Особливості цілепокладання осіб із діагнозом міопія
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-45.223-241Ключові слова:
здоров’я, міопія, цілепокладання, соціальні чинники, характер.Анотація
Статтю присвячено аналізу емпіричного вивчення особливостей ціле-
покладання хворих із діагнозом міопія, який сьогодні у світі є одним із
найпоширеніших. Авторами здійснено аналіз робіт, які підкреслюють
взаємозв’язок між станом фізичного здоров’я людини та її психологіч-
ними особливостями. Робота базується на припущенні, що, з одного
боку, соціальні чинники відіграють важливу роль у формуванні поши-
рених порушень зору, з іншого боку, порушення зору впливає на особли-
вості особистості та, як наслідок, на її соціальну поведінку. Автори
вважають, що характерні риси хворих на короткозорість пов’язані,
зокрема, з особливостями постановки ними цілей.
Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі
психодіагностичні методики: анкета А. А. Карманова «МетаЗасіб
Результат» і проекційний тест особистості Дж. Бука «БудинокДе-
ревоЛюдина» (основна увага приділялася інтерпретації положення
зображення на аркуші). Достовірність відмінностей між результата-
ми відібраних груп респондентів (контрольної та експериментальної)
перевірялася за допомогою tкритерію Стьюдента.
У статті розкрито особливості психологічного портрета людей
із діагнозом короткозорості. Доведено, що особи з порушенням зору
мають специфічні психологічні особливості, зокрема, вирізняються
специфікою постановки цілей і планування майбутнього. Виявлено, що
такі люди часто характеризуються невпевненістю у майбутньому,
більшою довірою до досвіду минулого та невеликими сподіваннями на
результат. Вони мають труднощі з постановкою цілей, «баченням»
майбутнього, характеризуються дещо нижчою результативністю
діяльності порівняно зі здоровими респондентами. Хворим на міопію
складніше ставити перед собою довгострокові цілі.
Перспективи подальших досліджень вбачаються у вивченні впливу
особливостей ґенези діагнозу міопія на специфіку цілепокладання хво-
рих із таким діагнозом.
Завантаження
Посилання
Volzhentseva, I. V. (2017). Doslidzhennia samopochuttia, aktyvnosti ta nastroiu studentiv iz miopiieiu v umovakh psykhofizychnoi korektsii [Investigation of the state of health, activity and mood of students with myopia in conditions of psychophysical correction]. Aktualne problemy verejnej spravy: Jnovatne vyskum v oblasti sосiolоgiе, psychologie а роlitolоgіе, (pp. 61–65) [in Ukrainian].
Voronov, O. (2017). Tsilepokladannia v upravlinskii sferi [Goal setting in the managerial field]. Derzhavne upravlinnia – Public administration, 1 (57), 34–35, 37 [in Ukrainian].
Gulyi, Yu., Nauchytel, O., & Dolgopolova, O. (2018). Osoblyvosti vzaiemozviazku samootsinky i povedinkovoi skladovoi «Ya-kontseptsii» osobystosti z anomaliieiu refraktsii (na prykladi korotkozorosti) [Features of the relationship between self-esteem and the behavioral component of the «Me-concept» of the personality with refractive anomaly (on the example of myopia)]. Psykholohichne konsultuvannia i psykhoterapiia – Psychological counseling and psychotherapy, 9, 63–69 [in Ukrainian].
Dorosheva, E. A. (2014). Jevoljutsionnyj podhod k voprosam formirovanija blizorukosti: perestrojka zritel’nogo analizatora kak adaptatsija k sotsiokul’turnym uslovijam [Evolutionary approach to the problems of the formation of myopia: adjustment of the visual analyser as an adaptation to socio-cultural conditions]. Jeksperimental’naja psihologija – Experimental psychology, 7, 3, 83–96 [in Russian].
