Значення психологічних ресурсів в актуалізації  смислових конструктів

Олена Штепа

doi:10.32626/2227-6246.2019-45.429-450

Автор(и)

Олена Штепа Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, Україна https://orcid.org/0000-0002-5396-3279

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-45.429-450

Ключові слова:

психологічні ресурси, смисловий конструкт, актуалізація, мотиваційні цінності, мотиви, етична позиція, ресурсний і мотиваційний спосіб актуалізації.

Анотація

Сформульовано проблему емпіричної верифікації двобічної актуалізації
смислових конструктів. Емпіричне дослідження було реалізовано у мо-
делі Нельсона, що полягає у визначенні сутності проблеми за наявних
умов. Наявними умовами є соціальнокультурний контекст життя,
тому варто вказати, що термінальними межами дослідження є жов-
тень 2018 – квітень 2019 рр. У емпіричному дослідженні взяли участь
214 осіб віком 20–65 років. За результатами проведеного дослідження
можна узагальнити, що актуалізація смислового конструкту реалізу-

ється у ресурсний і мотиваційний спосіб. За наявної ситуації досліджен-
ня смисловий конструкт актуалізовано ресурсами відповідальності,
віри в добро, любові, допомоги іншим і неактивованістю мотивів уни-
кання й змагання. Джерелом ресурсів є етична позиція суб’єктивізму, а
джерелом мотивів – мотиваційні цінності досягнення і влади.
Головними показниками ресурсної актуалізації смислового кон-
структу є змагальний мотив, мотив самоповаги, мотив вольового
зусилля, ресурс допомоги іншим і ресурс успіху, цінність стимуляції, від-
сутність цінності влади та недетермінованість нового смислового
конструкту змістом попереднього, що свідчить про наявність смис-
лових диспозицій. Головними показниками мотиваційної актуалізації
смислового конструкту є мотиви уникання і змагання, цілі традиції
й універсалізму, загальний рівень смисложиттєвих орієнтацій, локус
контролю Я. Загальний рівень смисложиттєвих орієнтацій є показни-
ком смислового конструкту, що означає наявність установки.
Контроверсійність актуалізації смислового конструкту задана
ресурсом допомоги іншим і мотиваційною цінністю прагнення влади
й реалізується у змагальному мотиві. Результати дослідження об-
ґрунтували, що ресурсний спосіб актуалізації смислового конструкту
уможливлений здатністю особистості оперувати власними психо-
логічними ресурсами, яку можна увиразнити через мотиви пізнання й
оцінки власного потенціалу. Роль психологічних ресурсів в актуалізації
смислового конструкту полягає у підтриманні зв’язку з метанарати-
вом і, відтак, наближенні особистості у процесі смислових перетво-
рень до автентичності.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Олена Штепа, Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів

Ph.D. in Psychology, Assistant Professor

Посилання

Batarshev, A. V. (2006). Diagnostika sposobnosti k obshcheniju [Diagnosis of ability to communicate]. Sankt-Pеterburg : Piter [in Russian].

Brudnyj, A. A. (2005). Psihologicheskaja germenevtika [Psychological hermen eutics]. Moskva : Labirint [in Russian].

Znakov, V. V. (2005). Samoponimanie subjekta kak kognitivnaja i jekzistentsial’naja problema [Self-understanding of the subject as a cognitive and existential problem]. Psihologicheskij zhurnal – Psychological Journal, 1, Vol. 26, 18–28. Retrieved from https://institut.smysl.ru/article/understand.php [in Russian].

Znakov, V. V. (2010). Tezaurusnoe i narrativnoe ponimanie sobytija kak problema psihologii chelovecheskogo bytija [The thesaurus and narrative-oriented understanding of the event as a problem of human being]. Metodologija i istorija psihologii – Methodology and history of psychology, 3, Vol. 5, 105–119. Retrieved from https://mhp-journal.ru [in Russian].

