотивів творчої самореалізації у студентів-стоматологів в умовах Болонської кредитно-модульної системи навчання, при цьому незмінним залишилися професійні мотиви. Доведено, що мотивація студентів до навчання стоматологічної справи не настає автоматично із введенням Болонської кредитно-модульної системи навчання. Підкреслено існування психолого-педагогічного завдання формувати у студентів мотивацію до здобуття професійних знань.

Ключові слова: навчальна мотивація, комунікативні мотиви, мотиви уникнення, мотиви престижу, професійні мотиви, мотиви творчої самореалізації, навчально-пізнавальні мотиви, соціальні мотиви, кредитно-модульна система навчання.

 

УДК 159.923.35:316.612

Н.В. Корчакова

Когнітивні основи розвитку просоціальної поведінки

Стаття висвітлює проблеми розвитку когнітивних основ просоціальної поведінки. Зазначається, що поведінка на користь іншої людини багатогранна, її розвиток є динамічним процесом, який охоплює всі аспекти феномена. Аналізуються дослідження центрального аспекту просоціальної стратегії – її когнітивні основи. У статті виокремлюються дві наукові лінії аналізу когнітивних структур просоціальності: вивчення вікового генезу системи ментальних утворень понятійного плану та становлення механізмів соціального пізнання. Обговорюються вітчизняні та зарубіжні дослідження, присвячені вивченню змісту уявлень про поведінку допомоги та альтруїстичні вчинки. Висвітлюються онтогенетичні аспекти засвоєння просоціальних понять, аналізуються питання вивчення змістового компоненту дитячих уявлень, моральних знань, оціночних суджень, переконань. Особлива увага зосереджується на дослідженнях, що простежують зв’язок просоціальної поведінки з загальним рівнем розвитку когнітивної сфери, здатністю розуміти внутрішній світ партнерів по спілкуванню, виокремлювати наміри, стани, бажання іншої людини, враховувати їх при виборі стратегій власної поведінки. У роботі здійснено аналіз досліджень, спрямованих на вивчення процесуальної складової прийняття альтруїстичних рішень, виокремлення соціально-пізнавальних процесів, які лежать в основі поведінкового вибору. Стверджується, що дитяча система уявлень про сутність просоціальної поведінки пов’язана із загальним когнітивним розвитком, тому її основи закладаються в період дошкільного віку і оформлюються у цілісну систему уявлень до кінця епохи дитинства. Обґрунтовується ідея наявності індивідуальних відмінностей у соціальній обробці інформації просоціального змісту, особливостей когнітивних операцій декодування соціальної ситуації.

Ключові слова: просоціальна поведінка, когнітивні процеси, просоціальні поняття, альтруїстичні уявлення, модель соціального пізнання, вікові періоди.

 

УДК 159.923.2:159.9-057.875

О.Д. Кресан

Психологічні аспекти дослідження усвідомлення студентами життєвих подій за допомогою психосемантичних методів

У статті здійснено дослідження усвідомлення студентами життєвих подій за допомогою психосемантичних методів. Проаналізовано основні підходи до проблеми свідомості та усвідомлення у психології, визначено, що усвідомлення пов’язано з мовою та мовленням особистості: щоб усвідомити життєву подію та її значення і сенс у своєму житті необхідно мовленнєве оформлення даної події у словах, описах, життєвих історіях тощо. Проведено емпіричне дослідження усвідомлення студентами життєвих подій за допомогою психосемантичного методу – семантичного диференціалу. Описано хід і результати дослідження, проведено факторний аналіз результатів. Виділено чотири фактори, в яких найвищі показники відсотка загальної дисперсії, значення шкал наведено у матриці повернутих компонент по всіх чотирьох факторах. Показано шкали, які мають найвищі і найнижчі значення. Виділено наступні фактори усвідомлення студентами життєвих подій. Фактор «Емоційна насиченість події» відображає усвідомлення життєвої події як емоційного явища, що має позитивний і негативний полюс. Фактор «Оволодіння та переживання події» відображає внутрішню роботу особистості над подією, внутрішньоособистісний аспект події для людини, що включає також переживання даної події. Фактор «Усвідомленість, осмисленість події», в якому виділяється раціональний, свідомий компонент події, що розуміється досліджуваними як така, що осмислюється та усвідомлюється. Четвертий фактор «Спонтанність події» – характеристика події як несподіваної, миттєвої, неочікуваної. Виявлені особливості усвідомлення студентами життєвих подій дають уявлення не лише про явище життєвих подій у свідомості, а й допомагають зрозуміти природу свідомості людини та процес саморозвитку особистості.

Ключові слова: життєві події, усвідомлення, психосемантичний метод, семантичний диференціал, факторний аналіз, переживання, емоційна насиченість події, оволодіння подією, осмисленість події, спонтанність події.

 

УДК 316. 614

Н.І. Кривоконь

Волонтерська діяльність як чинник розвитку життєстійкості українців

У статті аналізуються суттєві особливості вітчизняної волонтерської діяльності, що актуалізувалася як відповідь суспільства на трагічні події в Україні та неспроможність відповідних державних інституцій належним чином виконувати свої функції. Пропонується розглядати волонтерську діяльність в контексті розвитку життєстійкості громадян та як важливу умову для подолання скрутних і кризових життєвих ситуацій у різних сферах буття. Визначається, що розвиток життєстійкості робить людину не лише більш витривалою у кризових обставинах, але і передбачає «увімкнення» певних вольових механізмів, підвищення рівня активності, дієвості, посилює орієнтацію на життєві смисли та гуманістичні цінності, створює підґрунтя для наснаження. Життєстійкі характеристики та установки можуть формуватися упродовж життя, зокрема, і внаслідок підтримки з боку соціального оточення, підкріплюватися та фіксуватися життєвим досвідом, а також виступати складовими особистісного ресурсу людини. Підкреслюється, що для підвищення рівня життєстійкості людей – потрібно виявляти активність, небайдужість до ситуації, розвивати відповідальність, бути креативним, добре орієнтуватися у ресурсах та способах їх мобілізації. Власне, волонтерська діяльність повною мірою уможливлює забезпечення такого розвитку. Причому, це стосується як тих, кому надається підтримка, так і самих волонтерів. Робиться висновок про необхідність подальшого дослідження волонтерської діяльності в інтерактивному аспекті та про важливість розробки системи заходів, що спонукатимуть людей до наснаги та розвитку життєстійкості.

Ключові слова: волонтерська діяльність, просоціальна активність, життєстійкість, ресурси особистості в умовах кризи.

 

УДК 159.947.5

Л.І. Кузьо

Теоретико-методичні засади дослідження параметрів часової перспективи та рівнів мотивації вивчення студентами англійської мови

Визначено часову перспективу як один із важливих факторів мотивації поведінки суб’єкта. Наголошено, що специфічність та особливість подій, що знаходяться в основі часової перспективи студента, визначають її зміст, впливають на активність та ініціативність суб’єкта учбового процесу, формують у нього почуття задоволеності навчанням та усвідомлення ним особистісної значущості від результатів здобуття нових знань. Проаналізовано близькі за змістом терміни: життєві цілі, життєві плани, уявлення про майбутнє, прогностична здатність, часова орієнтація, часова перспектива, часова транспектива. Виділено мотиваційні об’єкти, які відображають окремі аспекти особистості самого суб’єкта; дії і прагнення суб’єкта, спрямовані на саморозвиток, самореалізацію в учбовій діяльності та професії; прагнення до активності в цілому, в учбовій і професійній діяльності, зокрема. Зроблено висновок, що наявність часової перспективи та визначеність у професійних планах суттєвим чином змінюють ставлення суб’єкта до навчальних завдань, поглиблюючи рівень його мотивації. Досліджено параметри часової перспективи: змістові особливості, віддаленість, тривалість, насиченість розподілу об’єктів у різні періоди, рівень реалістичності, оптимістичності, чіткості, яскравості, визначеності уявлень цих об’єктів суб’єктом. Виокремлено рівні мотивації вивчення англійської мови, що відображені в кількісних показниках мотивів учбової діяльності, у здійсненні вибору професії, яка передбачає різний рівень вивчення англійської мови та в обсязі засвоєння студентами вказаної дисципліни. Встановлено, що в досліджуваних студентів представленість різних категорій мотиваційних об’єктів їх часової перспективи є нерівномірною. Найбільшою є кількість тих із них, які співвідносяться із прагненнями суб’єкта до самореалізації. Переважають ті категорії мотиваційних об’єктів часової перспективи, що відносяться до прагнень самореалізації та саморозвитку.

Ключові слова: часова перспектива, параметри, мотиваційні об’єкти, рівень мотивації, змістові особливості, насиченість, віддаленість, тривалість, мотив, учбова діяльність.

 

УДК 159.946.3

О.В. Лахтадир

Психологічна структура комунікативної компетентності студента-майбутнього фахівця з фізичного виховання

У статті проаналізовано поняття та структура комунікативної компетентності. Створено психологічну модель комунікативної компетентності фахівця з фізичної культури і спорту. Досліджено особливості розвитку комунікативної компетентності майбутнього фахівця з фізичної культури і спорту. У своєму дослідженні ми виділяємо чотири основних компоненти комунікативної компетентності: комунікативно-когнітивний (пізнавальний), комунікативно-мовленнєвий, комунікативно-перцептивний і комунікативно-інтерактивний. До комунікативно-когнітивного компонента комунікативної компетентності належать такі характеристики суб’єкта: комунікативні знання, досвід спілкування, позитивні особистісно-комунікативні настановлення. Комунікативно-мовленнєвий компонент комунікативної компетентності включає в себе: вміння говорити, вміння слухати, невербальні засоби спілкування. Комунікативно-перцептивний компонент комунікативної компетентності містить: здатність до емпатії; здатність до регулювання емоційного стану у взаємодії; здатність до адекватного міжособистісного сприймання; здатність до діалогічного стилю взаємодії в професійно- комунікативних ситуаціях. Комунікативно-інтерактивний компонент комунікативної компетентності включає в себе: володіння гнучкою стратегією спілкування; володіння тактикою організації взаємодії; здатність до конструктивної поведінки в конфліктній ситуації; володіння технікою переконання у взаємодії. Зроблено висновок, що комунікативна компетентність є складним особистісним утворенням; це сукупність комунікативних знань, умінь і навичок, потрібних фахівцю для ефективного виконання своєї професійно-комунікативної діяльності. Запропонована нами структура комунікативної компетентності містить чотири основних компоненти: комунікативно-когнітивний, комунікативно-мовленнєвий, комунікативно-перцептивний і комунікативно-інтерактивний, які слугують інструментом реалізації комунікативно-професійної діяльності майбутнього фахівця з фізичної культури і спорту.

Ключові слова: комунікативна компетентність, психологічна структура комунікативної компетентності, основні компоненти комунікативної компетентності.

 

УДК 159.94

К.С. Максименко

Загальна характеристика психологічної специфіки непсихотичних особистісних розладів (за МКХ-10)

Констатується, що в клінічній картині психогеній простежується чіткий зв’язок між особливостями характеру і способом реагування при дії психотравми: інтенсивність і гострота емоційного й особистісного реагування залежить від вродженно-конституціональних і характерологічних особливостей індивіда. Встановлено, що дія психотравмуючих подій провокує виникнення декомпенсацій, що закріплюють невротичну поведінку і загострюють патологічні риси. Встановлено, що соматогенії в цій проблематиці досі не знайшли достатнього відображення. Досліджено, що психологічна специфіка непсихотичних розладів виражається в: 1) надмірно інтенсивному, неадекватному, невідповідному силі стимуляції емоційному реагуванні, провокує виникнення поведінкових порушень, супроводжуваних невротичними і психопатичними симптомами; 2) таких, що не досягають рівня патології когнітивних порушеннях, проте роблять істотний вплив на поведінку, адаптивні можливості особистості і характер взаємодії з оточуючими; 3) у порушенні системи відносин особистості: до себе, до інших людей і світу в цілому. Встановлено, що метою психотерапевтичного впливу в клініці непсихотичних розладів є досягнення саногенного ефекту шляхом активації основних механізмів особистісної трансформації пацієнта, яка відбувається завдяки специфічним психотерапевтичним впливам і інтервенціям. Зроблено висновок, що завданнями психотерапії пацієнтів із соматичними захворюваннями є корекція неефективних механізмів психологічного захисту, корекція внутрішньої картини хвороби та адаптація до хвороби, корекція наслідків впливу хвороби на психіку, а також формування адаптивних способів поведінки, а головна ж мета психотерапевтичної допомоги при соматогенних полягає у відновленні особистісного «Я» пацієнта.

Ключові слова: психологічна специфіка непсихотичних особистісних розладів, клінічна картина, психотравма, психотерапевтичний вплив, психотерапевтична допомога, відновлення, особистісне «Я», пацієнт, психотерапія.

 

УДК 159.923

М.В. Мальцева

Економічна реальність дітей молодшого шкільного віку

Проаналізовано емоційний компонент ставлення дітей молодшого шкільного до багатства та бідності через вивчення оцінних ставлень, неусвідомлених або мало усвідомлюваних психічних феноменів особистості як результат складної пізнавальної діяльності, в якій поєднані когнітивні компоненти й афективно-особистісні фактори. Досліджено індивідуальний стиль поведінки, переживання й реагування в значимих і конфліктних ситуаціях, прихованих від спостереження аспектів особистості молодших школярів. Зроблено висновок, що до багатства діти молодшого шкільного віку ставляться, здебільшого, позитивно, до бідності, навпаки, негативно. Крім того, визначено, що ставлення до цих суспільних явищ має деякі відмінності залежно від статі. Виявлено динаміку емоційного фону ставлення до багатства, що свідчить про стабільність емоційної оцінки дівчат і вираженої тенденції спаду у хлопців позитивного фону та набуття ними нейтрального. Проаналізовано, що позитивний емоційний фон у ставленні до бідності був присутній лише в дівчаток у віці 8-10 років, нейтральний фон мали і хлопчики, і дівчатка, що з дорослішанням простежується тенденція до збільшення цього відсотка учнів. Зауважено, що економічні цінності визначаються через структурні компоненти, які у свідомості індивіда передбачають структуризацію, оформлення стимулів і надання їм певного значення. Виявлено основні цінності дітей молодшого шкільного віку, що обумовлюють статус багатства: гроші, дім, автомобіль, басейн, фонтан та домашні тварини. Зазначено фактори, що обумовлюють статус бідності: дім, дощ і домашні тварини. Констатовано, що найвагомішим фактором в ієрархії цінностей молодших школярів є дім. Зафіксовано динаміку емоційної оцінки, яка показує, що з дорослішанням хлопці й дівчата все більше вступають в економічні відносини, набувають деяких економічних знань, спостерігають економічну реальність, вчаться аналізувати, порівнюють себе з однолітками за матеріальною ознакою, і ставлення до багатства та бідності набуває більш свідомого змісту. Охарактеризовано, як ставлення до багатства та бідності дає нам змогу більш об’єктивно й комплексно виявити формування оцінки економічної реальності молодших школярів.

Ключові слова: багатство, бідність, економічна реальність, економічні цінності, емоційний компонент, гроші, дім, методика «Малюнок сім’ї», молодший шкільний вік.

 

УДК 159.922.7:616-036.81

М.О. Марценюк

Особливості переживання криз і методи надання психологічної допомоги дітям у кризових ситуаціях

У статті розглянуто актуальне сьогодні питання – це збереження психологічного здоров’я дітей і підлітків в контексті здійснення психологічного супроводу при проходженні та переживанні ними різного роду криз. Здійснено аналіз сутності категорії «криза», висвітлено основні різновиди криз та кризових ситуацій, що переживаються особистістю в процесі становлення і розвитку. Аналізується природа виникнення та умови перебігу життєвих криз. Висвітлюються різні думки вчених щодо природи їх виникнення, серед яких найцікавішим є бачення життєвої кризи через виникнення емоційної реакції на загрозливу ситуацію, в якій стає неможливим досягнення життєво важливих цілей; або виникнення кризи стає можливим та може провокуватися цілком мирними життєвими ситуаціями. Проте, їх небезпека полягає в тому, що вони виступають сильними стресовими подіями в житті людини. Досліджено і описується психологічний механізм формування кризи через виникнення спочатку психотравмуючої ситуації, пізніше – травми, а вже потім – кризи. Особливого значення в даному контексті набуває період підліткового віку з підлітковою кризою, що пов’язується з виникненням нового рівня самосвідомості, здатності пізнати себе як особистість з властивими лише їй якостями. Висвітлено найбільш стресогенні сфери в житті і діяльності підлітків та найбільш типові кризові ситуації даного вікового етапу. Окреслено необхідність надання психологічної допомоги дітям і підліткам під час переживання криз відповідними й адекватними засобами, головним чином через залучення до різних форм творчої діяльності. Серед можливих форм корекційної та реабілітаційної роботи з використанням творчої діяльності описується ігротерапія, арт-терапія, музикотерапія, логотерапія, бібліотерапія, психодрама, гештальт-терапія. Зроблено висновок про основне завдання психологічної допомоги особистості, що полягає в актуалізації адаптивних і компенсаторних ресурсів особистості та мобілізація її психологічного потенціалу.

Ключові слова: криза, кризові періоди, життєві кризи, кризи розвитку, емоційне перевантаження, психічні стани, посттравматичний стресовий синдром, психологічна допомога дітям і підліткам, корекція, реабілітація, творчість.

 

УДК 159. 923

О.Ю. Михайленко

Особливості компетентнісного підходу до підготовки практичних психологів

У статті розглянуто сучасні погляди вчених щодо особливостей компетентнісного підходу до підготовки практичних психологів. Проаналізовано концептуальні положення щодо професійної підготовки і розвитку особистості (І. Зимня, Н. Кузьміна, Л. Петровська, О. Хуторський). Обґрунтовано поняття «компетентність» (В. Бондар, І. Зимня, О. Хуторський, І. Шапошнікова, В. Шепель), «підхід» (І. Зимня, О. Кучай), «компетентнісний підхід» (Н. Кузьміна, А. Маркова, Л. Петровська), «рольова структура особистості практичного психолога» (З. Мірошник), «рольова компетентність» (П. Горностай). Зазначено, що рольова структура особистості практичного психолога – це система, взаємозв’язок і послідовність виконання спеціалістом професійних ролей, об’єднаних у рольовий комплекс. Рольова структура особистості психолога – це таке психологічно-особистісне новоутворення фахівця, у якому професійні ролі об’єднані у конструктивні моделі поведінки (З. Мірошник). Зроблено висновок, що практичний психолог – фахівець з вищою освітою, який володіє відповідними знаннями, уміннями, навичками; діє в межах певного суспільства і виконує низку професійних соціальних функцій, приміряючи на себе ті чи інші соціальні ролі; наділений моральними якостями та ідеалами; постійно вдосконалюється і розвивається як професійно, так і особистісно. Обґрунтовано поняття рольової компетентності як необхідної складової особистісної характеристики практичного психолога, що забезпечує успішне виконання професійної діяльності. Зазначено, що з позиції компетентнісного підходу формування професійної компетентності майбутніх спеціалістів виступає метою вищої професійної освіти.

Ключові слова: компетентність, підхід, компетентнісний підхід, практичний психолог, рольова структура особистості практичного психолога, фахівець з вищою освітою, життєва компетентність, рольова компетентність.

 

УДК 159.923.2

У.Б. Михайлишин

Соціально-психологічні особливості динамічних основ функціонування цінностей у групі

Встановлено, що основною умовою прийняття членами групи цінностей, які висуває більшість групи, виступає довіра. З’ясовано, що довіряти більшості члени групи можуть за таких умов: коли групові норми, які пропонує більшість, сприяють груповій продуктивності, груповій згуртованості, дисциплінують членів групи, допомагають групі створити та підтримувати загальну систему координат і зв’язки у соціумі, визначають правила поведінки і специфіку відносин із соціальним оточенням, з іншими групами та її членами. Досліджено, що на ступінь довіри до більшості групи можуть вплинути і такі показники, як симпатія та антипатія. Встановлено, що члени групи не піддадуться впливу більшості, якщо вважають себе правими, а також у ситуації втрати довіри до думки більшості. Визначено, що експектації членів груп містять уявлення відносно норм групи, які би передусім не принижували особистість, сприяли тому, щоб група була єдиним цілим, підвищували рівень продуктивності діяльності членів групи. З’ясовано, що члени групи підпадають під вплив більшості тільки тому, що норми, які декларує більшість сприяють адаптації; дисципліні членів групи; груповій продуктивності; згуртованості; визначенню правил поведінки й відносин із оточенням, з іншими групами та її членами; розв’язанню конфліктів. Визначено, що члени групи готові піддаватися впливу більшості тому, що хочуть бути її членами; бути прийняті й схвалені членами групи; норми і правила допомагають їм досягти певних цілей. Зроблено висновок, що у випадку незадоволення означених умов більшістю, її пропозиції будуть проіґноровані й відкинуті членами групи, на що вказують виявлені кореляційні залежності.

Ключові слова: цінності, норми, група, групові цінності, динамічні основи формування цінностей, студентська молодь, кореляція.