Lebedeva, L. D., Nikonorova, Ju. V., & Tarakanova, N. A. (2006). Jentsiklopedija priznakov i interpretatsij v proektivnom risovanii i art-terapii [Encyclopedia of signs and interpretations in projective drawing and art therapy]. Sankt-Peterburg : Rech’ [in Russian].
Malkina-Pyh, I. G. (2008). Psihosomatika [Psychosomatics]. Moskva : Jeksmo [in Russian].
Manukjan, V. R. (2018). Opyt issledovanija individual’no-psihologicheskih osobennostej tselepolaganija i zhiznennogo planirovanija [Experience in the study of individual psychological characteristics of goal setting and life planning]. Psihologicheskie issledovanija – Psychological research, 11, 57, 9 [in Russian].
Patsyrova, L. A., Mel’nik, E. V., & Latjushin, Ja. V. (2010). Psihologicheskie predposylki psihosomaticheskih zabolevanij u rabotnikov obrazovanija [Psychological causes of psychosomatic diseases of education workers]. Nauchno-teoreticheskij zhurnal – Scientific and theoretical journal, 1 (3), 53–54 [in Russian].
Rajgorodskij, D. Ja. (2009). Jentsiklopedija psihodiagnostiki. Psihodiagnostika vzroslyh [Encyclopedia of psychodiagnostics. Adult Psychodiagnosis]. Samara : Bahrah-M [in Russian].
Reva, M. (2015). Spetsyfika zhyttievoho tsilepokladannia molodi u konteksti prahnennia do samorealizatsii [The specificity of the goal of life for young people in the context of the desire to self-fulfillment]. Nauka i osvita – Science and education, 10, 107 [in Ukrainian].
Savina, O. M. (2017). Kliniko-epidemiolohichne obgruntuvannia zakhodiv rannoi diahnostyky, likuvannia ta profilaktyky vrodzhenoi i spadkovoi patolohii orhanu zoru u ditei v Ukraini [Clinical and epidemiological substantiation of early diagnostics, treatment and prevention of congenital and hereditary pathology of the body of vision in children in Ukraine]. Extended abstract of Doctor’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Sandomirskij, M. E. (2005). Psihosomatika i telesnaja psihoterapija [Psychosomatics and corporal psychotherapy]. Moskva : Klass [in Russian].
Sidorov, I. Ju., Reshetova, P. S., & Soboleva, E. V. (2017). Psihosomaticheskij aspekt patologii refraktsii [Psychosomatic Aspect of Refraction Pathology]. Vestnik soveta molodyh uchenyh i spetsialistov Cheljabinskoj oblasti – Bulletin of the council of young scientists and specialists of the Cheliabinsk region, 4 (19), 99–100 [in Russian].
Subbotina, H. S. (2014). Rezultaty doslidzhennia osobystisnoho rozvytku khvorykh na miopiiu pidlitkiv pislia tantsiuvalno-rukhovoi terapii [Results of the study of the personal development of teens with myopia after dance-motor therapy]. Problemy suchasnoi psykholohii – Problems of Modern Psychology: Collection of research papers of Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University, G. S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, 25, 468–483. Kamianets-Podilskyi : Aksioma [in Ukrainian].
Freud, Z. (2005). Issledovanie isterii. Sobranie sochinenij v 26 tomah [Hysteria research. Collected works in 26 volumes]. Sankt-Peterburg : Vostochno-Evropejskij Institut Psihoanaliza [in Russian].
Freud, Z. (1910). Psihogennoe narushenie zrenija s pozitsii psihoanaliza [Psychogenic vision impairment from the perspective of psychoanalysis]. (Vols. 1–10). Sankt-Peterburg [in Russian].
Edwards, M. H., & Lam, C. S. Y. (2004). The epidemiology of myopia in Hong Kong. Annals academy of medicine Singapore, 33 (1), 34–38.
Norton, T. T., Manny, R., & O’Leary, D. J. (2005). Myopia-Global Problem, Global Research. Optometry & Vision Science, 82, 4, 223–225.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
