Психологічні особливості вірувань і переконань у структурі психодуховного світу особистості майбутніх фахівців соціогуманітарного профілю

Анотація

У статті здійснено теоретико-емпіричне дослідження психологічних особливостей функціонування вірувань та переконань як системоутворювальних компонентів психодуховного світу особистості, розкрито механізми функціонування даних феноменів у координатах циклічно-вчинкового підходу.

Мета дослідження: психологічне обґрунтування вчинкової структури вірувань і переконань як важливих характеристик психодуховного світу особистості майбутніх фахівців соціогуманітарного профілю.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань застосовано теоретичні (критичний аналіз, рефлексивне узагальнення, систематизація та структурування) та емпіричні методи (спостереження, анкетування, рефлексивні самозвіти, психодіагностичне тестування). До психодіагностичного комплексу увійшли: методика «Соціальні аксіоми» (М. Бонд, К. Леунг), опитувальник для вимірювання віри в справедливий світ (К. Далберт) та опитувальник «Чутливість до справедливості» (М. Шмітт). Методологічним підґрунтям дослідження є логіко-канонічна структура вчинку В.А. Роменця та циклічно-вчинковий підхід А.В. Фурмана.

Результати дослідження. Емпірично доведено наявність специфічної вікової динаміки у формуванні соціальних вірувань студентів під час фахової підготовки: від сприйняття світу як небезпечного та конкурентного середовища у першокурсників до відчуття безпеки та здатності контролювати події у магістрантів. Встановлено, що віра майбутніх фахівців в особистісну справедливість значно перевищує їхню віру в загальну справедливість світу, що функціонує як потужний адаптивний механізм, який підтримує довіру до людей та економить психічну енергію. Виявлено диференційований вплив чутливості до справедливості: домінування позиції «жертви» зумовлює егоїстичні вибори та страх експлуатації, тоді як чутливість із позицій «свідка» і «бенефіціара» детермінує просоціальну та альтруїстичну поведінку. У межах тренінгової програми розкрито механізми функціонування вірувань і переконань через послідовне розгортання ситуативного, мотиваційного, дійового та післядійового компонентів вчинку.

Висновки. Ціннісно-смислова сфера, вірування та переконання утворюють нерозривну психодуховну тріаду особистості фахівця, де вірування забезпечують емоційно-ресурсну стійкість, а переконання виступають дієвим механізмом реалізації життєвих смислів через усвідомлений професійний вчинок. Використання циклічно-вчинкового підходу та цілеспрямованих психорозвивальних практик у закладах вищої освіти є ефективним інструментом корекції неадаптивних установок і формування зрілої світоглядної позиції майбутніх соціальних працівників і психологів.