 

УДК 159.922

Ю.А. Михальська, С.О. Ренке

Особливості механізмів психологічного захисту особистості

Представлено науково-теоретичний аналіз механізмів захисту особистості. Вперше термін «психологічний захист» був застосований З. Фрейдом. Проаналізовано системне розуміння психологічного захисту, яке передбачає врахування таких характеристик: адекватність захисту, гнучкість захисту, зрілість захисту. Захисні механізми розглядаються як адаптивний механізм. Визначено, що у сучасній зарубіжній науковій літературі широке поширення отримали ідеї про суміжність механізмів захисту та про різний ступінь їх примітивності. Найчастіше різновидами психологічного захисту вважають: заперечення, придушення, раціоналізацію, витіснення, проекцію, деперсоналізацію, відчуження, ідентифікацію, компенсацію, сублімацію, катарсис і регресію. Встановлено, що найбільш поширені і важливі механізми психологічного захисту можуть бути представлені у вигляді декількох груп: першу групу складають захисні механізми, які об’єднує відсутність переробки змісту того, що піддається витісненню, придушенню, блокуванню або запереченню; друга група механізмів психологічного захисту пов’язана з перетворенням змісту думок, почуттів, поведінки хворого; третю групу способів психологічного захисту складають механізми розрядки негативного емоційного напруження; до четвертої групи можуть бути віднесені механізми психологічного захисту маніпулятивного типу. Якщо механізми психологічного захисту з якої-небудь причини не спрацьовують, то це може сприяти виникненню психічних порушень. Кінцева ціль захисного процесу представляє собою досягнення узгодженості між реальним змістом свідомості та Я-концепції тощо. Зроблено висновок, що психологічний захист – це особлива форма неусвідомлюваної психічної активності, яка дає змогу полегшити, хоча б на певний час, конфлікт та зняти напругу, а в конкретних ситуаціях так змінити смисл подій і переживань, щоб не нанести травми уявленням про себе.

Ключові слова: механізми психологічного захисту, заперечення, раціоналізація, витіснення, проекція, деперсоналізація, відчуження, компенсація.

 

УДК 159.9.018.4:[17.022.1:159.9-051]

Л.О.Новік

Психологічний аналіз змістових компонентів позитивного іміджу психолога

У статті на основі теоретичного аналізу розкрито основні підходи до визначення типів, структури та функцій іміджу як результату соціального пізнання та самовизначення особистості. Підкреслено, що відсутність єдиного тлумачення іміджу породжує багато різних підходів до визначення його типології, структури, а також виконуваних ним функцій. Професійний імідж розглянуто як якісну характеристику особистості, яка сприяє прояву її внутрішніх установок, особистісних якостей, життєвої компетентності, фахових знань і професіоналізму через зовнішні прояви – зовнішній вигляд, поведінку, особливості спілкування, організацію простору. Зазначено, що позитивний професійний імідж виступає показником якісної реалізації фахівця. Підкреслено, що він залежить, насамперед, від готовності особистості до створення такого образу. Наголошено на доцільності формвання такої готовності ще на етапі вузівського навчання. Вказано, що імідж фахівця у галузі психології відрізняється від іміджу фахівців інших професій необхідністю організації ефективного навчання, яке полягає не лише в інтеграції та реалізації професійної діяльності, але і в активному перетворенні внутрішнього світу майбутнього психолога. На основі аналізу результатів проведеного дослідження уточнено найбільш суттєві ознаки позитивного іміджу психолога. Виходячи з особливостей професійної діяльності психолога, зазначені ознаки об’єднано в групи особистісного, професійного та соціально визначеного спрямування. Отримані дані будуть використані для побудови психологічної моделі іміджу фахівця в галузі психології та розробки системи роботи щодо формування у майбутніх психологів готовності до розвитку позитивного професійного іміджу в умовах вузівського навчання.

Ключові слова: імідж, професійний імідж, позитивний професійний імідж психолога, змістові компоненти, особистісні якості, професійні якості, соціально визначені якості.

 

УДК 376.091.12:159.-051

З.В. Огороднійчук, О.М. Дубовик

Вивчення професійно-особистісних якостей майбутніх спеціальних психологів.

У статті висвітлюються наукові підходи до вивчення індивідуально-особистісних якостей майбутніх спеціальних психологів. Автори аналізують роботи відомих учених про професійно-особистісні якості спеціаліста, які є одним із важливих факторів професійної придатності. Представлено структурні компоненти професійної діяльності майбутнього психолога, такі як: гностичний компонент, пов’язаний із постійним узагальненням і систематизацією наукових знань, їх розширенням, перетворенням у професійні; проективний компонент передбачає розвиток системи професійної діяльності з урахуванням потреб усебічного й індивідуального підходу до клієнта; конструктивний, пов’язаний з інформаційним забезпеченням процесу професійної діяльності; комунікативний регламентує і регулює стосунки психолога-практика та клієнта; організаційний, пов’язаний зі створенням загального ритму та режиму професійної діяльності; рефлексивний, завданням якого є взаємодія з клієнтом, вміння виділяти ключову проблему та визначати оптимальну стратегію психологічного аналізу внутрішньої картини проблеми клієнта і соціально-перцептивний, який включає відповідну рольову позицію та співпрацю з клієнтом. Представлено змістовний перелік професійно важливих якостей особистості спеціального психолога, на вивчення яких буде спрямоване наше подальше дослідження. Це, в свою чергу, пояснюється необхідністю вдосконалення системи підготовки фахівців у галузі спеціальної психології з метою зміни рівня їх професійної спрямованості.

Ключові слова: професійні якості, спеціальний психолог, компоненти: гностичний, проективний, конструктивний, комунікативний, організаторський, рефлексивний і соціально-перцептивний.

 

УДК 159.923

Л.А. Онуфрієва

Психологічний потенціал особистісної успішності фахівців соціономічних професій крізь призму сімейного виховання

З позиції теоретичного аналізу констатовано, що особистість, успішна в тому чи іншому виді діяльності, є професійно зрілою особистістю, яка знаходиться в безперервному процесі становлення, самоактуалізації, самореалізації. Встановлено, що психологічний потенціал особистості є рушійною силою розвитку суспільства та запорукою довголіття і може виявлятися в двох поведінкових тенденціях: у формуванні в суспільстві конструктивної ідеї і психологічної настанови на життєву необхідність спільного формування творчої активності здорового способу життя, зацікавленого ставлення до власного буття та у формуванні настанов пасивно-вичікувального типу. З’ясовано, що психологічний потенціал виникає на базі агрегації психічних і психофізіологічних властивостей особистості. Зазначено, що сімейне виховання, емоційна родинна підтримка й сімейні традиції відіграють ключову роль у психологічному потенціалі особистісної успішності та професійному становленні особистості фахівців соціономічних професій, становленні та розвиткові успішності особистості у професійній діяльності, що сприяє формуванню власного «Я» особистості як регулюючої функції в нестандартних ситуаціях взаємодії. Зазначено, що в сім’ї відбувається розвиток, продовження і заглиблення професійного самовизначення особистості: розширюється та корегується образ професіонала, Я-концепція успішного професіонала, відбувається прийняття і самоусвідомлення себе як про- фесіонала, переглядається відношення до професії і себе в ній. Сімейний та автобіографічний масштаб професійного становлення особистості фахівців соціономічних професій визначає межі їх особистісної успішності засобами вчинків акме-змісту, які за своєю важливістю й значущістю для фахівця відображають психологічний потенціал особистісної успішності, професійну та особистісну компетентність.

Ключові слова: сім’я, сімейне виховання, особистість фахівця, про- фесіонал, професійне становлення, професійний розвиток, самореалізація, самоусвідомлення, психологічний потенціал особистісної успішності, професійна й особистісна компетентність.

 

УДК 159.946.3

М.О. Орап

Параметри індивідуального стилю мовленнєвого досвіду особистості

У статті здійснено теоретичне обґрунтування «стильового» підходу до вивчення змістових характеристик мовленнєвого досвіду особистості. Одиницею аналізу змісту визначено синтагму, як найменшу цілісну одиницю мовленнєвих повідомлень, у якій втілюється єдність смислу і фонетичного вираження. Це дало можливість передбачити, що показники, індикатори, параметри індивідуального стилю мовленнєвого досвіду можуть бути виокремлені через аналіз синтагм і синтагматичних відношень. У статті розкрито параметри синтагми, які є істотними для аналізу мовленнєвого досвіду у психолінгвістичному аспекті, та представлено результати емпіричного дослідження переважання певних типів міжсинтагматичних відношень у різній мовленнєвій продукції респондентів. У 75,2% респондентів було зафіксовано наявність однакових рангових показників типів міжсинтагматичних зв’язків. Переважаючий тип рангового зв’язку (у 43,8% респондентів) виявлено у міжсинтагматичних зв’язках каузації. Крім того, тісний взаємозв’язок виявлено у міжсинтагматичних відношеннях адресації (у 26,8%) та акціональності (у 16,9 % респондентів). Аналіз результатів дає підстави стверджувати, що в мовленнєвому досвіді особистості існують і можуть бути виокремлені типові для неї способи концептуалізації інформації у мовленнєвому вигляді, які зберігаються при різних умовах актуалізації змісту мовленнєвого досвіду. Це дає можливість передбачити, що концептуалізація віддієслівних синтагм у конкретного носія мови, що характеризується наявністю сформованого мовленнєвого досвіду, відбувається однаково в різних ситуаціях актуалізації і репрезентації змісту мовленнєвого досвіду. Відтак, переважання типу міжсинтагматичних зв’язків віддієслівних синтагм є індикатором при виявленні індивідуального стилю мовленнєвого досвіду особистості.

Ключові слова: мовлення, мовленнєвий досвід, індивідуальний стиль, синтагма, синтагматичні відношення, каузація, адресація, акціональність.

 

УДК 159.9.072:159.923.2:159.922.8

Н.К. Орішко

Емпіричне дослідження структурних компонентів самовдосконалення особистості в юнацькому віці

У статті представлено результати емпіричного дослідження виокремлених автором структурних компонентів самовдосконалення в осіб юнацького віку (як провідного у дослідженні) і додатково в осіб підліткового та дорослого віку. На основі співставлення, порівняння, детального аналізу й узагальнення даних, одержаних у кожній з трьох вікових груп, було встановлено, що саме юнацький вік виступає найоптимальнішим періодом для формування, становлення, розвитку, прояву й функціонування усіх без винятку основних структурних складових самовдосконалення особистості – когнітивної, емоційно-оцінкової, вольової, потребово-мотиваційної й діяльнісного, завдяки чому стає можливим ефективне й результативне здійснення даного самотворчого процесу. Доведено виключно позитивне значення практичної реалізації самовдосконалення в юнацькому віці для вирішення актуальних для даного вікового періоду проблем особистісного й професійного самовизначення, суспільного функціонування, становлення життєвої перспективи майбутнього, самоактуалізації та життєвої самореалізації особистості. Виявлено, що рівень усвідомлення й врахування юнаками та дівчатами виняткової значущості формування, становлення й прояву усіх структурних компонентів самовдосконалення в їхньому віці та належним чином організований, цілеспрямований, безперервний, самостійний, систематичний розвиток і оптимізація кожного з цих компонентів позитивним чином впливають на швидкість, успішність і ефективність практичного здійснення ними даного процесу, на рівень задоволеності досягненим кінцевим результатом та на його відповідність попереднім очікуванням і поставленій меті.

Ключові слова: самовдосконалення, самовиховання, самоактуалізація, самореалізація, самотворення, самопізнання, саморозвиток, самосвідомість.

 

УДК 159.925+316.624+316.723

В.Р. Павелків

Специфіка прояву агресії та деструктивної поведінки в підлітковому віці

У статті подано науково-теоретичний огляд вітчизняних і зарубіжних досліджень, присвячених проблемі формування агресії та девіацій поведінки у молодіжному середовищі. Розглядаються психологічні особливості деструктивної поведінки та її характеристик з позиції психології, соціології та кримінально-правових наук. Розкрито механізми формування протиправних дій, а також проаналізовано вплив девіацій на формування особистості. Здійснено аналіз соціальних відхилень поведінки особистості, які формуються під впливом соціальних інститутів, а також аналіз теорії причин виникнення відхилень. Проаналізовано поняття «агресія», подано коротку характеристику її основних видів та розглянуто негативний вплив на цінності та моральні норми молоді. Представлено трактовку проблеми формування девіантної поведінки та її впливу на процес деструктурування особистості. Виокремлено та узагальнено причини, що спонукають молодь до вчинення протиправних, асоціальних дій, узагальнено підходи щодо вивчення кризи підліткового віку в умовах становлення сучасного суспільства. Отримано нові дані стосовно специфічних рис агресивної поведінки у підлітковому віці. Виявлено зумовленість агресивної поведінки підлітків їхніми стосунками з однолітками, вчителями та батьками. Показано вплив самоставлення, мотивів і соціально-моральних цінностей на агресивну поведінку підлітків. Виявленно індивідуально-психологічні та соціально-психологічні чинники агресивної поведінки підлітків. На підставі аналізу науково-теоретичної бази сучасних вітчизняних та зарубіжних вчень виокремлено основні завдання емпіричних психологічних досліджень деструктивної поведінки.

Ключові слова: агресія, деструктивна поведінка, підлітковий вік, агресивність, негативізм, деструктивність, психологічний дискомфорт, соціальна ситуація розвитку, захисний механізм, ворожість.

 

УДК 159.922.23:165.194

Л.В. Пастух

Модель і програма розвитку сензитивності практичних психологів системи освіти

У статті актуалізовано необхідність спеціальної розробки програми розвитку сензитивності у процесі фахового становлення практичних психологів системи освіти та апробації. Проаналізовано особливості проблем розвитку сензитивності в цілому та її складових у досліджуваних фахівців. Визначено основні принципи побудови програми розвитку сензитивності особистості практичних психологів системи освіти та конкретизовано психологічні умови, необхідні для її реалізації. Відповідно до означених принципів й психологічних умов розвитку сензитивності розроблено модель і програму; визначено методи для корекції розвитку цієї професійно важливої якості: міні-лекції, мозкові штурми, групові дискусії, рольові ігри, експрес-діагностування, психогімнастичні прийоми, тренінги, домашні завдання, методи для індивідуальної самостійної роботи. Подано зміст методів, технік і вправ, що використовуються для опрацювання теоретико-практичних аспектів усіх трьох модулів програми розвитку сензитивності особистості практичних психологів системи освіти. Визначено завдання для індивідуальної самостійної роботи учасників програми. Конкретизовано очікувані результати роботи за кожним модулем. Зроблено висновок про те, що динаміка роботи учасників програми зумовлена тим, що ведучий виступав здебільшого в ролі фасилітатора. Визначено у перспективах подальшого дослідження проведення оцінювання й аналізу ефективності та результативності апробації програми з розвитку сензитивності особистості практичних психологів системи освіти та розробку методичних рекомендацій щодо її впровадження.

Ключові слова: практичні психологи, сензитивність, модель, програма розвитку сенситивності.

 

УДК 159.9.007.2

Н.В. Підбуцька

Розробка опитувальника «Базовий професіоналізм особистості майбутнього інженера»

У статті розкрито результати розробки й апробації опитувальника з вивчення особливостей розвитку базового професіоналізму особистості студентів інженерно-технічних спеціальностей. Теоретична розробка опитувальника пов’язана із розумінням професіоналізму особистості майбутнього інженера як інтегрованої характеристики суб’єкта діяльності, яка вміщує не лише професійну компетентність, а й відображає високий рівень професійно значимих якостей, професійну ідентичність, акмеологічні складові, мотиваційну сферу і ціннісні орієнтації, які забезпечують прогресивний розвиток фахівця. Розробка проводилася у два етапи. Результати першого етапу не дали змогу використовувати опитувальник через недостатній рівень надійності та валідності. На другому етапі результати перевірки засвідчили коректність опитувальника та можливість його проводити із майбутніми інженерами. Всього у дослідженні взяли участь 363 респонденти. Валідність та надійність Опитувальника перевірялася за допомогою таких програм: статистичний пакет для соціальних наук SPSS (версія 20.0) та ITEMAN. Опитувальник складається з 31 твердження, відповідь за яким дається за допомогою шкали Лайкерта. Надійність опитувальника (показник Альфа-Кронбаха) складає 0,77, більшість шкал опитувальника узгоджені між собою та мають достатньо високий показник надійності. За результатами кореляційного аналізу виявлено багато позитивних кореляційних зв’язків, що підтверджує взаємопов’язаність шкал і тверджень опитувальника. Регресійний та кластерний аналіз підтвердив валідність опитувальника. Дискримінативність його завдань мають адекватні показники в діапазоні від 0,390 до 0,516, що дозволяє говорити про його достатню надійність. Шкали опитувальника наступні: атенціональні здібності, стресостійкість, креативність, цілеспрямованість, посидючість, комуникативність, професійна мотивація, професійне мислення.

Ключові слова: професіоналізм особистості, майбутній інженер, опитувальник, валідність, надійність, кореляційний, дискримінативний, регресійний та кластерний аналіз.

 

УДК 159.9:316.62

Л.С. Пілецька

Модельне уявлення про професійну мобільність особистості

Стаття присвячена висвітленню проблеми професійної мобільності, яка є складним міждисциплінарним феноменом. Наукова категорія «професійна мобільність» розглядається як своєрідний особистісний ресурс, що лежить в основі дієвого перетворення суспільного довкілля і самого себе в ньому; як складне, багатогранне як за структурою, так і за функціональним призначенням, видовим розмаїттям явище, ключовими ознаками якого є: рухливість, дієвість, швидкість, гнучкість, активність; внутрішній (мотиваційно-інтелектуально-вольовий) потенціал особистості, що лежить в основі гнучкої орієнтації і діяльнісного реагування в динамічних соціальних і професійних умовах у відповідності з власними життєвими позиціями; забезпечує готовність до змін і реалізацію цієї готовності у своїй життєдіяльності (готовність особистості до сучасного життя з його багатоаспектними чинниками вибору); детермінує професійну активність, суб’єктність, творче ставлення до професійної діяльності, особистісного розвитку, що сприяє ефективному розв’язанню фахових проблем. Обґрунтовано необхідність побудови структурно-функціональної моделі професійної мобільності особистості. Виокремлено наступні її структурні складові: когнітивну, операційно-дієву, ціннісно-мотиваційну, які інтегруються в соціально-професійну компетентність і проявляються в соціально-психологічному просторі особистості. Визначено рівні реалізації структурно-функціональної моделі професійної мобільності особистості: суб’єктний, соціальний, вчинковий. Показано, що у процесі фахової підготовки професійна мобільність виступає предметом формування, а отже, й складовою концепції підготовки фахівців у закладах освіти.

Ключові слова: професійна мобільність, структурно-функціональна модель, рівні реалізації.

 

УДК 159.9

К.О. Поворозник

Психологічні особливості розвитку часової перспективи у студентської молоді

У статті розглянуто результати емпіричного дослідження психологічних особливостей розвитку часової перспективи у студентської молоді за критерієм збалансованості. Розкрито психологічний зміст поняття «часова перспектива особистості». Визначено, що вона являє собою її інтегральну динамічну характеристику, яка є механізмом смислової саморегуляції поведінки та діяльності, пов’язаної з вирішенням особистістю життєвих завдань та формуванням життєвого шляху. Встановлено фактори її порушень та оптимального розвитку у студентської молоді, визначено структуру «збалансованої часової перспективи» та її структурно-динамічні компоненти (когнітивний, ціннісно-смисловий, екзистенційно-діяльнісний). Обґрунтовано інтегральний критерій збалансованої часової перспективи та критерії її балансу на рівні кожного компонента. Теоретично визначено, що збалансована (оптимально розвинена) часова перспектива є психологічним конструктом, що характеризується флективністю часового центру особистості (переключенням на минуле, теперішнє чи майбутнє в процесі актуальної ситуації, у якій знаходиться суб’єкт) та балансом часових установок та орієнтацій. Проаналізовано емпірично досліджені особливості розвитку часової перспективи у студентської молоді на рівні когнітивного, ціннісно-смислового й екзистенційно-діяльнісного компонентів та на інтегральному рівні за критерієм балансу. Визначено психологічну природу порушень часової перспективи у студентів та взаємозв’язки оптимального розвитку збалансованої часової перспективи з екзистенційними характеристиками молодої людини. Обгрунтовано концептуальну модель розвитку збалансованої часової перспективи із урахуванням екзистенційних механізмів.

Ключові слова: часова перспектива особистості, збалансована часова перспектива, суб’єктне відношення до часу, флективний часовий центр, інтеграція досвіду минулого, конструювання реалістичного майбутнього, ціннісно-смисловий масштаб часу, аутентичне переживання часу.

 

УДК 159.9

Л.О. Подкоритова

Самопізнання особистості за допомогою дихальних технік: теоретичний аналіз досліджень

У статті представлено короткий теоретичний аналіз психологічних досліджень, присвячених можливостям використання дихання для самопізнання фахівців соціономічної сфери. Виявлено, що дихання є одним із найяскравіших проявів зв’язку між психологічним і соматичним у людині. Зокрема з’ясовано, що, відповідно до найдавніших уявлень, із диханням ототожнювались душа і дух людини. Це висвітлено в творах епічної культури, мові, практично відображено та закріплено у світовій спадщині різних духовних практик самопізнання і самовдосконалення. Показано, що у сучасному світі техніки, засновані на свідомому цілеспрямованому використанні дихання, активно використовуються у різних сферах (валеологія, медицина, педагогіка, спорт, риторика тощо) і, зокрема, в психології. При цьому переважають дослідження щодо впливу дихання на психічні і психофізіологічні стани людини. Праць про можливості використання дихальних технік для самопізнан- ня дещо менше. Виявлено, що дихання є двостороннім процесом: з одного боку, психічні стани відображаються в диханні, що уможливлює діагностику і самопізнання (психогнотична сторона), а з іншого, через дихання цими станами можна керувати (психотехнічна сторона). Припускається, що навички діагностики і самопізнання за допомогою дихання є важливими для фахівців соціономічної сфери. Зокрема самопізнання за допомогою дихальних технік можливе через самоспостереження за власним диханням, а також через вивчення впливу різних дихальних прийомів і технік на власні фізичні і психічні стани. Самодослідження за допомогою дихальних технік може позитивно впливати на професійний розвиток фахівців соціономічної сфери.