Izvekov, A. I. (2012). Rozhdenie lichnosti postmoderna v krizise kul’tury [The birth of a postmodern personality in a crisis of culture]. Istoricheskie, filosofskie, politicheskie i juridicheskie nauki, kul’turologija, iskusstvovedenie – Historical, philosophical, political and law sciences, cultural studies, art history. Theory and practice, 9 (23), Vol. 1, 92–95 [in Russian].

Kapustin, S. A. (2017). Vklad U. Dzhejmsa v ptedstavlenija o lichnosti kak o psihologicheskoj real’nosti. [The contribution of William James to the concept of personality as a psychological reality]. Natsional’nyj psihologicheskij zhurnal – National Psychological Journal, 1 (25), 62–69 [in Russian].

Leont’ev, D. (2003). Psihologija smysla. Priroda, stroenie i dinamika smyslovoj real’nosti [Psychology of meaning. Nature, structure and dynamics of meaning reality]. Moskva : Smysl. Retrieved from https://bookap.info [in Russian].

Maksymenko, S. D. (2016). Poniattia osobystosti v psykholohii [The concept of personality in psychology]. Psykholohiia i osobystist – Psychology and personality, 1 (9), 11–17 [in Ukrainian].

Petrovskij, A. V., & Jaroshevskij, M. G. (1998). Kategorial’nyj stroj v psihologii. [Categorical structure of psychology]. Retrieved from https://psylib.org.ua [in Russian].

Chepelieva, N. V. (Ed.) (2013). Rozuminnia ta interpretatsiia zhyttievoho dosvidu yak chynnyk rozvytku osobystosti [Understanding and interpreting life experience as a factor in personality development]. Kirovohrad : Imeks-LTD [in Ukrainian].

Semkiv, I. I. (2013). Adaptatsiia metodyky Sh. Shvartsa «Portret tsinnostei» ukrainskoiu movoiu [Adaptation of Sh. Schwartz’s «Portrait of Values» method in the Ukrainian language]. Praktychna psykholohiia ta sotsialna robota – Practical Psychology and Social Work, 1, 12–28 [in Ukrainian].

Slotina, T. V. (2008). Psihologija lichnosti [Psychology of Personality]. Sankt-Peterburg : Piter [in Russian].

Shtepa, O. S. (2018). Opytuvalnyk psykholohichnoi resursnosti osobystosti: rezultaty rozrobky i aprobatsii avtorskoi metodyky [The questionnaire of a personality’s psychological resourcefulness: the result of development and approbation of the author’s method]. Problemy suchasnoi psykholohii – Problems of Modern Psychology: Collection of research papers of Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University, G. S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, 39, 380–399. Kamianets-Podilskyi : Aksioma [in Ukrainian].

Shtepa, O. S. (2019). Resursna i motyvatsiina aktualizatsiia chuttia samoefektyvnosti [Resource and motivational actualization of the self-efficacy]. Zdorovia u multydystsyplinarnomu dyskursi – Health in a multidisciplinary discourse: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference. (pp. 91–94). Lviv : Ukrainskyi katolytskyi universytet [in Ukrainian].

Bauer, J., Shwab, J., & McAdams, D. (2011). Self-Actualization. Where Ego Development Finally Feel Good? The Humanisctic Psychologist, 39, 121–136. DOI 10/1080/08873267.2011.564978.

Forsyth, D. R., O’Boyle, E. H., & McDaniel, M. A. (2008). East meets West: A meta-analytic investigation of cultural variations in idealism

and relativism. Journal of Business Ethics, 83 (4), 813–833. DOI 10.1007/s10551-008-9667-6.

Krems, J., Kenrick, D., & Neel, R. (2017). Individual Perceptions of Self-Actualization: What Functional Motives Are Linked to Fulfilling One’s Full Potential? Personality and Social Psychology Bull., Sep. 43 (9), 1337–1352. DOI 10.1177/0146167217713191. Retrieved from https://www.ncbi.nlm.nih.gov.