Особливості прояву довіри та психологічних умов її розвитку в системі «лікар – пацієнт»

Анотація

Мета статті – презентувати результати емпіричного дослідження особливостей прояву довіри та психологічних умов її розвитку в системі «лікар – пацієнт».
Методи дослідження. Емпіричні: для вивчення прояву довіри пацієнта до лікаря – «Методика оцінки довіри / недовіри особистості до інших людей» (адапт. О. Савченко, В. Петренко,); з метою дослідження здатності до ризику в міжособистісному спілкуванні – методика «Особистісні чинники прийняття рішень»; для виявлення стратегій самопрезентації лікарів – методика «Стратегії самопрезентації» (С. Лі, Б. Квінглі); математико-статистичні методи обробки даних.
Результати дослідження. Встановлено, що пацієнти проявляють високий рівень довіри до лікарів: досліджувані здатні формувати стійкі позитивні відносини з іншими людьми, конструктивно взаємодіяти з іншими в конкретних ситуаціях, впевнені в інших людях, здатні покластися на них в процесі взаємодії. Емпірично досліджено психологічні умови розвитку довіри в системі «лікар – пацієнт». Згідно з отриманими даними, довіра до себе пацієнтів проявляється на середньому рівні: в цілому довіряють своїм відчуттям, переживанням, логічним висновкам, але, водночас, можуть іноді мати сумніви у власній компетентності, не завжди вірять в свої власні сили, значимість, цінність. Встановлено, що в досліджуваних пацієнтів готовність до ризику в міжособистісному спілкуванні проявляється на високому рівні, тобто вони готові брати на себе певний ризик, встановлюючи довіру до іншої особи. Досліджено особливості самопрезентації в лікарів. В досліджуваних лікарів домінуючою є стратегія «Атрактивна поведінка».
Висновок. За результатами дослідження припущення про те, що розвиток довіри в системі «лікар – пацієнт» зумовлюється комплексом психологічних умов (довіра до себе, готовність до ризику, ефективність стратегії самопрезентації в спілкуванні) було підтверджено.