Ключові слова: дихання, дихальні техніки, самопізнання, психотехніка, психогностика.

 

УДК 159.922

O.А. Посвістак

Становлення психології сім’ї як науки

У статті на основі аналізу наукових джерел та літератури встановлено, що психологія сім’ї як наука почала зароджуватися з середини 50-х рр. XIX ст. Доведено, що становлення психології сім’ї як науки відбувалося поступово, окремі аспекти психології сімейних відносин вивчалися в межах таких напрямів: еволюціоністського, функціонального, етологічного, емпіричного та наукового. У статті розкрито шість концептуальних підходів стосовно аналізу сім’ї та її ролі в суспільстві: психоаналітичний, соціологічно-футурологічний, фамілістичний, культурологічний, гендерний, соціально-філософський та охарактеризовані підходи до вивчення сім’ї, виділені Р. Хіллом: інституційно-історичний (еволюціонізм); структурно-функціональний; інтеракціоністсько-рольовий, символічний інтеракціонізм; ситуаційно-психологічний; дивелопментаністський (оснований на розвитку життєвого циклу сім’ї). Встановлено, що систематичне вивчення сімейної психології було започатковане наприкінці 20-х – початку 30-х років XX століття. Бурхливе зростання кількості досліджень в цій сфері призвело до того, що у 60 – 70-х роках ХХ століття велися активні дискусії про можливість ви- окремлення проблем сім’ї в окрему науку. Показано, що на сучасному етапі психологія шлюбно-сімейних стосунків розвивається в контексті вирішення завдань профілактики нервових і психічних захворювань, а також – проблемного сімейного виховання. Встановлено, що новим напрямком у розвитку психології сімейних стосунків є розробка її методологічних засад, опора на які дозволяє уникнути фрагментарності, випадковості, інтуїтивності.

Ключові слова: психологія сім’ї, сім’я, сімейні відносини, концептуальний підхід, методологічні засади.

 

УДК 159.923.2

І.В. Сингаївська

Психологічні особливості узгодження особистісних та суспільних вимог до професійної успішності викладача

У статті обґрунтовано актуальність дослідження психологічних особливостей узгодження особистісних і суспільних вимог до професійної успішності викладача. Проаналізовано низку теоретико-методологічних підходів, що дозволяють з’ясувати специфіку взаємодії «особистість – професійна діяльність – соціум», а саме: розуміння меж соціального та особистісного в процесі досягнення професійної успішності; нормативної сутності суспільно-особистісних взаємодій; соціально-психологічного змісту професійної успішності; процесу трансформацій суспільних цінностей в особистісні; існування протиріч між суспільством та особистістю щодо цілей та результативності професійної успішності; архетипового характеру спрямованості особистості на успіх; необхідності «особистісно-професійного розвитку» як цілісної системи; досягнення статусно-рольового балансу викладача вищого навчального закладу; необхідності дослідження «локусу контролю» як фактора психологічної спрямованості особистості викладача на професійну успішність; розгляду організаційної культури як умови професійного вдосконалення тощо. Зроблено висновок про те, що шлях до професійної успішності – це процес постійного узгодження особистісних та соціальних сенсів у професійній діяльності. Уточнено, що стратегія досягнення професійної успішності має базуватися на особистісній ієрархії значущих цілей, соціально прийнятних способах досягнення цих цілей, отриманні соціально значущих результатів та особистісного задоволення від професійних досягнень. Окреслено перспективи подальших досліджень особливостей особистісної самоактуалізації як творчого самовдосконалення та самореалізації, що є важливим підгрунтям і необхідною передумовою професійного розвитку та професійної успішності викладача вищого навчального закладу.

Ключові слова: професійна успішність, особистісні та суспільні вимоги, суспільно-особистісна взаємодія, статусно-рольовий баланс, професійний архетип, локус контролю, організаційна культура.

 

УДК 159.964

Л.О.Сіпко

Особливості використання методів психокорекції у роботі з психічною травмою

У статті здійснено аналіз проблеми використання психокорекційних методів у контексті роботи із проблемою психічної травми. Проаналізовано психоаналітичний підхід, екзистенційну, біхевіоральну, розмовну терапію і трансактний аналіз у контексті методологічного апарату. Представлено поняття «психічна травма» та надано його короткий аналіз. Доведено, що мистецтво є відображенням внутрішнього стану автора – це сприяє пізнанню змісту несвідомого. Проективні методики показують виключну здатність сприяти у вирішенні проблеми травмівних переживань шляхом зняття напруження та об’єктивування несвідомих тенденцій психіки. Здійснено аналіз стандартизованих методів дослідження психіки особистості та встановлено, що вони здатні констатувати наявність проблемної ситуації. Сприяння вирішення такої ситуації можуть надати нестандартизовані методи, які не спрямовані на розуміння внутрішнього сенсу, а проективні, що виявляють несвідомі аспекти у психіці суб’єкта. Розкрито аспекти малюнкової проекції та представлені її особливості у психотерапевтичній роботі. Наголошено на необхідності вміння інтерпретувати отримані результати, що передбачає врахування таких особливостей: аналіз отриманого матеріалу, синтез, співставлення з уже існуючим матеріалом та подання його суб’єктові. У статті увага акцентується на ефективності психоаналітичного використання проективних методів, які дозволяють об’єктивувати системні характеристики психіки, що необхідно при роботі із психічною травмою. Аналіз несвідомих змістів, що лежать в основі травмуючої ситуації може бути усвідомленим суб’єктом завдяки застосуванню таких методів і технік, які мають глибинне спрямування. Встановлено, що формалізований шлях пізнання може породжувати артефакти через викривлення отриманої інформації, адже не враховується індивідуальність самого суб’єкта.

Ключові слова: психічна травма, психокорекційні методи, проективні методи, глибинно-психологічне пізнання, системні характеристики психіки, тестові методики, психоаналіз, несвідоме, інтерпретація.

 

УДК 159.9

У. Солиньська

Способи проведення вільного часу, преферовані гімназистами, та їх родинне середовище

Описано різні способи проведення дозвілля молодими людьми з перспективи педагогіки вільного часу, сім’ї та ресоціалізаційної педагогіки. Автор статті порушує цю проблему з метою пошуку зв’язку між вільночасовою активністю молодих осіб та їх родинним середовищем. Вказано форми проведення вільного часу, преферовані підлітками, за результатами державних та міжнародних досліджень. Описано окремі чинники, що вирішують про вибір даної активності з урахуванням родинних обумовленостей, ширше проаналізовано зв’язок між способами проведення вільного часу молоддю та її родинною ситуацією. Враховано такі чинники: власні прагнення батьків, місце проживання, освіта, матеріальне положення та стиль виховання, з посиланнями на дослідження, проведені на території Польщі. Показано також форми вільночасової активності, які негативно впливають на індивіда та оточення, в якому він функціонує. Зазначено, що в результаті дефектної соціалізації та помилок у вихованні батьків та освітніх закладів молодь може вдаватися до такої активності під час дозвілля, як: приналежність до субкультур, злочинна діяльність, насилля по відношенню до інших чи проституція. Тому в наступній частині статті авторка зосередилася на обговоренні форм допомоги, направлених по відношенню до дітей та молоді, що завдяки своїй діяльності урізноманітнює дозвілля та показує конструктивні способи щодо впорядкування вільного часу. Наприкінці наведено аргументи, що свідчать про вплив сім’ї на спосіб проведення вільного часу.

Ключові слова: вільний час, молодь, сім’я, «діти вулиці», мас-медіа.

 

УДК 159.923.2

Л.М. Співак

Вікова динаміка національної афіліації особистості в юності

Статтю присвячено дослідженню вікової динаміки афіліативних прагнень особистості в юнацькому віці. Подано розуміння процесу розвитку національної самосвідомості особистості в період юності, презентовано його структурні компоненти. Охарактеризовано особливості ідентифікаційних процесів у юності, що зумовлюють появу певних афіліативних прагнень в особистості цього віку. Визначено сутність національної афіліації, націоафіліативних та антинаціоафіліативних прагнень. Презентовано модифіковану методику вивчення національної афіліації. Емпірично констатовано особливості вікової динаміки рівнів національної афіліації особистості 17-22 рр. та її чинники. Зафіксовано домінування національних афіліативних прагнень у значної частини юнаків і юнок, що виявляються на середньому рівні в більшості з них. Одержані результати засвідчили, що у мотиваційній сфері юнацтва співіснує спрямованість на націю і спрямованість на особистість, яка зумовлює відповідний вплив на їх прийняття рішень у різних життєвих ситуаціях. Виявлено важливу психологічну закономірність національної афіліації в юнацькому віці. Зокрема встановлено, що в цей період національна афіліація і прагнення врівноважити спрямованість на націю та особистість вирізняються чітко вираженим коливальним характером. Установлений чітко виражений коливальний характер вікової динаміки національної афіліації дозволив стверджувати, що юність є періодом її найвищих досягнень.

Ключові слова: національна афіліація, націоафіліативні прагнення, антинаціоафіліативні прагнення, спрямованість на особистість, юність.

 

УДК 37.015.3: 159.922.8.

Н.М. Токарева

Розвиток перцептивно-інтерактивної компетентності підлітків: психологічний дискурс

Стаття присвячена аналізу проблеми психолого-педагогічного супроводу особистісного розвитку підлітків у контексті суб’єктогенезу. Здійснено теоретичне узагальнення тенденцій особистісного становлення людини у період дорослішання. Детермінантою психічного розвитку в даних умовах названо ситуацію невизначеності. Концепт суб’єктогенезу розглядається як важливий фактор розгортання особистісних сценаріїв у площині екзистенційного вибору вектора життєтворчості. Проаналізовано важливі аспекти соціалізації підлітків у вимірах нестабільного сучасного суспільства префігуративного типу, що ускладнюють розвиток его-ідентичності школярів, зорієнтованої на самодетермінацію і самовдосконалення особистості. Визначено специфіку варіативного самоздійснення особистості протягом суперечливого підліткового періоду розвитку. Окреслено особливості розвитку комунікативної (і зокрема, перцептивно-інтерактивної) компетентності підлітка як виміру інтегративної особистісної змінної соціального інтелекту. Представлено узагальнені середньостатистичні результати вимірювання особливостей перцептивно-інтерактивної компетентності школярів підліткового віку. Визначено тенденції психолого-педагогічного супроводу конструктивного розвитку особистісних конструктів підлітків засобами комунікативного моделювання. Атракторами процесу комунікативного моделювання особистісних конструктів підлітків визнано механізми смислотворення комунікативного контуру висловлювань у ситуації діалогу.

Ключові слова: підлітковий вік, суб’єктогенез, самодетермінація, его-ідентичність, комунікативна компетентність, особистісний конструкт, гуманізація освіти, моделювання, діалог.

 

УДК 159.9-615.815-316.44

С.Г. Уварова

До питання про механізми появи психічних наслідків суспільних криз

У статті представлено огляд проблеми появи психічних наслідків суспільних криз. Підкреслено, що реалії нашого сьогодення у світовому суспільстві відрізняються високою щільністю кризових станів і процесів. За цих умов людина переживає травматичний досвід різних кризових ситуацій, що пов’язані безпосередньо з нею, або яких зазнали її рідні та близькі. Кризові події, звичайно, відрізняються за силою травматичного впливу, але призводять до сильних переживань людини, оскільки виходять за межі її нормального повсякденного досвіду. Представлено психоаналітичний погляд на травму. Спираючись на аналіз форм, проявів, динаміки та специфіки суспільних кризових явищ, а також розгляд особливостей психічного реагування на кризові явища, представлено аналіз психічних умов, за яких суспільні кризові чинники набувають патогенної сили та спричинюють негативні психічні процеси і стани в людини. Розкрито психоаналітичні уявлення про механізми появи травматичних переживань в умовах суспільних криз. Підкреслено, що орієнтація на психоаналітичні погляди дозволяє розширити розуміння наукових проблем, пов’язаних із появою негативних психічних наслідків суспільних криз. Детальне вивчення багаторічного клінічного досвіду психоаналітиків і теоретичний аналіз психоаналітичних робіт свідчать про те, що травматизація суб’єкта не зумовлена принципом лінійного детермінізму (коли минуле впливає на теперішнє), а, навпаки, досвід минулого може актуалізуватись як травматичний у світлі подій теперішнього. Подія минулого може набути травматичної значущості крізь сенс події теперішнього.

Ключові слова: суспільна криза, соціальні трансформації, екстремальна подія, травма, травматичний досвід, психоаналіз, метапсихологія, механізм післядії.

 

УДК 373.2.027.22:159.943

О.О. Халік, Т.О. Дерипаска

Можливості використання психомоторних ігор та ігрових дій для розвитку дрібної моторики дошкільників

У статті аналізуються можливості використання психомоторних ігор з метою розвитку дрібної моторики старших дошкільників. Визначено види психомоторних ігор та ігрових дій: пальчикові ігри, ігри-шнурівки, ігри з лічильними паличками, піском, водою, тістом, папером, народні ігри, рухливі ігри, ігровий самомасаж. Продіагностовано рівень розвитку рухових навичок пальців і кисті за методикою Т.Г. Візель у двох старших групах дошкільного навчального закладу. Виявлено домінування середнього рівня розвитку дрібної моторики; близько третини дітей мають низький рівень сформованості рухових навичок кисті та пальців. Враховуючи отримані результати було розроблено систему психомоторних ігор та ігрових дій, яка спрямована на вдосконалення рухових навичок пальців і кисті дошкільників. Визначена система впроваджувалася в навчально-виховний процес дошкільного закладу в експериментальній групі у три етапи: підготовчий, практичний, активно-ігровий. Підготовчий етап передбачав розробку системи психомоторних ігор та ігрових дій для старших дошкільників з метою розвитку дрібної моторики. Практичний етап мав на меті поступове введення системи даних ігор у навчально-виховний процес експериментальної групи дитячого садка. Активно-ігровий етап полягав у створенні умов для активної, самостійної ігрової діяльності дітей з метою закріплення та вдосконалення рухових навичок. Експериментальним шляхом доведено, що використання психомоторних ігор та ігрових дій сприяє розвитку дрібної моторики старших дошкільників. Після застосування вказаної системи психомоторних ігор та ігрових дій статистично достовірно підвищився рівень розвитку рухових навичок кисті та пальців.

Ключові слова: психомоторні ігри, ігрові дії, дрібна моторика, рухові навички, дошкільний вік, старші дошкільники, пальчикові ігри, ігри з папером, ігри з піском і водою.

 

УДК 159.942:2-426.5-055.51

О.В. Царькова

Феномен почуття провини як глибинний аспект особистості батьків, які мають дітей з обмеженими можливостями

У даній роботі розглянуто проблему внутрішнього емоційного стану батьків дітей з обмеженими можливостями, а саме почуття провини. Увага акцентувалась на проблемі впливу цього почуття на міжособистісні відносини у сім’ї. Проаналізовано психоаналітичний підхід до розгляду феномена почуття провини. Проведено теоретичний аналіз робіт зарубіжних і вітчизняних вчених, на основі якого зроблено висновок, що поряд з емпатією, почуття провини є моральною емоцією «вищого порядку». Також увага акцентувалась на особливостях сприйняття феномена почуття провини в різних психологічних школах. Проаналізовано, що почуття провини впливає на поведінку людини як негативно, так і позитивно. Розглянуто, що тривалий вплив почуття провини на психіку людини, глибоко впливає на її поведінку. Зроблено висновок, що почуття провини пов’язане з едипальною залежністю особистості від одного з батьків протилежної статі, а тому є причиною внутрішніх конфліктів. Акцентовано увагу на відмінностях сприйняття матір’ю та батьком інформації про хворобу дитини. Зроблено висновок, що значний вплив на адаптацію батьків до процесу виховання дитини з обмеженими можливостями має соціум. Також у цій роботі проаналізовано зв’язок внутрішнього емоційного стану батьків з особливостями психологічного стану дитини, яка має обмежені можливості. Розглянуто, що у системі реабілітації дітей головним чинником є робота з родиною, мобілізація її потенціалу в спільній роботі з лікарями. Зроблено висновок, що гармонізація як особистості батьків, так і оточуючого простору, необхідна для оптимізації процесу лікування, реабілітації та розвитку дитини загалом.

Ключові слова: почуття провини, особистість, родина, дитина, емоції, психіка, адаптація, інтеграція, соціум.

 

УДК 159.944.4:091.322

Т. В. Циганчук

Стрес у професійній діяльності

У статті визначено основне поняття дослідження, проаналізовано наявні теоретичні підходи до його вивчення. Розкрито роль емоційних станів у механізмах перебігу стресової реакції та їх типи. При цьому стрес визначається як індивідуально зумовлена реакція особистості на ситуацію, що супроводжується появою сильних емоційних переживань та відповідними зрушеннями у перебігу основних психічних пізнавальних процесів, змінами в психосоматичній, мотиваційній і поведінковій сферах. Розглянуто об’єктивні чинники виникнення стресу. Досліджено соціальні стреси та причини їх виникнення. Визначено суб’єктивні причини стресів: неадекватні установки, помилки мислення, стійкі емоційні переживання, можлива зміна соціального статусу, рівень мотивації. Показано, що значення мотиву по-різному відображається на динаміці стресового стану: процесуальний мотив лежить в основі самого процесу діяльності, мобілізуючи впливає на неї; мотив самоствердження виявляється в емоційній напруженості. Описано форми прояву стресу, такі як поведінкові, інтелектуальні, емоційні та психосоматичні. Описано динаміку переживання стресу в процесі діяльності. Проаналізовано різні підходи до його перебігу. Розглянуто стадії розвитку стресу у співвідношенні з об’єктивними та суб’єктивними показниками психічного стану особистості. При цьому, об’єктивні показники охоплюють сферу динаміки психічних пізнавальних процесів, психосоматичну сферу. Суб’єктивні показники відбивають, в першу чергу, самооцінки особистістю власного стану, які визначаються самим досліджуваним. Окреслено наступні стадії стресу: тривожність як мобілізація резервів організму, домінування позитивних переживань; резистентність як спроба реалізації максимуму резервів організму; виснаження як стійке зниження працездатності та рівня загального самопочуття.

Ключові слова: стрес, переживання, динаміка, емоція, тривожність, резистентність, мобілізація, опір.

 

УДК 378.047;371.134:159.123.2:316.612

О.І. Чепішко

Ефективність впровадження програми розвитку професійної свідомості майбутніх учителів

У статті представлено ефективність впровадження програми розвитку професійної свідомості майбутніх вчителів. Наведено основні прояви професійної свідомості студентів випускних курсів. Показано, що при нинішній системі педагогічної освіти розвиток професійної свідомості студентів можливий завдяки реалізації спеціальної розвивальної програми на четвертому році навчання, – з метою забезпечення продуктивності подальшої професійної та навчально-професійної діяльності. Ефективним засобом розвитку професійної свідомості майбутніх вчителів визнано психолого-педагогічний супровід – системно організовану педагогом діяльність студентів, у процесі якої створюються оптимальні психологічні умови з метою сприяння розвитку професійної свідомості в період професійної підготовки. Визначено індикатори динаміки розвитку професійної свідомості майбутніх учителів – кількісні зміни показників за компонентами професійної свідомості (значеннями, смислами, чуттєвою тканиною). Поступові зміни, які відбуваються у свідомості майбутніх фахівців у період професійної підготовки, зумовлюють розвиток їх професійної свідомості. Охарактеризовано дослідницьку вибірку, психодіагностичний інструментарій та організаційні аспекти супроводу. Показано можливість актуалізації спеціальних психологічних умов для цілеспрямованого розвитку структурно-функціональних компонентів професійної свідомості, що сприяє розвитку цілісної професійної свідомості майбутніх учителів. Наведено та проаналізовано показники груп респондентів за досліджуваними параметрами. Доведено ефективність впровадженої програми супроводу, яка допомагає майбутнім вчителям увійти в систему професійних цінностей, підвищити рівень усвідомлення сенсу праці, сформувати впевненість у собі як суб’єкті професійної діяльності.

Ключові слова: професійна свідомість майбутнього вчителя, професійні значення та смисли, професійна мотивація, готовність до професійного саморозвитку, педагогічна спрямованість та цінності, психолого-педагогічний супровід.

 

УДК 159.942.53:616.85

Н.Ф. Шевченко

Тривожність як чинник дитячого неврозу: теоретичне обґрунтування

У статті обґрунтовано роль і місце особистісної тривожності у виникненні дитячого неврозу. Наголошено, що сучасне високотехнологічне суспільство змінює характеристики тривожності та неврозу. Проаналізовано змістовне значення тривожності. Розкрито значення тривоги, представлене вченими психоаналітичного напряму та сучасними дослідниками цієї проблеми. Охарактеризовано поняття тривоги і тривожності. Надано узагальнений фактичний матеріал, отриманий під час психологічного аналізу окремого випадку дитячого неврозу. Автор подає власний погляд на феномен тривожності, ґрунтуючись на особистих спостереженнях. Висунуто припущення, що невроз є періодичним явищем і проявляє себе як реакція на подразник. Розкрито вплив тривоги на поведінку дитини. Показано, як стан тривожності активує захисні психологічні механізми. Описано відмінності дитячої тривожності від підліткової. Дитячі фантазії розглядаються як механізм захисту в процесі соціалізації. Специфіка дитячої фантазії полягає у тому, що вона є ідеалізованою реальністю. Ця особливість дитячої фантазії, що виконує функцію психологічного захисту, пояснює виникнення немотивованої агресії та асоціальної поведінки у дітей. Пояснено, що втеча у фантазії не приносить дитині повного захисту і задоволення. Виведено припущення, що невротична поведінка має метою не дозволити дитині страждати, допомогти не відчувати душевний біль. Виявлено специфічні риси невротичної та тривожної поведінки дитини. Наведено літературний приклад, який ілюструє те, як суб’єктивне бачення дитиною навколишнього світу викликає в неї тривожні почуття, які спричиняють її асоціальну поведінку. Вирішення дилеми дитячого неврозу автор вбачає в усуненні або зменшенні зовнішніх чинників і коригуванні уявного світу дитини.

