Скролінг соціальних мереж як дезадаптивна стратегія подолання нудьги

Анотація

Анотація. У статті досліджено проблему психологічних механізмів скролінгу соціальних мереж та його функціонування як дезадаптивної копінг-стратегії подолання нудьги. Упродовж тривалого часу нудьга не розглядалася як окреме явище та не мала чіткої дефініції в науковій літературі, однак сьогодні вона має чітке визначення, що це «аверсивний стан бажання і, водночас, неможливості займатися задовільною діяльністю». Така тенденція є помітною і в Україні, зокрема серед молоді, яка часто використовує соціальні мережі та інтернет як спосіб «втечі» від реальності, що обумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Мета. Емпірично встановити та довести взаємозв’язок між показниками екзистенційної нудьги та скролінгом у соціальних мережах як формою дезадаптивного копінгу.

Методи дослідження. Теоретичні, емпіричні (авторська анкета оцінки частоти суб’єктивної нудьги; тест смисложиттєвих орієнтацій (Дж. Крамбо, Л. Махолік); шкала залежності від соціальних мереж; індикатор копінг-стратегій копінг-поведінки(CSI), статистичні (описова статистика Jamovi).

Результати дослідження. В емпіричному розділі подано результати дослідження, проведеного на вибірці із 105 респондентів, що виявляють статистично значущий зв’язок між схильністю до нудьги та проблемним використанням соціальних мереж. Результати дослідження визначають неефективність скролінгу як засобу емоційної регуляції та подолання нудьги, демонструючи кореляцію зі зростанням рівня тривоги і втоми, а також окреслюють перспективи застосування отриманих даних у клінічній практиці.

Висновок. Дослідження виявило статистично значущий зв’язок зі стратегією «Уникнення», що свідчить про те, що користувачі обирають соціальні мережі як спосіб психологічного та емоційного відсторонення від проблем, а не їх активного вирішення. Доведено неефективність такого підходу, бо замість очікуваного відпочинку і відновлення ресурсу, тривалий скролінг корелює зі зростанням рівня втоми та тривоги. Практичне значення отриманих результатів є вагомим для клінічної психології та консультативної практики.