Ключові слова: асоціальна поведінка, дитячий невроз, дитяча фантазія, механізми захисту, невротична поведінка, тривога, тривожність.

 

УДК 159.922.72

С.В. Шевченко

Емоційний компонент розумової працездатності першокурсників як предмет психологічного дослідження

Стаття присвячена розгляду емоційного компонента розумової працездатності першокурсників як базового конструкта особистості, суб’єктивної основи їх відношення до інтелектуальної діяльності. Автором здійснено теоретичний аналіз наукових напрацювань з проблеми, зазначено, що емоційні процеси безпосередньо регулюють розумову діяльність особистості, підтримують певний рівень психічної активності. Наголошено на тому, що не дивлячись на суттєві напрацювання у сфері зазначеної проблеми, дослідження особливостей емоційного компонента розумової працездатності першокурсників залишається недостатньо вивченим питанням. У статті експериментально досліджено емоційні стани студентів-першокурсників (стомлення, монотонія, пресичення, стрес). На основі проведеного дослідження зроблено висновок, що емоційний компонент розумової працездатності першокурсників характеризується емоційними станами особистості студента, які активізуються під впливом розумового навантаження, інтенсивної або тривалої інтелектуальної діяльності. У більшості студентів-першокурсників діагностовано незначне зниження витривалості, наявність помилок при виконанні інтелектуальної діяльності. У ситуаціях одноманітної роботи з частим повторенням стереотипних дій вони схильні до відчуття нудьги, сонливості з домінуючою мотивацією до зміни діяльності. Більшість студентів схильні іноді до неприйняття занадто і суб’єктивно нецікавою діяльності, що проявляється у вираженій відмові від розумових операцій.

Ключові слова: емоційний компонент, розумова працездатність, стомлення, монотонія, пресичення, стрес, першокурсники.

 

УДК 159.923.2

О.С. Штепа

Характеристика особистісного досвіду психологічно ресурсних осіб

Емпіричними дескрипторами особистісного досвіду допущено мотиваційні цінності, базові переконання, операційні характеристики життєвих завдань, особливості ставлення до Іншого, екзистенційна здійсненність, життєстійкість, смисложиттєві орієнтації. За допомогою багатофакторного аналізу встановлено, що особистісний досвід осіб з високим рівнем психологічної ресурсності на емпіричному рівні характеризується дев’ятифакторною моделлю, що в сукупності описує близько 97% дисперсії. Головними характеристиками особистого досвіду осіб з високим рівнем психологічної ресурсності є такі: екзистенційна здійсненність, автентичність; переконаність у самоцінності; усвідомлення ресурсними людьми власних егоїзму, гордині та амбівалентності у ставленні до інших; головними актуалізованими ресурсами є «робота над собою» та «доброта до людей», а вичерпаним ресурсом є «самореалізація у професії» і «допомога іншим»; сумніви у переконаннях щодо доброти людей та, що у світі добра більше, ніж зла, а також щодо необхідності відповідати очікуванням інших. Обґрунтовано, що особистісний досвід психологічно ресурсних людей відрізняється від досвіду нересурсних осіб за змінами Я-концепції за напрямами «дружелюбність», «альтруїзм», «підозріливість». За допомогою кореляційного аналізу доведено, що зміни Я-концепції психологічно ресурсних осіб за напрямом «альтруїзм» пов’язані з актуалізацією ресурсу «впевненість у собі», a за напрямом «дружелюбність» – з відмовою від приниження як форми ставлення до Іншого. На основі результатів аналізу причин та ефектів обґрунтовано, що психологічна ресурсність є ефектом зміни Я-концепції за ознакою «альтруїзм».

Ключові слова: психологічна ресурсність, особистісний досвід, ставлення до Іншого, Я-концепція, самоцінність, базові переконання, екзистенційна здійсненність, життєстійкість, смисложиттєві орієнтації.

 

УДК 159.922.73: 37.015.3: 688.7

Т.І. Щербак

Психологія народної іграшки

Проаналізовано дослідження, що концентровані навколо проблеми національної культури українського народу, його історичного минулого. Визначено психологічні особливості української народної іграшки, її стилістичні відмінності від іграшок інших народів і культур та її вплив на розвиток особистості. Наведено класифікації народних традиційних іграшок за різними ознаками. Зазначаються характеристики однієї з найбільш популярних народних іграшок у всьому світі – ляльки як матеріального об’єкта та образу-символу людини. Висвітлено значення образних іграшок у розвитку самосвідомості дитини та діалогічності спілкування. Підкреслено важливість вивчення редукованого спілкування та емоційного ставлення до уявного компаньйону в ігрових та побутових ситуаціях. Визначено основні позиції та переважаючі форми взаємодії з ляльками. Окрема увага приділена автором впливу на психіку дитини зовнішнього вигляду ляльки, текстури матеріалу, з якого вона зроблена, її пропорцій та характерологічної заданості. Висвітлено особливості підбору народних іграшок загалом і ляльки, зокрема, відповідно до вікових особливостей дитини. В статті наголошується на надзвичайно широкому функціональному призначенні народної іграшки, як одного із дієвих засобів естетичного, фізичного і розумового розвитку дітей, духовного чинника пізнання довкілля. Вказується на можливість стимулювання й оптимізації психічного розвитку дитини через народну іграшку та завдяки реалізації її культурологічної, розвиваючої, виховної, психотерапевтичної функції, функцій соціалізації, самопізнання та оберегу.

Ключові слова: народна іграшка, лялька, образ-символ, культура, редуковане спілкування, уявний компаньйон, гра, ігрова роль.

 

УДК 159. 923

В.Л. Щербина

Соціалізаційні орієнтації сучасної студентської молоді: культурно-типологічний підхід

У статті досліджується актуальна проблема, що полягає у суперечності між сучасним станом знання про процеси соціалізації (сформованого за доби моноукладного індустріального суспільства), з одного боку, та, з іншого – потребою вирішення психологічних, педагогічних дослідницьких і практичних завдань, обумовлених переходом до багатоукладного суспільства. Автором запропоновано підхід до аналізу процесів соціалізації та становлення цілісної особистості в умовах сучасності, що спирається на концепцію культурної багатоукладності сучасного суспільства. Представлено результати емпіричного соціально-психологічного дослідження процесів соціалізації студентської молоді, проведеного на засадах такого підходу в 2014- 2015 рр. науковцями факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Виявлено два виміри детермінант цілісності соціалізаційних процесів – культурно-типологічний та психо-соціальний. З’ясовано, що у першому вимірі цілісність особистості детермінується наявністю в індивіда типової ціннісної орієнтації відповідно до одного з культурних укладів (традиційний, модерністський і постмодерністський), а у другому –специфікою типів соціально-психологічного усвідомлення цілісності власної особистості (тотальний, партитивний та гармонійний). Описано багатомірний простір соціалізації як такий, в якому присутні три ядра соціалізації, орієнтованої на різні культурні уклади. Зроблено висновок, що студентство більшою мірою орієнтоване на цінності традиційного або модерного типу. Виявлено, що ступінь відмінності у тлумаченні смислового наповнення цінностей між представни- ками різних культурно типових орієнтацій змінюється в залежності від сфери соціалізації. Ця ступінь найбільш консенсусна щодо публічних інституцій (демократія) та зростає у наближенні до сфери приватних (сім’я, особисте життя та самореалізація) аспектів соціалізації.

Ключові слова: цілісність особистості, соціалізація, культурний уклад, багатоукладне суспільство, ціннісні орієнтації особистості.

 

УДК3.7.015.31–057.87

C.П. Яланська, В.В. Оніпко

Стимулювання творчої активності студентів педагогічних ВНЗ

Стимулювання творчої активності особистості належить до найактуальніших проблем суспільного життя і потребує глибокого наукового обґрунтування психологічної сутності чинників цього процесу. Питання розвитку творчої особистості є провідним у галузі розвитку національної вищої освіти, а саме: Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті, Концепції наукової, науково-технічної та інноваційної політики в системі вищої освіти України, Концепції національно-патріотичного виховання молоді та ін. У наукових джерелах творчість визначається як діяльність, кінцевим результатом якої є створення якісно іншого продукту, що вирізняється неповторністю, оригінальністю та суспільно-історичною унікальністю. Творчу активність ми розглядаємо як ефект розвитку творчої компетентності майбутнього вчителя, оскільки вважаємо, що поняття творчості можна розглядати як педагогічну взаємодію, що забезпечує створення нових оригінальних продуктів навчально-пізнавальної діяльності, вміння діяти в нових педагогічних ситуаціях. Вважаємо, що результат розвитку педагогічної творчості майбутніх учителів обов’язково передбачає зовнішній (навчальний продукт) та внутрішній (життєтворчість, саморозвиток) аспекти. Особиста творча діяльність учителя є незамінною в збудженні творчої активності учнів. Отримані результати теоретичної та експериментальної роботи підтвердили можливість сприяння розвитку творчої активності майбутніх учителів в умовах навчально-виховного процесу вищого навчального закладу шляхом упровадження авторської програми розвитку творчої компетентності. Авторський навчальний посібник «Психологія творчості» може бути путівником зі стимулювання творчої активності студентів педагогічних вишів.

Ключові слова: стимулювання, творча активність, студент, майбутній учитель, педагогічна творчість, творча компетентність, психологічні умови.

 

УДК 159.923.2:159.924.7:316.6

О.Ф. Яцина

Самореферентність дискурсивної ідентичності

У статті порушуються питання, пов’язані з проблематизацією ідентичності в умовах постмодерної реальності. Проблема ідентичності як дискурсивного утворення постмодерної реальності досліджується, виходячи із твердження про існування поліфонії ідентичностей на фоні соціальних змін. Проаналізовано положення теоретиків постмодерну про фрагментованість суб’єкта і дискурсивну природу ідентичності. Розглянуто положення про дискурс як спосіб буття соціальних інститутів. Результати теоретичного аналізу засвідчують, що феномен дискурсивної ідентичності спрямований на розуміння соціального як дискурсивної конструкції. Певний дискурс конструює певну дискурсивну ідентичність, що відповідає змісту дискурсу. Входження фрагментарності в життя сучасного суспільства виявляється в тому, що індивід вивільняється від штучності будь-яких стереотипів, феноменологічної редукції в цілому і прагне жити тим життям, що конструює. Індивід більше переймається цінностями приватного життя, індивідуальними правами на автономність, приватність. Досліджено, що здійснюючи певні індивідуальні і соціальні дії, індивід у такий спосіб здійснює пошук своєї ідентичності, він намагається дивитися на світ очима Іншого, і істина з цієї точки зору втрачає свою однозначність і набуває мозаїчності й поліфонічності. Розглядається ідея про ідентичність як самореферентне дискурсивне утворення як таке, що саме до себе визначає відношення значимості і здатність до самовизначення, самопізнання, самотворення, самовідтворення і самоздійснення. Зроблено висновок, що завдяки своїм характеристикам самореферентна ідентичність здатна не тільки конструювати себе в контекстах різних дискурсів, а й впливати на соціальні інститути, легітимізуючи у вигляді різних соціально-психологічних практик, різні способи життя, що розкривають інші способи соціального існування. У подальшому передбачається виявлення механізмів забезпечення самореферентності ідентичності на прикладі різних практик шлюбно-сімейного партнерства і батьківства.

Ключові слова: трансформаційні суспільні процеси, фрагментарність, дискурс, ідентичність, практика, рефлексія, індивідуальний смисл, проблематизація, самореферентність.[:en]Issue 30

UDC 159.923

S.D. Maksymenko

Associative and reflex theory of education by N.O. Menchynska

It is stated by the author of the article that the central problem of researches of the laboratory of N.O. Menchynska is the issue concerning the features of «ability to learning», defined as the ability to master knowledge and ways of learning. It is shown that the property of «ability to learning», according to N.O. Menchynska and her coworkers, is dynamic. It is shown that N.O. Menchynska considered fundamentally important in the development of a typology of students in the education process the indicators characterizing not only intelligence, but also other aspects of personality (firstly – motivation). It is established that educational experiment in the works of N.M. Menchynska and her coworkers, doesn’t have projecting and prognostic functions. It is proved that basic research strategy consisted in finding existing drawbacks of school education in the process of ascertaining experiment, identifying a series of educational experimentations the most effective way to address the shortcomings and build on this basis the guidelines that complement or modify the traditional method. It is established that the theory of stage formation of mental actions and the concept of educational activities that implemented the activity approach to training and were based on the identified psychological models, suffered criticism from N.O. Menchynska and her coworkers.

Key words: associative and reflex theory of education, ability to studying, educational experiment, activity approach, educational goals, pupils, mental activity, individual differences.

 

UDC 331.56:334.72:005.332.4

O.I. Alieksieieva

Psychological development tools of competitiveness of educational organizations’ managerial staff

The study presents the results of psychological support of competitiveness development among managerial personnel of state educational organizations. The system of psychological support managerial personnel’s competitiveness of state educational establishments is identified. It is established that the system of psychological support of personnel’s competitiveness includes a number of structural elements: they are theoretical, diagnostic, practical tools. It is stated that the model of competitiveness of administrative staff of state organizations includes: 1) unit of educational-based characteristics; 2) management-based unit; 3) special competitive unit that has two subgroups of characteristics; 4) unit of «Psychological culture of personality’s competitiveness». It is found that for the diagnosing of competitiveness of state organizations’ administrative staff it is reasonably to apply an appropriate diagnostic tool «Managerial staff’s competitiveness in state organizations». In order to study the readiness to performing working duties it is stated to use the system of psychological methods of choosing managerial personnel of state educational establishments. Psychological support of managerial staff’s competitiveness of state educational establishments is realized by developing and implementing individualized programs of self-development of their own competitiveness and realization of the special training program on developing effective types of managerial staff competitiveness of state educational establishments. It is stated that training program «Development of administrative staff’s competitiveness of state educational organizations» contributes to the practical development of competitiveness. The practical significance of the study is in implementing obtained results, which can be applied in training of reserve managerial and administrative staff of state educational organizations as well as practicing psychologists to provide psychological support of managerial staff’s competitiveness of the state educational establishments.

Key words: competitiveness, managerial personnel, state educational organization, psychological support, training programmes.

 

UDC 159.942

I.V. Ananova

Testing method of unconstructive experiencing the feeling of guilt

The article proposes new psychodiagnostic technique, which is directed on the measuring of unconstructive experiencing the feeling of guilt. The results of psychometric test of constructed method are presented in the article. It was analyzed the elaboration of a problem of guilt in the foreign and domestic psychology. It is illustrated, that there is a shortage of diagnostic tools aimed at identifying non-constructive aspects of guilt and the necessity of creating a new questionnaire is reasoned. The relevant maintenance of the measured phenomenon of «unconstructive experiencing the feeling of guilt» is outlined. This phenomenon is determined by actualization of conflict senses, excessive concentration in the experience of guilt in the area of attitude to oneself, activation of mechanisms of psychological protection and the concentration of the protective process in the area of attitude to oneself and interaction with others, inability to correct the situation in the area of action and the use of specific protective ways of behavior for the guilt. It is empirically proved that the constructed questionnaire is a valid and reliable tool for the detection of non-constructive aspects of the experiencing the feeling of guilt and measuring the propensity to experience guilt in an unconstructive way. According to the results of the statistical test, satisfactory indicators of reliability, diagnostic discriminative ability of the method were determined and also test standards were established. The criteria for validation are selected and justified, and an informative, diagnostic and convergent validity of the constructed method is proved, that allowed us to describe a construct, empirically determine the features of the measured property. The scales of the constructed questionnaire are established and identified («expectation of punishment», «interest to others», «demanding for themselves», «focus on normative» and «regret»), which reflect a certain way of behavior or attitude in the process of experiencing the guilt.

Key words: the feeling of guilt, unconstructive experiencing the feeling of guilt, psychodiagnostic instructions, psychometric indicators, validity of the method, validation criteria, psychodiagnostic possibilities.

 

UDC 004.77 – 042.72 – 053.6

N.M. Atamanchuk

Internet dependence and adolescents’ mechanisms of psychological defense

The article is devoted to research the actual problem of adolescents’ Internet addiction and manifestation of adolescents’ defense mechanisms. The psychological foundations of the concepts of «dependence», «Internet dependence», «defense mechanisms» are revealed. In the course of empirical research among studied adolescents we found: ordinary Internet users, Internet users who have problems and dependent Internet users. It’s established that each of these groups are characterized by some defense mechanisms (repression, denial, rationalization, projection). We have found that the group of investigated persons (ordinary internet users) is exposed such defense mechanism as a denial. Internet users with problems have such leading types of protection as rationalization, denial and displacement. The group of investigated persons (addicted internet users) is exposed projection as one of the types of defense mechanisms. During the conducted empirical study we have found that all the free time of dependent Internet users takes computer. The teenager who voluntarily chained the computer, has the problems with reality. The social adaptation is violated, it is difficult for him to find a common language and a common themes with other people. While ordinary Internet users do not spend a lot of time wandering through the pages of different websites. These adolescents use the Internet as an auxiliary source to find information. Sometimes they use the network for unloading or rest, i.e. viewing video or pictures, online games with logical content without protagonist, and it’s need to add an object, or look for lost and others. Their communication is real, not virtual, i.e. they do not communicate via social networks. These adolescents spend their free time with friends or read some science or fiction, attend various sections, to enrich their worldview.

Key words: Internet dependence, ordinary Internet users, problematic Internet users, dependence Internet users, mechanisms of psychological defense, repression, denial, rationalization, projection.

 

UDC 159.9.072.433: 159.922.8

O.O. Bantysheva

Peculiarities and factors of emotional intelligence in juveniles

The article discusses the results of the empirical investigation of the factors of emotional intelligence in juveniles. It was discovered that juveniles had low rate of emotional intelligence as more than ninety percent of all respondents had low or middle level of it. Factors were investigated which belonged to gender and age, as well as social and demographic factors, which, according to a number of scientific publications, could influence the development of emotional intelligence, namely, age, gender, future specialty chosen for studying (psychologists, engineers, lawyers, historians); family composition (complete, incomplete; availability, gender and the birth order of siblings); birth place (city, village, urban-type settlement); parents’ education (secondary, higher, scientific degree). It was revealed that male juveniles in general had more developed emotional intelligence than female ones, owing significantly to their ability to manage emotions; herewith this ability increases with age. It was found (on a tendency level) that juveniles who studied technical subjects had lower levels of emotional intelligence. It is noteworthy that psychology students could manage their emotions worse than students of other specialties. It was concluded that generally neither family composition nor parents’ education gave any statistically significant differences in the levels of emotional intelligence. The only exception was the rate of self-motivation depending on the sibling gender. The highest level of emotional intelligence in general and of self-motivation in particular was found in siblings of the opposite gender. It was analyzed how some aspects of emotional intelligence showed themselves depending on the birth place. In particular, the emotional knowledge of those under study who was born in urban-type settlements was higher than that of village-born juveniles. Further investigation of the peculiarities of emotional intelligence in juveniles having propensity towards victim behavior was recognized as desirable.

Key words: emotional intelligence, juveniles, factors of emotional intelligence, emotional knowledge, managing emotions, self-motivation, empathy, ability to recognize emotions of other people, victim behavior.

 

UDC 37.015.31:17.022.1]: 37(477)(092)

D.M. Bodnar

The genesis of views on issues of moral education of Ukrainian youth in the pedagogical heritage of O.R. Mazur kevych

The article describes the genesis of views on issues of moral education of Ukrainian youth in pedagogical heritage of the outstanding Ukrainian scientist of the twentieth century, teacher, trainer Oleksandr Romanovych Mazurkevych (1913-1995). The years of active work of O.R.Mazurkevych were in the Soviet period in the history of Ukraine, when a leading role in the formation of Ukrainian scientific thought played the Communist Party of the country and the person of its first leader. The results of the analysis of scientific and pedagogical works of the scientist of this period indicate the unconditional influence on his views concerning the education of growing generation, in particular, moral and aesthetic, political factor. The author emphasizes the need for education of party spirit and teaching school subjects, such as literature, based on the decisions of party congresses, the program of the CPSU, «the Leninist line of artistic development of the society». At the same time, he makes a number of valuable methodological advice concerning the organization of moral education of pupils at lessons of literature. He considers the task of literature to be in the education of a man, in love with the work, a man of great inner beauty, lofty ideals. To carry out all these tasks, according to O.R.Mazurkevych we need teachers, especially teachers of literature. In addition, the scientist emphasizes the need to use at the lessons of the literature the invaluable spiritual values, which have been accumulated with the talent and intelligence of Ukrainian and other peoples of the world for centuries. Here we can see the transformation of scientist’s views on questions of training and education of pupils at lessons of literature. In the first years of Ukrainian independence O.R. Mazurkevych had an opportunity freely without political pressure from the ruling circles to express his thoughts about the role of literature in the moral education of the young man into a truly national school. He emphasized that the school is the main place of establishment and development of the spiritual foundations of the people, and the means is a native word.

Key words: O.R. Mazurkevych, pedagogical heritage, modernity, education, moral education, literature, Ukrainian literature, pupils.

 

UDC 159.92.378:036.37.09

O.V. Briukhovetska

Psychological characteristics of the management tolerance proper as a component of professional tolerance of heads of secondary educational institutions

The article presents the content and structure of the profession-relevant tolerance of heads of secondary educational institutions which comprises three interrelated components – the management tolerance proper, the pedagogical collective interaction tolerance, and the self-tolerance. The author gives a definition of the management tolerance proper as a component of the profession-relevant tolerance of heads of secondary educational institutions. The management tolerance proper of heads of secondary educational institutions includes the tolerance to uncertainty in managerial activities, the tolerance to changes in managerial activities, and the job stress tolerance. The article discusses the results of the empirical investigation into the levels of the three components of the management tolerance proper of heads of secondary educational institutions: the tolerance to uncertainty in managerial activities, the tolerance to changes in managerial activities, and the job stress tolerance. The investigation found low levels of the management tolerance proper being a key component the profession-relevant tolerance of heads of secondary educational institutions. The author makes a conclusion about the necessity of development of the management tolerance proper as an important component of the profession-relevant tolerance of heads of secondary educational institutions which can be effectively done in the system of postgraduate education by means of a special training.

Key words: professional tolerance of heads of secondary educational institutions, management tolerance proper, tolerance to uncertainty in managerial activities, tolerance to changes in managerial activities, job stress tolerance.

 

UDC 159.925 : 159.954

Y.Z. Vasylkevych

A display of gender differences in the structure of creativity of schoolchildren

In the article a theoretical substantiation and empiric research of features of gender differences is given in the structure of creativity of personality. It is noted that the problem of sexual differences of creative potential of personality does not have a synonymous decision, in researches on creativity by the criteria of sex an accent is put on sexual differences rather than on sexual similarity. Two approaches in researches of creativity in connection with the sex are distinguished: orientations on sexual differences and on sexual similarity. Comparing the indexes of creativity of women and men mainly sexual similarity appears. Sexual differences appear by the criterion of character of interrelations of variables for women and men separately. It is emphasized, that one should examine information about sexual differences rather than as a certificate of sexual similarity, as differences between sexes are expressed an insignificant measure, although cited data in behalf of statistical meaningfulness of such differences is presented. The empiric study of features of sexual differences in the structure of schoolchildren’s creativity is realized using the test of E. Torrens (verbal and nonverbal batteries). It is concluded, that the models of gifted boys and girls are matched, however the indexes of structural types of verbal and figured creativity of girls are higher: girls have better developed verbal creativity and considerably higher indexes of «Elaboration», «Name», «Resistance of fastening» of figured creativity. The research proved that girls are better able to develop ideas, complement them with plenty of details. The girls have better developed capacity to fi gured information transformation in a verbal form, they give more abstract names to the pictures. Girls are not able to keep the stereotypes and «to stay opened» for various information for a long time.

Key words: verbal and nonverbal creativity, structural type of creativity, sex, gender, intersexual differences and similarity.

 

UDC 316.62 – 058.836: 316.356.2

H.S. Venher

A comparative analysis of the quality of family life in the traditional and distant families

The comparative analysis of the characteristics of quality of family life in the traditional and distant families was done and the following trends were found. Two institutes of a family were studied, in particular, traditional and distant. There have been shown the experimental methods by which peculiarities of a quality of family life in the traditional and distant families are studied. It is stated that family adaptation as family cohesion is characterized by gender nonspecificity. That is, as in traditional and distant families men statistically meaningful do not differ from women according to the parameters of family adaptation. It is noted that the distant family may be considered potentially disadapted because of its structural and quantitative structure is variable in the term and it carries certain risks. It is established that the level of marriage satisfaction does not depend on the type of family and demonstrates the poverty of families under research. The obtained data indicate the following trends: in distant families, more common is a patriarchal model: man is a raiser, woman is a housewife. This model represents the regulatory conditions of female subordination, characteristic for the traditional gender culture. The prolonged staying of members of the families at a distance from one another forms in men firm belief that their spouses need to perform traditionally established role of a «housewife», «mother». It is found that in the traditional family the woman is trying to take leadership in shaping the function hierarchy relationships, setting limits on behavior and chooses incentives and penalties. It is concluded that in the case of families whose members are on different causes at a distance from one another, the violation of the interpersonal component of family system functioning takes place, undergoing transformation and greater role is related to the interaction. It is noted that economic needs are more relevant to members of the temporary single-parent families, as part of earner takes in such families of higher hierarchical position than in traditional families.

Key words: distant family, temporarily incomplete family, the level of satisfaction of marriage, traditional family, gender inequality, family adaptation, role relationship, gender culture, family roles.

 

UDC 159.9.07: 377.1

N.І. Voloshko

Psychosomatic illnesses as a result of influence of negative psychological factors

The article is devoted to the analysis of negative psychological factors which predetermine development of certain psychosomatic illnesses. It is envisaged specific intraconflictal feelings appropriate to people with different psychosomatic illnesses, such as: arterial hypertension; ulcerous illness; bronchial asthma; diabetes mellitus; neurodermatitises; rheumatoid arthritis; endocrine illnesses. The author have analyzed and generalized basic theories of development of psychosomatic illnesses, such as: psychophysiological «theory of specificity» of F. Аleksander, conception of «convertion hysteria» of Z. Freud, theory of «desomatizations and resomatizations» of М. Schur, «neurochemical theory» of H. Selye, theory of «initial (base) disorders» of М. Balint, theory of «cerebral origin of psychosomatic illnesses» of К.М. Bykov. There were outlined 3 basic factors, which predetermine development of psychosomatic illnesses, such as: presence of specific intrapersonal conflicts of people with certain psychosomatic illnesses; vulnerability of certain organs (innate or purchased early); stress situation-accelerating, which influences on a patient. It is found out that a person with specific vulnerability of an organ and certain intraconflictal experiencing will become ill by corresponding psychosomatic illnesses only in that case, when the casual turn of events in his life is mobilized by his central conflict, resulting in destruction of psychical defence of organism; if a corresponding stress situation will not arise up, in spite of physiological vulnerability of organ and intraconflictal tendency, a person can never become ill of that illness to which he is inclined psychologically and organically.

Key words: psychosomatic illnesses, specific intraconflictal experiencing, physiological vulnerability of organs, stress situation.

 

UDC 159.99

H.O. Hulko

Prevention of personality neuroticism in the situation of achievement

In the article the problem of personality’s anxiety and its consequences for highly motivated senior pupils, who are in homogeneous group of abilities is describes. Observations have determined that students, who were in a homogeneous team by successfullness, showed neurosis features – they quite sharply reacted to estimates of the work, trying to outdo each other in quite harsh conditions, couldn’t understanding each other and make concessions, it was evident that young people trying to achieve the goal – to get the highest score by any means. The basic factors of personality neuroticism in the situation of achievements were investigated: the tendency of motivation of achievement, anxiety level, neurotic personality traits, probability of neurosis appearing. The author’s training of prevention of neurotic personality properties in situations of achievement, aimed to fostering prevention of stress and developing of individually oriented achievement motivation was presented. The results of the training testing – diagnostics of anxiety, achievement motivation, the probability of neurosis and neurotic personality properties were analyzed. It was proved, that this training helped teach children how to react to life situations, stress, control and express their emotions, to build business in order to achieve success in any activity, effectively allocate time and develop themselves. In conclusion the author states that after a formative influence number of students has increased, who have tendency to be successful, medium and low anxiety, low probability of neurosis. So we can say that this training is an effective means of preventing and dealing with the appearance of neurotic symptoms and personality traits and can be used by psychologists of general educational institutions to form individually oriented motivation of students’ achievement. The problems presented in the article generate interest of psychologists and can be recommended to specialists in this sphere.

Key words: motivation of achievement, «achievement syndrome», situation of achievement, anxiety, individual neurotic properties, prevention, formative influence, diagnostics.

 

UDC 159.9.072

T.V. Danylchenko

Empirical structure of subjective social well-being

In article results of empirical research of subjective social well-being are reflected. It is considered as individual experience of positive social functioning which reflects degree of satisfaction of social needs and realization of expectations. During research (686 respondents) it is revealed that the optimal result is the five-factorial model by confirmatory the factorial analysis. The first factor «Social visibility» characterizes a role of the person as the agent of social relations at different levels and reflects an estimation of the social importance of the person. Respondents are focused on a near relationship, the big social systems are not presented. The second factor «Social distance» describes experience by the person of alienation in social relations of different level and reflects presence of the negative emotional conditions connected with unsatisfactory social relations. Social coherence has not been allocated as complete positive experience. The third factor «Good relations with close people» reflects positive representations about family and friendly relations. The given factor included parameters of social support. The fourth factor «Social approval» describes perception the person of reactions associated with own achievements. Key parameter is the respect as an external recognition of the status. The fifth factor «Positive social representations» fixes presence of positive social beliefs about other people (their trust, kindness, honesty). Judgments about the positive future of the big social systems were not included into the given factor. Results of research testify that subjective social well-being is considered by respondents from the point of view of the nearest social communications (the characteristic of interpersonal relations). Features of the big social systems are not a basis for forming of judgments about own social wellbeing. The further work will consist in working out and validation the test which will measure level of subjective social well-being.

Key words: subjective social well-being, social visibility, social approval, social distance, confirmatory factor analysis.

 

UDC 371.134:159.9

N.V. Dmeterko

Barriers of reflective thinking and leveling by means of deep correction

The representation problem of reflective thinking in scientific sources is analyzed. That reflexive thinking view in terms of external conditionality content and objectives of the activity is established. It is concluded that the problem was a barrier reflective thinking in general put in some studies but not identified specific ways to solve it. The phenomenon of reflective thinking was revealed from the standpoint of psychodynamic approach, developed in researches of academician of NAPS of Ukraine T.S. Yatsenko. It is shown the effect of psychological protection as barriers of reflective thinking and their deep roots. The problem of subjectivity (distortion) of mental reflection is considered. The new direction of development of reflective thinking problems is defined due to the leveling of cognitive distortions caused by the influence of psychological defenses. A number of theoretical psychodynamic paradigm principles are revealed, they are fundamental to development of problems of reflexive thinking: patterns of integrated mental functioning in unity while asymmetry conscious and unconscious areas presenting «Model of internal dynamics of mind»; systematic action of psychological defenses (basal and situational). The category of internal contradictions of psyche is introduced in the scientific research, it defines a new view of the «problem» as a central category of the psychology of thinking and focuses on the psychological defense as a way to solve it. The organizational and methodological bases of deep psychocorrection according to the method ASPP in terms of their effect on leveling psychological defenses is solved, in particular, the principles of the organization; management of mental activity of a person under the laws of positive disintegration and secondary integration.

Key words: reflexive thinking, psychodynamic theory, deep psychological correction, the phenomenon of mental, psychological defense, oedipal dependence, cognitive distortions, positive disintegrations and integrations.

 

UDC 159.973: 159.922.1

M.O. Dubovyk

Factors related with behavioral displays of sexuality of adolescents and adults with autism spectrum disorders

The article is devoted to the problem of sexuality of individuals with autism spectrum disorders. It gives a review of the factors related with behavioral displays of sexuality of adolescents and adults with autism. The theoretical analysis of causes that may provoke inappropriate sexual behavior of individuals with ASD is given. The author stresses on the role of the essential characteristics of autism in development of such problems as lack and inadequacy of knowledge in sexual sphere, as well as difficulties in differentiating acceptable and unacceptable behavior. The hypothesis about correlations between the intelligence level, severity of the core symptoms of autism, the level of social functioning, different parenting styles, and behavioral displays of sexuality of individuals with ASD is checked in current research. The factor of diagnosis showed a great impact: individuals with ASD and their peers without developmental disorders were found to be significantly different at the severity of problem sexual behavior. The current study reveals that higher levels of social functioning and sexual education of adolescents and adults with ASD are related to more adequate sexual behavior. The intelligence level and severity of the core symptoms of autism didn’t show significant correlations with displays of sexual behavior of individuals with autism spectrum disorders. The relation between different parenting styles in families with individuals with ASD and the severity of problem sexual behavior was also illustrated in the research. In conclusion, the author notes the importance of factors of diagnosis, level of socialization and parenting strategies for the functioning of sexual sphere of adolescents and adults with ASD.

Key words: autism spectrum disorders, sexuality, sexual behavior, social functioning, parenting styles of education, the core symptoms of autism, sexual education, intelligence level.

 

UDC 159.9.072.433

О.О. Dudnik

Valuable aspect of professional self-determination of boarding schools graduates

The article deals with results of the empirical study the valuable aspect of professional self-determination of boarding schools graduates. The quantitative indicators of value orientations of boarding school graduates and graduates from secondary schools are envisaged in the context of professional self-determination. The results of the factor analysis of boarding schools graduates’ value orientations are presented. The controversial character of value orientations of boarding school graduates is found in the context of professional selfdetermination: the lack of value of work in combination with high value of comfortable life and entertainment. As a result of disperse analysis the features of the factors of boarding school graduates’ value orientations were revealed in the comparison with graduates from secondary schools. It is proved that there is insufficient value of work for graduates from boarding schools, especially for girls, while for boys the value of work is quite high. It is found that factors «Knowledge» and «Productivity» are of great importance for graduates of boarding schools, regardless of sex, than graduates of secondary schools. Instead, the factor «Social activity» is of higher importance for graduates of secondary schools, especially for girls. The reasonability of the development and testing of psychological and pedagogical support of boarding schools graduates’ professional self-determination is admitted.

Key words: professional self-determination of the personality, graduates of boarding schools, value orientations, social activity, value of work

 

UDC 159.925 – 057.87

N.M. Zabolotna

The cognitive style «informative surveying of flexibility-constriction» as a part of educational providing process in a student group

The work envisages some peculiarities of the origin and current condition of the research of the distinctive psychological facet of cognitive activity. Special attention is paid to phenomenology of style formation of a person’s psychical reality. The theoretical background of methodological approaches of cognitive style providing educational process of a person is considered as well. The idea of formation of «cognitive style» is analyzed from the point of view of M.O. Holodna. Ambiguity of interrelations of cognitive-style evolution with psychical formations as well as stability of cognitive-style characteristics are the subject matter of the research either. The condition of the studies of cognitive styles in Ukrainian psychology is presented. Psychological description of the cognitive style «informative surveying of flexibility-constriction» and J. Ridley Stroop’s me thods of study of «verbal and colour interferences» for the research of it are given in details. The ways J. Ridley Stroop arranged his study and interpreted the effect of interference in the test are considered. The outcome of empiric study of concatenation of cognitive style «informative surveying of flexibility-constriction» and successful educational activity of students are presented. The research came up with the supposition the pole of constriction is relevant to slow academic progress. Introduction of more profound professional content in educational process results in the increase of the number of «flexible» students (besides, there are more «flexible» senior students than juniors). Potential of modern research of the kind is proved, in particular it refers to the impact of cognitive style on academic success and effect of educational activity.

Key words: style, cognitive style, «informative surveying of flexibility-constriction», intelligence, mental activity, interference effect, J. Ridley Stroop’s verbal-colour test, success of educational activity.

 

UDC 159.9:340.63

N.V. Zaviazkina

The formation of the concept «limited responsibility» in a historical context

This article is devoted to the problems of the effective using of limited responsibility, due to the specification at the intersection of science concepts. In the focus of the article there is the question of necessity of recognizing the psychological criterion of limited responsibility as one of the dominant factors in the cause-effect chain of implemented illegitimate action. The relevance of this issue consists of the ambiguity concepts in a historical context, the lack of a clear position according to this problem in the domestic and foreign studies, the possible legal consequences. It is proved that criminal and legal categories of responsibility, diminished responsibility and limited responsibility closely intertwine with categories of psychology, judicial psychiatry, and philosophy. The solution of problems of responsibility, diminished responsibility and limited responsibility is complex and it is possible only on a joint of sciences, with broad application of knowledge of scientific different areas. As in justification of any new scientific and practical concept, especially such which’s on crossing of branches, it is necessary to analyze the existing perspective for the entire period of existence there’s clear a timeliness of the psychological analysis of this problem in a historical context. The conclusion is drawn that introduction to the new criminal legislation of Ukraine of standard of limited responsibility caused carrying out numerous researches in various areas and became one of the main achievements of modern lawmaking which induces juridical areas of sciences (psychology, psychiatry, law) to thorough development of this problem for the purpose of improvement of a standard and legal regulation of judicial and expert activities.

Key words: limited responsibility, psychology, historical view, legislation, expertise, intelligence, will.

 

UDC 159.922.7

V.I. Zorina

A developing program of teenager’s personal development, conditioned by the influence of the ideal image of an adult

The article reveals the essence of the concept «the ideal image of the adult as a factor of personal development» – personalized system structure that reflects the view of a teenager about perfect oneself over time. The contents and components of an ideal image of the adult as a factor of personal development are distinguished: Mereal, Me-ideal, a Real adult and an Ideal adult. We justified the application of different ways of self-description method (leading in our study): semantic differential, diagnostic techniques of interpersonal relationships, compositions. Empirical four-factor model of an ideal image of adult is presented. It is noted that the ideology of developing program was based on the results of the experiment: on the basis of empirically discovered structure of participant’s notion about themselves and about the ideal image, supplemented by information about identification with significant social figures (SSST) and the content of Me-concept (DHS). The strong-willed, communicative and emotional aspects are highlighted in the developmental program. The developmental program of personal development of the adolescent, conditioned by the influence of the ideal adult is described. The evaluation of the effectiveness of educational program is presented. It is determined that the most effective it will be during the crisis of personal growth, signs of which were found at nine-grade children. It is noted that the quantity of students who were able to articulate their position in life has statistically significantly increased; the imagination of the future has became more realistic and integrated for almost half of the participants of developing programs. It is stated that the program, which was developed and tested in our scientific study can be recommended for pupils of secondary schools and other educational institutions.

Key words: ideal image of an adult as a factor of teenager’s personal development, empirical four-factor model of the ideal image of an adult, ideal and real adult, method of self-description, developing program of teenager’s personal development.

 

UDC 159.923.5

A.O. Ivanchenko

Advantages of the creative life-orientation in the psychosomatic and bioenergetic aspects

This article reveals the positive creative life-orientation impact (abbreviated as creative l-o) on the person’s somatic physiology and psycho energy. The creativity is considered as a vital self-organizing dynamic orientation. It is shown that a spiritual development and a linguistic-block removing catalyze the creative disclosure, all of that in totality leads to the life optimism and the psycho-somatic normalization. The positive self-appraisal, the ability for appropriate identification in the society, the successful life self-organization and the energetically balanced organism state (like an index of the health exponent) have been locked in. A dual nature of the creative l-o has been disclosed: initially it appears as a condition of the vital strategy formation, spiritual development, health stabilization and construction of the positive algorithm existence; at a later stage, it appears as a result, i.e., a person takes it as the main future life perspective when the projection to strengthening the spirituality stimulates the creative l-o at that, and vice versa, the manifestation of creative l-o extends the spirituality range; furthermore, various ancient Oriental (self-) renewal arts may substantially improve the psychosomatic status. It has been justified that the aura of all biological creatures represents both a protective capsule from any external damage and a mechanism of their energy exchange with the environment. It is shown that the ancient Oriental arts of the psycho physiological health renewal (including the Reiki system) are the complementary ways which positively affect the human body and person’s existence. For the first time, the scientific grounds of the Reiki doctrine and system, of the application techniques and the psycho philosophical basis of the Reiki system were given (as to the positive impact of this system on the regenerative body processes).

Key words: psycho-soma and physiology, creativity, mutual energetic circulation, vital self-organization, (self-)renewal system of the organism – Reiki.

 

UDC 378.147=20:614.252-057.875

I.P. Kaminska

Qualitative indexes of deontological culture formation dynamics in English teaching conditions

In the article, there is analysis and evaluation of effective implementing the program which was designed to form deontological culture in future doctors by means of foreign language. The program was carried out through comparative analysis with the results of reference group researched by methods of primary and secondary mathematical statistics. The qualitative indexes of deontological culture formation level dynamics under the conditions of English language teaching are defined. The research of changes on the level of cognitive component of deontological structure has been done, carried out by means of conversations and interviews. The data of intellectual knowledge of future doctors before and after the experiment was compared and displayed in percentage. There are displayed changes in level of students’ empathic abilities after the complex of training exercises at the English lessons. There are also described changes in indexes of average level of students’ empathy. There are found out and displayed the indexes of emotional intellect level and behavior type in the professional activities of future doctor, which allowed to find out emotional and valuable components of deontological culture of the respondents. There is a comparison of emotional intellect level indexes before and after the training study. There is the analysis of dyna mics of changes in terminal values in forming deontological culture by means of English language teaching. Besides, there is the analysis of approbation results of experimental developing training at English lessons. These data are generalized, and their results are displayed as a diagram. There is shown a comparative view of forming communicative and organizational skills as components of deontological culture after the developing training in English language. There is an empirical fixation of dynamics in changes of future doctors’ psychology of personality, partially intellectual, willing, emotional and activity.

Key words: deontological culture, medical student, emotional and valuable component, cognitive component, connotative component, methods of psychological diagnostics, English language training.

 

UDC 316.61

I.V. Kakhno

Future doctor’s personal formation in medical higher educational institution

The author focuses on the personal formation of the future doctor in a medical higher institution. It is noted that the main means of the above-mentioned problem implementation is a personality-oriented psychological and pedagogical technologies in the center of which there is a unique integrated personality who seeks to maximize the realization of his opportunities and is open to the perception of a new experience as well capable of conscious and responsible choices in different situations. The future doctor must have the skills of selfcontrol, positive emotional setting for the implementation of curative activity, readiness for professional and personal growth, activity and mobility to solve clinical problems, substantial margin of special psychological and pedagogical knowledge, ability to replenish them, to develop and to use them creatively in professional activity, and all these must be achieved through successful training. The author discloses the content and essential factors of formation of value and semantic sphere and medical students’ moral and ethical qualities. Personal factors are considered as characteristic components of future doctors professional genesis. There is an urgent necessity in the system of higher education for its modernization, updating of its content and technologies, criteria review for assessing of its quality and effectiveness. Therefore, the author emphasizes on the need to ensure and to implement a specialist model into which professional, creative, spiritual, moral and professional qualities of the person would be integrated. It is stated that medical students’ studying psychological disciplines contributes to their professional formation and personal growth.

Key words: personality, personal formation, personal factors, future doctor, professional training, professional genesis, axiological sphere, mental and ethical features, teaching of psychological disciplines.

 

UDC 159.923.2

L.M. Kobylnik, T.A. Katkova

Psychological support of the process of self-actualization of future specialists

The article deals with the phenomenon of self-actualization, which is considered to be the achievement of the highest degree spiritual development of future professionals (students-psychologists and students-teachers as an example). The technique of psychological support for the process of self-actualization of future specialists’ personalities during their studies at higher educational institutions through the study of the relationship between the process of value orientations and protective mechanisms. Studying the theoretical foundations of self-actualization process provided students with awareness of their individual characteristics, deepened their understanding of themselves and their current status. It is found that students-psychologists have qualities of self-actualization of personality rather than studentsteachers. It is defined the differences in motivational sphere of students, indicating the degree of dissatisfaction with the current life situation, internal conflict. The necessity to identify defense mechanisms that hinder the development of individual students, slowing down the process of selfrealization is proved. The students’ answers on creative tasks are analysed. It is established that they are able to highlight specific qualities that they have, which require further work, aware the obstacles and difficulties in self-actualization of their personality and outline ways of self-improvement. The correlation analysis by the criterion of Cramer-Welch is used. The article outlines ways for further study of the problem of research.

Key words: protective mechanisms, motivational sphere of personality development, self-actualization, value orientations.

 

UDC 159. 923. 2

Y.V. Kovalchuk

Psychological and organizational technology of operational and investigation officers’ professional self-concept development of the state border guard service of Ukraine

The article states that the level of professional operational-investigation unit (OIU) officer’s self-concept development influences the dynamics of their professional development, professional skills improvement, successful admission to professional community. The results of the analysis of recent researches and publications on the development of professional selfconcept have been presented. It has been determined that the prerequisite for professional self-concept development is a comprehensive psychological support of professional activity which corresponds with the conditions of the development process, takes into account the individual characteristics of personality, his internal potential, promotes the implementation of professional self-development program. The author comes to conclusion that one of the most effective means of professional self-concept development is psychological and organizational technology. This technology is designed to ensure self-modification and correction of OIU officers’ behavior. Its main objectives are the following: to promote the development of the participants’ adequate, realistic picture of themselves as professionals (cognitive component); to develop participants’ skills in self-observation and self-programming and to allow to review their thoughts and feelings, to develop self-esteem and readiness to perceive the real self in the professional life (emotional component); to develop the idea of self as a subject of interpersonal, professional interaction, (including conflict one), to correct the OIU officers’ personal problems connected with professional communication, to develop leadership skills, self-confidence, ability for empathy as important characteristics of a professional (behavioral component); to develop the training participants’ skills of mental states self-adjusting (regulatory component). The effectiveness of the proposed psychological and organizational technology has been substantiated.

Key words: psychological and organizational technology, professional self-concept, personality development, conditions, tasks.

 

UDC 378.147+614.253.4

І.L. Kozova

Motivation to educative process of dental students in different systems of present-day education

The article is devoted to elucidation of the state of the motivation sphere of learning activity of students of a Faculty of Dentistry of a medical higher educational institution. It is established that scientists mainly study a change of students’ motivation to study at a higher educational institution as compared with a pupil’s motivation to study and peculiarities of development of learning-andcognitive activity of students in different periods of vocational training. It was performed a comparative analysis of the matter of students’ motives who studied by the traditional education system which dominated before the introduction of a credit module assessment system in medical higher educational institutions and after its introduction. The analysis covered communicative motives, avoidance motives, prestige motives, professional motives, motives of creative self-fulfillment, learning-and-cognitive motives, social motives. It was established that among students who studied by the traditional education system as well as students who studied under conditions of the Bologna credit module system of education prevailed an average level of motivation by the specified constituents. It was detected a small increase of the level of academic motivation and motives of creative self-fulfillment of dental students under conditions of the Bologna credit module system of education; at the same time professional motives remained unchangeable. It is proved that students’ motivation to study the dental science does not come automatically with the introduction of the Bologna credit module system of education. It is emphasized on the existence of psychological and pedagogical task to form the students’ motivation to gain professional knowledge.

Key words: academic motivation, communicative motives, avoidance motives, prestige motives, professional motives, motives of creative selffulfillment, learning-and-cognitive motives, social motives, credit module system of education.

 

UDC 159.923.35:316.612

N.V. Korchakova

Cognitive basis of prosocial behavior development

The article deals with the issue of cognitive basis of prosocial behavior development. It is noted that behavior in favor of other person is multifaceted; its development is dynamic process which involves all aspects of phenomenon. The research of central aspect of prosocial strategy such as cognitive basis is analyzed. Two scientific directions of cognitive structures of prosocialty analysis are outlined in the article, namely studying age genesis of system of notional aspect of mental creations and forming social cognition mechanisms. Domestic and foreign studies which deal with studying content of helping behavior conception and altruist behavior are discussed. The ontogenic aspects of prosocial notions perceiving are demonstrated, the issues of studying of content component of children’s conception, moral knowledge, evaluation opinions, believes are analyzed. Specific attention is paid to studies which observe connection of prosocial behavior with general level of cognitive area development, ability to understand inner world of communication partners, to single out intentions, conditions, desire of other people, to take them into account while choosing own behavior strategies. The analysis of research which is aimed at studying of procedural component of making altruistic decisions, singling out social-cognitive processes which were basis of behavior choice is done in the work. The author argued that the system of children’s ideas about the nature of prosocial behavior is associated with the level of general cognitive development so that it begins to form in preschool age and becomes a coherent system of ideas by the end of childhood. The idea of individual differences presence in social processing of prosocial content information is grounded, as well as features of cognitive operations of social situation decoding.

Key words: prosocial behavior, cognitive processes, prosocial concepts, altruistic conception, model of social cognition, age periods.

 

UDC 159.923.2:159.9-057.875

O.D. Kresan

Psychological aspects of the investigation of students’ realization of life events by psychosemantic methods

The article describes results of investigation of students’ realization of life events by psychosemantic methods. The author analyses main approaches to the problem of consciousness and realization in psychology and comes to conclusion that realization is closely connected with person’s language and speech. In order to realize a life event, its sense and meaning in life, one should put it into words, descriptions and life stories. While creating texts, life stories and narratives a person begins to realize and experience the past life events better and feels relief and alleviation. Empirical study of students’ realization of life events was conducted by a psychosemantic method, semantic differential. The process and results of the research are reported in the article, as well as the results of factor analysis conducted with the respondents. Four factors with the highest total variance percent are found. Scale data is given in a rotated component matrix for all four factors. The scales with the highest and the lowest value are shown. The following factors of students’ realization of life events are distinguished. The factor «Emotional saturation of the event» defines realization of a life event as emotional phenomenon, which has positive and negative effect. The factor «Coping and experience of the event» defines a person’s inner work concerning the event, inner personal aspect of the event for a person, including experience of this event. The factor «Realization, meaningfulness of the event» defines a rational, conscious component of the event, regarded as a conceived and realized one by the respondents. The factor «Spontaneity» describes the event as an unexpected, surprising and instantaneous one. The defined aspects of students’ realization of life events outline a concept of life events in a person’s consciousness as well as help to perceive the nature of person’s consciousness and understand the process of person’s self-development.

Key words: life events, realization, experience, psychosemantic method, semantic differential, factor analysis, emotional saturation of the event, coping with the event, meaningfulness of the event, spontaneity of the event.

 

UDC 316. 614

N.I. Kryvokon

Volunteering as a factor of Ukrainians’ hardiness development

This article analyzes the essential features of national volunteering that has actualized as a society response to the tragic events in Ukraine and an inability to perform properly functions by the relevant state institutions. It is proposed to consider volunteering in the context of citizens’ hardiness and as an essential condition for overcoming difficult and crisis situations in various spheres of life. There is determined that the hardiness development not only makes people more enduring in crisis situations, but also provides «turning on» the certain volitional mechanisms, increases activity, effectiveness, enhances the orientation of the life meanings and humanistic values, creates the foundation for empowerment. Hardiness characteristics and installations can be formed during life, in particular, as a result of support from the social environment, reinforced and fixed by life experience, and act as constituents of personal resources. It is emphasized that people need to be active, indifferent to the situation, develop responsibility, be creative, well-navigate in resource mobilization and methods in the case to improve viability. Actually, volunteering enables such development secure. Moreover, it applies to those who provided support and volunteers. The conclusion is about the need of further study of volunteering in the interactive aspect and about the importance of developing a system of measures that induce people to empowerment and hardiness development.

Key words: volunteering, prosocial activity, hardiness, personality resources in a crisis.

 

UDC 159.947.5

L.I. Kuzio

Theoretical and methodological bases for the research of the parameters of temporal perspective and levels of English learning motivation

The author defines temporal perspective as one of the most important factors motivating subject’s behavior. It is stressed that the particularity of the events that are in a timeline of student’s perspective determine its content, influence the activity and initiative of the subject’s educational process, form a sense of satisfaction with the training and awareness of its personal significance of the results of the acquired new knowledge. The terms that are close within the meaning are analyzed: life goals, life plans, ideas about the future, predictive ability, time orientation, temporal perspective, time transpective. The following items are distinguished: motivational objects that represent certain aspects of the subject’s personality; the action and the desire of the subject aimed at self-development, self-realization in the educational activity and in the profession; the desire for activity in general, in the educational and professional activities. The options of studying educational activity motivation are pointed out: internal and external, immediate motives, implied motives, and the motives of achievement. In case of a long time perspective more successful in its implementation are the subjects with the motivation of achievement than with the motivation to avoid mishaps. The options of temporal perspective are researched: content features, duration, remoteness, the level of realism, clarity, brightness. It is settled that the representation of the various categories of the motivational objects of their temporal perspective is uneven. In particular, a number of those of them that are correlated with the tenacity of a subject to self-realization is the biggest. In the studied groups of students absolutely dominated is the category of motivational objects of temporal perspective that relate to the aspirations of personal self-realization and self-development.

Key words: temporal perspective, options, motivational objects, level of motivation, content features, saturation, remoteness, duration, motive, educational activity.

 

UDC 159.946.3

О.V. Lakhtadyr

The psychological structure of the communicative competence of student-future specialist in physical education

The article analyzes the concept and structure of communicative competence. A psychological model of communicative competence of a specialist in physical culture and sports is created. The features of the communicative competence development of future specialists in physical culture and sports are studied. In the study, we distinguish four basic components of communicative competence: communicative and cognitive (cognitive), communicative speech, communicative and perceptive and communicative and interactive. The communicative and cognitive component of communicative competence consists in the following characteristics of the subject: communicative knowledge, intercourse experience, positive personalcommunication instructions. Communicative speech component of communicative competence includes: the ability to speak, listen, nonverbal means of communication. Communicative perceptive component of communicative competence includes: capacity for empathy; ability to regulate emotional state in the interaction; adequate capacity for interpersonal perception; ability to dialogic style of interaction in professional and communication situations. Communicative and interactive component of communicative competence includes: possession of flexible communication strategy; possession tactics of interaction; ability to constructive behavior in conflict situations; the technique of persuasion in interaction. The conclusion is made that communicative competence is a complex personality formation; it is a set of communication knowledge and skills necessary to effectively perform of skilled professional and communication activities. The proposed structure of communicative competence consists of four main components: the communicative and cognitive, communicative speech, communicative and perceptive and communicative and interactive, which serve as a tool to implement communicative and professional activities of the future expert in physical culture and sports.

Key words: communicative competence, psychological structure of communicative competence, the main components of communicative competence.

 

UDC 159.94

K.S. Maksymenko

General characteristics of the psychological specificity of non-psychotic personality disorders (according to ICD- 10)

It is stated that in the clinical picture of psychogenic there is a clear link between the characteristics of the nature and manner of response under the influence of psychological trauma: the intensity and severity of the emotional and personal response depends on the congenitallyconstitutional and characteristic traits of the individual. It is found that the effect of psychotraumatic events provokes decompensations fixing neurotic behavior and exacerbating pathological features. It is established that somatogenics in this issue has not found an adequate display yet. It is studied the psychological specificity of non-psychotic disorders is expressed in: 1) over-intensive, inadequate, inappropriate strength of stimulation of the emotional reactions, provoking behavioral disorders, accompanied with neurotic and psychopathic symptoms; 2) cognitive disorders which do not reach the level of pathology, but have a significant impact on the behavior, adaptive capabilities of the personality and the nature of the interaction with others; 3) violation of the relationship of the personality: to oneself, to other people and to the world in a whole. It is established that the purpose of psychotherapy influence in the clinic of non-psychotic disorders is to achieve sanogenic effect through the activation of the basic mechanisms of personal transformation of the patient, which is due to a specific psychotherapeutic interventions and influences. It is concluded that the objectives of psychotherapy of patients with somatic diseases are the correction of inefficient psychological defense mechanisms, the correction of internal picture of illness and adaptation to the disease, the correction of the effects of the disease’s impact on the psyche as well as the formation of adaptive behaviors. The main purpose of the psychotherapeutic aid in somatogenics is to restore the personal «Me» of the patient.

Key words: psychological specificity of non-psychotic personality disorder, clinical model, psychological trauma, psychotherapeutic influence, psychotherapeutic assistance, rehabilitation, personal «Me», patient, psychotherapy.

 

UDC 159.923

M.V. Maltseva

The economic reality of the primary school children

Тhe affective component of primary school children’s attitude towards wealth and poverty was analyzed through the study of evaluative relations, person’s unconscious psychic phenomena. This component is the result of complex cognitive activity which combines cognitive components and affec tive factors of a personality. The individual style of behaviour, emotions and responses to significant and conflict situations and the individual aspects of primary school children hidden from the observation are investigated. It is concluded that the primary school children have a positive atti tude towards wealth and a negative one towards poverty. Moreover, the attitude towards these social phenomena depends on the sex. The dynamics of the emotional background of the attitude to wealth is found out. It indicates the stability of the emotional evaluation expressed by girls and the evident tendency to the decline in positive background changing into neutral expressed by boys. The research showed that only girls at the age of 8-10 years old have the positive emotional background to the poverty, both, girls and boys, have the neutral background and there is a tendency of growth of the students’ number with neutral background. The economic values are defined by means of structural components. These values are structured, given stimuli and taken on special significance. The primary school children’s dominant values which provide wealth status such as money, a house, a car, a swimming pool, a fountain and pets are explored. The factors which provide the status of poverty are a house, rain and pets. It is stated that the most significant factor in the hierarchy of primary school children’s values is a house. The dynamic of emotional assessment is determined. It shows that when boys and girls grow up, they establish more and more economic relationships, gain some economic knowledge, observe the economic reality, learn to analyze, compare themselves with their peers on material grounds and the attitude towards wealth and poverty becomes more conscious. It is observed that the attitude to wealth and poverty gives us the opportunity to take a more serious and objective view of the formation of primary school children’s assessment of economic reality.

Key words: poverty, wealth, economic reality, economic values, emotional component, home, money, primary school age, method of «family picture».

 

UDC 159.922.7:616-036.81

M.O. Martseniuk

Peculiarities of crisis experience and methods of psychological assistante to children in crisis situations

The article is devoted to relevant issue – preservation of children’s and adolescents’ health in the context of psychological support, during their different types of crises experience passing. The analysis of the essence «crisis» has been done, as well as main types of crises and crisis situations , that person experiences during the personality becoming and development have been defined. The nature of life crises occurrence and conditions of their flow have been analysed. Different opinions of scientists about the nature of crisis origin have been elucidated, among which the most interesting is seeing the crises occurrence in life through emotional response to a threatening situation on the one hand, in which it becomes impossible to achieve vital objectives; and on the other hand, the crisis is possible and can be provoked by quite peaceful life situations. However, their danger is that they are the strong stressful events in life. The psychological mechanism of crisis formation has been investigated and described as through the traumatic situation occurrence at the very beginning, later – injury, and only then – the crisis. The adolescent period with its crisis becomes especially significant in this context, and that is connected to a new level of self-consciousness, ability to cognate oneself as a personality with the only inherent unique qualities. The most stressful areas in the life and activities of teenagers as well as the most common crisis situations of this age stage have been clarified. The necessity to provide psychological assistance to children and adolescents during crises by appropriate and adequate means, mainly through involvement in various forms of creative activity, has been outlined. Among the possible forms of correction and rehabilitation work with implementation in creative activity play therapy, art therapy, music therapy, speech therapy, bibliotherapy, drama and Gestalt therapies have been described. The conclusion of the main task of the psychological assistance to personality has been made, which lies in the actualization of adaptive and compensatory resources of personality as well as the mobilization of his/her psychological potential.

Key words: crisis, crisis periods, life crisis, the crisis of development, emotional overload, mental states, post-traumatic stress syndrome, psychological assistance to children and adolescents, correction, rehabilitation, creativity.

 

UDC 159. 923

O.Y. Mykhailenko

The features of competence approach to the preparation of practical psychologists

The article reviews the current views of scientists regarding the features of the competence approach to the preparation of practical psychologists. The conceptual prinsiples on professional training and personal development were analyzed (I. Zymnia, N. Kuzmina, L. Petrovska, O. Khutorskyi). The concepts «competence» (V.Bondar, I. Zymnia, O. Khutorskyi, I. Shaposhnikova, V. Shepel), «approach» (I. Zymnia, O. Kuchai), «competence approach» (N. Kuzmina, A. Markova, L. Petrovska), «role structure of personality of practical psychologist» (Z. Miroshnyk) «role competence» (P. Hornostai) were explained. It was noted that the role structure of personality of practical psychologist is a system, interconnection and sequence of performance of professional roles by specialist, which are united in a role complex. Role structure of a psychologist’s personality is psychological and personal professional growth, in which the professional roles are combined in constructive models of behavior (Z. Miroshnyk). Taking the above mentioned into consideration, we conclude that the practical psychologist is a specialist with higher education, who has the appropriate knowledge, skills, operates within a particular society, performs a number of professional and social functions, trying certain social roles; possesses moral qualities and ideals; is constantly been improved and developed both professionally and personally. The meaning of role-based competency is explained as a necessary component of personal characteristics of practical psychologist, which ensures the successful realization of professional activities. It is noted that the forming of professional competence of future professionals serves as the purpose of higher education from a position of competence approach.

Key words: competence, approach, competence approach, practical psychologist, role structure of personality of practical psychologist, life competence, role competence.

 

UDC 159.923.2

U.B. Mykhailyshyn

The psychosocial peculiarities of dynamic basis for the functioning of values in the group

The author comprehends trust as a key condition for an individual to accept group values dictated by the majority of a group. The study emphasizes that trust in group majority is gained if group norms dictated by the majority promote group performance and group cohesion, discipline group members, contribute to building and maintaining a common system of coordinates and relations in society, determine codes of behavior and the specific character of relations with social environment, other groups and their members. The degree of trust may depend on sympathy and antipathy. The members of a group are not influenced by the majority if the former believe they are right or experience loss of trust in majority opinion. The research suggests that group expectations include some ideas of group norms directed at avoiding personal humiliation, promoting group cohesion and group performance. According to the findings, the group members are influenced by the majority only because the norms declared by the latter facilitate adaptation, group discipline, group performance, group cohesion; establish rules of conduct and relations with environment, other groups and their members; resolve conflicts. An individual accepts the influence of the majority in order to become a member of the group and to achieve goals by following the group norms and rules. The conclusion backed up by correlation dependence indicates that if the mentioned conditions remain unsatisfied by the majority of a group, suggestions will be ignored by the group members.

Key words: values, norms, group, group values, dynamic basis for developing values, students, correlation.

 

UDC 159.922

Y.A. Mykhalska, S.O. Renke

The peculiarities of mechanisms of personality psychological protection

The scientific and theoretical analysis of mechanisms for the personality protection is presented in the article. The term «psychological defense» was firstly used by Z. Freud. The systematic understanding of psychological defense is analyzed by the following characteristics: the adequacy of protection, flexibility, security, maturity of protection. Protective mechanisms are considered as an adaptive mechanism. It is determined that in modern foreign scientific literature the idea of contiguity of protection mechanisms and different degree of their primitiveness become widespread. The varieties of psychological defense are considered to be: denial, repression, rationalization, supplanting, projection, depersonalization, alienation, identification, compensation, sublimation, regression and catharsis. It is found that the most common and important psychological defense mechanisms may be presented in the form of several groups: the first group consists of defense mechanisms which unites the lack of processing of the content that is subjected to repression, suppression, blocking or denial; the second group of psychological defense mechanisms is associated with the transformation of the content of thoughts, feelings, behavior of the patient; the third group of methods of psychological defense is presented by mechanisms of relaxation from negative emotional stress; the fourth group encompasses psychological defense mechanisms of manipulative type. If psychological defense mechanisms for any reason do not work, it may contribute to mental disorders. The ultimate goal of the defense process is achieving consistency between the actual content of consciousness and Me-concept. It is concluded that psychological defense is a special form of unconscious mental activity that enables ease, at least for a while, release tension and conflict, and in specific situations to change the meaning of events and experiences not to cause injury to notions about oneself.

Key words: psychological defense mechanisms, denial, rationalization, repression, projection, depersonalization, alienation, compensation.

 

UDC 159.9.018.4:[17.022.1:159.9-051]

L.O. Novik

Psychological analysis of content components of psychologist’s positive image

The main approaches to defining types, structure and functions of image as a result of personality social cognition and self-determination are disclosed in the article on the basis of theoretical analysis. It is emphasized that absence of the only interpretation of image generates many different approaches to defining its typology, structure and functions performed by it. Professional image is considered as a quality characteristic of personality which promotes his/her inner concepts, personal qualities, life competency, professional knowledge and professionalism manifestation through such outer expression as appearance, behavior, communication features, ability to organize life space. It is noted that positive professional psychologist’s image acts as an indicator of qualitative specialist’s realization. It is accented that it depends first of all on personality readiness for creating such an image. Advisability of forming that kind of readiness at the stage of studying in higher educational establishment is emphasized. It is denoted that difference of psychologist’s imag e in the area of psychology from specialist’s image of other occupations consists in necessity of efficient teaching organizing which will consist not only of integration and realization of professional activity but also of active transformation of inner world of prospective psychologist. The most important features of positive psychologist’s image were refined on the basis of conducted research. The most significant of them were excreted with the help of content-analysis. The mentioned features were united into groups of personal, professional and socially defined direction based on peculiarities of professional psychologist’s activity. The received data will be used for creating psychological model of psychologist’s image and developing system of work as to forming of readiness of prospective psychologists’ for creating and developing positive professional image in the conditions of higher education.

Key words: image, professional image, positive professional psychologist’s image, content components, personal qualities, professional qualities, socially defined qualities.

 

UDC 376.091.12:159.-051

Z.V. Ohorodniychuk, O.M. Dubovyk

Study on professional and personal qualities of future special psychologists

The article highlights the scientific approaches to the study of individual and personal qualities of future special psychologists. The authors analyze the works of famous scientists about professional and personal qualities of the expert, which are an important factor in professional life. Most researchers have the only consensus about the qualities that should have special psychologists. There are such components of structural professional activity of future psychologist such as gnostic, constructive, communicative, organizational, reflexive, and socially perceptive. Gnostic component is connected with a permanent generalization and systematization of scientific knowledge, the knowledge’s expansion in professional conversion. Projective component involves development of professional activities area to meet the needs of a comprehensive and individual approach to the client. Constructive component is associated with information support of professional activity. Communicative component regulates relations between practice psychologist and client. Organizing component is associated with the creation of common rhythm and mode of professional activity. Tasks of the reflexive component are the relationship with the customer, the ability to highlight key issue and determine the optimal strategy of psychological analysis of inner world of the client’s problems and social-perceptive role that includes the appropriate position and cooperation with the client. We will focus our future work on the study of professionally important personal characteristics of the future psychologist. As a result, it is ne cessary to improve training system for special psychologists to change the level of their professional orientation.

Key words: professional quality, special psychologist, components: gnostic, constructive, communicative, organizing, reflexive, and socially perceptive.

 

UDC 159.923

L.A. Onufriieva

The psychological potential of socionomic specialists’ personal progress in the light of family education

It is stated from the standpoint of theoretical analysis that a personality, being successful in any kind of activities, is a professionally mature personality who is in a continuous process of development, self-actualization, and self-realization. It is established that psychological potential of a personality is the driving force of society’s deve lopment and the key to long life and can be manifested in two behavioral tendencies: in forming a constructive idea in the society and psychological guidance on the vital need for joint formation of creative activity of a healthy lifestyle, interested attitude to the personal life and in the formation of directives of a passive-waiting type. It is found that the psychological potential is based on the aggregation of mental and psychophysiological properties of the personality. It is noted that family education, emotional family support and family traditions play a key role in the psychological potential of personal progress and professional development of socionomic specialists’ personality, formation and development of personality’s progress in professional activities, which contribute to the formation of personal «Me» of the personality as a regulatory function in unstandard situations of interaction. It is mentioned that the family is the place of development, formation and deepening of professional self-determination of the personality: the image of the professional, Me-concept of a successful professional are being enriched and corrected, the acceptance and self-realization of oneself as a professional takes place, the relation to the profession is being reviewed. Family and autobiographical scope of professional formation of socionomic specialists’ personality defines the limits of their personal progress by means of actions of acme-content that reflect psychological potential of personal progress, professional and personal competence by their importance and significance for a specialist.

Key words: family, family education, specialist’s personality, professional, professional formation, professional development, self-realization, self-consciousness, psychological potential of personal progress, professional and personal competence.

 

UDC 159.946.3

M.O. Orap

The individual style parameters of personality’s speech experience

This article provides a theoretical justification of «style» approach to the study of the semantic characteristics of personality’s speech experience. Syntagma is defined as the smallest unit of speech messages, which embodied the unity of meaning and phonetic expression. This made it possible to provide that indexes, indicators, parameters of individual style of speech experience can be singled out through the analysis of syntagma and syntagmatic relations. The article reveals syntagma’s parameters, which are essential to analyze the speech experience in psycholinguistic aspect. The results of an empirical study of some types of intersyntagmatic relations prevalence in various speech products of respondents are presented. 75.2% of respondents were registered to have the same rank indicators of the types of intersyntagmatic relations. The predominant type of rank relations (43.8% of respondents) was found in syntagmatic relations of causation. In addition, the close relationships are found in intersyntagmatic relations of addressing (at 26.8%) and actions (16.9% of respondents). The analysis of results give us reasons to believe that in the personality’s speech experience there are the typical ways of information conceptualizing in the speech form, that are saved in different conditions of actualization of the content of the speech experience. This makes it possible to predict that conceptualization of verbal syntagmas of a specific speaker is similar in different situation of actualization and representation of the content of speech experience. Thus, the prevalence of type of intersyntagmatic relations is an indicator for identifying individual style of personality’s speech experience.

Key words: speech, speech experience, individual style, syntagma, syntagmatic relations, causation, addressing, actions.

 

UDC 159.9.072:159.923.2:159.922.8

N.K. Orishko

Empirical research of structural components of selfimprovement of personality in youth age

The article presents the results of empirical research of selected by the author structural components of self-improvement in persons of youth age (as the leading in the study) and additionally in persons of teen and adult age. On the basis of comparison, detailed analysis and generalization of data obtained in each of three age groups, it has been found that youth age is the most optimal period for formation, development and functioning of all without exception basic structural components of self-improvement of personality – cognitive, emotional-evaluative, volitional, need-motivational and active, whereby it becomes possible to efficient and productive implementation of this selfcreation process. It has been proved exceptionally positive value of practical realization of self-improvement in youth age for solution of relevant to this age period problems of personal and professional self-determination, social functioning, becoming a life perspective of the future and self-realization of personality. It was concluded that the level of awareness and consideration of boys and girls of exceptional importance for the formation and existence of all structural components of self-improvement in their age and properly organized, purposeful, independent and systematic optimization of each of these components have a positive effect on speed and success of a practical implementation of this process, on the level of satisfaction with the end result and on its compliance with previous expectations and goals. It has been identified that the perspective aspects for further study of the problem are: the need to study a specific of formation of structural components of self-improvement of persons in youth age according to individual-psychological characteristics of their personality, life and professional orientation; clarify the sex differences of formation of these components; elaboration of psychological recommendations for optimization of each individual component.

Key words: self-improvement, self-education, self-actualization, selfrealization, self-creation, self- cognition, self-development, self-awareness.

 

UDC 159.925+316.624+316.723

V.R. Pavelkiv

Specificity of aggression manifestation and destructive behavior in teenage age

Scientific and theoretical review of domestic and foreign studies which deal with issue of forming aggression and behavior deviants in youth environment are given in the article. The psychological features of destructive behavior and its characteristics from the position of psychology, sociology and law studies are considered. The mechanisms of antilaw actions are demonstrated and also influence of deviations on personality forming are analyzed. The analysis of social deviations of personality behavior which are formed under the influence of social institutes is done and also the analysis of theory of reasons of deviations appearance is given. The concept «aggression» is analyzed. The brief characteristics of its main types is given and negative influence on values and moral believes of youth are considered. The interpretation of issue of deviant behavior forming and its influence on personality destructing process are presented. The reasons which cause youth to anti-law, asocial actions are singled out and generalized. The approaches to studying teenage age crisis in the conditions of contemporary society are generalized. The new data concerning the specific features of aggressive behavior in adolescence is got. The conditionality of aggressive behavior of teenagers by their relationship with peers, teachers and parents is revealed. The influence of self-attitude, motives and social and moral values on aggressive behavior of teenagers is shown. The individual psychological and social psychological factors of aggressive behavior among teenagers are identified. The main tasks of empirical psychological studies of destructive behavior are singled out on the basis of scientific and theoretical analysis of contemporary domestic and foreign researches.

Key words: aggression, destructive behavior, teenage age, aggressiveness, negativism, destructiveness, psychological discomfort, social situation of development, defensive mechanism, hostility.

 

UDC 159.922.23:165.194

L.V. Pastukh

Model and program of counseling psychologists’ sensitivity development in the system of education

The article considers the current need for special development of the program of sensitivity development in the process of psychologists’ professional becoming in the system of education and testing. The features of problems on sensitivity development as a whole and its components in the researched professionals are analyzed. The basic principles of the program of counseling psychologists’ sensitivity development of the system of education are defined and psychological conditions necessary for its implementation are concretized. In accordance with the principles and psychological conditions of sensitiveness development the model and program have been elaborated; the methods for the correction of professionally important quality have been defined as follows: mini-lectures, brainstorming, group discussions, role playing, rapid diagnosis, psyhogymnastic techniques, trainings, homework, methods for individual independent work. The content of methods, techniques and exercises that are used to study the theoretical and practical aspects of all three modules of the program of psychologists’ personality sensitivity development in education system are proposed. The tasks for individual independent work of program participants are defined. The expected results of work for each module are concretized. It is concluded that the dynamics of program participants’ work is conditioned by the fact that the leader acted mostly as a facilitator. The prospects for further research concerns the evaluation and analysis of the efficiency and effectiveness of testing program in the development of psychologists’ sensitiveness in the education system and the development of methodological guidelines for its implementation.

Key words: counseling psychologists, sensitivity, model, program of sensitivity development.

 

UDC 159.9.007.2

N.V. Pidbutska

Formulation of the questionnaire «Basic professionalism of the future engineer’s personality»

The article gives the detailed results of the questionnaire’s formulation and approbation on studying the peculiarities of development of the personal basic professionalism of the students of technical specialties. The theoretical development of the questionnaire deals with the understanding of professionalism of the future engineer’s personality as the integrated characteristic of the agent which contains not only the professional competence, but also reflects the high level of professionally significant qualities, professional identity, acmeological components, the motivational sphere and valuable orientations which provide the progressive development of the specialist. It was developed in two stages. The results of the first stage didn’t allow using the questionnaire because of the insufficient level of reliability and validity. At the second stage the checking results showed the correctness of the questionnaire and its possibility to be carried out with the future engineers. All together 363 respondents took part in the research. The validity and reliability of the Questionnaire was checked by means of such programs: a statistical package for social sciences of SPSS (version 20.0) and ITEMAN. The questionnaire consists of 31 statements the answer on which is given by means of Laykert’s scale. The reliability of the questionnaire (Alpha Kronbakh’s indicator) makes 0,77, the majority of scales of the questionnaire are coordinated among themselves and have rather high rate of reliability. According to the results of the correlation analysis many positive correlation communications are revealed, this confirms the questionnaire’s scales and statements interrelation. The regression and cluster analysis confirmed a validity of the questionnaire. The discriminatory power of its tasks has the adequate indicators in the range of 0,390 -0,516 that allows speaking about its sufficient reliability. The questionnaire scales are the following: attentional abilities, resistance to stress, creativity, commitment, assiduity, communicativeness, professional motivation, professional thinking.

Key words: professionalism of the personality, the future engineer, a questionnaire, validity, reliability, correlative, discriminative, regression and cluster analysis.

 

UDC 159.9:316.62

L.S. Piletska

The model idea about the personality professional mobility

The article is devoted to the highlighting the problem of the professional mobility which is a complex interdisciplinary phenomenon. The scientific category of «professional mobility» is regarded as the peculiar personal resource, which is the cornerstone of effective transformation of the social environment and of itself in it; complex and many-sided both by the structure and the functional purpose, species diversity phenomenon, the key features of which are: mobility, efficiency, speed, flexibility and activity; internal (motivational and intellectual and volitional) personality potential, which is the cornerstone of flexible orientation and activity reaction in dynamic social and professional conditions according to own living positions; ensures readiness for changes and realization of this readiness in its vital activity (the personality readiness for modern life with its multifaceted factors of the choice); determines professional activity, subjectivity, the creative approach to the professional activity, personal development that promotes the effective solution of the professional problems. The necessity of structural and functional model of the personality professional mobility is grounded. Its following structural components are singled out: cognitive, operational and effective, valuable and motivational components which are integrated into social and professional competence and manifested in social and psychological space of the personality. The levels of the realization of both structural and functional model of the personality professional mobility: subjective, social, and behavioral are determined. It is shown that in the process of the professional training the professional mobility acts as the formation subject, and therefore the constituent part of the concept of specialists’ training in educational establishments.

Key words: professional mobility, structural and functional model, levels of realization.

 

UDC 159.9

K.O. Povoroznyk

Psychological characteristics of students’ time perspective development

The article envisages the topical problem of students’ time perspective development and describes its psychological peculiarities and existential mechanisms. The psychological meaning of «Time Perspective» concept is revealed as well as the factors of its deformation and optimal development. It is defined that the concept is an integral dynamic personality characteristics, which is a mechanism of sense self-regulation of behavior and activities associated with personality life decision taking and life way formation. The structure of «Balanced Time Perspective» is discussed together with its structural components (cognitive, «meaning and value», «existentially-operational»). The integral criterion for Balanced Time Perspective and the criteria for its balance at the level of each component is described. It is theoretically defined that Balanced Time Perspective is characterized by subjective ability to flexible switching between one’s past, present and future. The peculiarities of students’ youth Time Perspective at the level of each component (cognitive, meaning and value, existential-operational) and at the integral level according to the criterion of its balance are empirically proved. There have been established the specificity of students’ Time Perspective deformation and optimal development together with its balance interconnections to existential characteristics of a young adult. The conceptual model of Balanced Time Perspective development is created with account for its existential mechanisms. The psychologically-educational program of students’ Balanced Time Perspective development and its existential mechanisms actualization implemented in practice of university are grounded. The empirical results of psychologically-educational program implementation are described: students with Balanced Time Perspective are characterized by the ability to realize the meaning integrity of their past, present and future, they have flexible personality time center and time orientations, integrated past and a high balanced present and future orientation.

Key words: Time Perspective of a Personality, Time Perspective deformation, Balanced Time Perspective, subjective attitude to the Time, flexible time core, past experience integration, subjective involvement into the present, real future perspective construction, meaning and value time scale expansion, authentic life time experiencing.

 

UDC 159.9

L.O. Podkorytova

The self-knowledge of socionomic sphere specialists with the help of breathing techniques: the theoretical analysis of the researches

The article presents a short analysis of psychological researches, which are devoted to the possibilities of using breath for self-knowledge of socionomic sphere specialists. It has been discovered that breath is one of the most striking examples of the liaison between psychological and somatic of a human. Particularly, it has been found out that according to ancient conceptions breath was identified with human’s soul and spirit. This idea is covered in works of epic cultures, language; it is practically presented and consolidated in world heritage of different self-knowledge and self-perfection spiritual practices. It has been shown, that techniques, based on conscience and purposeful usage of breath, are actively used in different spheres of modern science (valeology, medicine, pedagogics, sport, rhetoric etc.) and, particularly, in psychology. The prevailing part of the researches is about the influence of breath on psychological and psychophysiological states of a human. There are few researches about using breathing techniques for self-knowledge. It has been discovered that breath is two-sided process: on the one hand, mental states are reflected in breath – it makes possible the diagnostics and self-knowledge (psychognosis aspect); on the other hand, with the help of breath you can control these states (psychotechnical aspect). It has been assumed, that diagnostics and self-knowledge skills based on breath are important for specialists of socionomic professions. Particularly, self-knowledge with the help of using breathing techniques is possible through self-observation of one’s own breath and discovering the influence of different breathing ways and methods on one’s own mental and physiological states. The self-discovering with the help of breathing techniques can influence positively on the professional development of socionomic sphere specialists.

Key words: breath, breathing techniques, self-knowledge, psychotechniques, psychodiagnostics.

 

UDC 159.922

O.A.Posvistak

The formation of psychology of family as a science

The urgent problem of the formation of psychology of family as a science is studied in the article. As a science psychology of family has begun to appear since the middle of 50-ies of the XIX century. It is proved that the formation of psychology of family as a science took place gradually and studying of the psychology of family relationships was conducted by scientists in the context of various scientific areas. We can define such main directions as: evolutionistic, functional, ethological, empirical and scientific. Six conceptual approaches to the analysis of the family and its role in society are described in the article as follows: psychoanalytical, sociological and futurological, familystical, cultural, gender, socio-philosophical. The approaches to family studying, defined by R. Hill, such as: institutional and historical; structural and functional; interactional and rolebased, symbolic interactionism; situational and psychological; developmental are characterized. Systematic study of psychology of family started in the late 20-ies – early 30-ies of the XX century. At this time different aspects of family life were the subject of psychological analysis, among them there are: the origins of formation of a family; formation of readiness for marriage and marital relationships; general trends of development of a family, peculiarities of marriage and family interpersonal relationships and other social and psychological problems. The rapid increase in the number of researches in this area has led to the fact that in 60-70 years there were active discussions on the possibility of separating of family problems in a stand-alone science. It is established that the psychology of family relationships at the current stage is developing in the context of solving problems of nervous and mental diseases prevention, and also prevention of problem family upbringing.

Key words: psychology of family, family, family relationships, conceptual approach, methodological bases.

 

UDC 159.923.2

I.V. Synhaivska

Psychological features of personal and social harmonization of requirements to professional success of a teacher

The article substantiates the relevance of the study of psychological features of harmonization of personal and social requirements to professional success of a teacher. It analyzes a number of theoretical and methodological approaches that allow to find out the specifics of the interaction of «personality – professional activities – society», namely: understanding the social and personal boundaries in the achieving professional success; regulatory nature of social and personal interactions; social and psychological content of professional success; the process of transformation of social values into personal ones; the existence of contradictions between the society and the personality with respect to the objectives and effectiveness of professional success; archetypal character of personal focus on success; the need for «personal and professional development» as an integrated system; the achievement of a status and role balance of a teacher of a higher educational institution; the need to study the «locus of control» as a factor of the psychological direction of the teacher’s personality to professional success; consideration of organizational culture as a condition for professional development etc. The conclusion is made that the way to professional success – is a process of constant coordination of personal and social meanings in professional activity. It is clarified that the strategy of achieving professional success must be based on a personal hierarchy of meaningful goals, socially acceptable ways to achieve these goals, getting socially significant results and personal satisfaction from the professional achievements. The prospects for further studies of personality characteristics of self-actualization as a creative self-improvement and self-realization, which is an important foundation and prerequisite for professional development and professional success of university professors, are introduced in the article.

Key words: professional success, personal and social demands, social and personal interaction, status-role balance, professional archetype, locus of control, organizational culture.

 

UDC 159.964

L.O. Sipko

The peculiarities of using psycho-correction methods in the work with psychic trauma

The article analyzes the problems of using psycho-correction techniques in the context of the work with a problem of psychological trauma. Psychoanalytic approach, existential, behavioral, conversational therapy and transactional analysis were analyzed in the context of the methodological apparatus. The concept of «trauma» was presented and its brief analysis was also given. It was proved that the art is a reflection of the internal state of the author – it promotes knowledge of the contents of the unconscious. Projective techniques show their exceptional ability to assist in solving the problem of traumatic experiences by relaxation and objectification of unconscious tendencies of the mind. The analysis of the standardized methods for the study of the individual psyche was performed and it was found that they are able to admit the existence of the problem situation. The support in the solving of this situation cannot be provided with the standardized methods that are not aimed at understanding of the inner meaning but the projective ones that reveal the unconscious aspects of the subject’s psyche. The aspects of drawing projection were clarified and its peculiarities in psychotherapeutic work were also submitted. It is stressed that there is the necessity of the ability to interpret the results, which takes into consideration such features as: analysis of the obtained material, synthesis, the comparison with the existing material and its submitting to the subject. The article focuses on the efficiency of the use of psychoanalytic projective techniques which allow to objectify the system characteristics of psyche that is necessary when dealing with trauma. The analysis of the unconscious meanings, underlying the traumatic situation, can be realized by the subject through the use of such methods and techniques that have deep inner focus. It was established that the formal way of knowledge could generate artifacts due to the distortion of received information, because the personality of the subject was not taken into account.

Key words: psychic trauma, psychic techniques, projective techniques, deep psychological knowledge, system characteristics of psychic, test methods, psychoanalysis, unconscious, interpretation.

 

UDC 159.9

  1. Solinska

The ways of leisure time preferred by gymnasium students and their domestic environment

The author of the article examines this problem with the purpose of searching the connections between free temporal activity of young people and their family environment. The researcher, first of all, specifies on the forms of leisure time, preferred by adolescents, based on results of state and international researches. The article contains certain factors that identify the choice of this activity taking into account the domestic conditionality. The author analyses deeply the connection between the methods of free pastime preferred by young people and their family situation. The following factors were taken into consideration: own aspirations of parents, place of residence, education, material position and style of education. In this case the author also refers to the researches that were conducted in Poland. Leisure time can serve to the different aims and carry out the important functions; however it is not a rule. Therefore the author of the article shows the forms of free temporal activity that negatively influence on an individual and his surroundings. As a result of defective socialization and mistakes in upbringing (education) made by parents and educational establishments, young people can resort to such activities as: belonging to subcultures, criminal activity, violence towards others or prostitution. In the next part of the article the author concentrates on the discussion of the forms of help directed to children and young people that diversify leisure time and show the structural ways of regulation the pastime. In the end of the research the author brings the arguments pointing out the influence of family on the way of spending free time.

Key words: leisure time, young people, family, «children of the street», mass-media.

 

UDC 159.923.2

L.M. Spivak

Age dynamics of the national affiliation of personality in youth

This article studies the age dynamics of affiliation aspiration of personality in young age. Understanding of the development of personality’s national self-consciousness in youth and its structural components are presented. The features of identification processes in youth are characterized, causing the appearance of certain affiliation aspiration of personality of this age. The essence of the national affiliation, natioaffiliation and anti-natioaffiliation aspiration is determined. The modified method of national affiliation study is presented. The features of age dynamics of levels of national affiliation of 17-22 years personality and its factors are empirically proved. The domination of national affiliation aspiration of a large part of youth is noticed that is at the ave rage level in most of them. The obtained result showed that in the field of youth motivation there is the correlation between focus on the nation and focus on the personality which determines the appropriate influence on their decisions making in different situations. An important psychological regularity of national affiliation in young age is discovered. In particular, it was found that in this period the national affiliation and aspiration of the desire to focuses on the nation and focuses on the personality are clearly expressed by oscillatory character. The clearly expressed oscillatory character of age dynamics of national affiliation allowed to state that youth is a period of the highest achievements.

Key words: national affiliation, natioaffiliation aspirations, anti-natioaffiliation aspirations, focus on the personality, youth.

 

UDC 37.015.3: 159.922.8.

N.M. Tokareva

The development of perceptive and interactive competence of teenagers: psychological discourse

The article is dedicated to the analysis of the problem of psychological and pedagogical support of teenagers’ personality development in the context of subject genesis. The theoretical generalization of human being personality becoming in the period of adolescence was completed. The situation of uncertainty has been considered to be the determinant of psychological development in the given conditions. The concept of subject genesis is being analyzed as the important factor of personal scenarios in the existential choice of the life creativity. The important prefigurative type aspects of teenagers’ socialization in the terms of unstable modern society have been analyzed. They complicate the development of students’ ego-identity oriented to self-determination and self-development of the personality. The characteristics of different personality self-creation have been defined during the contradictive period of adolescence. The peculiarities of communicative (in particular perceptive and interactive) competence of a teenager as a measure of integrative personal inconstant of social intellect have been schemed. The generalized average statistic results of measurements of peculiarities of perceptive-interactive competence of students in their adolescence were presented. The tendencies of psychological and pedagogical support of constructive development of personal constructions of teenagers by the communicative modelling means have been defined. The article examines psychological components оf educational system’s humanization by implementing the strategic concept of personal development. The attractors of the process of communicative modelling of personal constructions have been proclaimed as the mechanisms of context making of communicative contour of phrases in the dialogue situation.

Key words: adolescence, subject genesis, self-determination, ego-identity, communicative competences, personal constructions, humanization of education, reflexive and dialogical interaction, modelling, dialogue.

 

UDC 159.9-615.815-316.44

S.H. Uvarova

To the question on mechanisms for the appearance of psychic consequences of public crises

This paper gives a survey of the problem on appearance of psychic consequences of public crises. It is emphasized in the paper that the realities of our present time in the world society are characterized with a high density of crisis states and processes. Under these conditions an individual goes through a traumatic experience of different crisis situations which are related directly to him/her or which are experienced by their near and dear ones. Certainly, crisis events differ in the force of their traumatic effect, but they result in person’s strong feelings, since they are beyond his/her normal daily experience. The psychoanalytic approach to trauma is presented. Based on the analysis of the forms, manifestations, dynamics and specifics of public crisis phenomena, as well as on the examination of the peculiarities of the psychical response to the crisis phenomena, the author presents an analysis of psychical conditions under which public crisis factors become pathogenic and cause person’s negative psychical processes and states. Psychoanalytic ideas concerning the mechanisms of traumatic experiences in the conditions of public crises are developed. It is emphasized in the paper that with the focus on psychoanalytic views it is possible to expand the understanding of scientific issues related to the emergence of negative psychical effects of public crises, as well as studying the prerequisites of their emergence. The elaborate study of long-term clinical experience of psychoanalysts and theoretical analysis of psychoanalytic papers testify that the subject’s traumatization is not predetermined by the principle of linear determinism (when the past affects the present), but on the contrary, the experience of the past can be updated as a traumatic one in the light of present events. In other words, the event of the past can get the traumatic significance through the sense of the event of the present.

Key words: public crisis, social transformations, extreme event, trauma, traumatic experience, psychoanalysis, metapsychology, aftereffect mechanism.

 

UDC 373.2.027.22:159.943

O.O. Khalik, T.O. Derypaska

Feasibility of using the psychomotor games and play activities for the development of the preschoolers’ fine motor skills

This article deals with the analysis of the possible using different psychomotor games for senior preschool children’s fine motor skills development. The author determines the types of the psychomotor games and the play activities. There are finger games, lacers, games with counting sticks, activities with sand, water, dough, or paper, action-oriented games, game self-massage, etc. It was diagnosed the development level of hand’s and fingers’ motor skills by the methodology of T. Wiesel. The researching was provided in two senior groups of the kindergarten. It was found the dominance of medium development level of fine motor skills. About a third part of children have a low development level of hand and fingers motor skills. According to the results of this testing, the author developed the system of psychomotor games and play activities. Its aim was the improving the preschooler’s motor skills of hand and fingers. A defined system was implemented in the educational process of preschool institutions in the experimental group in three stages: preparative, practical, action-oriented. Preparative stage was considered to develop the system of psychomotor games and play activities for senior preschoolers to develop their fine motor skills. The practical stage involved gradual implementing of these games in the educational process of experimental kindergarten’s group. The aim of the action-oriented stage was in creating conditions for active and independent children’s play activities to the consolidating and improving motor skills. It was experimentally proved that the using of psychomotor games and play activities promoted senior preschoolers with fine motor skills. After the applying the system of these psychomotor games and activities the level of development of motor skills of the children’s hand and fingers has significantly increased.

Key words: psychomotor games, play activities, fine motor skills, motor skills, preschool age, senior preschoolers, finger games, activities with paper, games with water and sand.

 

UDC 159.942:2-426.5-055.51

O.V. Tsarkova

The phenomenon of the feeling of guilt as a deep aspect of the personality of parents who have children with disabilities

The article describes the problem of inner emotional state of the parents who have children with disabilities, specifically the feeling of guilt. The topic was focused on the issue of effects of guilt on the interpersonal relationship within the family. The article gives the analysis of the psycho-analytical approach to the examination of the phenomenon of the feeling of guilt. The article provides the theoretical analysis of the foreign and native scientists’ works that gives us reasons to conclude that along with the empathy the feeling of guilt is a moral emotion of «higher level». The article emphasizes on the peculiarities in perception of the phenomenon of the guilt in different psychological schools. The analysis shows that feeling of guilt has both negative and positive impact on the person’s behavior. In this article we have explored that long-lasting effects of the guilt on the human psyche, deeply affecting human’s behavior. It has been concluded that feeling of guilt is related to the oedipal complex in the personality, that is dependent on the one of his or her parent of the opposite sex, and the feeling of guilt is therefore a reason of the inner conflicts. The main focus of the article is also related to differences in parents’ perception of information about the child’s disease. It has been concluded that society has a great influence on the parents’ adaptation to the process of disabled child’s upbringing. The article also gives the analysis of the connection between the inner emotional state of the parents and the peculiarities of psychological state of the child with disabilities. It has been explored that the main factor of the system of rehabilitation of children with disabilities is working with family members, mobilizing its potential in collaboration with doctors. It has been concluded that harmonization both of the parents’ personality and of the surrounding environment is necessary for optimization of the treatment process, rehabilitation and the general development of the child as well.

Key words: feeling of guilt, personality, family, child, emotions, psyche, adaptation, integration, society.

 

UDC 159.944.4:091.322

T.V. Tsyhanchuk

Stress in professional activities

The concept of stress experience by a personality is investigated in the article. Theoretical and methodological positions of a problem of firmness to stresses are analyzed. In the article psychological scientific views concerning the maintenance and structure of concepts of «emotion», «experience», «stress» are systematized. A stage of stressful reaction development and the reasons and consequences of stresses occurrence are theoretically defined. Stress is an individual reaction to the situation of the individual. It is accompanied by strong emotional experiences and changes in the dynamics of mental cognitive processes, changes in the psychosomatic, motivational and behavioral areas. The reasons of social stress appearance are defined. The subjective reasons of stress are inadequate installation, thinking errors, stable emotional distress, changing social status, level of motivation. It is shown that the value motive differently affects the dynamics of the stress. It describes the effect of the procedural motive and the motive of self-affirmation. Procedural motive underlies the process of activities. This motive mobilizes activities. The motive of self-assertion causes negative emotions and affects the quality of work. Behavioral, intellectual, emotional and psychosomatic manifestations of stress are described. Different approaches to the dynamics of the experience of stress are analyzed. The results which specify in dynamism of subjective experiences, their dependence on stress level are shown in the article. In the work the indicators of stress are described. Objective indicators include the dynamics of psychic cognitive processes, psychosomatic sphere. Subjective indicators reflect the state’s self-esteem by the personality. The stages of stress are described: anxiety (mobilization of body reserves, the dominance of positive experiences); resistance (attempt to implement the maximum reserves of the body); depletion (steady decline in the level of health and general well-being).

Key words: stress, experience, dynamics, emotion, anxiety, resistance, mobilization, resistance.

 

UDC 378.047;371.134:159.123.2:316.612

O.I. Chepishko

Effectiveness of implementation of the program of future teachers’ professional consciousness development

The author of the article presents the effectiveness of the program of future teachers’ professional consciousness development. The basic characteristics of the graduate students’ professional consciousness indicate that even after getting professional education, they are not prepared for a productive activity. Under the current system of the national pedagogical education, development of students’ professional consciousness is possible through the implementation of a special program at the final stage of training – in order to ensure productivity of further professional activities. Psychological-and-pedagogical support has been recognized as an effective measure of the professional consciousness development – integral, systematic students’ activities organized by a tutor. In the process of such activities, special psychological conditions must be formed in order to promote a development of future teachers’ professional consciousness during the professional training. The main aspects of the developmental program have been considered: indicators of the dynamics of future teachers’ professional consciousness development; organizational items of the support. Indicators of the dynamics were quantitative changes compared to the components of professional consciousness – meanings, senses, sensual texture. The effectiveness of the elaborated psychological-and-pedagogical support program has been proved by means of consequent psychodiagnostic assessments and by mathematical methods. The possibility of actualization of the special psychological conditions for purposeful development of the professional consciousness structural-and-functional components has been confirmed. The positive dynamics of these components growth (professional values, meanings, perception) contributes to the development of the whole professional consciousness of future teachers.

Key words: future teacher’s professional consciousness, professional meanings and senses, professional motivation, readiness for the professional self-development, professional orientation and values, psychological-and-pedagogical support.

 

UDC 159.942.53:616.85

N.F. Shevchenko

Anxiety as a factor of children’s neurosis: theoretical justification

The article substantiates the role and place of personal anxiety in the occurrence of children’s neurosis. It has been noted that modern high-tech society changes the characteristics of anxiety and neurosis. Contents meaning of anxiety has been analyzed. The importance of the anxiety presented by scientists of psychoanalytic trends and mo dern researchers of this problem has been revealed. The notions of anxiety as emotional state and as a trait of a personality have been distinguished. Generalized factual material obtained during the psychological analysis of a separate case of child neurosis has been presented. The author presents his own view of the phenomenon of anxiety, based on personal observations. It is suggested that neurosis is a recurring phenomenon and manifests itself as a reaction to a stimulus. The influence of anxiety on the child’s behavior has been explained. It is showed how a state of anxiety activates defensive psychological mechanisms. The differences between children’s and adolescents’ anxiety has been illustrated. Children’s imaginations have been considered as a defense mechanism in the process of socialization. The specificity of children’s fantasy is that it is an idealized reality. This feature of the children’s fantasy that serves as a psychological defense, explains the emergence of unmotivated aggression and antisocial behavior of the children. It is explained that escape into the fantasy does not bring the child full protection and pleasure. It has been suggested that neurotic behavior does not allow the child to suffer and helps not to feel emotional pain. Specific features of anxiety and neurotic behavior of a child have been identified. An example of literature illustrates how the child’s subjective vision of the world creates his anxious feelings and causes antisocial behavior. The author considers that the solution to the dilemma of childhood neuroses is the elimination or reduction of external factors and correction of the imaginary world of the child.

Key words: antisocial behavior, infantile neurosis, childhood fantasy, and protection mechanisms, neurotic behavior, anxiety.

 

UDC 159.922.72

S.V. Shevchenko

The emotional component of first-year students’ mental efficiency as a subject of psychological research

The article considers the emotional component of first-year students’ mental efficiency as a basic construct of a personality, subjective basis of their relationship to intellectual activities. The author carried out a theoretical analysis of scientific studies on the issue, stated that emotional processes directly regulate mental activities of the personality, maintain a certain level of mental activities. It is noted that despite the significant achievements in the field of this problem, the study of the emotional component of first-year students’ mental efficiency remains understudied issue. The emotional states of the first-year students (fatigue, monotony, satiation, stress) are experimentally investigated in the article. On the basis of the study it is concluded that the emotional component of first-year students’ mental efficiency is characterized by emotional states of the student’s personality, which are activated under the influence of mental workload, intensive or prolonged intellectual activities. Most first-year students are diagnosed with a slight decrease in stamina, errors in the performance of intellectual activities. In situations of monotonous work with the frequent repetition of stereotypical actions they are prone to a sense of boredom, drowsiness with the dominant motivation for a change of activities. Most students sometimes tend to rejection of subjective and uninteresting activities, which manifests in the refusal from mental operations.

Key words: emotional component, mental efficiency, fatigue, monotony, stress, first-year students.

 

UDC 159.923.2

O.S. Shtepa

Characteristics of personal experience of psychologically resourceful people

The empirical descriptors of personal experience are considered to include motivational values, basic beliefs, operational characteristics of life tasks, existential realizability, vitality, and peculiarities of treating the Other, sense-life orientation. Applying multifactor analysis it has been established that personal experience of people with high level of psychological resourcefulness on the empirical level is characterized by nine-factor model, which in total describes around 97% of dispersion. The main characteristics of personal experience of psychologically resourceful people are: existential realizability; basic belief of resourceful people in their self-value; resourceful people’s understanding their selfishness, pride and ambivalence in attitude towards others; the main actualized resources are «work upon oneself» and «kindness to people», an exhausted resource is «self-realization in the profession» and «helping others»; the doubts in beliefs of resourceful people in kindness of people, that there is more good in the world than evil, necessity to be correspondent to the others’ expectations. It has been shown that personal experience of psychologically resourceful people differs from experience of non-resourceful people by changes of Me-concept according to the feature of «suspiciousness». There are reasons to think that personal experience of a person’s acceptance of oneself and others causes changes of person’s understandings of oneself as more altruistic. Correlation analysis has proved that changes of Self-concept of psychologically resourceful people by the feature «altruism» are connected with resource «confidence», changes of Self-concept by the feature «friendly» are connected with his rejection of humiliation as a form of relationship to others. Psychological resourcefulness as an effect of experienced changes of Me-concept characterizes a person’s readiness to organize situations which will favour the fullest self-disclosure.

Key words: psychological resourcefulness, personal experience, attitude towards the Other, Self-concept, existential realizability, hardiness, sense-life orientation.

 

UDC 159.922.73: 37.015.3: 688.7

T.I. Shcherbak

The psychology of a folk toy

The studies concentrated around the issue of national culture of the Ukrainian nation, its historical past are analyzed. Psychological features of Ukrainian folk toy, its stylistic differences from toys of other nations and cultures and its effect on personal development are defined. Classification of traditional folk toys on different grounds is adduced. The specifications of the most popular folk toys worldwide – a doll as a material object and image-symbol of a man, was indicated. The importance of image-toys in development of the child’s consciousness and dialogue communication are illuminated. The importance of learning of reduced communication and emotional relationship to an imaginary companion in gaming and everyday situations is emphasized. The basic positions and the prevailing forms of interaction with the dolls are defined. The author gave a special attention to an impact of dolls’ appearance, texture of the material, from which it is made, its proportions and character on the psychics of a child. The peculiarities of the selection of folk toys, in general, and dolls, in particular, according to the age characteristics of children are illuminated. The extremely broad functional purpose of a folk toy as one of the most effective mean of aesthetic, physical and mental development of children; the spiritual factor of cognition of an environment is emphasizes in the article. The opportunity to stimulate and optimize the mental development of children through the popular toy and through the implementation of cultural, developing, educational, functions of psychological therapy, socialization, self-knowledge and talisman are indicated.

Key words: folk toy, doll, image, symbol, culture, reduced communication, imaginary companion, play, playing role.

 

UDC 159. 923

V.L. Shcherbyna

Modern students’ socialization orientations: cultural and typological approach

The article envisages the problem of the contradiction between the current state of knowledge about the processes of socialization (mono-structure industrial society) on the one hand and on the other – the need to solve the psychological, pedagogical research and practical problems caused by the transition to a multi-structure society. The author proposed an approach to the analysis of processes of socialization and the formation integrity of the personality in terms of modernity, based on the concept of cultural multiculturalismф of modern society. The article presents the results of empirical social psychological study of the processes of socialization of students, conducted on the basis of this approach, which was made in 2014-2015 years by the Department of Psychology researchers of Taras Shevchenko National University of Kyiv. The article discovered two dimensions of processes of socialization of integrity determinants – cultural typological and psychosocial. It is established that in the first dimension the integrity of the personality is determined by the presence of typical individual value orientation according to one of the cultural structures (traditional, modern and postmodern), and the second – on the basis of specific types of psychosocial integrity of self-awareness (the total, partitive and harmonic). We described the multidimensional space of socialization with three cores focused on different cultural modes. It is concluded that students are more focused on the value of traditional or modern type. It is found that the degree of differences in the interpretation of the semantic content of values between different cultural typical orientations changes depending on the scope of socialization. This degree is the most consensus on public institutions (democracy) and increases in approaching to the private sphere (family, personal life and self-realization) aspects of socialization.

Key words: integrity of the personality, socialization, cultural mode, multi-structure society, values orientations of personality.

 

UDC 3.7.015.31–057.87

S.P. Yalanska, V.V. Onipko

Stimulation of creative activity among students of higher educational establishments

Stimulation of personality’s creative activity belongs to the most relevant problems of social life and requires profound scientific argumentation of psychological essence of its factors. The problem of developing creative personality is one of the leading ones in the field of development of national higher education, particularly it is mentioned in National Doctrine of Education Development in 21st century, Conception of scientific, scientific and technical, innovational policy in the system of higher education in Ukraine, Conception of national and patriotic education among youth and others. In scientific references creative work is referred to as activity that leads to creation of another product in qualitative sense, which is distinguished by being unusual, original, socially and historically unique. We consider creative activity as effect of developing creative competence of prospective teacher, as we are certain that term of creative work can be regarded as pedagogical interaction. As a consequence, it provides creation of new original products of educational and cognitive process, ability to act in new pedagogical situations. It is considered that result of developing pedagogical creative work among prospective teachers implies outer (educational product) and inner (life and creativity, selfdevelopment) aspects. Teacher’s personal creative activity is irreplaceable in encouraging pupils’ creative activity. Received results of theoretical and experimental work confirmed possibility to encourage the development of prospective teachers’ creative activity during educational and pedagogical process in higher educational establishments by introducing author’s program of developing prospective teachers’ creative competence. Author’s book «Psychology of creative work» can be a guide in stimulating creative activity among the students of higher educational establishments.

Key words: stimulation, creative activity, student, prospective teacher, pedagogical creative work, creative competence, psychological conditions.

 

UDC 159.923.2:159.924.7:316.6

O.F. Yatsyna

Self-reference of discursive identity

The article raises questions related to the identity problems in terms of postmodern reality. The problem of identity as a discursive formation of postmodern reality is investigated on the basis of the assertion about the existence of identities polyphony on the backdrop of social changes. The principles of the postmodern theorists about the fragmentation of the subject and the discursive nature of identity have been analysed. The statement of discourse is studied as a way of being of social institutions. The results of the theoretical analysis show that the phenomenon of identity discourse is aimed at the understanding of the social as a discursive construction. Some discourse constructs some discursive identity that corresponds to the content of discourse. The entry of the fragmentation in modern life is shown in the fact that the individual frees himself/herself from the artificiality of stereotypes, phenomenological reduction in general and seeks to live the life that he/she designs. The individual is more concerned with the values of private life, individual rights on autonomy, privacy. It is researched that making some individual and social acts, the individual searches for his/her identity in this way, he/she tries to look at the world through the eyes of Another, and the truth from that perspective loses its uniqueness and becomes mosaic and polyphonic. There is examined the idea of identity as a self-referent discursive formation, i.e. the formation that defines for itself the attitude to importance (significance) and the ability to self-determination, self-knowledge, self-creation, self-reproduction and self-realization. It is concluded that due to its characteristics self-referent identity can not only construct itself in the contexts of different discourses, but also affect social institutions, legitimising different ways of life in a variety of psychosocial and social practices, revealing other ways of social existence. The identification of mechanisms ensuring self-referent identity on the exam ples of different practices of matrimonial partnership and parenthood is envisaged for further studies.

Key words: social transformation processes, fragmentation, discourse, identity, practice, reflection, individual sense, problematization, selfreference.[:]